Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(65) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Офіційна інформація УАЛДВК

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

День діагностики меланоми (13 квітня 2017 р.)
Рівень захворюваності на злоякісні новоутворення шкіри є достатньо високим у всьому світі, зокрема і в Україні. На особливу увагу заслуговують фотоспровоковані злоякісні пухлини шкіри, передусім пігментні, зокрема меланома.
У 2008 р. отримано підтвердження та Про­токол про приєднання України до Всесвітньої програми «Євромеланома», до якої залучили понад 20 європейських країн. В Україні координатором Всесвітньої програми «Євромеланома» є д. мед. н. Ольга Богомолець. У подальші роки (2009—2016 рр.) з ініціативи та партнерства Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (УАЛДВК), ПП «Інс­титут дерматокосметології доктора Богомолець», громадського об’єднання «Стоп меланома» та представництва в Україні лабораторій La Roche Posay відбувалися Всеукраїнські дні діагностики меланоми. Попередньо щорічно проводили семінари для лікарів-дерматовенерологів з пи­­тань діагностики меланоми шляхом дерматоскопії. Під час Всеукраїнських днів діагностики меланоми лікарі-дерматовенерологи державних дерматовенерологічних та онкологічних закладів, кафедр дерматовенерології та онкології медичних вищих навчальних закладів України, а також деяких приватних дерматовенерологічних закладів у всіх об­­ластях України та в Києві безоплатно проводили огляди пацієнтів на виявлення меланоми й ін­­ших злоякісних новоутворень шкіри. Загалом за поперед­ніх 8 років (2009—2016 рр.) на цих заходах обстежено понад 235 958 пацієнтів. Попередній діагноз «меланома» встановлено у 769 випадках, «рак шкіри» — у 2101.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Офіційна інформація УАЛДВК

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Інформаційна довідка про попередні результати проведення 13 квітня 2017 р. Всеукраїнського дня діагностики меланоми
Десятого квітня 2017 р. в інформаційній агенції УНІАН відбулася прес-конференція, присвячена анонсуванню Всеукраїнського дня діагностики меланоми.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Передова стаття

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Сфера відтворення здоров’я населення: проблеми та шляхи розв’язання

П.П. Рижко1, Л.В. Рощенюк2, І.М. Штиров3

1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 Обласний  клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1, Харків
3 Міський клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 5, Харків
Галузь охорони здоров’я — ​це сукупність підприємств і організацій територіальної соціальної інфраструктури, метою діяльності яких є організація та забезпечення доступного медичного обслуговування населення.
На сьогодні система охорони здоров’я в на­­шій державі перебуває в складному стані. Най­важливішими серед проблем, що постали на сучасному етапі розвитку вітчизняної охорони здоров’я, як вказують В.І. Куценко та Г.І. Тріл­ленберг, є організаційно-економічні. Насам­пе­ред, такі: формування оптимального ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я та суспільно необхідної структури медичних кадрів; виз­начення та пошук можливих і потрібних обсягів фінансування, інновацій та інвестицій; удосконалення територіальної ор­­ганізації медичних закладів та управління якістю медичної допомоги; поліпшення профілактики захворювань і формування здорового способу життя, поліпшення територіальної доступності медичної до­­помоги, тобто вдосконалення регіональної політики в сфері охорони здоров’я.

Список літератури:  
1.    Державна служба статистики України. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України у 2015 році. Статистичний бюлетень: Офіційний сайт. — ​Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2.    Державна служба статистики України. Національні рахунки охорони здоров’я (НРОЗ) України у 2015 році: Ста­тистичний бюлетень: Офіційний сайт. — ​Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3.    Куценко В.І., Трілленберг Г.І. Сфера охорони здоров’я: соці­ально-економічні та рекреаційні аспекти. — ​К., 2005. — 367 с.
4.    Міністерство охорони здоров’я України. Офіційний сайт. — ​Режим доступу: http://www.moz.gov.ua.

Інше:  
Рижко Павло Петрович, проф. кафедри дерматології та венерології і ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти, заступник головного лікаря з медичної частини КЗОЗ обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1
Рощенюк Лариса Вадимівна, к. мед. н., гол. лікар КЗОЗ «Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1»,
гол. позаштатний спеціаліст за фахом «Дерматовенерологія» Управління  охорони  здоров’я Харківської обласної державної адміністрації
61052, м. Харків, вул. Благовіщенська 17, тел./факс 057-725-10-50, Е-mail: okkvd1@ukr.net
Штиров Ігор Миколайович, гол. лікар Харківського міського клінічного шкірно-венерологічного диспансеру № 5

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Наукові дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Стан показників імунної системи організму у хворих на псоріаз у динаміці лікування

Р.Л. Степаненко

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
Мета роботи — ​проаналізувати кількісні показники клітинної та гуморальної ланок імунної системи організму у хворих на псоріаз до та після курсів терапії.
Матеріали та методи. Під нашим комплексним спостереженням перебували 207 хворих на псоріаз вульгарний, в тому числі 126 (61 %) чоловіків і 81 (39 %) жінка. Вік пацієнтів — ​від 18 до 79 років. Показники клітинного імунітету в організмі оцінювали за зміною відносної та абсолютної кількостей Т-(CD3+) та В-(CD19+)-лімфоцитів, а також субпопуляцій (CD4+, CD8+, CD16+, CD25+CD71+, CD30+, CD95+). Для ідентифікації поверхневих структур лімфоцитів використовували метод прямої імунофлюоресценції, за якого флюоресцентна мітка приєднана до анти-CD мононуклеарних антитіл серії Leu фірми Becton Dikinson (США). Обчислювання проводили на лазерному проточному цитофлюориметрі фірми Baston (США).
Результати та обговорення. Найбільш позитивний вплив на клітинну ланку імунної системи виявлено у хворих на псоріаз, які отримували імунобіологічну терапію препаратом етанерцепт у поєднанні із вузькосмуговою (311 нм) фототерапією. Після лікування у пацієнтів цієї групи за рахунок суттєвого зниження продукції фактора некрозу пухлин та рівня його сироваткової концентрації зменшилися прозапальні зміни в клітинній ланці імунної системи, вірогідно зменшилася кількість лімфоцитів із раннім маркером активізації, які саме і ініціювали подальший цитокіновий каскад розвитку та пролонгації запалення. Крім того, встановлене вірогідне зниження кількості CD30+-лім­фоцитів є опосередкованим фактором, який свідчить про переключення Тх2-відповіді (автоімунні вияви) на Тх1, а отже, на досягнення клініко-імунологічної ремісії псоріатичного процесу. Вкрай важливим для функціонування імунної системи можна вважати і зниження вмісту активованих лімфоцитів, які експресують Fas-рецептор, оскільки внаслідок посиленого апоптозу лімфоцитів, а саме Т-цитотоксичних лімфоцитів, і відбувалися автоімунні та проліферативні зміни, притаманні загостренню псоріатичного процесу.
Висновки. Встановлено, що всі використані схеми терапії псоріазу мають імунореабілітуючі властивості, проте ступінь виразності їх був різним. Найефективніша схема терапії шляхом поєднаного застосування етанерцепту та УФВ-терапії, завдяки чому зменшувалися проліферативні та запальні зміни в шкірі, антигенне навантаження, рівень циркулюючого імунного комплексу, автосенсибілізація та автоімунні порушення.

Ключові слова: Псоріаз, системна імуносупресивна терапія, імунологічні зміни.

Список літератури:  
1.    Пинсон И.Я. К вопросу о патогенезе псориаза // Рос. журн. кож. и вен. болезней. — 2006. — № 2. — ​С. 24—27.
2.    Asadullah K., Sterry W., Trefzer U. Cytokines: interleukin and interferon therapy in dermatology // Clin. Exp. Dermatol. — 2002. — ​Vol. 27. — ​P. 578—584.
3.    Chang E., Hammerberg C., Fisher G. et al. T-cell activation is potentiated by cytokines released by lesional psoriatic, but not normal, epidermis // Arch. Dermatol. — 1992. — ​Vol. 128. — ​P. 1479—1485.
4.    Ettehadi P., Greaves M., Wallach D. et al. Elevated tumour necrosis factor-alpha (TNF) biological activity in psoriatic skin lesions // Clin. Exp. Immunol. — 1994. — ​Vol. 96. — ​P. 146—151.
5.    Nockowski P., Baran W. Novel approach to psoriasis // Terapia. — 2005. — ​Vol. 3. — ​P. 20—24.
6.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy. — 2004. — ​Vol. 3. — ​P. 137—144.
7.    Singri P., West D., Gordon K. Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol. — 2002. — ​Vol. 138. — ​P. 657—63.
8.    Tzu J., Mamelak A., Sauder D. Current advancements in the treatment of psoriasis: Immunobiologic agents // Clin. Applied Immunol. Rev. — 2006. — ​Vol. 6. — ​P. 99—130.

Інше:  
Степаненко Роман Леонідович, д. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Е-mail: dvk2@ukr.net

 

Состояние показателей иммунной системы организма у больных псориазом в динамике лечения

Р.Л. Степаненко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
Цель работы — ​проанализировать количественные показатели клеточного и гуморального звеньев иммунной системы организма у больных псориазом до и после терапии.
Материалы и методы. Под нашим комплексным наблюдением находились 207 больных псориазом вульгарным, в том числе 126 (61 %) мужчин и 81 (39 %) женщина. Возраст пациентов колебался от 18 до 79 лет. Показатели клеточного иммунитета в организме оценивали по изменению относительного и абсолютного количества Т-(CD3+) и В-(CD19+)-лимфоцитов, а также субпопуляций (CD4+, CD8+, CD16+, CD25+CD71+, CD30+, CD95+). Для идентификации поверхностных структур лимфоцитов использовали метод прямой иммунофлюоресценции, при котором флюоресцентная метка присоединена к анти-CD мононуклеарным антителам серии Leu фирмы Becton Dikinson (США). Вычисления проводили на лазерном проточном цитофлюориметре фирмы Baston (США).
Результаты и обсуждение. Наиболее положительное влияние на клеточное звено иммунной системы организма обнаружено у больных псориазом, получавших иммунобиологическую терапию препаратом этанерцепт в сочетании с узкополосной (311 нм) фототерапией. После лечения у пациентов этой группы за счет существенного снижения продукции ФНО и уровня его концентрации в сыворотке крови уменьшились провоспалительные изменения в клеточном звене иммунной системы, вероятно уменьшилось количество лимфоцитов с ранним маркером активации, которые и инициировали дальнейший цитокиновый каскад развития и пролонгации заполнения. Кроме того, установленное достоверное снижение количества CD30+-лимфоцитов является косвенным фактором, который свидетельствует о переключении Тх2-ответов (аутоиммунные проявления) на Тх1, а значит, на достижение клинико-иммунологической ремиссии псориатического процесса. Крайне важным для функционирования иммунной системы можно считать и снижение содержания активированных лимфоцитов, экспрессирующих Fas-рецептор, поскольку вследствие усиленного апоптоза лимфоцитов, а именно Т-цитотоксических лимфоцитов, и происходили аутоиммунные и пролиферативные изменения, присущие обострению псориатического процесса.
Выводы. Установлено, что все проведенные нами схемы терапии псориаза имеют иммунореабилитирующие свойства, однако степень выраженности их разная. Наиболее эффективна схема лечения путем сочетанного применения этанерцепта и УФВ-терапии, благодаря чему уменьшались пролиферативные и воспалительные изменения в коже, антигенная нагрузка, уровень ЦИК, аутосенсибилизация и аутоиммунные нарушения.

Ключевые слова: псориаз, системная иммуносупрессивная терапия, иммунологические изменения.

Список литературы:  
1.    Пинсон И.Я. К вопросу о патогенезе псориаза // Рос. журн. кож. и вен. болезней. — 2006. — № 2. — ​С. 24—27.
2.    Asadullah K., Sterry W., Trefzer U. Cytokines: interleukin and interferon therapy in dermatology // Clin. Exp. Dermatol. — 2002. — ​Vol. 27. — ​P. 578—584.
3.    Chang E., Hammerberg C., Fisher G. et al. T-cell activation is potentiated by cytokines released by lesional psoriatic, but not normal, epidermis // Arch. Dermatol. — 1992. — ​Vol. 128. — ​P. 1479—1485.
4.    Ettehadi P., Greaves M., Wallach D. et al. Elevated tumour necrosis factor-alpha (TNF) biological activity in psoriatic skin lesions // Clin. Exp. Immunol. — 1994. — ​Vol. 96. — ​P. 146—151.
5.    Nockowski P., Baran W. Novel approach to psoriasis // Terapia. — 2005. — ​Vol. 3. — ​P. 20—24.
6.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy. — 2004. — ​Vol. 3. — ​P. 137—144.
7.    Singri P., West D., Gordon K. Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol. — 2002. — ​Vol. 138. — ​P. 657—63.
8.    Tzu J., Mamelak A., Sauder D. Current advancements in the treatment of psoriasis: Immunobiologic agents // Clin. Applied Immunol. Rev. — 2006. — ​Vol. 6. — ​P. 99—130.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Наукові дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Дерматологічні та неврологічні особливості перебігу рецидивуючої герпетичної інфекції 1-го та 2-го типів

У.В. Федорова, О.О. Сизон

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Мета роботи̶ — ​порівняти гендерні, вікові, генетичні, дерматологічні та неврологічні особливості у хворих з рецидивною герпетичною інфекцією (РГІ).
Матеріали та методи. Комплексно обстежено 120 хворих з РГІ вірусу простого герпесу (ВПГ) 1-го і 2-го типів, серед яких були 41 чоловік та 79 жінок. Вік до 35 років мали 62 пацієнти, 35—50 — 37 пацієнтів і понад 50 — 21.
Результати та обговорення. Вірогідної гендерної залежності за характером загальних виявів інфекції не зауважено, за винятком втоми, яка спостерігалася частіше у жінок, — (71,0 ± 13,5) % (р < 0,05). Статева різниця спостерігалася у спектрі дерматологічних виявів, а саме: набряк губ —  (14,9 ± 2,97) % (р < 0,05) та інших частин тіла — (20,2 ± 4,27) % (р < 0,01) істотно виражені були у жінок, проте висипку на статевих органах вірогідно частіше — (23,9 ± 3,94) % (р < 0,05) виявляли у чоловіків. Серед неврологічних ознак у жінок порівняно з чоловіками вірогідно частіше зауважували поліневропатії — (11,0 ± 3,03) % (р < 0,05), неврит сідничного нерва — (10,3 ± 3,35) % (р < 0,05) та головний біль — (21,4 ± 5,68) % (р < 0,05). На втому найбільше скаржилися пацієнти — (81,8 ± ± 17,2) % (р < 0,05) з ДНК ВПГ 1-го та 2-го типів у слині, серед яких було (39,4 ± 5,83) % хворих до 35 років (р < 0,05) та (29,6 ± 6,82) % віком від 35 до 50 років (р < 0,05). Біль у суглобах найбільше докучав (2,75 ± 1,19) % хворих віком 35—50 років (р < 0,05). Серед дерматологічних виявів переважали висипання на тілі — (24,2 ± 5,43) % хворих до 35 років (р < 0,05). На статевих органах найбільше висипів було у (18,9 ± 6,4) % хворих віком 35—50 років (р < 0,05). Серед ДНК віруспозитивних осіб найбільше виявляли дерматологічні порушення, а саме: набряк губ — (16,8 ± 4,94) % (р < 0,01) та інших частин тіла — (20,5 ± 3,88) % (р < 0,05), висипання на статевих органах — (24,5 ± 8,03) % (р < 0,05), губах — (16,5 ± 7,27) % (р < 0,05), інших частинах тіла — (13,3 ± 3,12) % (р < 0,05). Неврологічні порушення були характерні для хворих із ДНК ВПГ 1-го та 2-го типів і мали вигляд полінейропатії — (12,1 ± 3,15) % (р < 0,05), почервоніння очей — (9,6 ± 4,89) % (р < 0,05) та невриту сідничного нерва — (11,3 ± 1,22) % (р < 0,01).
Висновки. Клінічні вияви рецидивної інфекції вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типів найчастіше характеризувалися синдромом хронічної втоми та набряковими, дерматологічними і неврологічними виявами. Найзначніші клінічні відхилення спостерігалися у хворих із активною реплікативною здатністю вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типів у слині.

Ключові слова: Рецидивна герпетична інфекція, вірус простого герепесу 1-го та 2-го типів, клініка.

Список літератури:  
1.    Амбалов Ю.М., Рязанова О.А., Коваленко А.П. Способ моделирования рецидивов заболевания у больных простым герпесом и его патогенетическое обоснование // Цитокины и воспаление. — 2012. — ​Т. 11, № 3. — ​С. 52—53.
2.    Баулина Н.М., Кулакова О.Г., Фаворова О.О. Микро РНК: роль в развитии аутоиммунного воспаления // Acta Naturae. — 2016. — ​Т. 8, № 1. — ​С. 28.
3.    Злотникова М.В. Механизмы естественного и адаптивного иммунитета при инфекциях, вызванных вирусами простого герпеса 1 и 2 типа // Проблемы здоровья и экологии. — 2014. — № 1. — ​С. 7—14.
4.    Любошенко Т.М. Клинико-иммунологические аспекты инфекции, вызванной вирусом простого герпеса // Меж­дунар. науч.-исслед. журн. — 2016. — 1—3 (43).
5.    Современные аспекты герпес-вирусной инфекции. Эпи­демиология, клиника, диагностика, лечение и профилактика: метод. рекомендации. — ​Правительство Москвы, Департамент здравоохранения / Сост. Н.В. Каражас и др. — ​М.: Спецкнига, 2012. — 128 с.
6.    Bernstein D.I., Bellamy A.R., Hook E.W. et al. Epidemio­logy, clinicalpresentation, and antibody response to primary infection with herpes simplex virus type 1 and type 2 in young women // Clinical infectious diseases. — 2013. — ​Vol. 56, N 3. — ​Р. 344—351.
7.    Guo H., Omoto S., Harris P.A. et al. Herpes simplex virus suppresses necroptosis in human cells // Cellhost & Mic­robe. — 2015. — ​Vol. 17, N 2. — ​Р. 243—251.
8.    Galley F.B., Hongyan I.G., Hariuy G.A. et al. Herpes simplex virus new pathogenesis // Cellhost & Microbe. — 2013. — ​Vol. 12, N 1. — ​Р. 342—350.
9.    Hor J.L., William R.H., Scott N.M. Neutrophils are dis­pensable in the modulation of T cell immunity against cutaneous HSV‑1 infection // Scientific Reports. — 2017. — ​Vol. 7.
10.    Looker K.J., Magaret A.S., Turner K M. et al. Global estimates of prevalent and incident herpes simplex virus type 2 infectionsin 2012 // PloSone. — 2015. — ​Vol. 10 (1). — ​P. 114—989.
11.    Tobian A.A., Grabowski M.K., Serwadda D. et al. Reactiva­tion of herpes simplex virus type 2 after initiation of antiretroviral therapy // J. Infect. Dis. — 2013. — ​Vol. 14 (2). — ​P. 252.
12.    Schiffer J.T., Corey L. Rapid hostimmune response and viral dynamicsin herpes simplex virus‑2 infection // Nature Medicine. — 2013. — ​Vol. 19 (3). —P. 280—288.

Інше:  
Федорова Уляна Володимирівна, асист. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького
Сизон Орися Орестівна, д. мед. н., доц., зав. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
79013, м. Львів, вул. Коновальця, 1
E-mail: syzon-orysya@ukr.net

 

Дерматологические и неврологические особенности течения рецидивирующей герпетической инфекции 1-го и 2-го типов

У.В. Федорова, О.О. Сизон

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
Цель работы — ​сравнить гендерные, возрастные, генетические, дерматологические и неврологические особенности у больных с рецидивирующей герпетической инфекцией (РГИ).
Материалы и методы. Комплексно обследовано 120 больных с РГИ вируса простого герпеса (ВПГ) 1-го и 2-го типов, среди которых были 41 мужчина и 79 женщин. В возрасте до 35 лет было 62 пациента, 35—50 — 37 пациентов и более 50 — 21.
Результаты и обсуждение. Достоверной гендерной зависимости по характеру общих проявлений инфекции не диагностировано, за исключением усталости, которая наблюдалась достоверно чаще у женщин — (71,0 ± 13,5) % (р < 0,05). Половые различия наблюдались в спектре дерматологических проявлений, а именно: отек губ —  (14,9 ± 2,97) % (р < 0,05) и других частей тела — (20,27 ± 4,27) % (р < 0,01) существенно выражены были у женщин, однако сыпь на половых органах достоверно чаще — (23,9 ± 3,94) % (р < 0,05) встречалась у мужчин. Среди неврологических проявлений у женщин по сравнению с мужчинами достоверно чаще преобладали полиневропатии — (11,0 ± 3,03) % (р < 0,05), нев­рит седалищного нерва — (10,3 ± 3,35) % (р < 0,05) и головная боль — (21,4 ± 5,68) % (р < 0,05). Усталость чувствовали пациенты — (81,8 ± 17,2) % (р < 0,05) с ДНК ВПГ 1-го и 2-го типов в слюне, среди которых было (39,4 ± 5,83) % больных до 35 лет (р < 0, 05) и (29,6 ± 6,82) % в возрасте от 35 до 50 лет (р < 0,05). Боль в суставах больше проявлялась у (2,75 ± 1,19) % больных в возрасте 35—50 лет (р < 0,05). Среди дерматологических проявлений преобладали сыпь на теле — ​(24,2 ± 5,43) % больных до 35 лет (р < 0,05). На половых органах больше высыпаний было у (18,9 ± 6,4) % больных в возрасте 35—50 лет (р < 0,05). Среди ДНК вирусположительных лиц больше проявлялись дерматологические нарушения, а именно: отеки губ — (16,8 ± 4,94) % (р < 0,01) и других частей тела — (20,5 ± 3,88) % (р < 0,05), сыпь на половых органах — (24,5 ± 8,03) % (р < 0,05), губах — (16,5 ± 7,27) % (р < 0,05), других частях тела — (13,3 ± 3,12) % (р < 0,05). Неврологические нарушения были характерны для больных с ДНК ВПГ 1-го и 2-го типов и проявлялись в виде полинейропатии — (12,1 ± 3,15) % (р < 0,05), покраснения глаз — (9,6 ± 4,89) % (р < 0,05) и неврита седалищного нерва — (11,3 ± 1,22) % (р < 0,01).
Выводы. Клинические проявления рецидивирующей инфекции вируса простого герпеса 1-го и 2-го типов характеризовались чаще синдромом хронической усталости и отечными, дерматологическими и неврологическими нарушениями. Наиболее значительные клинические отклонения наблюдались у больных с активной репликативной способностью вируса простого герпеса 1-го и 2-го типов в слюне.

Ключевые слова: рецидивирующая герпетическая инфекция, вирус простого герепеса 1-го и 2-го типов, клиника.

Список литературы:  
1.    Амбалов Ю.М., Рязанова О.А., Коваленко А.П. Способ моделирования рецидивов заболевания у больных простым герпесом и его патогенетическое обоснование // Цитокины и воспаление. — 2012. — ​Т. 11, № 3. — ​С. 52—53.
2.    Баулина Н.М., Кулакова О.Г., Фаворова О.О. Микро РНК: роль в развитии аутоиммунного воспаления // Acta Naturae. — 2016. — ​Т. 8, № 1. — ​С. 28.
3.    Злотникова М.В. Механизмы естественного и адаптивного иммунитета при инфекциях, вызванных вирусами простого герпеса 1 и 2 типа // Проблемы здоровья и экологии. — 2014. — № 1. — ​С. 7—14.
4.    Любошенко Т.М. Клинико-иммунологические аспекты инфекции, вызванной вирусом простого герпеса // Меж­дунар. науч.-исслед. журн. — 2016. — 1—3 (43).
5.    Современные аспекты герпес-вирусной инфекции. Эпи­демиология, клиника, диагностика, лечение и профилактика: метод. рекомендации. — ​Правительство Москвы, Департамент здравоохранения / Сост. Н.В. Каражас и др. — ​М.: Спецкнига, 2012. — 128 с.
6.    Bernstein D.I., Bellamy A.R., Hook E.W. et al. Epidemio­logy, clinicalpresentation, and antibody response to primary infection with herpes simplex virus type 1 and type 2 in young women // Clinical infectious diseases. — 2013. — ​Vol. 56, N 3. — ​Р. 344—351.
7.    Guo H., Omoto S., Harris P.A. et al. Herpes simplex virus suppresses necroptosis in human cells // Cellhost & Mic­robe. — 2015. — ​Vol. 17, N 2. — ​Р. 243—251.
8.    Galley F.B., Hongyan I.G., Hariuy G.A. et al. Herpes simplex virus new pathogenesis // Cellhost & Microbe. — 2013. — ​Vol. 12, N 1. — ​Р. 342—350.
9.    Hor J.L., William R.H., Scott N.M. Neutrophils are dis­pensable in the modulation of T cell immunity against cutaneous HSV‑1 infection // Scientific Reports. — 2017. — ​Vol. 7.
10.    Looker K.J., Magaret A.S., Turner K M. et al. Global estimates of prevalent and incident herpes simplex virus type 2 infectionsin 2012 // PloSone. — 2015. — ​Vol. 10 (1). — ​P. 114—989.
11.    Tobian A.A., Grabowski M.K., Serwadda D. et al. Reactiva­tion of herpes simplex virus type 2 after initiation of antiretroviral therapy // J. Infect. Dis. — 2013. — ​Vol. 14 (2). — ​P. 252.
12.    Schiffer J.T., Corey L. Rapid hostimmune response and viral dynamicsin herpes simplex virus‑2 infection // Nature Medicine. — 2013. — ​Vol. 19 (3). —P. 280—288.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. Наукові дсолідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Динаміка співвідношень клітин імунної системи периферичної крові хворих на грибоподібний мікоз під час комбінованої терапії

Л.М. Хамаде

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
Мета роботи — визначення динаміки змін показників основних імунофенотипів клітин периферичної крові хворих на грибоподібний мікоз на різних стадіях розвитку захворювання під час хіміотерапії.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 12 хворих на грибоподібний мікоз (ГМ), які проходили лікування в клініці кафедри дерматології та венерології НМУ імені О.О. Богомольця. Діагноз і стадії захворювання підтверджували на підставі клінічних симптомів і аналізу периферичної крові. Клінічна інформація отримана в ході аналізу історій хвороби пацієнтів. Лікували хворих препаратами на основі проспідію хлориду (хлоксіперазину) в вигляді ліофілізованого порошку для ін’єкцій (в 1 ампулі — 100 мг) і 30 % мазевої форми. Проточну цитометрію проводили на зразках крові, відібраних у 12 пацієнтів у віці від 65 до 85 років з ГМ з 2013 по 2017 г. У 6 хворих був ГМ IA стадії і у 6 — IІB. Аналіз крові проводили двічі — до і після хіміотерапії проспідію хлоридом. Статистичний аналіз проведено за допомогою програмного забезпечення SigmaSat версії 1.0 (Jandel Corporation, San Rafael, CA). Пропорції порівнювали із застосуванням U-критерію Манна—Уїтні та коефіцієнта кореляції Спірмена. Для всіх статистичних тестів статистична значимість підтверджувалася при р < 0,05.
Результати та обговорення. У крові хворих на ГМ IA і IІB стадій за допомогою методу проточної цитофлуорометрії після терапії із застосуванням проспідію хлориду виявлено достовірне зниження кількості CD45+CD5+CD19– і CD45+CD3+-лімфо­цитів при більш вираженому зниженні кількості CD45+CD3+CD4+CD8– T-лімфоцитів хелперів у групі хворих на стадії IA.
Висновки. Вивчення динаміки зміни кількісного складу хелперної субпопуляції в процесі терапії із застосуванням препарату проспідію хлориду свідчило про зниження CD45+CD4+CD45RA+CD45RO–-наївних T-хелперів і CD45+CD4+ CD45RA–CD45RO+ Т-клітин пам’яті у всіх групах хворих. При цьому найбільш виражене зниження рівня CD45+CD4+ CD45RA+CD45RO–-наївних T-хелперів і CD45+CD4+CD45RA–CD45RO+ Т-клітин пам’яті спостерігалося у хворих на ГМ на стадії IA. У хворих на ГМ на стадії IIB, на відміну від хворих на стадії IA, спостерігалося достовірне зниження популяцій рівнів CD45+C19+CD5+CD27+ В-клітин пам’яті і CD45+CD3–CD16+CD56+-природних кілерних клітин.

Ключові слова: грибоподібний мікоз, комбінована терапія, зміна показників імунофенотипів клітин периферичної крові.

Список літератури:  
1.    Asadullah K., Friedrich M., Docke W.D. et al. Enhanced expression of T-cell activation and natural killer cell antigens indicates systemic anti-tumor response in early primary cutaneous T-cell lymphoma // J. Invest. Dermatol. — 1997. — Vol. 108. — P. 743—747.
2.    Bouaziz J.D., Ortonne N., Giustiniani J. et al. Circulating lymphocytes are potential cytotoxic effectors against autologous malignant cells in sezary syndrome patients // J. Invest. Dermatol. — 2005. — Vol. 125. — P. 1273—1278.
3.    Clark R.A., Shackelton J.B., Watanabe R. et al. High scatter T cells: a reliable biomarker for malignant T cells in cutaneous T-cell lymphoma // Blood. — 2011. — Vol. 117. — P. 1966—1976.
4.    Hwang S.T., Janik J.E., Jaffe E.S., Wilson W.H. Mycosis fungoides and Sezary syndrome // Lancet. — 2008. — Vol. 371. — P. 945—957.
5.    Kim E.J., Hess S., Richardson S.K. et al. Immunopathogenesis and therapy of cutaneous T-cell lymphoma // J. Clin. Invest. —2005. — Vol. 115. — P. 798—812.
6.    Vermeer M.H., van D.R., Dukers D. et al. CD8+ T cells in cutaneous T-cell lymphoma: expression of cytotoxic proteins, Fas ligand, and killing inhibitory receptors and their relationship with clinical behaviour // J. Clin. Oncol. — 2001. — Vol. 19. — P. 4322—4329.
7.    Wong H.K., Wilson A.J., Gibson H.M. et al. Increased expression of CTLA‑4 in malignant T cells from patients with mycosis fungoides cutaneous T-cell lymphoma // J. Invest. Dermatol. — 2006. — Vol. 126. — P. 212—219.
8.    Workman C.J., Szymczak-Workman A.L., Collison L.W. et al. The development and function of regulatory T cells // Cell Mol. Life Sci. — 2009. — Vol. 66. — P. 2603—2622.
9.    Zou W. Regulatory T cells, tumour immunity and immu­notherapy // Nat. Rev. Immunol. — 2006. — Vol. 6. — P. 295—307.

Інше:  
Хамаде Луай Мустафа, аспірант кафедри дерматології та венерології  Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13. E-mail: dvk2@ukr.net

 

Динамика соотношений клеток иммунной системы периферической крови больных грибовидным микозом в процессе комбинированной терапии

Л.М. Хамаде

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
Цель работы — ​определение динамики изменений показателей основных иммунофенотипов клеток периферической крови больных грибовидным микозом на различных стадиях развития заболевания в процессе химиотерапии.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением было 12 больных грибовидным микозом (ГМ), которые проходили лечение в клинике кафедры дерматологии и венерологии НМУ имени О.О. Богомольца. Диагноз и стадии заболевания подтверждали на основании клинических симптомов и анализа периферической крови. Клиническая информация получена в ходе анализа историй болезни пациентов. Лечили больных препаратами на основе проспидия хлорида (хлоксиперазина) в виде лиофилизированного порошка для инъекций (в 1 ампуле — 100 мг) и 30 % мазевой формы. Проточную цитометрию проводили на образцах крови, отобранных у 12 пациентов в возрасте от 65 до 85 лет с ГМ с 2013 по 2017 г. У 6 больных был ГМ IA стадии и у 6 — IІB. Анализ крови проводили 2 раза — ​до и после химиотерапии проспидия хлоридом. Статистический анализ проведен с помощью программного обеспечения SigmaSat версии 1.0 (Jandel Corporation, San Rafael, CA). Пропорции сравнивали с применением U-критерия Манна—​Уитни и коэффициента корреляции Спирмена. Для всех статистических тестов статистическая значимость подтверждалась при р < 0,05.
Результаты и обсуждение. В крови больных ГМ IA и IІB стадий с помощью метода проточной цитофлуорометрии после терапии с применением проспидия хлорида выявлено достоверное снижение количества CD45+CD5+CD19– и CD45+CD3+-лимфоцитов при более выраженном снижении количества CD45+CD3+CD4+CD8– T-лимфоцитов хелперов в группе больных на стадии IA.
Выводы. Изучение динамики изменения количественного состава хелперной субпопуляции в процессе терапии с применением препарата проспидия хлорида свидетельствовало о снижении CD45+CD4+CD45RA+CD45RO–наивных T-хелперов и CD45+CD4+CD45RA–CD45RO+ Т-клеток памяти во всех группах больных. При этом наиболее выраженное снижение уровня CD45+CD4+CD45RA+CD45RO– наивных T-хелперов и CD45+CD4+CD45RA–CD45RO+ Т-клеток памяти наблюдалось у больных ГМ на стадии IA.
У больных ГМ на стадии IIB, в отличие от больных на стадии IA, наблюдалось достоверное снижение популяций уровней CD45+C19+CD5+CD27+ В-клеток памяти и CD45+CD3–CD16+CD56+-естественных киллерных клеток.

Ключевые слова: Грибовидный микоз, комбинированная терапия, изменение показателей иммунофенотипов клеток периферической крови.

Список литературы:  
1.    Asadullah K., Friedrich M., Docke W.D. et al. Enhanced expression of T-cell activation and natural killer cell antigens indicates systemic anti-tumor response in early primary cutaneous T-cell lymphoma // J. Invest. Dermatol. — 1997. — Vol. 108. — P. 743—747.
2.    Bouaziz J.D., Ortonne N., Giustiniani J. et al. Circulating lymphocytes are potential cytotoxic effectors against autologous malignant cells in sezary syndrome patients // J. Invest. Dermatol. — 2005. — Vol. 125. — P. 1273—1278.
3.    Clark R.A., Shackelton J.B., Watanabe R. et al. High scatter T cells: a reliable biomarker for malignant T cells in cutaneous T-cell lymphoma // Blood. — 2011. — Vol. 117. — P. 1966—1976.
4.    Hwang S.T., Janik J.E., Jaffe E.S., Wilson W.H. Mycosis fungoides and Sezary syndrome // Lancet. — 2008. — Vol. 371. — P. 945—957.
5.    Kim E.J., Hess S., Richardson S.K. et al. Immunopathogenesis and therapy of cutaneous T-cell lymphoma // J. Clin. Invest. —2005. — Vol. 115. — P. 798—812.
6.    Vermeer M.H., van D.R., Dukers D. et al. CD8+ T cells in cutaneous T-cell lymphoma: expression of cytotoxic proteins, Fas ligand, and killing inhibitory receptors and their relationship with clinical behaviour // J. Clin. Oncol. — 2001. — Vol. 19. — P. 4322—4329.
7.    Wong H.K., Wilson A.J., Gibson H.M. et al. Increased expression of CTLA‑4 in malignant T cells from patients with mycosis fungoides cutaneous T-cell lymphoma // J. Invest. Dermatol. — 2006. — Vol. 126. — P. 212—219.
8.    Workman C.J., Szymczak-Workman A.L., Collison L.W. et al. The development and function of regulatory T cells // Cell Mol. Life Sci. — 2009. — Vol. 66. — P. 2603—2622.
9.    Zou W. Regulatory T cells, tumour immunity and immu­notherapy // Nat. Rev. Immunol. — 2006. — Vol. 6. — P. 295—307.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

7. Наукові дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Реологічні властивості сироватки крові при лімітованій та дифузній формах системної склеродермії

О.В. Синяченко1, В.Я. Мікукстс1, М.В. Єрмолаєва1, Є.Д. Єгудіна2

1 Донецький національний медичний університет, Лиман
2 ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро
Мета роботи — ​оцінити зміни сироваткової ланки реологічних властивостей крові (РВК) при клініко-морфологічних варіантах перебігу лімітованої й дифузної форм системної склеродермії (ССД).
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 63 хворих на ССД віком від 16 до 67 років (у середньому 42 роки), серед яких було 11 % чоловіків і 89 % жінок. У 43 % з них була лімітована форма захворювання, у 57 % — ​дифузна. Тривалість захворювання становила 11 років. І ступінь активності патологічного процесу встановлено у 41 % хворих, ІІ — ​у 38 %, ІІІ — ​у 21 %, антитопоізомеразні‑1 антитіла виявлено в сироватці крові 78 % пацієнтів, антитіла до нативної дезоксирибонуклеїнової кислоти — ​у 64 %, до кардіоліпіну — ​у 18 %. РВК оцінювали за методом міжфазної тензиореометрії з визначенням поверхневих параметрів. Для контролю показники досліджено у 52 практично здорових людей і 42 хворих з обмеженою склеродермією. У 37 хворих виконано мікроінцизійну біопсію шкіри.
Результати та обговорення. ССД супроводжується порушеннями РВК, які виявляються підвищенням модуля в’язкоеластичності у 8 % хворих і поверхневого натягу у 66 % на тлі зменшення рівня поверхневої пружності у 37 %. Причому останніх два параметри міжфазної тензиометрії відрізняються не лише від аналогічних у здорових людей, а й у хворих на обмежену склеродермію. При цьому зміни в’язкоеластичних властивостей крові переважають у разі дифузної форми захворювання порівняно з лімітованою, коли спостерігаються дисперсійно-кореляційні зв’язки РВК з тяжкістю ураження шкіри та екстрадермальних виявів ССД (патологією серця, легень, нирок), а еластичні й релаксаційні характеристики сироватки мають прогностичну значущість відповідно у разі лімітованої і дифузної форм хвороби.
Висновки. Системна склеродермія перебігає з порушеннями сироваткової ланки реологічних властивостей крові, які більшою мірою притаманні дифузній формі захворювання і тісно взаємопов’язані з тяжкістю ураження шкіри та внутрішніх органів, показники яких можна використовувати для поліпшення оцінки тяжкості й прогнозування перебігу окремих ознак хвороби.

Ключові слова: склеродермія системна, перебіг, кров, сироватка, реологія.

Список літератури:  
1.    Bei Y., Hua-Huy T., Nicco C. et al. Rho-kinase activation promotes lung fibrosis in an animal model of systemic sclerosis // Exp. Lung Res.— 2016.— Vol. 42 (1).— P. 44—55. doi: 10.3109/01902148.2016.1141263.
2.    Dooley A., Gao B., Bradley N. et al. Abnormal nitric oxide metabolism in systemic sclerosis: increased levels of nitrated proteins and asymmetric dimethylarginine // Rheuma­to­logy.— 2006.— Vol. 45 (6).— P. 676—684.
3.    Gumuchian S.T., Peláez S., Delisle V.C. et al. Exploring sources of emotional distress among people living with scleroderma: А focus group study // PLoS One.— 2016.— Vol. 11 (3).— P. 0152419. doi: 10.1371/journal.pone.0152419.
4.    Harris E.S., Meiselman H.J., Moriarty P.M., Weiss J. Suc­cessful long-term (22 Year) treatment of limited scleroderma using therapeutic plasma exchange: Is blood rheology the key? // Clin. Hemorheol. Microcirc.— 2016.— Vol. 23 (6).— P. 172—176.
5.    Jiang M., Yu Y., Luo J. et al. Bone marrow-derived mesen­chymal stem cells expressing thioredoxin 1 attenuate bleo­mycin-induced skin fibrosis and oxidative stress in sclero­derma // J. Invest. Dermatol.— 2017.— Vol. 26 (1).— P. 172—178. doi: 10.1016/j.jid.2017.01.011.
6.    Morita Y., Muro Y., Sugiura K. Results of the health asses­sment questionnaire for Japanese patients with systemic sclerosis — ​measuring functional impairment in systemic sclerosis versus other connective tissue diseases // Clin. Exp. Rheumatol.— 2017.— Vol. 25 (3).— P. 367—372.
7.    Morrisroe K., Huq M., Stevens W. et al. Determinants of unemployment amongst Australian systemic sclerosis pati­ents: results from a multicentre cohort study // Clin. Exp. Rheumatol.— 2016.— Vol. 100 (5).— P. 79—84.
8.    Ruaro B., Smith V., Sulli A. et al. Methods for the mor­phological and functional evaluation of microvascular da­­mage in systemic sclerosis // Korean J. Intern. Med.— 2015.— Vol. 30 (1).— P. 1—5. doi: 10.3904/kjim.2015.30.1.1.
9.    Silva I.F., Teixeira A., Oliveira J. et al. Endothelial dysfunction, microvascular damage and ischemic peripheral vasculopathy in systemic sclerosis // Clin. Hemorheol. Microcirc.— 2017.— Vol. 27(1).— P. 215—220. doi: 10.3233/CH‑150044.
10.    Soldano S., Paolino S., Pizzorni C. et al. Dual endothelin receptor antagonists contrast the effects induced by endo­thelin‑1 on cultured human microvascular endothelial cells // Clin. Exp. Rheumatol.— 2017.— 27 (12).— P. 162—167.
11.    Thombs B.D., Kwakkenbos L., Riehm K.E. et al. Comparison of self-efficacy for managing chronic disease between patients with systemic sclerosis and other chronic conditions: a systematic review // Rheumatol. Int.— 2017.— Vol. 37 (2).— P. 281—292. doi: 10.1007/s00296—016—3602—4.
12.    Zaitsev S. Dynamic surface tension measurements as general approach to the analysis of animal blood plasma and serum // Adv. Colloid. Interface Sci.— 2016.— Vol. 235 (9).— P. 201—213. doi: 10.1016/j.cis.2016.06.007.

Інше:  
Синяченко Олег Володимирович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 1 Донецького національного медичного університету, чл.-кор. НАМН України, з. д. н. т. України
84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 27
Е-mail: synyachenko@ukr.net
Мікукстс Вікторія Янісівна, аспірант кафедри внутрішньої медицини № 1 Донецького національного медичного університету
Єрмолаєва Майя В’ячеславівна, д. мед. н., проф. кафедри внутрішньої медицини № 1 Донецького національного медичного університету
Егудіна Єлизавета Давидівна, к. мед. н., доц. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Дніпропетровської медичної академії

 

Реологические свойства сыворотки крови при лимитированной и диффузной формах системной склеродермии

О.В. Синяченко1, В.Я. Микукстс1, М.В. Ермолаева1, Е.Д. Егудина2

1 Донецкий национальный медицинский университет, Лиман
2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр
Цель работы — ​оценить изменения сывороточного звена реологических свойств крови (РСК) при клинико-морфологических вариантах течения лимитированной и диффузной форм системной склеродермии (ССД).
Материалы и методы. Под наблюдением находились 63 больных ССД в возрасте от 16 до 67 лет (в среднем 42 года), среди которых было 11 % мужчин и 89 % женщин. В 43 % случаев наблюдалась лимитированная форма заболевания, в 57 % — ​диффузная. Продолжительность заболевания составила 11 лет. І степень активности патологического процесса установлена у 41 % больных, ІІ — ​у 38 %, ІІІ — ​у 21 %, антитопоизомеразные‑1 антитела обнаружены в сыворотке крови в 78 % наблюдений, антитела к нативной дезоксирибонуклеиновой кислоте — ​в 64 %, к кардиолипину — ​в 18 %. РСК оценивали по методу межфазной тензиореометрии с определением поверхностных параметров. В качестве контроля показатели исследованы у 52 практически здоровых людей и 42 больных с ограниченной склеродермией. У 37 больных выполнена микроинцизионная биопсия кожи.
Результаты и обсуждение. ССД сопровождается нарушениями РСК, которые проявляются повышением модуля вязкоэластичности у 8 % больных и поверхностного натяжения у 66 % на фоне уменьшения уровня поверхностной упругости у 37 %. Причем последние два параметра межфазной тензиометрии отличаются не только от аналогичных у здоровых людей, а и у больных ограниченной склеродермией. При этом изменения вязкоэластичных свойств кро­ви превалируют при диффузной форме заболевания по сравнению с лимитированной, когда наблюдаются дисперсион­но-корреляционные связи РСК с тяжестью поражения кожи и экстрадермальными проявлениями ССД (патологией сердца, легких, почек), а эластичные и релаксационные характеристики сыворотки имеют прогностическую значимость соответственно в случаях лимитированной и диффузной форм болезни.
Выводы. Системная склеродермия протекает с нарушениями сывороточного звена реологических свойств крови, которые в большей степени свойственны диффузной форме заболевания и тесно взаимосвязаны с тяжестью поражения кожи и внутренних органов, показатели которых можно использовать для улучшения оценки тяжести и прогнозирования течения отдельных признаков заболевания.

Ключевые слова: Cклеродермия системная, течение, кровь, сыворотка, реология.

Список литературы:  
1.    Bei Y., Hua-Huy T., Nicco C. et al. Rho-kinase activation promotes lung fibrosis in an animal model of systemic sclerosis // Exp. Lung Res.— 2016.— Vol. 42 (1).— P. 44—55. doi: 10.3109/01902148.2016.1141263.
2.    Dooley A., Gao B., Bradley N. et al. Abnormal nitric oxide metabolism in systemic sclerosis: increased levels of nitrated proteins and asymmetric dimethylarginine // Rheuma­to­logy.— 2006.— Vol. 45 (6).— P. 676—684.
3.    Gumuchian S.T., Peláez S., Delisle V.C. et al. Exploring sources of emotional distress among people living with scleroderma: А focus group study // PLoS One.— 2016.— Vol. 11 (3).— P. 0152419. doi: 10.1371/journal.pone.0152419.
4.    Harris E.S., Meiselman H.J., Moriarty P.M., Weiss J. Suc­cessful long-term (22 Year) treatment of limited scleroderma using therapeutic plasma exchange: Is blood rheology the key? // Clin. Hemorheol. Microcirc.— 2016.— Vol. 23 (6).— P. 172—176.
5.    Jiang M., Yu Y., Luo J. et al. Bone marrow-derived mesen­chymal stem cells expressing thioredoxin 1 attenuate bleo­mycin-induced skin fibrosis and oxidative stress in sclero­derma // J. Invest. Dermatol.— 2017.— Vol. 26 (1).— P. 172—178. doi: 10.1016/j.jid.2017.01.011.
6.    Morita Y., Muro Y., Sugiura K. Results of the health asses­sment questionnaire for Japanese patients with systemic sclerosis — ​measuring functional impairment in systemic sclerosis versus other connective tissue diseases // Clin. Exp. Rheumatol.— 2017.— Vol. 25 (3).— P. 367—372.
7.    Morrisroe K., Huq M., Stevens W. et al. Determinants of unemployment amongst Australian systemic sclerosis pati­ents: results from a multicentre cohort study // Clin. Exp. Rheumatol.— 2016.— Vol. 100 (5).— P. 79—84.
8.    Ruaro B., Smith V., Sulli A. et al. Methods for the mor­phological and functional evaluation of microvascular da­­mage in systemic sclerosis // Korean J. Intern. Med.— 2015.— Vol. 30 (1).— P. 1—5. doi: 10.3904/kjim.2015.30.1.1.
9.    Silva I.F., Teixeira A., Oliveira J. et al. Endothelial dysfunction, microvascular damage and ischemic peripheral vasculopathy in systemic sclerosis // Clin. Hemorheol. Microcirc.— 2017.— Vol. 27(1).— P. 215—220. doi: 10.3233/CH‑150044.
10.    Soldano S., Paolino S., Pizzorni C. et al. Dual endothelin receptor antagonists contrast the effects induced by endo­thelin‑1 on cultured human microvascular endothelial cells // Clin. Exp. Rheumatol.— 2017.— 27 (12).— P. 162—167.
11.    Thombs B.D., Kwakkenbos L., Riehm K.E. et al. Comparison of self-efficacy for managing chronic disease between patients with systemic sclerosis and other chronic conditions: a systematic review // Rheumatol. Int.— 2017.— Vol. 37 (2).— P. 281—292. doi: 10.1007/s00296—016—3602—4.
12.    Zaitsev S. Dynamic surface tension measurements as general approach to the analysis of animal blood plasma and serum // Adv. Colloid. Interface Sci.— 2016.— Vol. 235 (9).— P. 201—213. doi: 10.1016/j.cis.2016.06.007.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

8. Наукові дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Алгоритм лікування акне з урахуванням патогенетичних складових

А.В. Петренко

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
Мета роботи — ​вивчити взаємозв’язок між різновидами генних поліморфізмів та реакцією на патогенетичне лікування.
Метеріали та методи. Результати дослідження основані на даних молекулярно-генетичного дослідження та лікування 78 хворих на акне середньотяжкого та тяжкого ступенів. Хворих поділено на дві групи залежно від призначеної терапії. Кожну групу також поділено на дві підгрупи залежно від тяжкості захворювання.
Результати та обговорення. У хворих на акне, які отримували системну терапію нікотинаміду рибозидом, спостерігалися значно вищі наслідки лікування порівняно із пацієнтами, котрі отримували лише місцеве лікування. Ви­­щий ефект від лікування нікотинаміду рибозидом спостерігався у пацієнтів з мутаціями в одному або кількох досліджуваних генах.
Висновки. Прийом нікотинаміду рибозиду пацієнтами з генними мутаціями позитивно впливав на перебіг захворювання.

Ключові слова: Акне, нікотинаміду рибозид, TLR4, IL-1β, IL-8.

Список літератури:  
1.    Кутасевич Я.Ф., Бронова І.М. Сучасні аспекти лікування акне у жінок репродуктивного віку // Дерматологія та венерологія. — 2015. — № 3 (69). — ​С. 78—79.
2.    Миронов А.Ю., Терехова Ю.Б., Юрченко А.И. Этио­пато­генетические аспекты терапии угревой болезни // Дермато­логия. — 2008. — № 2. — ​С. 13—14.
3.    Санакоева Э.Г., Масюкова И.В., Ильина И.В. и др. Сов­­ременная терапия акне и акнеформных дерматозов // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2013. — № 6. — ​С. 37—42.
4.    Araviiskaia E., Dreno B. The role of topical dermocosmetics in acne vulgaris // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2016. — N 30. — ​Р. 926—935.
5.    Baumann I.S., Oresajo C., Yatskayer M. et al. Comparison of clindamycin 1 % and benzoyl peroxide 5 % gel to a novel composition containing salicylic acid, capryloyl salicylic acid, HEPES, glycolic acid, citric acid and dioic acid in the treatment of acne vulgaris // J. Drugs Dermatol. — 2013. — N 12. — ​Р. 266—269.
6.    Cao H., Yang G., Wang Y. et al. Complementary therapies for acne vulgaris // Cochrane Database. — 2015. — N 19. — ​Р. 1.
7.    Decker A., Graber E.M. Over-the-counter acne treatments: a review // J. Clin. Aesth. Dermatol. — 2012. — N 5. — ​Р. 32—40.
8.    Di Landro A., Cazzaniga S., Parrazzini F. et al. Family history, body mass index, selected dietary factors, menstrual history, and risk moderate to severe acne in adolescents and young adults // J. Am. Acad. Dermatol. — 2012.— N 67. — ​Р. 1129—1135.
9.    Dreno B., Araviiskaia E., Berardeska E. et al. The science of dermocosmetics and its role in dermatology // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2014. — N 28. —Р. 1409—1417.
10.    Dreno B., Pola E., Pawin H. Development and evaluation of Global Acne Severety Scale (GEA Scale) suitable for France and Europe // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereo. — 2011. — N 1 (25). — ​Р. 43—48.
11.    Emanuele E., Bertona M., Altabas K. et al. Antiinflammatory effects of a topical preparation containing nicotinamide, retinol, and 7-dehydrocholesterol in patients with acne: a gene expression study // Clin. Cosmet. Invesig. Dermatol. — 2012. — N 5. —Р. 33—37.
12.    Ghodsi S.Z., Orawa H., Zouboulis C.C. Severity and severity risk factors of acne in high school pupils: a community-based stud // J. Invest. Dermat. — 2009. — N 129 (9) — ​Р. 2136—2141.
13.    Green B.A., Yu R.J., Van Scott E.J. Clinical andcosmoceutical uses of hydroxyacids // Clin. Dermatol. — 2009. — N 27. — ​Р. 495—501.
14.    Hay R.J., Johns N.E., Williams H.C. et al. The global burden of skin disease in 2010: an analysis of the prevalence and impact of skin conditions. — 2013. — N 134 (6). — ​Р. 1527—1534.
15.    Kar B.R., Tripathy S., Panda M. Comparative study of oral isotretinoin versus oral isotretinoin + 20 % salicylic acid peel in the treatment of active acne // J. Cutan. Aesthetic. Surg. — 2013.— N 6. — ​Р. 204—208.
16.    Khodaeiani E., Fouladi R.F., Altabas M. et al. Topical 4 % nicotinamide vs 1 % clindamycin in moderate inflammatory acne vulgaris // Int. J. Dermatol. — 2013. — N 52. — ​Р. 33—37.
17.    Lai Y., Gallo R. Toll-like receptors in skin infections and inflammatory diseases // Infect. Disord. Drug Targets. — 2008. — N 8 (3). — ​Р. 144—155.
18.    Misery L. Consequences of psychological distress in ado­lescents with acne // J. Invest. Dermatol. — 2011. — N 131 (2). — ​Р. 290—292.
19.    Nast A., Dreno B., Bettoli V. et al. European evidence-based (S 3) guidelines for the treatment acne // JEADV. — 2012. — N 26 (Suppl. 1). — ​Р. 1—29.
20.    Pivaresi A., Bodai L., Rethi B. et al. Expression and function of Toll-like receptors 2 and 4 in human keratinocytes // Int. Immunol. — 2003. — N 15. — ​Р. 721—730.
21.    Rademaker M., Wishart J.M., Birchall N.M. Isotretinoin 5 mg daily for low-grade adult acne vulgaris — ​placebo-controlled, randomized double-blind study // JEADV. — 2014. — N 28. — ​Р. 747—754.
22.    Shahmoradi Z., Iraji F., Siadat A.H., Ghorbaini A. Compa­rison of topical 5 % nicotiamid gel versus 2 % clindamycin gel in the treatment of the mild-moderate acne vulgaris: a double-blinded randomized clinical trial // J. Res. Med. Sci. — 2013. — N 34. — ​Р. 434—437.
23.    Shalita A.R., Del Rosso J.Q., Webster G.F. Acne vulgaris. — ​Inform. Healthcare, 2011. — 228 р.
24.    Sharad J. Glycolic acid peel therapy — ​a current review // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol. — 2013. — N 6. — ​Р. 281—288.
25.    Taylor M., Gonsalez M., Porter R. Pathway to inflammation: acne pathophysiology // Eur. J. Dermatol. — 2011. — N 21 (3). — ​Р. 323—333.
26.    Ulvestad M., Bjerthness E., Dalgard F., Halvorsen J.A. Acne and dairy products in adolescence: results from a Norwegian longitudinal study // JEADV. — 2017. — N 31. — ​Р. 530—536.
27.    Vos T., Flaxman J.D. Years lived with disability for 1160 sequelae of 289 diagnosis and injures 1990—2010: a sys­tematic analysis for the global burden of disease study 2010 // Lancet. — 2012. — N 9859. — ​Р. 2163—2196.
28.    Yoon J.Y., Kwon H.H., Min S.U. et al. Epigallocatechin‑3-gallate improves acne in humans by modulating intracellular molecular targets and ingibiting P.acnes // J. Invest. Der­matol. — 2013. — N 133. — ​Р. 429—440.

Інше:  
Петренко Анастасія Вадимівна, аспірант кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Е-mail: anastasiia.v.petrenko@gmail.com

 

Алгоритм лечения акне с учетом патогенетических составляющих

А.В. Петренко

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
Цель работы — ​изучить взаимосвязь между разновидностями генных полиморфизмов и реакцией на патогенетическое лечение.
Материалы и методы. Результаты исследования основаны на данных молекулярно-генетического исследования и лечения 78 больных c акне среднетяжелой и тяжелой степени. Больные были разделены на две группы в зависимости от терапии. Каждая группа была также разделена на две подгруппы в зависимости от степени тяжести заболевания.
Результаты и обсуждение. У больных акне, получавших системную терапию никотинамида рибозидом, наблюдались значительно лучшие результаты лечения по сравнению с пациентами, получавшими только местную терапию. Лучший эффект от лечения никотинамида рибозидом отмечен у пациентов с мутациями в одном или нескольких генах.
Выводы. Прием никотинамида рибозида больными с генными мутациями имел положительный эффект на течение заболевания.

Ключевые слова: акне, никотинамида рибозид, TLR4, IL‑1β, IL‑8.

Список литературы:  
1.    Кутасевич Я.Ф., Бронова І.М. Сучасні аспекти лікування акне у жінок репродуктивного віку // Дерматологія та венерологія. — 2015. — № 3 (69). — ​С. 78—79.
2.    Миронов А.Ю., Терехова Ю.Б., Юрченко А.И. Этио­пато­генетические аспекты терапии угревой болезни // Дермато­логия. — 2008. — № 2. — ​С. 13—14.
3.    Санакоева Э.Г., Масюкова И.В., Ильина И.В. и др. Сов­­ременная терапия акне и акнеформных дерматозов // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2013. — № 6. — ​С. 37—42.
4.    Araviiskaia E., Dreno B. The role of topical dermocosmetics in acne vulgaris // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2016. — N 30. — ​Р. 926—935.
5.    Baumann I.S., Oresajo C., Yatskayer M. et al. Comparison of clindamycin 1 % and benzoyl peroxide 5 % gel to a novel composition containing salicylic acid, capryloyl salicylic acid, HEPES, glycolic acid, citric acid and dioic acid in the treatment of acne vulgaris // J. Drugs Dermatol. — 2013. — N 12. — ​Р. 266—269.
6.    Cao H., Yang G., Wang Y. et al. Complementary therapies for acne vulgaris // Cochrane Database. — 2015. — N 19. — ​Р. 1.
7.    Decker A., Graber E.M. Over-the-counter acne treatments: a review // J. Clin. Aesth. Dermatol. — 2012. — N 5. — ​Р. 32—40.
8.    Di Landro A., Cazzaniga S., Parrazzini F. et al. Family history, body mass index, selected dietary factors, menstrual history, and risk moderate to severe acne in adolescents and young adults // J. Am. Acad. Dermatol. — 2012.— N 67. — ​Р. 1129—1135.
9.    Dreno B., Araviiskaia E., Berardeska E. et al. The science of dermocosmetics and its role in dermatology // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2014. — N 28. —Р. 1409—1417.
10.    Dreno B., Pola E., Pawin H. Development and evaluation of Global Acne Severety Scale (GEA Scale) suitable for France and Europe // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereo. — 2011. — N 1 (25). — ​Р. 43—48.
11.    Emanuele E., Bertona M., Altabas K. et al. Antiinflammatory effects of a topical preparation containing nicotinamide, retinol, and 7-dehydrocholesterol in patients with acne: a gene expression study // Clin. Cosmet. Invesig. Dermatol. — 2012. — N 5. —Р. 33—37.
12.    Ghodsi S.Z., Orawa H., Zouboulis C.C. Severity and severity risk factors of acne in high school pupils: a community-based stud // J. Invest. Dermat. — 2009. — N 129 (9) — ​Р. 2136—2141.
13.    Green B.A., Yu R.J., Van Scott E.J. Clinical andcosmoceutical uses of hydroxyacids // Clin. Dermatol. — 2009. — N 27. — ​Р. 495—501.
14.    Hay R.J., Johns N.E., Williams H.C. et al. The global burden of skin disease in 2010: an analysis of the prevalence and impact of skin conditions. — 2013. — N 134 (6). — ​Р. 1527—1534.
15.    Kar B.R., Tripathy S., Panda M. Comparative study of oral isotretinoin versus oral isotretinoin + 20 % salicylic acid peel in the treatment of active acne // J. Cutan. Aesthetic. Surg. — 2013.— N 6. — ​Р. 204—208.
16.    Khodaeiani E., Fouladi R.F., Altabas M. et al. Topical 4 % nicotinamide vs 1 % clindamycin in moderate inflammatory acne vulgaris // Int. J. Dermatol. — 2013. — N 52. — ​Р. 33—37.
17.    Lai Y., Gallo R. Toll-like receptors in skin infections and inflammatory diseases // Infect. Disord. Drug Targets. — 2008. — N 8 (3). — ​Р. 144—155.
18.    Misery L. Consequences of psychological distress in ado­lescents with acne // J. Invest. Dermatol. — 2011. — N 131 (2). — ​Р. 290—292.
19.    Nast A., Dreno B., Bettoli V. et al. European evidence-based (S 3) guidelines for the treatment acne // JEADV. — 2012. — N 26 (Suppl. 1). — ​Р. 1—29.
20.    Pivaresi A., Bodai L., Rethi B. et al. Expression and function of Toll-like receptors 2 and 4 in human keratinocytes // Int. Immunol. — 2003. — N 15. — ​Р. 721—730.
21.    Rademaker M., Wishart J.M., Birchall N.M. Isotretinoin 5 mg daily for low-grade adult acne vulgaris — ​placebo-controlled, randomized double-blind study // JEADV. — 2014. — N 28. — ​Р. 747—754.
22.    Shahmoradi Z., Iraji F., Siadat A.H., Ghorbaini A. Compa­rison of topical 5 % nicotiamid gel versus 2 % clindamycin gel in the treatment of the mild-moderate acne vulgaris: a double-blinded randomized clinical trial // J. Res. Med. Sci. — 2013. — N 34. — ​Р. 434—437.
23.    Shalita A.R., Del Rosso J.Q., Webster G.F. Acne vulgaris. — ​Inform. Healthcare, 2011. — 228 р.
24.    Sharad J. Glycolic acid peel therapy — ​a current review // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol. — 2013. — N 6. — ​Р. 281—288.
25.    Taylor M., Gonsalez M., Porter R. Pathway to inflammation: acne pathophysiology // Eur. J. Dermatol. — 2011. — N 21 (3). — ​Р. 323—333.
26.    Ulvestad M., Bjerthness E., Dalgard F., Halvorsen J.A. Acne and dairy products in adolescence: results from a Norwegian longitudinal study // JEADV. — 2017. — N 31. — ​Р. 530—536.
27.    Vos T., Flaxman J.D. Years lived with disability for 1160 sequelae of 289 diagnosis and injures 1990—2010: a sys­tematic analysis for the global burden of disease study 2010 // Lancet. — 2012. — N 9859. — ​Р. 2163—2196.
28.    Yoon J.Y., Kwon H.H., Min S.U. et al. Epigallocatechin‑3-gallate improves acne in humans by modulating intracellular molecular targets and ingibiting P.acnes // J. Invest. Der­matol. — 2013. — N 133. — ​Р. 429—440.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. На допомогу практичному лікарю

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Досвід системного застосування комплексу натуральних рослинних засобів у лікуванні жінок, хворих на акне

Б.Г. Коган, О.С. Свирид-Дзядикевич

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
У статті розглянуто етіологічні фактори виникнення акне у хворих різних вікових груп, а також надано загальні принципи лікування залежно від стадії захворювання. Наведено досвід застосування препарату «Файнер» як дієтичної добавки до раціону жінок фертильного віку зі встановленим діагнозом акне. Доведено позитивний вплив рослинного засобу «Файнер» на стан шкіри. «Файнер» інгібує активність Propionibacterium acnes, виявляє виразний протизапальний ефект, тобто гармонійно доповнює комплексний підхід дерматолога до менеджменту акне.

Ключові слова: Акне, етіологія, лікування, Propionibacterium acnes, протизапальний ефект.

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.Л. Акне вульгарные и розовые. — ​М.: Меди­цинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003.— 160 с.
2.    Гусаков Н.И. Акне. — ​Акне, 2003. — ​С. 76.
3.    Доброхотова Ю.Э., Джобава Э.М., Рагимова З.Ю. и др. Синдром гиперандрогении в практике акушера-гинеколога, дерматолога, эндокринолога: руководство для врачей. — ​М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 112 с.
4.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Багмет А.Н., Шапо­валова О.В. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2003. — № 1. — ​С. 43—47.
5.    Майорова А.В., Шаповалов В.С., Ахтямов С.Н. Угревая болезнь в практике врача-дерматокосметолога. — ​М.: Фирма Клавель, 2005. — 192 с.
6.    Монахов С.А., Иванов О.Л. Акне: методическое пособие для врачей. — ​М., 2010.
7.    Самцов А.В. Акне и акнеформные дерматозы. — ​М.: ООО «ЮТКОМ», 2009. — 288 с.
8.    Суворова К.Н., Котова Н.В. Тяжелые формы акне // Междунар. мед. журн. — 2000. — ​С. 732—726.
9.    Abdel G., Quraishy S., Rasheid K.A., Mehlhorn H. Efficacy of a single treatment of head lice with a neem seed extract: an in vivo and in vitro study on nits and motile stages // Parasitol. Res.— 2012.— Vol. 110 (1).— P. 277—280.
10.    Abdel-Shafy S., Zayed A.A. In vitro acaricidal effect of plant extract of neem seed oil (Azadirachta indica) on egg, imma­ture, and adult stages of Hyalomma anatolicum excavatum (Ixodoidea: Ixodidae) // Vet. Parasitol.— 2002.— Vol. 106 (1).— P. 89—96.
11.    Al-Rajhy D.H., Alahmed A.M., Hussein H.I., Kheir S.M. Acaricidal effects of cardiac glycosides, azadirachtin and neem oil against the camel tick, Hyalomma dromedarii (Acari: Ixodidae) // Pest. Manag. Sci.— 2003.— Vol. 59 (11).— P. 1250—1254.
12.    Carson C.F., Hammer K.A., Riley T.V. Melaleuca alternifolia (Tea Tree) oil: a review of antimicrobial other medicinal properties // Clin. Micro Rev.— 2006.— Vol. 19 (1).— P. 50—62.
13.    Choi J.M., Lew V.K., Kimball A.B. A single-blinded, rando­mized, controlled clinical trial evaluating the effect of face washing on acne vulgaris // Pediatr. Dermatol.— 2006.— Vol. 23 (5).— P. 421—427.
14.    Cotterill J.A., Cunliffe W. Suicide in dermatological pati­ents // British Association of Dermatologists. — 1997. — ​Vol. 137. — ​P. 246—250.
15.    Danby F.W. Nutrition and acne // Clin. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 28 (6). — ​P. 598—604.
16.    Darne S., Hiscutt E.L., Seukeran D.C. Evaluation of the clinical efficacy of the 1,450 nm laser in acne vulgaris: A randomized split-face, investigator-blinded clinical trial // Br. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 165.— P. 1256—1262.
17.    Del Rosso J.Q., Bikowski J., Baum E. Prevalence of truncal acne vulgaris: a population study based on private practice expe­rience // J. Am. Acad. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 56. — ​AB 3.
18.    Del Rosso J.Q. 6 % benzoyl peroxide foaming cloth cleanser used in the treatment of acne vulgaris // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2009.— Vol. 2 (7).— P. 26—29.
19.    Dumont-Wallon G., Dreno B. Specificity of acne in women older than 25 years // Presse Med. — 2008. — ​Vol. 37. — ​P. 585—591.
20.    Enshaleh S., Jooya A., Siadat A.M., Iraji F. The efficacy of 5 % topical tea tree oil gel to moderate acne vulgaris: a randomi­zed, double-blind placebo-controlled study // Ind. J. Derm. Venereol. Leprol.— 2007.— Vol. 73 (1).— P. 22—25.
21.    Ghosh V.K., Nagore D.H., Kadbhane K.P., Patil M.J. Diffe­rent approaches of alternative medicines in acne vulgaris treatment // Oriental Pharmacy and Experimental Medi­cine.— 2011.— Vol. 11 (1).— P. 1—9.
22.    Hamid Nasri, Mahmoud Bahmani, Najmeh Shahinfard et al. Medicinal Plants for the Treatment of Acne Vulgaris: A Re­­view of Recent Evidences // Jundishapur. J. Micro­biol. —2015.— Vol. 8 (11).— P. e25580.
23.    Hamilton F.L., Car J., Lyons C. et al. Laser and other light therapies for the treatment of acne vulgaris: Systematic review // Br. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 160.— P. 1273—1285.
24.    Isard O., Knol A.C., Aries M.F. et al. Proprionibacterium acnes activates the IGF‑1/IGF‑1R system in the epidermis and induces keratinocytes proliferation // J. Invest. Derma­tol. — 2011. — ​Vol. 131. — ​P. 59—66.
25.    Jain A., Basal E. Inhibition of Propionibacterium acnes-induced mediators of inflammation by Indian herbs // Phytomedicine. —2003.— Vol. 10 (1).— P. 34—38.
26.    Jappe U., Igham E., Henwood J., Holland K.T. Propioni­bacterium acne and inflammation in acne: P acnes has T-cell mitogenic activity // Br. J Dermatol. — 2002. — ​Vol. 146. — ​P. 202—209.
27.    Khaled M.M. Koriem. Review on pharmacological and toxi­cologyical effects of oleum azadirachti oil // Asian Pac. J. Trop. Biomed. — 2013.— Vol. 3 (10).— P. 834—840.
28.    Korting H.C., Lehmann P. Acne vulgaris // Hautarzt. — 2010. — ​Bd. 61 (2). — ​S. 97—98.
29.    Logan A. Omega‑3 fatty acids and acne // Arch. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 139. — ​P. 941—942.
30.    Melnik B.C., Schmitz G. Role of insulin, insulin-like growth factor‑1, hyperglycaemic food and milk consumption in the pathogenesis of acne vulgaris // Exp. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 18 (10). — ​P. 833—841.
31.    Nagy I., Pivarcsi A., Koreck A. et al. Distinct strains of Propionibacterium acnes induce selective human beta-defen­sin‑2 and interleukin‑8 expression in human keratinocytes through toll–like receptors // J. Invest. Dermatol. — 2005. — ​Vol. 124. — ​P. 931—938.
32.    Nast A., Dréno B., Bettoli V. et al. European Evidence-based (S 3) Guidelines for the Treatment of Acne // JEADV. — 2012. — ​Vol. 26 (suppl. 1). — ​P. 1—29.
33.    Pang Y. et al. Combination of short CAGЕ and GGN repeats in the androgen receptor gene is associated with acne rick in North East China // J. Eur. Acad. Dermatol. Vene­reol. — 2008. — ​Vol. 22 (12). — ​P. 1445—1451.
34.    Poli F., Dreno B., Verschoore M. An epidemiological study of acne in female adults: results of a survey conducted in France // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2001. — ​Vol. 15. — ​P. 541—545.
35.    Preneau S., Dreno B. Female acne — ​a different subtype of teenager acne? // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol, 26 (3). — ​P. 277—282.
36.    Rivera R., Guerra A. Management of acne in women over 25 ears of age // Actas. Dermosifiliogr. — 2009. — ​Vol. 100. — ​P. 33—37.
37.    Sakamoto F.H., Torezan L., Anderson R.R. Photodynamic therapy for acne vulgaris: a critical review from basics to clinical practice. Part II. Understanding parameters for acne treatment with photodynamic therapy // J. Am. Acad. Dermatol. — 2010.— Vol. 63 (2).— P. 195—211.
38.    Savage L.J., Layton A.M. Treating acne vulgaris: systemic, local and combination therapy // Expert Rev. Clin. Phar­macol.— 2010.— Vol. 18.— P. 563.
39.    Seirafi H., Farnaghi F., Vasheghani-Farahani A. et al. Asses­sment of androgens in women with adult–onset acne // Int. J. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 46. — ​P. 1188—1191.
40.    Strauss J.S., Krowchuk D.P., Leyden J.J. et al. Guidelines of care for acne vulgaris management // J. Am. Acad. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 56 (4). — ​P. 651—663.
41.    Tan J.K. et al. Divergence of demographic factors associated with clinical severity compared with quality of life impact in acne // J. Cutan. Med. Surg. — 2008. — ​Vol. 12 (5). — ​P. 235—242.
42.    Taylor M., Porter R., Gonzalez M. Intense pulsed light may improve inflammatory acne through TNF-α down-regulation // J. Cosmet. Laser Ther. — 2014.— Vol. 16.— P. 96—103.
43.    Thiboutot D.M., Weiss J., Bucko A. et al. Adapalene-benzoyl peroxide, a fixed-dose combination for the treat­ment of acne vulgaris: results of a multiceneter, randomized, double-blind controlled study // J. Am Acad Dermatol. — 2007.— Vol. 57 (5).— P. 791—799.
44.    Thiboutot D. Versatility of azelaic acid 15 % gel in treatment of inflammatory acne vulgaris // J. Drugs Dermatol. — 2008. — ​N 7 (1). — ​P. 13—16.
45.    Thring T.S., Hili P., Naughton D.P. Antioxidant and potential anti-inflammatory activity of extracts and formulations of white tea, rose, and witch hazel on primary human dermal fibroblast cells // J. Inflammation. — 2011.— Vol. 8 (1).— P. 27.
46.    Truter I. Evidence-based pharmacy practice: acne vulgaris // SA Pharma J. — 2009.— Vol. 76.— P. 12—19.
47.    Veith W.B., Silverberg N.B. The association of acne vulgaris with diet // Cutis. — 2011. — ​Vol. 88 (2). — ​P. 84—91.
48.    Vexiau P. et al. Acne in adult women: data from a national study on the relationship between type of acne and markers of clinical hyperandrogenism // Ann. Dermatol. Venerol. — 2002. — ​Vol. 129 (2). — ​P. 174—178.
49.    Webster G. Combination azelaic acid therapy for acne vul­garis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2000. — ​Vol. 43 (2 Pt 3). — ​Р. 47—50.
50.    Webster G.F. Acne vulgaris. Clinical review // B.M.J. — 2002. — ​Vol. 325. — ​Р. 475—479.
51.    Williams C., Layton A.M. Persistent acne in women: im plications for the patient and for therapy // Am. J. Clin. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 7. — ​P. 281—290.

Інше:  
Коган Борис Григорович, д. мед. н., проф. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Свирид-Дзядикевич Олександра Сергіївна, аспірант денної форми навчання кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Опыт системного применения комплекса натуральных растительных средств в лечении женщин, больных акне

Б.Г. Коган, А.С. Свирид-Дзядикевич

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
В статье рассмотрены этиологические факторы возникновения акне у больных разных возрастных групп, а также предоставлено общие принципы лечения в зависимости от стадии заболевания. Приведены опыт применения препарата «Файнер» в качестве диетической добавки в рацион женщин фертильного возраста с установленным диагнозом акне. Доказано положительное влияние растительного средства «Файнер» на состояние кожи. «Файнер» ингибирует активность Propionibacterium acnes, оказывает отчетливый противовоспалительный эффект, то есть гармонично дополняет комплексный подход дерматолога к менеджменту акне.

Ключевые слова: акне, этиология, лечение, Propionibacterium acnes, противовоспалительный эффект.

Список литературы:  
1.    Адаскевич В.Л. Акне вульгарные и розовые. — ​М.: Меди­цинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003.— 160 с.
2.    Гусаков Н.И. Акне. — ​Акне, 2003. — ​С. 76.
3.    Доброхотова Ю.Э., Джобава Э.М., Рагимова З.Ю. и др. Синдром гиперандрогении в практике акушера-гинеколога, дерматолога, эндокринолога: руководство для врачей. — ​М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 112 с.
4.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Багмет А.Н., Шапо­валова О.В. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2003. — № 1. — ​С. 43—47.
5.    Майорова А.В., Шаповалов В.С., Ахтямов С.Н. Угревая болезнь в практике врача-дерматокосметолога. — ​М.: Фирма Клавель, 2005. — 192 с.
6.    Монахов С.А., Иванов О.Л. Акне: методическое пособие для врачей. — ​М., 2010.
7.    Самцов А.В. Акне и акнеформные дерматозы. — ​М.: ООО «ЮТКОМ», 2009. — 288 с.
8.    Суворова К.Н., Котова Н.В. Тяжелые формы акне // Междунар. мед. журн. — 2000. — ​С. 732—726.
9.    Abdel G., Quraishy S., Rasheid K.A., Mehlhorn H. Efficacy of a single treatment of head lice with a neem seed extract: an in vivo and in vitro study on nits and motile stages // Parasitol. Res.— 2012.— Vol. 110 (1).— P. 277—280.
10.    Abdel-Shafy S., Zayed A.A. In vitro acaricidal effect of plant extract of neem seed oil (Azadirachta indica) on egg, imma­ture, and adult stages of Hyalomma anatolicum excavatum (Ixodoidea: Ixodidae) // Vet. Parasitol.— 2002.— Vol. 106 (1).— P. 89—96.
11.    Al-Rajhy D.H., Alahmed A.M., Hussein H.I., Kheir S.M. Acaricidal effects of cardiac glycosides, azadirachtin and neem oil against the camel tick, Hyalomma dromedarii (Acari: Ixodidae) // Pest. Manag. Sci.— 2003.— Vol. 59 (11).— P. 1250—1254.
12.    Carson C.F., Hammer K.A., Riley T.V. Melaleuca alternifolia (Tea Tree) oil: a review of antimicrobial other medicinal properties // Clin. Micro Rev.— 2006.— Vol. 19 (1).— P. 50—62.
13.    Choi J.M., Lew V.K., Kimball A.B. A single-blinded, rando­mized, controlled clinical trial evaluating the effect of face washing on acne vulgaris // Pediatr. Dermatol.— 2006.— Vol. 23 (5).— P. 421—427.
14.    Cotterill J.A., Cunliffe W. Suicide in dermatological pati­ents // British Association of Dermatologists. — 1997. — ​Vol. 137. — ​P. 246—250.
15.    Danby F.W. Nutrition and acne // Clin. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 28 (6). — ​P. 598—604.
16.    Darne S., Hiscutt E.L., Seukeran D.C. Evaluation of the clinical efficacy of the 1,450 nm laser in acne vulgaris: A randomized split-face, investigator-blinded clinical trial // Br. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 165.— P. 1256—1262.
17.    Del Rosso J.Q., Bikowski J., Baum E. Prevalence of truncal acne vulgaris: a population study based on private practice expe­rience // J. Am. Acad. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 56. — ​AB 3.
18.    Del Rosso J.Q. 6 % benzoyl peroxide foaming cloth cleanser used in the treatment of acne vulgaris // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2009.— Vol. 2 (7).— P. 26—29.
19.    Dumont-Wallon G., Dreno B. Specificity of acne in women older than 25 years // Presse Med. — 2008. — ​Vol. 37. — ​P. 585—591.
20.    Enshaleh S., Jooya A., Siadat A.M., Iraji F. The efficacy of 5 % topical tea tree oil gel to moderate acne vulgaris: a randomi­zed, double-blind placebo-controlled study // Ind. J. Derm. Venereol. Leprol.— 2007.— Vol. 73 (1).— P. 22—25.
21.    Ghosh V.K., Nagore D.H., Kadbhane K.P., Patil M.J. Diffe­rent approaches of alternative medicines in acne vulgaris treatment // Oriental Pharmacy and Experimental Medi­cine.— 2011.— Vol. 11 (1).— P. 1—9.
22.    Hamid Nasri, Mahmoud Bahmani, Najmeh Shahinfard et al. Medicinal Plants for the Treatment of Acne Vulgaris: A Re­­view of Recent Evidences // Jundishapur. J. Micro­biol. —2015.— Vol. 8 (11).— P. e25580.
23.    Hamilton F.L., Car J., Lyons C. et al. Laser and other light therapies for the treatment of acne vulgaris: Systematic review // Br. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 160.— P. 1273—1285.
24.    Isard O., Knol A.C., Aries M.F. et al. Proprionibacterium acnes activates the IGF‑1/IGF‑1R system in the epidermis and induces keratinocytes proliferation // J. Invest. Derma­tol. — 2011. — ​Vol. 131. — ​P. 59—66.
25.    Jain A., Basal E. Inhibition of Propionibacterium acnes-induced mediators of inflammation by Indian herbs // Phytomedicine. —2003.— Vol. 10 (1).— P. 34—38.
26.    Jappe U., Igham E., Henwood J., Holland K.T. Propioni­bacterium acne and inflammation in acne: P acnes has T-cell mitogenic activity // Br. J Dermatol. — 2002. — ​Vol. 146. — ​P. 202—209.
27.    Khaled M.M. Koriem. Review on pharmacological and toxi­cologyical effects of oleum azadirachti oil // Asian Pac. J. Trop. Biomed. — 2013.— Vol. 3 (10).— P. 834—840.
28.    Korting H.C., Lehmann P. Acne vulgaris // Hautarzt. — 2010. — ​Bd. 61 (2). — ​S. 97—98.
29.    Logan A. Omega‑3 fatty acids and acne // Arch. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 139. — ​P. 941—942.
30.    Melnik B.C., Schmitz G. Role of insulin, insulin-like growth factor‑1, hyperglycaemic food and milk consumption in the pathogenesis of acne vulgaris // Exp. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 18 (10). — ​P. 833—841.
31.    Nagy I., Pivarcsi A., Koreck A. et al. Distinct strains of Propionibacterium acnes induce selective human beta-defen­sin‑2 and interleukin‑8 expression in human keratinocytes through toll–like receptors // J. Invest. Dermatol. — 2005. — ​Vol. 124. — ​P. 931—938.
32.    Nast A., Dréno B., Bettoli V. et al. European Evidence-based (S 3) Guidelines for the Treatment of Acne // JEADV. — 2012. — ​Vol. 26 (suppl. 1). — ​P. 1—29.
33.    Pang Y. et al. Combination of short CAGЕ and GGN repeats in the androgen receptor gene is associated with acne rick in North East China // J. Eur. Acad. Dermatol. Vene­reol. — 2008. — ​Vol. 22 (12). — ​P. 1445—1451.
34.    Poli F., Dreno B., Verschoore M. An epidemiological study of acne in female adults: results of a survey conducted in France // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2001. — ​Vol. 15. — ​P. 541—545.
35.    Preneau S., Dreno B. Female acne — ​a different subtype of teenager acne? // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol, 26 (3). — ​P. 277—282.
36.    Rivera R., Guerra A. Management of acne in women over 25 ears of age // Actas. Dermosifiliogr. — 2009. — ​Vol. 100. — ​P. 33—37.
37.    Sakamoto F.H., Torezan L., Anderson R.R. Photodynamic therapy for acne vulgaris: a critical review from basics to clinical practice. Part II. Understanding parameters for acne treatment with photodynamic therapy // J. Am. Acad. Dermatol. — 2010.— Vol. 63 (2).— P. 195—211.
38.    Savage L.J., Layton A.M. Treating acne vulgaris: systemic, local and combination therapy // Expert Rev. Clin. Phar­macol.— 2010.— Vol. 18.— P. 563.
39.    Seirafi H., Farnaghi F., Vasheghani-Farahani A. et al. Asses­sment of androgens in women with adult–onset acne // Int. J. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 46. — ​P. 1188—1191.
40.    Strauss J.S., Krowchuk D.P., Leyden J.J. et al. Guidelines of care for acne vulgaris management // J. Am. Acad. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 56 (4). — ​P. 651—663.
41.    Tan J.K. et al. Divergence of demographic factors associated with clinical severity compared with quality of life impact in acne // J. Cutan. Med. Surg. — 2008. — ​Vol. 12 (5). — ​P. 235—242.
42.    Taylor M., Porter R., Gonzalez M. Intense pulsed light may improve inflammatory acne through TNF-α down-regulation // J. Cosmet. Laser Ther. — 2014.— Vol. 16.— P. 96—103.
43.    Thiboutot D.M., Weiss J., Bucko A. et al. Adapalene-benzoyl peroxide, a fixed-dose combination for the treat­ment of acne vulgaris: results of a multiceneter, randomized, double-blind controlled study // J. Am Acad Dermatol. — 2007.— Vol. 57 (5).— P. 791—799.
44.    Thiboutot D. Versatility of azelaic acid 15 % gel in treatment of inflammatory acne vulgaris // J. Drugs Dermatol. — 2008. — ​N 7 (1). — ​P. 13—16.
45.    Thring T.S., Hili P., Naughton D.P. Antioxidant and potential anti-inflammatory activity of extracts and formulations of white tea, rose, and witch hazel on primary human dermal fibroblast cells // J. Inflammation. — 2011.— Vol. 8 (1).— P. 27.
46.    Truter I. Evidence-based pharmacy practice: acne vulgaris // SA Pharma J. — 2009.— Vol. 76.— P. 12—19.
47.    Veith W.B., Silverberg N.B. The association of acne vulgaris with diet // Cutis. — 2011. — ​Vol. 88 (2). — ​P. 84—91.
48.    Vexiau P. et al. Acne in adult women: data from a national study on the relationship between type of acne and markers of clinical hyperandrogenism // Ann. Dermatol. Venerol. — 2002. — ​Vol. 129 (2). — ​P. 174—178.
49.    Webster G. Combination azelaic acid therapy for acne vul­garis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2000. — ​Vol. 43 (2 Pt 3). — ​Р. 47—50.
50.    Webster G.F. Acne vulgaris. Clinical review // B.M.J. — 2002. — ​Vol. 325. — ​Р. 475—479.
51.    Williams C., Layton A.M. Persistent acne in women: im plications for the patient and for therapy // Am. J. Clin. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 7. — ​P. 281—290.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. На допомогу практичному лікарю

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Комплексний диференційований підхід до лікування хворих на псоріаз із урахуванням особливостей супутньої патології органів травлення

Т.О. Литинська, В.І. Степаненко

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
Мета роботи — підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз із супутньою патологією органів травлення шляхом диференційованої терапевтичної корекції порушень.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 272 хворих на псоріаз віком від 18 до 72 років. З урахуванням діагностованої у хворих на псоріаз супутньої гастроентерологічної патології та для оцінки ефективності терапії пацієнтів розподілено на рівноцінні клінічні групи. Хворі отримували комплексну диференційовану терапію з урахуванням супутньої патології органів травлення, а саме: ерадикацію Helicobacter pylori-інфекції (H. pylori-інфекції), корекцію функціональних порушень системи печінки та мікробіоти кишечника. Пацієнтам групи порівняння призначали базову терапію.
Результати та обговорення. Ерадикація H. pylori-інфекції та нормалізація функціонального стану печінки і кишечника сприяють підвищенню ефективності базового лікування, збільшенню терміну ремісії та зниженню частоти рецидивів дерматозу у хворих на псоріаз із супутньою патологією органів травлення.
Висновки. Комплексна індивідуалізована терапія з урахуванням супутньої патології органів травлення, що передбачає ерадикацію H. pylori-інфекції, корекцію функціональних порушень системи печінки та мікробіоти кишечника, сприяє підвищенню ефективності базового лікування, а також збільшенню тривалості ремісії та зниженню частоти рецидивів дерматозу.

Ключові слова: Псоріаз, гелікобактерна інфекція шлунка, система печінки, мікробіота кишечника, дисбіоз.

Список літератури:  
1.    Бутов Ю.С., Васенова В.Ю., Шмакова А.С., Ипатова О.М. Клинико-биохимический статус у больных псориазом и методы его коррекции // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2009. — № 5. — ​С. 23—27.
2.    Гараева З.Ш., Сафина Н.А., Тюрин Ю.А. и др. Дисбиоз кишечника как причина системной эндотоксинемии у больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол. — 2007. — № 1. — ​С. 23—27.
3.    Гринюк С.М., Хімейчук Л.О., Сенишин Н.Ю. Дієтотера­пія в комплексному лікуванні псоріазу // Галицький лікарський вісн. — 2013. — № 1. — ​С. 141—144.
4.    Гумаюнова Н.Г. Синдром избыточного роста бактерий в тонкой кишке при псориатической болезни на фоне бластоцистной инвазии: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​Челябинск, 2009. — 24 с.
5.    Калініченко С.В., Бабич Є.М., Рижкова Т.А. та ін. Су­­часний стан розробки та застосування пробіотичних, пребіотичних та синбіотичних препаратів // Аннали Мечников. інституту. — 2013. — № 3. — ​С. 5—12.
6.    Маев И.В., Рапопорт С.И., Гречушников В.Б. и др. Диагностическая значимость дыхательных тестов в диагностике инфекции Helicobacter pylori // Клин. мед. — 2013. — № 2. — ​С. 29—33.
7.    Матусевич С.Л., Матаев С.И. Взаимосвязь нарушения микрофлоры толстой кишки со степенью тяжести псориаза. Опыт применения лактулозы // Вестн. Южно-Урал. гос. ун-та. Сер. Образование, здравоохранение, физ. культура. — 2011. — № 20, Вып. 27. — ​С. 112—115.
8.    Матусевич С.Л., Медведева И.В. Возможности использования адеметионина в терапии больных псориазом с патологией органов гепатобилиарной системы // Вестн. дерматол. и венерол. — 2010. — № 6. — ​С. 77—82.
9.    Передерий В.Г., Ткач С.М., Сизенко А.К., Швец О.В. Клиническое применение водородных дыхательных тес­тов в гастроэнтерологии // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 4. — ​С. 26—32.
10.    Передерій В.Г., Ткач С.М. Практична гастроентерологія. Сучасна тактика й алгоритми ведення хворих з основними гастроентерологічними захворюваннями і синдромами. — ​Вінниця: Нова кн., 2012. — 730 с.
11.    Ткач С.М. Предпочтительные стратегии эрадикации инфекции Helicobacter pylori в Украине в свете современных международных рекомендаций // Новости медицины и фармации. — 2013. — № 468. — ​С. 7—11.
12.    Bass N.M., Mullen K.D., Sanyal A. et al. Rifaximin treatment in hepatic encephalopathy // N. Engl. J. Med. — 2010. — ​Vol. 362, N 12. — ​P. 1071—1081.
13.    Bordignon M., Viel G., Peserico A., Alaibac M. Non-alcoholic fatty liver disease, alcohol intake and psoriasis // J. Hepa­tol. — 2010. — ​Vol. 53, N 3. — ​P. 587.
14.    Eltawil K.M., Laryea M., Peltekian K., Molinari M.Rifaximin vs. conventional oral therapy for hepatic encephalopathy: a meta-analysis // World J. Gastroenterol. — 2012. — ​Vol. 18, N 8. — ​P. 767—777.
15    12.    Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. et al. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: the Maastricht III Consensus Report // Gut. — 2007. — ​Vol. 56, N 6. — ​P. 772—781.
16    13.    Onsun N., Arda Ulusal H., Su O. et al. Impact of Helicobacter pylori infection on severity of psoriasis and response to treatment // Eur. J. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 22, N 1. — ​P. 117—120.

Інше:  
Литинська Тетяна Олександрівна, д. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Олександрівська клінічна лікарня, корп. 2
Тел. (044) 234-62-75. E-mail: t.litinska@gmail.com
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Комплексный дифференцированный подход к лечению больных псориазом с учетом особенностей сопутствующей патологии органов пищеварения

Т.А. Литинская, В.И. Степаненко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
Цель работы — ​повышение эффективности лечения больных псориазом с сопутствующей патологией органов пищеварения путем дифференцированной терапевтической коррекции нарушений.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 272 больных псориазом в возрасте от 18 до 72 лет. С учетом диагностированной у больных псориазом сопутствующей гастроэнтерологической патологии и в целях оценки эффективности терапии пациенты были распределены на равноценные клинические группы. Больные получали комплексную дифференцированную терапию с учетом сопутствующей патологии органов пищеварения, а именно: эрадикацию Helicobacter pylori-инфекции (H. рylori-инфекции), коррекцию функциональных нарушений печеночной системы и микробиоты кишечника. Пациентам группы сравнения назначали базовую терапию.
Результаты и обсуждение. Эрадикация H. pylori-инфекции и нормализация функционального состояния печени и кишечника позволяют повысить эффективность базовой терапии, увеличить длительность ремиссии и уменьшить частоту рецидивов дерматоза у больных псориазом с сопутствующей патологией органов пищеварения.
Выводы. Комплексная индивидуализированная терапия с учетом сопутствующей патологии органов пищеварения, включающая эрадикацию Н. pylori-инфекции, коррекцию функциональных нарушений печеночной системы и микробиоты кишечника, позволяет повысить эффективность базового лечения, а также увеличить длительность ремиссии и уменьшить частоту рецидивов дерматоза.

Ключевые слова: псориаз, хеликобактерная инфекция желудка, печеночная система, микробиота кишечника, дисбиоз.

Список литературы:  
1.    Бутов Ю.С., Васенова В.Ю., Шмакова А.С., Ипатова О.М. Клинико-биохимический статус у больных псориазом и методы его коррекции // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2009. — № 5. — ​С. 23—27.
2.    Гараева З.Ш., Сафина Н.А., Тюрин Ю.А. и др. Дисбиоз кишечника как причина системной эндотоксинемии у больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол. — 2007. — № 1. — ​С. 23—27.
3.    Гринюк С.М., Хімейчук Л.О., Сенишин Н.Ю. Дієтотера­пія в комплексному лікуванні псоріазу // Галицький лікарський вісн. — 2013. — № 1. — ​С. 141—144.
4.    Гумаюнова Н.Г. Синдром избыточного роста бактерий в тонкой кишке при псориатической болезни на фоне бластоцистной инвазии: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​Челябинск, 2009. — 24 с.
5.    Калініченко С.В., Бабич Є.М., Рижкова Т.А. та ін. Су­­часний стан розробки та застосування пробіотичних, пребіотичних та синбіотичних препаратів // Аннали Мечников. інституту. — 2013. — № 3. — ​С. 5—12.
6.    Маев И.В., Рапопорт С.И., Гречушников В.Б. и др. Диагностическая значимость дыхательных тестов в диагностике инфекции Helicobacter pylori // Клин. мед. — 2013. — № 2. — ​С. 29—33.
7.    Матусевич С.Л., Матаев С.И. Взаимосвязь нарушения микрофлоры толстой кишки со степенью тяжести псориаза. Опыт применения лактулозы // Вестн. Южно-Урал. гос. ун-та. Сер. Образование, здравоохранение, физ. культура. — 2011. — № 20, Вып. 27. — ​С. 112—115.
8.    Матусевич С.Л., Медведева И.В. Возможности использования адеметионина в терапии больных псориазом с патологией органов гепатобилиарной системы // Вестн. дерматол. и венерол. — 2010. — № 6. — ​С. 77—82.
9.    Передерий В.Г., Ткач С.М., Сизенко А.К., Швец О.В. Клиническое применение водородных дыхательных тес­тов в гастроэнтерологии // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 4. — ​С. 26—32.
10.    Передерій В.Г., Ткач С.М. Практична гастроентерологія. Сучасна тактика й алгоритми ведення хворих з основними гастроентерологічними захворюваннями і синдромами. — ​Вінниця: Нова кн., 2012. — 730 с.
11.    Ткач С.М. Предпочтительные стратегии эрадикации инфекции Helicobacter pylori в Украине в свете современных международных рекомендаций // Новости медицины и фармации. — 2013. — № 468. — ​С. 7—11.
12.    Bass N.M., Mullen K.D., Sanyal A. et al. Rifaximin treatment in hepatic encephalopathy // N. Engl. J. Med. — 2010. — ​Vol. 362, N 12. — ​P. 1071—1081.
13.    Bordignon M., Viel G., Peserico A., Alaibac M. Non-alcoholic fatty liver disease, alcohol intake and psoriasis // J. Hepa­tol. — 2010. — ​Vol. 53, N 3. — ​P. 587.
14.    Eltawil K.M., Laryea M., Peltekian K., Molinari M.Rifaximin vs. conventional oral therapy for hepatic encephalopathy: a meta-analysis // World J. Gastroenterol. — 2012. — ​Vol. 18, N 8. — ​P. 767—777.
15    12.    Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. et al. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: the Maastricht III Consensus Report // Gut. — 2007. — ​Vol. 56, N 6. — ​P. 772—781.
16    13.    Onsun N., Arda Ulusal H., Su O. et al. Impact of Helicobacter pylori infection on severity of psoriasis and response to treatment // Eur. J. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 22, N 1. — ​P. 117—120.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. На допопмогу практичному лікарю

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Застосування композиції «Теобону-дитіомікоциду» з гентаміцином для місцевого лікування деяких дерматозів, ускладнених грибковою або бактеріальною мікрофлорою

В.І. Степаненко1, Л.М. Шкарапута2, Л.О. Наумова1, Л.О. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмістер1, В.П. Кухар2, В.А. Голіков3

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ
3 ДП «Експериментальний завод медичних препаратів Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України», Київ
Мета роботи — ​удосконалення місцевої терапії деяких дерматозів, ускладнених бактеріальною або грибковою інфекціями, шляхом застосування нового топічного засобу, зокрема композиції «Теобону-дитіомікоциду» з гентаміцином.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 43 хворих на дерматози, ускладнені грибковою або бактеріальною інфекцією, віком від 18 до 55 років. У 13 пацієнтів діагностовано інфекційну екзему, у 23 — ​дерматомікоз стоп (інтертригінозна або дисгідротична форма), у 7 — ​розацеа (папуло-пустульозна форма).
Результати та обговорення. Композиція «Теобону-дитіомікоциду» з гентаміцином є ефективною в разі місцевого лікування деяких дерматозів, ускладнених бактеріальною інфекцією, зокрема інфекційної екземи, дерматомікозу стоп (дисгідротична форма) і розацеа. Доведено терапевтичну ефективність, відсутність побічної дії і хорошу переносність цього препарату, що засвідчує доцільність його застосування як альтернативного засобу для місцевого лікування дерматозів, ускладнених бактеріальною або грибковою інфекціями.
Висновки. Композиція «Теобону-дитіомікоциду» з гентаміцином є ефективним альтернативним засобом для місцевого лікування дерматозів, ускладнених бактеріальною або грибковою інфекцією.

Ключові слова: «Теобон-дитіомікоцид», гентаміцин, топічний лікарський засіб, ускладнені дерматози.

Список літератури:  
1.    Денисенко О.І. Застосування крему «Триакутан» у комп­лексному лікуванні алергодерматозів, ускладнених бак­теріальною та грибковою інфекцією // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2007. — № 3. — ​С. 50—52.
2.    Дерматовенерологія / За ред. В.П. Федотова, А.Д. Дю­­дюна, В.І. Степаненка. — ​Дніпропетровськ—Київ: Свідлер, 2008. — 600 с.
3.    Дерматологія, венерологія / За ред. В.І. Степаненка. — ​К.: КІМ, 2012. — 848 с.
4.    Иванов О.Л., Самгин М.А., Монахов С.А., Изюмова И.М. Крем «Залаин» в терапии микотических поражений кожи // Рос. журн. кожн. и венерич. болезней. —2005. — № 6. — ​С. 54—57.
5.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Глухенький Б.Т. та ін. Оригінальний вітчизняний засіб Теобон-дитіомікоцид для зовнішнього лікування мікозів шкіри // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2002. — № 4 (7). — ​С. 35—37.
6.    Кунгуров Н.В., Кениксфест Ю.В., Кохан М.М. и др. Комбинированная наружная терапия осложненных дерматозов // Клин. дерматол. и венерол. — 2005. — № 2. — ​С. 33—37.
7.    Кутасевич Я.Ф., Огурцова А.Н., Маштакова И.А. Наруж­ное лечение инфекционных воспалительных заболеваний кожи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2012. — № 3 (46). — ​С. 34—41.
8.    Медведь О.В., Шкарапута Л.М. та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 3 (42). — ​С. 83—86.
9.    Омельчук С.Т., Шкарапута Л.М., Пельо І.М. та ін. Токсикологічна характеристика комбінованого препарату на основі Теобону-дитіомікоциду і гентаміцину сульфату // Довкілля та здоров’я. — 2015. — № 2. — ​С. 67—72.
10.    Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токси­кологическая характеристика нового отечественного ан­­ти­микотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол. — 2001. — № 2. — ​С. 68—73.
11.    Сергеев Ю.В., Кудрявцева Е.В., Ларионова В.Н., Сер­геев Е.Л. Кандид-Б и терапия дерматозов, ассоциированных с грибковой и смешанной инфекцией // Мед. кафедра. — 2003. — № 3. — ​С. 71—75.
12.    Скрипкин Ю.К. Кожные и венерические болезни. — ​М.: Триада-фарм, 2005. — 688 с.
13.    Степаненко В.І., Шкарапута Л.М., Сологуб Л.В. та ін. «Теобон-димікоцид» — ​сучасний високоефективний антимікотик // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 2 (61). — ​С. 91—93.
14.    Степаненко В.І., Шкарапута Л.М., Сологуб Л.В. та ін. Засіб для місцевого лікування екземи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 3 (62). — ​С. 79—82.
15.    Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г. Топические кортикостероиды в дерматологической практике // Мед. панорама. — 2006. — № 5.
16.    Хлебникова А.Н. Рациональная терапия инфицированных дерматозов // Эффективная фармакотерапия. Дер­ма­товенерология и косметология. — 2013. — № 3.— С. 22—27.
17.    Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен‑1,1-диоксида / Под ред. проф. Л.Н. Шкарапуты. — ​К.: Наук. думка, 2014. — 606 с.
18.    Sator P.G., Schmidt J.B., Honigsmann H. Comparison of epidermal hydration and skin surface lipids in healthy individuals and in patients with atopic dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 48, N 11. — ​P. 352—358.

Інше:  
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, корп. 2
Тел. (044) 287-30-34. E-mail: dvk2 @ukr.net
Шкарапута Леонід Миколайович, д. техн. н., проф., зав. відділу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Наумова Людмила Олександрівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Тищенко Людмила Олександрівна, к. хім. н., ст. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Шевченко Людмила Анатоліївна, мол. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Цехмістер Ярослав Володимирович, д. пед. н., проф. кафедри медичної і біологічної фізики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Кухар Валерій Павлович, д. хім. н., акад. НАН України, почесний директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії
НАН України
Голіков Валерій Анатолійович, генеральний директор ДП «Експериментальний завод медичних препаратів
ІБОНХ НАН України»

 

Применение композиции «Теобона-дитио­мико­цида»с гентамицином для местного лечения некоторых дерматозов, осложненных грибковой или бактериальной микрофлорой

В.И. Степаненко1, Л.Н. Шкарапута2, Л.А. Наумова1, Л.А. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмистер1, В.П. Кухарь2, В.А. Голиков3

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Киев  
3 ГП «Экспериментальный завод медицинских препаратов Института биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины», Киев
Цель работы — ​усовершенствование местной терапии некоторых дерматозов, осложненных бактериальной или грибковой инфекцией, путем применения нового топического средства, в частности композиции «Теобона-дитиомикоцида» с гентамицином.
Материалы и методы. Под наблюдением находилось 43 больных с дерматозами, осложненными грибковой или бактериальной инфекцией, в возрасте от 18 до 55 лет. У 13 пациентов было диагностировано инфекционную экзему, у 23 — ​дерматомикоз стоп (интертригинозная или дисгидротическая форма), у 7 — ​розацеа (папуло-пустулезная форма).
Результаты и обсуждение. Композиция «Теобона-дитиомикоцида» с гентамицином эффективна при местном лечении некоторых дерматозов, осложненных бактериальной инфекцией, в частности инфекционной экземы, дерматомикоза стоп (дисгидротическая форма) и розацеа. Доказана терапевтическая эффективность, отсутствие побочных эффектов и хорошая переносимость этого препарата, что указывает на целесообразность его применения как альтернативного средства для местного лечения дерматозов, осложненных бактериальной или грибковой ин­фекцией.
Выводы. Композиция «Теобона-дитиомикоцида» с гентамицином является эффективным альтернативным средством для местного лечения дерматозов, осложненных бактериальной или грибковой инфекцией.

Ключевые слова: «Теобон-дитиомикоцид», гентамицин, топическое лекарственное средство, осложненные дер­матозы.

Список литературы:  
1.    Денисенко О.І. Застосування крему «Триакутан» у комп­лексному лікуванні алергодерматозів, ускладнених бак­теріальною та грибковою інфекцією // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2007. — № 3. — ​С. 50—52.
2.    Дерматовенерологія / За ред. В.П. Федотова, А.Д. Дю­­дюна, В.І. Степаненка. — ​Дніпропетровськ—Київ: Свідлер, 2008. — 600 с.
3.    Дерматологія, венерологія / За ред. В.І. Степаненка. — ​К.: КІМ, 2012. — 848 с.
4.    Иванов О.Л., Самгин М.А., Монахов С.А., Изюмова И.М. Крем «Залаин» в терапии микотических поражений кожи // Рос. журн. кожн. и венерич. болезней. —2005. — № 6. — ​С. 54—57.
5.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Глухенький Б.Т. та ін. Оригінальний вітчизняний засіб Теобон-дитіомікоцид для зовнішнього лікування мікозів шкіри // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2002. — № 4 (7). — ​С. 35—37.
6.    Кунгуров Н.В., Кениксфест Ю.В., Кохан М.М. и др. Комбинированная наружная терапия осложненных дерматозов // Клин. дерматол. и венерол. — 2005. — № 2. — ​С. 33—37.
7.    Кутасевич Я.Ф., Огурцова А.Н., Маштакова И.А. Наруж­ное лечение инфекционных воспалительных заболеваний кожи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2012. — № 3 (46). — ​С. 34—41.
8.    Медведь О.В., Шкарапута Л.М. та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 3 (42). — ​С. 83—86.
9.    Омельчук С.Т., Шкарапута Л.М., Пельо І.М. та ін. Токсикологічна характеристика комбінованого препарату на основі Теобону-дитіомікоциду і гентаміцину сульфату // Довкілля та здоров’я. — 2015. — № 2. — ​С. 67—72.
10.    Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токси­кологическая характеристика нового отечественного ан­­ти­микотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол. — 2001. — № 2. — ​С. 68—73.
11.    Сергеев Ю.В., Кудрявцева Е.В., Ларионова В.Н., Сер­геев Е.Л. Кандид-Б и терапия дерматозов, ассоциированных с грибковой и смешанной инфекцией // Мед. кафедра. — 2003. — № 3. — ​С. 71—75.
12.    Скрипкин Ю.К. Кожные и венерические болезни. — ​М.: Триада-фарм, 2005. — 688 с.
13.    Степаненко В.І., Шкарапута Л.М., Сологуб Л.В. та ін. «Теобон-димікоцид» — ​сучасний високоефективний антимікотик // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 2 (61). — ​С. 91—93.
14.    Степаненко В.І., Шкарапута Л.М., Сологуб Л.В. та ін. Засіб для місцевого лікування екземи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 3 (62). — ​С. 79—82.
15.    Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г. Топические кортикостероиды в дерматологической практике // Мед. панорама. — 2006. — № 5.
16.    Хлебникова А.Н. Рациональная терапия инфицированных дерматозов // Эффективная фармакотерапия. Дер­ма­товенерология и косметология. — 2013. — № 3.— С. 22—27.
17.    Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен‑1,1-диоксида / Под ред. проф. Л.Н. Шкарапуты. — ​К.: Наук. думка, 2014. — 606 с.
18.    Sator P.G., Schmidt J.B., Honigsmann H. Comparison of epidermal hydration and skin surface lipids in healthy individuals and in patients with atopic dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 48, N 11. — ​P. 352—358.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. Фармакотерапія в дерматовенерології

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Досвід терапії хворих з резистентними та тяжкими формами акне та розацеа з використанням системного ізотретиноїну LIDOSE

Л.Я. Федорич

Українська військово-медична академія, Київ
Мета роботи — ​висвітлення досвіду терапії хворих з резистентними та тяжкими формами акне та розацеа з використанням індивідуальних доз системного ізотретиноїну LIDOSE.
Матеріали та методи. У 2015—2017 рр. під спостереженням перебувало 35 хворих з резистентними та тяжкими клінічними формами акне та розацеа, яких лікували ізотретиноїном LIDOSE.
Результати та обговорення. Позитивний ефект від терапії ізотретиноїном LIDOSE зареєстровано в усіх 35 пацієнтів. Для лікування хворих з тяжкими клінічними формами акне та розацеа застосовано спеціальну схему лікування з використанням підвищених доз ізотретиноїну LIDOSE, згідно з якою препарат призначають на короткий термін у дозі 1мг/кг на добу з поступовим зменшенням дози до мінімальної. При цьому обов’язковим є досягнення максимальної курсової дози ізотретиноїну LIDOSE 120 мг/кг за весь період лікування, що зазвичай становить 5—6 міс.
Висновки. Виходячи з власного досвіду, системний ізотретиноїн за технологією LIDOSE є високоефективним препаратом для лікування тяжких клінічних форм розацеа, акне середнього, тяжкого та дуже тяжкого ступеня, а також резистентних до лікування форм цього захворювання. Для лікування таких пацієнтів запропоновано та застосовано спеціальну схему лікування з використанням підвищених доз ізотретиноїну LIDOSE.

Ключові слова: Акне, розацеа, лікування, ізотретиноїн LIDOSE.

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые — ​М.: ​Мед. книга. — ​НГМА, 2003. — 160 с.
2.    Волкова Е.Н., Есимбиева М.Л., Ландышева К.А. и др. Инно­вация ведения больных с акне: предварительные результаты лечения // Клин. дерматол. и ве­­не­рол. — № 1. — 2011. — ​С. 59—63.
3.    Дорджиева О.В., Каратаева Н.Н., Мельниченко О.О., Корсунская И.М. Опыт применения изотретиноина в комплексной терапии акне у женщин // Клин. дерматол. и венерол. — 2011. — № 2.— ​С. 66—168.
4.    Клинические рекомендации по ведению больных акне. Под ред. А.А. Кубановой.— М.: Рос. общество дерматовенерологов, 2010.— 21 с.
5.    Клименко А.В., Степаненко В.І. Діагностика та диф­е­рен­ційна діагностика демодикозу, розацеа і вугрової хвороби (акне) на засадах доказової медицини з урахуванням аналізу результатів лабораторних тестів на наяв­ність кліщів-демодицид та прикметних клінічних симп­то­мо­комплексів, притаманних цим дерматозам. Пові­дом­лення 2 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2009. — № 2 (33). — ​С. 75—85.
6.    Монахов С.А. Рациональная терапия акне // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 3 (62). — ​С. 70—78.
7.    Мохаммад С., Кузина З.А., Волошин Р.Н. Препараты изотретиноина в комплексном лечении вульгарных угрей // Клин. дерматол. и венерол.— 2011.— № 4. — ​С. 64—67.
8.    Свирид-Дзядикевич О.С. Вугрова хвороба: сучасні по­­гля­ди на патогенез і лікування та визначення напря­мів підвищення ефективності терапії // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 4 (63). — ​С. 41—49.
9.    Сизон О.О. та ін. Нові можливості зовнішнього лікуван­ня та косметологічного догляду у хворих з акне і акнеформними дерматозами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2017. — № 1 (64). — ​С. 77—86.
10.    Cosmetics Design-Europe.com. Developing markets still head growth in global cosmetics and toiletries market. Accessed August 21, 2007.
11.    Del Rosso J.Q., Kim G. Optimizing use of oral antibiotics in acne vulgaris // Dermatol. Clin.— 2009.— Vol. 27 (1).— P. 33—42.
12.    Graber E.M. Acne therapy. Introduction // Semin. Cutan. Med. Surg.— 2008.— Vol. 27 (3).— P. 169.
13.    Webster G.F., Graber E.M. Antibiotic treatment for acne vulgaris // Semin. Cutan. Med. Surg.— 2008.— Vol. 27 (3).— P. 183—187.

Інше:  
Федорич Людмила Ярославівна, к. мед. н., доц. курсу дерматології та венерології Української військово-медичної академії
03049, м. Київ, вул. Курська, 13-А
E-mail: madison@email.ua

 

Опыт терапии больных с резистентными и тяжелыми формами акне и розацеа с использованием системного изотретиноина LIDOSE

Л.Я. Федорич

Украинская военно-медицинская академия, Киев
Цель работы — освещение опыта терапии больных с резистентными и тяжелыми формами акне и розацеа с использованием индивидуальных доз системного изотретиноина LIDOSE.
Материалы и методы. В 2015—2017 гг. под наблюдением находилось 35 больных с резистентными и тяжелыми клиническими формами акне и розацеа, получавших лечение изотретиноином LIDOSE.
Результаты и обсуждение. Положительный эффект от терапии изотретиноином LIDOSE был зарегистрирован у всех 35 пациентов. Для лечения пациентов с тяжелыми клиническими формами акне и розацеа применена специальная схема лечения с использованием повышенных доз изотретиноина LIDOSE, согласно которой препарат назначается на короткий срок в дозе 1 мг/кг в сутки с постепенным уменьшением дозы до минимальной. При этом обязательным является достижение максимальной курсовой дозы изотретиноина LIDOSE 120 мг/кг за весь период лечения, что, как правило, составляет 5—6 мес.
Выводы. Исходя из собственного опыта, системный изотретиноин по технологии LIDOSE является высоко­эффективным препаратом для лечения тяжелых клинических форм розацеа, акне средней, тяжелой и очень тяжелой степени, а также резистентных к лечению форм этого заболевания. Для лечения таких пациентов предложена и применена специальная схема лечения с использованием повышенных доз изотретиноина LIDOSE.

Ключевые слова: акне, розацеа, лечение, изотретиноин LIDOSE.

Список литературы:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые — ​М.: ​Мед. книга. — ​НГМА, 2003. — 160 с.
2.    Волкова Е.Н., Есимбиева М.Л., Ландышева К.А. и др. Инно­вация ведения больных с акне: предварительные результаты лечения // Клин. дерматол. и ве­­не­рол. — № 1. — 2011. — ​С. 59—63.
3.    Дорджиева О.В., Каратаева Н.Н., Мельниченко О.О., Корсунская И.М. Опыт применения изотретиноина в комплексной терапии акне у женщин // Клин. дерматол. и венерол. — 2011. — № 2.— ​С. 66—168.
4.    Клинические рекомендации по ведению больных акне. Под ред. А.А. Кубановой.— М.: Рос. общество дерматовенерологов, 2010.— 21 с.
5.    Клименко А.В., Степаненко В.І. Діагностика та диф­е­рен­ційна діагностика демодикозу, розацеа і вугрової хвороби (акне) на засадах доказової медицини з урахуванням аналізу результатів лабораторних тестів на наяв­ність кліщів-демодицид та прикметних клінічних симп­то­мо­комплексів, притаманних цим дерматозам. Пові­дом­лення 2 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2009. — № 2 (33). — ​С. 75—85.
6.    Монахов С.А. Рациональная терапия акне // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 3 (62). — ​С. 70—78.
7.    Мохаммад С., Кузина З.А., Волошин Р.Н. Препараты изотретиноина в комплексном лечении вульгарных угрей // Клин. дерматол. и венерол.— 2011.— № 4. — ​С. 64—67.
8.    Свирид-Дзядикевич О.С. Вугрова хвороба: сучасні по­­гля­ди на патогенез і лікування та визначення напря­мів підвищення ефективності терапії // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2016. — № 4 (63). — ​С. 41—49.
9.    Сизон О.О. та ін. Нові можливості зовнішнього лікуван­ня та косметологічного догляду у хворих з акне і акнеформними дерматозами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2017. — № 1 (64). — ​С. 77—86.
10.    Cosmetics Design-Europe.com. Developing markets still head growth in global cosmetics and toiletries market. Accessed August 21, 2007.
11.    Del Rosso J.Q., Kim G. Optimizing use of oral antibiotics in acne vulgaris // Dermatol. Clin.— 2009.— Vol. 27 (1).— P. 33—42.
12.    Graber E.M. Acne therapy. Introduction // Semin. Cutan. Med. Surg.— 2008.— Vol. 27 (3).— P. 169.
13.    Webster G.F., Graber E.M. Antibiotic treatment for acne vulgaris // Semin. Cutan. Med. Surg.— 2008.— Vol. 27 (3).— P. 183—187.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Фармакотерапія в дерматології

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Досвід лікування мікозів волосяної частини голови

Ж.В. Корольова, В.М. Боровиков

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
За даними ВООЗ, дерматомікози уражають до 20 % населення світу. Мікроспорія належить до найпоширеніших дерматофітів, посідаючи друге місце після мікозів стоп і кистей. Поразка волосистої частини голови є безумовним показанням для системної терапії мікозів. Лікарю непросто вибрати високоефективний і безпечний антимікотик. На зміну гризеофульвіну приходять нові фунгіцидні препарати. З цих позицій перевагу слід надавати препаратам тербінафіну, що володіє високою фунгіцидною активністю щодо дерматофітів і високою безпекою. Мета роботи — підвищити ефективність лікування мікозів волосистої частини голови. Основну увагу приділено використанню в схемі лікування таблетованої форми препарату «Мікофін». Препарат «Мікофін» при лікуванні мікозів волосистої частини голови показав високу ефективність за рахунок фунгіцидної дії щодо збудника і дерматотропності, а також продемонстрував високий комплаєнс завдяки зручній схемі прийому (1 раз на добу) і ефективності незалежно від складу їжі. Показана висока клінічна ефективність «Мікофіну», що дає змогу рекомендувати препарат для лікування мікозів волосистої частини голови.

Ключові слова: Мікоз волосяної частини голови, підлітки, системне лікування, тербінафін.

Список літератури:  
1.    Болотная Л.А. Роль тербинафина в терапии грибковых инфекций кожи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2012. — № 4. — ​С. 108—115.
2.    Дерматология, венерология / Под ред. В.И. Сте­паненко. — ​К.: КИМ, 2012. — 904 с.
3.    Кутасевич Я.Ф., Зимина Т.В., Пятикоп И.А. Микроспо­рия сегодня: эпидемиология, особенности клиники, диаг­ностики, лечения // Журн. дерматол. та венерол. — 2003. — № 2 (20). — ​С. 43—47.
4.    Кутасевич Я.Ф., Пятикоп И.А., Маштакова И.А. Новые возможности в наружной терапии грибковых поражений кожи // Дерматол. та венерол. — 2011. — № 4 (54). — ​С. 76—79.
5.    Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: руководство для врачей. — ​М.: Бином-пресс, 2003. — 440 с.
6.    Яковлев А.Б. Современные концепции терапии микроспории и трихофитии // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2014. — № 6. — ​С. 22—29.
7.    Chen S.C., Sorrell T.C. Newdrugs, olddrugs. Antifungala­gents // Med. J. Austral. — 2007. — ​Vol. 187, N 7. — ​Р. 404—409.
8.    Gupta A.K. Dermatophytes: diagnosisandtreatment // J. Am. Acad. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 54, N 6. — ​P. 1050—1055.
9.    Lipozencic J., Skerlev M., Orofino-Costa R. et al. A ran­domized, double-blind, parallel-group, duration-finding stu­dy or oral terbinafine and open-label, high-dosegriseo fulvinin children withtinea capit is dueto Microsporum species // Br. J. Dermatol. — 2002. — N 146. — ​Р. 816—8123.

Інше:  
Корольова Жаннета Валентинівна, д. мед. н., доц. кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Тел. (044) 413-53-52
Боровиков Вадим Михайлович, к. мед. н., ст. лаборант кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України

 

Опыт лечения микозов волосистой части головы

Ж.В. Королева, В.М. Боровиков

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
По данным ВОЗ, дерматофитии поражают до 20 % населения мира. Микроспория относится к наиболее распространенным дерматофитиям, занимая второе место после микозов стоп и кистей. Поражение волосистой части головы является безусловным показанием для системной терапии микозов. Врачу непросто выбрать высокоэффективный и безопасный антимикотик. На смену гризеофульвину приходят новые фунгицидные препараты. С этих позиций предпочтение следует отдавать препаратам тербинафина, обладающим высокой фунгицидной активностью в отношении дерматофитов и высокой безопасностью. Цель работы — повысить эффективность лечения микозов волосистой части головы. Основное внимание уделено использованию в схеме лечения таблетированной формы препарата «Микофин». Препарат «Микофин» при лечении микозов волосистой части головы показал высокую эффективность за счет фунгицидного действия в отношении возбудителя и дерматотропности, а также продемонстрировал высокий комплаенс благодаря удобной схеме приема (раз в сутки) и эффективности независимо от состава пищи. Показана высокая клиническая эффективность «Микофина», что позволяет рекомендовать препарат для лечения микозов волосистой части головы.

Ключевые слова: микоз волосистой части головы, подростки, системное лечение, тербинафин.

Список литературы:  
1.    Болотная Л.А. Роль тербинафина в терапии грибковых инфекций кожи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2012. — № 4. — ​С. 108—115.
2.    Дерматология, венерология / Под ред. В.И. Сте­паненко. — ​К.: КИМ, 2012. — 904 с.
3.    Кутасевич Я.Ф., Зимина Т.В., Пятикоп И.А. Микроспо­рия сегодня: эпидемиология, особенности клиники, диаг­ностики, лечения // Журн. дерматол. та венерол. — 2003. — № 2 (20). — ​С. 43—47.
4.    Кутасевич Я.Ф., Пятикоп И.А., Маштакова И.А. Новые возможности в наружной терапии грибковых поражений кожи // Дерматол. та венерол. — 2011. — № 4 (54). — ​С. 76—79.
5.    Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: руководство для врачей. — ​М.: Бином-пресс, 2003. — 440 с.
6.    Яковлев А.Б. Современные концепции терапии микроспории и трихофитии // Рос. журн. кож. и вен. бол. — 2014. — № 6. — ​С. 22—29.
7.    Chen S.C., Sorrell T.C. Newdrugs, olddrugs. Antifungala­gents // Med. J. Austral. — 2007. — ​Vol. 187, N 7. — ​Р. 404—409.
8.    Gupta A.K. Dermatophytes: diagnosisandtreatment // J. Am. Acad. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 54, N 6. — ​P. 1050—1055.
9.    Lipozencic J., Skerlev M., Orofino-Costa R. et al. A ran­domized, double-blind, parallel-group, duration-finding stu­dy or oral terbinafine and open-label, high-dosegriseo fulvinin children withtinea capit is dueto Microsporum species // Br. J. Dermatol. — 2002. — N 146. — ​Р. 816—8123.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Фармакотерапія в дерматології

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Плазмотерапія (P-PRP-терапія): сучасний підхід до лікування атрофічних рубців постакне

Я.О. Сулік, О.С. Свирид-Дзядикевич

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
Мета роботи — ​підвищення ефективності лікування хворих із атрофічними рубцями постакне шляхом плазмотерапії (P-PRP-терапії).
Матеріали та методи. Проведено огляд та аналіз публікацій про метод Р-PRP-терапії постакне. Власні дослідження включали лікування 11 хворих віком від 18 до 34 років із атрофічними рубцями постакне (8 жінок і 3 чоловіків). Курс Р-PRP-терапії проводили натще з попереднім дотриманням дієти протягом 3 діб раз на 2 тиж тривалістю 2 міс. Підшкірно вводили 9—10 мл збагаченої тромбоцитами плазми.
Результати та обговорення. Застосування P-PRP-терапії у комплексному лікуванні атрофічних рубців постакне третього та четвертого ступенів дало змогу досягти помітного естетичного ефекту: зменшилася рельєфність шкіри в ділянках ураження на обличчі та пом’якшення рубців. Значно поліпшилися колір і текстура шкіри наприкінці першого місяця лікування. Після завершення курсу косметичні дефекти на шкірі обличчя достатньо легко замасковували за допомогою косметичних засобів.
Висновки. Встановлено досить високу терапевтичну і косметологічну ефективність та добру переносність плазмотерапії (P-PRP-терапії) у комплексному лікуванні атрофічних рубців постакне.

Ключові слова: Плазмотерапія (P-PRP-терапія), акне, атрофічні рубці, постакне.

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. — ​М.: Ме­­дицинская книга, Нижний Новгород: НГМА, 2007. — 160 с.
2.    Зорина А.И., Зорин В.Л., Черкасов В.Р. PRP в эстетической медицине // Экспер. и клин. дерматокосметол. — 2013. — ​№ 6. — ​С. 10—21.
3.    Кунчуров Н.В., Кохан М.М., Кенинсфет Ю.В. и др. Те­­рапия больных акне с различной тяжестью течения заболевания // Совр. пробл. дерматовенерол., иммунол. и врачеб. косметол. — 2009. — № 4. — ​С. 28—32.
4.    Олисова О.Ю., Пинсон И.Я., Верхогляд И.В. и др. Комбинированное лечение акне // Клин. дерматол. и венерол. — 2011. — № 6. — ​C. 63—66.
5.    Степаненко В.І., Іванов С.В., Наумова Л.О. та ін. Удос­коналення сучасних методів лікування вугрової хвороби // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015. — № 1 (56). — ​С. 40—49.
6.    Стоянова Е.В. Применение плазмолифтинга (PRP) в лечении демодекса и угревой сыпи // Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол. — 2015. — № 1—2. — ​С. 88—89.
7.    Alsousou J., Ali A., Willett K. et al. The role of platelet-rich plasma in tissue regeneration // Platelets. — 2013. — ​Vol. 24. — ​P. 173—82.
8.    Anitua E., Andia I., Ardanza B. et al. Autologous platelets as a source of proteins for healing and tissue regeneration //Thromb. Haemost. — 2004. — ​Vol. 91. — ​P. 1—15.
9.    Asif M., Kanodia S., Singh K. Combined autologous platelet-rich plasma with microneedling verses microneedling with distilled water in the treatment of atrophic acne scars: a concurrent split-face study // J. Cosmet. Dermatol. — 2016. — ​Vol. 15. — ​P. 434—443.
10.    Boswell S.G., Cole B.J., Sundman E.A. et al. Platelet-rich plasma: A milieu of bioactive factors // Arthroscopy. — 2012. — ​Vol. 28. — ​P. 429—439.
11.    Cervelli V., Nicoli F., Spallone D. et al. Treatment of trauma­tic scars using fat grafts mixed with platelet-rich plasma, and resurfacing of skin with the 1540 nm nonablative laser // Clin. Exp. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 37. — ​P. 55—61.
12.    Cho J.W., Kim S.A., Lee K.S. Platelet-rich plasma induces increased expression of G1 cell cycle regulators, type I collagen, and matrix metalloproteinase‑1 in human skin fibroblasts // Int. J. Mol. Med. — 2012. — ​Vol. 29. — ​P. 32—36.
13.    Fabbrocini G., Annunziata MC., D′Arco V. et al. Acne scars: Pathogenesis, classification and treatment // Dermatol. Res. Pract. — 2010. — ​P. 105—120.
14.    Faghihi G., Keyvan S., Asilian A. et al. Efficacy of autologous platelet-rich plasma combined with fractional ablative car­bon dioxide resurfacing laser in treatment of facial atrophic acne scars: A split-face randomized clinical trial. // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2016. — ​Vol. 82. — ​P. 162—168.
15.    Finlay A.Y., Torres V., Kang S. et al. Classification of acne scars is difficult even for acne experts // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2013. — ​Vol. 27. — ​P. 391—393.
16.    Gawdat H.I., Hegazy R.A., Fawzy M.M. et al. Autologous platelet rich plasma: Topical versus intradermal after frac­tional ablative carbon dioxide laser treatment of atrophic acne scars // Dermatol. Surg. — 2014. — ​Vol. 40. — ​P. 152—156.
17.    Kim S.A., Ryu H.W., Lee K.S. et al. Application of platelet-rich plasma accelerates the wound healing process in acute and chronic ulcers through rapid migration and upregulation of cyclin A and CDK4 in HaCaT cells // Mol. Med. Rep. — 2013. — ​Vol. 7. — ​P. 476—480.
18.    Lacci K.M., Dardik A. Platelet-rich plasma: Support for its use in wound healing // Yale J. Biol. Med. — 2010. — ​Vol. 83. — ​P. 1—9.
19.    Zaleski-Larsen L.A., Fabi S.G., McGraw T. et al. Acne Scar Treatment: A Multimodality Approach Tailored to Scar Type // Dermatol Surg. — 2016. — ​Vol. 2. — ​P. 139—149.
20.    Zeinab Abd El-Samad Ibrahim, Rania Ahmed El-Tatawy, Marwa Ahmed El-Samongy et al. Comparison between the efficacy and safety of platelet-rich plasma vs. micro­dermab­rasion in the treatment of striaedistensae: clinical and histo­pathological study // J. Cosmetic Dermatol. — 2015. — ​Vol. 14. — ​P. 336—346.
21.    DeLong J.M., Russell R.P., Mazzocca A.D. Platelet-rich plasma: the PAW classification system // Arthroscopy. — 2012. — ​Vol. 28 (7). — ​P. 998—1009.

Інше:  
Сулік Яна Олегівна, магістр кафедри дерматології та венерології НМУ імені О.О. Богомольця
02000, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: sulikyana@mail.ru
Свирид-Дзядикевич Олександра Сергіївна, аспірант денної форми навчання кафедри дерматології та венерології НМУ
імені О.О. Богомольця

 

Плазмотерапия (P-PRP-терапия): современный подход к лечению атрофических рубцов постакне

Я.О. Сулик, А.С. Свирид-Дзядикевич

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
Цель работы — ​повышение эффективности лечения больных с атрофическими рубцами постакне путем плазмотерапии (P-PRP-терапии).
Материалы и методы. Проведен обзор и анализ публикаций о методе Р-PRP-терапии постакне. Собственные исследования включали лечение 11 больных в возрасте от 18 до 34 лет с атрофическими рубцами постакне (8 женщин и 3 мужчин). Курс Р-PRP-терапии проводили натощак с соблюдением диеты в течение 3 сут один раз в 2 нед в течение 2 мес. Подкожно вводили 9—10 мл плазмы, обогащенной тромбоцитами.
Результаты и обсуждение. Использование P-PRP-терапии в комплексном лечении атрофических рубцов постакне третьей и четвертой степени позволило достичь существенного эстетического эффекта: уменьшилась рельефность кожи в участках поражения на лице и смягчение рубцов. Заметно улучшились цвет и текстура кожи в конце первого месяца лечения. После завершения лечения косметические дефекты на коже лица достаточно легко замаски­ровывались с помощью косметических средств.
Выводы. Установлено достаточно высокую терапевтическую и косметологическую эффективность и хорошую переносимость плазмотерапии (P-PRP-терапии) в комплексном лечении атрофических рубцов постакне.

Ключевые слова: плазмотерапия (P-PRP-терапия), акне, атрофические рубцы, постакне.

Список литературы:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. — ​М.: Ме­­дицинская книга, Нижний Новгород: НГМА, 2007. — 160 с.
2.    Зорина А.И., Зорин В.Л., Черкасов В.Р. PRP в эстетической медицине // Экспер. и клин. дерматокосметол. — 2013. — ​№ 6. — ​С. 10—21.
3.    Кунчуров Н.В., Кохан М.М., Кенинсфет Ю.В. и др. Те­­рапия больных акне с различной тяжестью течения заболевания // Совр. пробл. дерматовенерол., иммунол. и врачеб. косметол. — 2009. — № 4. — ​С. 28—32.
4.    Олисова О.Ю., Пинсон И.Я., Верхогляд И.В. и др. Комбинированное лечение акне // Клин. дерматол. и венерол. — 2011. — № 6. — ​C. 63—66.
5.    Степаненко В.І., Іванов С.В., Наумова Л.О. та ін. Удос­коналення сучасних методів лікування вугрової хвороби // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015. — № 1 (56). — ​С. 40—49.
6.    Стоянова Е.В. Применение плазмолифтинга (PRP) в лечении демодекса и угревой сыпи // Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол. — 2015. — № 1—2. — ​С. 88—89.
7.    Alsousou J., Ali A., Willett K. et al. The role of platelet-rich plasma in tissue regeneration // Platelets. — 2013. — ​Vol. 24. — ​P. 173—82.
8.    Anitua E., Andia I., Ardanza B. et al. Autologous platelets as a source of proteins for healing and tissue regeneration //Thromb. Haemost. — 2004. — ​Vol. 91. — ​P. 1—15.
9.    Asif M., Kanodia S., Singh K. Combined autologous platelet-rich plasma with microneedling verses microneedling with distilled water in the treatment of atrophic acne scars: a concurrent split-face study // J. Cosmet. Dermatol. — 2016. — ​Vol. 15. — ​P. 434—443.
10.    Boswell S.G., Cole B.J., Sundman E.A. et al. Platelet-rich plasma: A milieu of bioactive factors // Arthroscopy. — 2012. — ​Vol. 28. — ​P. 429—439.
11.    Cervelli V., Nicoli F., Spallone D. et al. Treatment of trauma­tic scars using fat grafts mixed with platelet-rich plasma, and resurfacing of skin with the 1540 nm nonablative laser // Clin. Exp. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 37. — ​P. 55—61.
12.    Cho J.W., Kim S.A., Lee K.S. Platelet-rich plasma induces increased expression of G1 cell cycle regulators, type I collagen, and matrix metalloproteinase‑1 in human skin fibroblasts // Int. J. Mol. Med. — 2012. — ​Vol. 29. — ​P. 32—36.
13.    Fabbrocini G., Annunziata MC., D′Arco V. et al. Acne scars: Pathogenesis, classification and treatment // Dermatol. Res. Pract. — 2010. — ​P. 105—120.
14.    Faghihi G., Keyvan S., Asilian A. et al. Efficacy of autologous platelet-rich plasma combined with fractional ablative car­bon dioxide resurfacing laser in treatment of facial atrophic acne scars: A split-face randomized clinical trial. // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2016. — ​Vol. 82. — ​P. 162—168.
15.    Finlay A.Y., Torres V., Kang S. et al. Classification of acne scars is difficult even for acne experts // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2013. — ​Vol. 27. — ​P. 391—393.
16.    Gawdat H.I., Hegazy R.A., Fawzy M.M. et al. Autologous platelet rich plasma: Topical versus intradermal after frac­tional ablative carbon dioxide laser treatment of atrophic acne scars // Dermatol. Surg. — 2014. — ​Vol. 40. — ​P. 152—156.
17.    Kim S.A., Ryu H.W., Lee K.S. et al. Application of platelet-rich plasma accelerates the wound healing process in acute and chronic ulcers through rapid migration and upregulation of cyclin A and CDK4 in HaCaT cells // Mol. Med. Rep. — 2013. — ​Vol. 7. — ​P. 476—480.
18.    Lacci K.M., Dardik A. Platelet-rich plasma: Support for its use in wound healing // Yale J. Biol. Med. — 2010. — ​Vol. 83. — ​P. 1—9.
19.    Zaleski-Larsen L.A., Fabi S.G., McGraw T. et al. Acne Scar Treatment: A Multimodality Approach Tailored to Scar Type // Dermatol Surg. — 2016. — ​Vol. 2. — ​P. 139—149.
20.    Zeinab Abd El-Samad Ibrahim, Rania Ahmed El-Tatawy, Marwa Ahmed El-Samongy et al. Comparison between the efficacy and safety of platelet-rich plasma vs. micro­dermab­rasion in the treatment of striaedistensae: clinical and histo­pathological study // J. Cosmetic Dermatol. — 2015. — ​Vol. 14. — ​P. 336—346.
21.    DeLong J.M., Russell R.P., Mazzocca A.D. Platelet-rich plasma: the PAW classification system // Arthroscopy. — 2012. — ​Vol. 28 (7). — ​P. 998—1009.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

15. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Хімічні пілінги у дерматології. Частина II. Практичне застосування, ускладнення і способи їх уcунення

К. Діл

Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія
Попри зростання кількості пілінгів, дерматологи часто бояться використовувати їх у повсякденній практиці через недостатнє знання способів їх застосовування і побоювання ускладнень для пацієнтів. У цій статті ми детально розглядаємо практичне застосування різних категорій пілінгів і можливі ускладнення, а також оптимальні способи їх усунення.

Ключові слова: хімічний пілінг, гліколева кислота, трихлороцтова кислота, саліцилова кислота, феноловий пілінг, попередній пілінг, постпілінг, побічні ефекти, ускладнення.

Список літератури:  
1.    Figueiredo Yokomizo V.M., Henneberg Benemond T.M., Chisaki C., Henneberg Benemond P. Chemical peels:review and practical applications // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2013.— Vol. 5 (1).— P. 5868.
2.    Clark E., Scerri L. Superficial and medium-depth chemical peels // Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 26 (2).— P. 209—218.
3.    Mendelsohn J.E. Update on chemical peels // Otolaryngol. Clin. North Am.— 2002.— Vol. 35.— P. 55—72.
4.    Grover C., Reddu B.S. The therapeutic value of glycolic acid peels in dermatology // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2003.— Vol. 69 (2).— P. 148—150.
5.    Lim J.T., Tham S.N. Glycolic acid peels in the treatment of melasma among Asian women // Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (3).— P. 177—179.
6.    Banga G., Patel K. Glycolic Acid peels for nail rejuvenation // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2014.— Vol. 7 (4).— P. 198—201.
7.    Sharquie K.E., Al-Tikreety M.M., Al-Mashhadani S.A. Lactic acid as a new therapeutic peeling agent in melasma // Dermatol. Surg.— 2005.— Vol. 31 (2).— P. 149—154.
8.    Sarkar R., Bansal S. Chemical Peels for Melasma in Dark-Skinned Patients // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5 (4).— P. 247—253.
9.    Wójcik A., Kubiak M., Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women // Postep Derm. Alergol.— 2013.— N 3.— P. 140—145.
10.    Committee for Guidelines of Care for Chemical Peeling. Guidelines for chemical peeling in Japan (3rd edition) // J. Dermatol.— 2012.— Vol. 39.— P. 321—325.
11.    Drake L.A., Dinehart S.M., Goltz R.W. et al. Guidelines of care for chemical peeling // J. Am. Acad. Dermatol.— 1995.— Vol. 33.— P. 497—503.
12.    Anitha B. Prevention of Complications in Chemical Peeling // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2010.— Vol. 3 (3).— P. 186—188.
13.    Costa I.M.C., Silva Damasceno P., Costa M.C., Pati Gomes K.G. Review in peeling complications // J. Cosmet. Dermatol.— 2017. Ahead of publishing.
14.    Tung R.C., Rubin M.G. Procedures in Cosmetic Dermatology Series: Chemical Peels / Edn. St. Louis.— 2nd.— MO: Saunders Elsevier, 2011.
15.    Nikalji N., Godse K., Sakhiya J. et al. Complications of medium depth and deep chemical peels // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5.— P. 254—260.
16.    Levy L.L., Emer J.J. Complications of minimally invasive cosmetic procedures:prevention and management // J. Cu­­tan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5.— P. 121—132.
17.    Gadelha A.R., Costa I.M.C. Cirurgia dermatologica em consultorio / Edn. São Paulo: Atheneu, 2009.— 2nd.— P. 71—75.
18.    Carvalho Costa I.M., Carvalho Mesquita K. Treating papular nodular lesions of rosacea with a medium chemical peel // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 2 (3).— P. 237—239.
19.    Ferreira Velho N., Eduardo P., Machado de Moraes A. Peeling químico superficial para o tratamento de manutenção da rosácea // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 2 (4).— P. 340—341.
20.    Singh-Behl D., Tung R. Chemical peels // Alam M., Gladstone H.B., Tung R.C., eds. Requisites in Dermatology: Cosmetic Dermatology. Philadelphia, PA: Elsevier Ltd, 2009.— P. 83.
21.    Dmytryshyn J.R., Gribble M.J., Kassen B.O. Chemical face peel complicated by toxic shock syndrome. A case report // Arch. Otolaryngol.— 1983.— Vol. 109.— P. 170—171.
22.    LoVerme W.E., Drapkin M.S., Courtiss E.H., Wilson R.M. Toxic shock syndrome after chemical face peel // Plast. Reconstr. Surg.— 1987.— Vol. 80.— P. 115—118.
23.    Sarkar R., Garg V., Bansal S. et al. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma // Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 42 (3).— P. 384—391.
24.    Perić S., Bubanj M., Bubanj S., Jančić S. Side effects asses­sment in glicolyc acid peelings in patients with acne type I // Bosn. J. Basic Med. Sci.— 2011.— Vol. 11 (1).— P. 52—57.
25.    Foti C., Romita P., Ettorre G. et al. Allergic contact derma­titis caused by resorcinol and sodium dehydroacetate in a patient with leg ulcers // Contact. Dermatitis.— 2016.— Vol. 74 (6).— P. 383—384.
26.    Kimura A., Kanazawa N., Li H.J. et al. Influence of chemical pe­­eling on the skin stress response system // Exp. Der­matol.— 2012.— Vol. 21 (Suppl. 1).— P. 8—10.
27.    Liu H., Katchemoune A., Rashid R.M. Chemical burn fol­­lowing 50 % trichloroacetic acid for acne: Presentation of a case and a focused review // J. Derm. Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 20 (1).— P. 71—74.
28.    Sachdeva S. Lactic acid peeling in superficial acne scarring in Indian skin // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (3).— P. 246—248.
29.    Al-Mokadem S., Al-Aasser O., Nassar A., Al-Sharkawy E.A. Easy phytic peel as a therapeutic agent in acne vulgaris and melasma // Egypt. J. Dermatol. Venerol.— 2013.— Vol. 33.— P. 6—11.
30.    Deprez P. Easy phytic solution:a new alpha hydroxy acid peel with slow release and without neutralization // Int. J. Cosm. Surg. Aesth. Derm.— 2003.— Vol. 5.— P. 45—51.
31.    Cucé L.C., Bertino M.C., Scattone L., Birkenhauer M.C. Treti­no­in peeling // Dermatol. Surg.— 2001.— Vol. 27 (1).— P. 12—14.
32.    Khunger N., Sarkar R., Jain R.K. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (5).— P. 756—760.
33.    Ghersetich I., Troiano M., Brazzini B. et al. Melasma: treat­ment with 10 % tretinoin peeling mask // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (2).— P. 117—121.
34.    Magela Magalhães G., Melo Borges M.F., Raissa de Carvalho Queiroz A et al. Double-blind randomized study of 5 % and 10 % retinoic acid peels in the treatment of melasma:clinical evaluation and impact on the quality of life // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2011.— Vol. 3 (1).— P. 17—22.
35.    Sarkar R., Garg V., Bansal S. et al. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma // Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 42 (3).— P. 384—391.
36.    Glogau R.G., Matarasso S.L. Chemical Peels // Dermatol. Clin.— 1995.— Vol. 13.— P. 263—274.
37.    Stuzin J.M. Phenol peeling and the history of phenol peeling // Clin. Plast. Surg.— 1998.— Vol. 25.— P. 1—8.
38.    Velasco M.V.R., Okubo F.R., Ribeiro M.E. et al. Rejuve­nescimento da pele por peeling quımico:enfoque no peeling de fenol // An. Bras. Dermatol.— 2004.— Vol. 79.— P. 91—99.
39.    Gross B.G. Cardiac arrhythmias during phenol face peeling // Plast. Reconstr. Surg.— 1984.— Vol. 73.— P. 590—594.
40.    Landau M. Cardiac complications in deep chemical peels // Dermatol. Surg.— 2007.— Vol. 33.— P. 190—193.
41.    Klein D.R., Little J.H. Laryngeal edema as a complication of chemical peel // Plast. Reconstr. Surg.— 1983.— Vol. 71.— P. 419—420.
42.    Litton C., Trinidad G. Complications of chemical face peeling as evaluated by a questionnaire // Plast. Reconstr. Surg.— 1981.— Vol. 67 (6).— P. 738—749.

 

Химические пилинги в дерматологии. Часть II. Практическое применение, осложнения и способы их уcтранения

К. Дил

Университет Гульельмо Маркони, Рим, Италия
Несмотря на растущее количество пилингов, дерматологи часто боятся использовать их в своей повседневной практике из-­за недостаточного знания способов их применения и опасений относительно осложнений для пациентов. В этой статье мы подробно рассматриваем практическое применение различных категорий пилингов и возможные осложнения, а также оптимальные способы их устранения.

Ключевые слова: химический пилинг, гликолевая кислота, трихлоруксусная кислота, салициловая кислота, феноловый пилинг, предварительный пилинг, постпилинг, побочные эффекты, осложнения.

Список литературы:  
1.    Figueiredo Yokomizo V.M., Henneberg Benemond T.M., Chisaki C., Henneberg Benemond P. Chemical peels:review and practical applications // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2013.— Vol. 5 (1).— P. 5868.
2.    Clark E., Scerri L. Superficial and medium-depth chemical peels // Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 26 (2).— P. 209—218.
3.    Mendelsohn J.E. Update on chemical peels // Otolaryngol. Clin. North Am.— 2002.— Vol. 35.— P. 55—72.
4.    Grover C., Reddu B.S. The therapeutic value of glycolic acid peels in dermatology // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2003.— Vol. 69 (2).— P. 148—150.
5.    Lim J.T., Tham S.N. Glycolic acid peels in the treatment of melasma among Asian women // Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (3).— P. 177—179.
6.    Banga G., Patel K. Glycolic Acid peels for nail rejuvenation // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2014.— Vol. 7 (4).— P. 198—201.
7.    Sharquie K.E., Al-Tikreety M.M., Al-Mashhadani S.A. Lactic acid as a new therapeutic peeling agent in melasma // Dermatol. Surg.— 2005.— Vol. 31 (2).— P. 149—154.
8.    Sarkar R., Bansal S. Chemical Peels for Melasma in Dark-Skinned Patients // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5 (4).— P. 247—253.
9.    Wójcik A., Kubiak M., Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women // Postep Derm. Alergol.— 2013.— N 3.— P. 140—145.
10.    Committee for Guidelines of Care for Chemical Peeling. Guidelines for chemical peeling in Japan (3rd edition) // J. Dermatol.— 2012.— Vol. 39.— P. 321—325.
11.    Drake L.A., Dinehart S.M., Goltz R.W. et al. Guidelines of care for chemical peeling // J. Am. Acad. Dermatol.— 1995.— Vol. 33.— P. 497—503.
12.    Anitha B. Prevention of Complications in Chemical Peeling // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2010.— Vol. 3 (3).— P. 186—188.
13.    Costa I.M.C., Silva Damasceno P., Costa M.C., Pati Gomes K.G. Review in peeling complications // J. Cosmet. Dermatol.— 2017. Ahead of publishing.
14.    Tung R.C., Rubin M.G. Procedures in Cosmetic Dermatology Series: Chemical Peels / Edn. St. Louis.— 2nd.— MO: Saunders Elsevier, 2011.
15.    Nikalji N., Godse K., Sakhiya J. et al. Complications of medium depth and deep chemical peels // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5.— P. 254—260.
16.    Levy L.L., Emer J.J. Complications of minimally invasive cosmetic procedures:prevention and management // J. Cu­­tan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5.— P. 121—132.
17.    Gadelha A.R., Costa I.M.C. Cirurgia dermatologica em consultorio / Edn. São Paulo: Atheneu, 2009.— 2nd.— P. 71—75.
18.    Carvalho Costa I.M., Carvalho Mesquita K. Treating papular nodular lesions of rosacea with a medium chemical peel // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 2 (3).— P. 237—239.
19.    Ferreira Velho N., Eduardo P., Machado de Moraes A. Peeling químico superficial para o tratamento de manutenção da rosácea // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 2 (4).— P. 340—341.
20.    Singh-Behl D., Tung R. Chemical peels // Alam M., Gladstone H.B., Tung R.C., eds. Requisites in Dermatology: Cosmetic Dermatology. Philadelphia, PA: Elsevier Ltd, 2009.— P. 83.
21.    Dmytryshyn J.R., Gribble M.J., Kassen B.O. Chemical face peel complicated by toxic shock syndrome. A case report // Arch. Otolaryngol.— 1983.— Vol. 109.— P. 170—171.
22.    LoVerme W.E., Drapkin M.S., Courtiss E.H., Wilson R.M. Toxic shock syndrome after chemical face peel // Plast. Reconstr. Surg.— 1987.— Vol. 80.— P. 115—118.
23.    Sarkar R., Garg V., Bansal S. et al. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma // Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 42 (3).— P. 384—391.
24.    Perić S., Bubanj M., Bubanj S., Jančić S. Side effects asses­sment in glicolyc acid peelings in patients with acne type I // Bosn. J. Basic Med. Sci.— 2011.— Vol. 11 (1).— P. 52—57.
25.    Foti C., Romita P., Ettorre G. et al. Allergic contact derma­titis caused by resorcinol and sodium dehydroacetate in a patient with leg ulcers // Contact. Dermatitis.— 2016.— Vol. 74 (6).— P. 383—384.
26.    Kimura A., Kanazawa N., Li H.J. et al. Influence of chemical pe­­eling on the skin stress response system // Exp. Der­matol.— 2012.— Vol. 21 (Suppl. 1).— P. 8—10.
27.    Liu H., Katchemoune A., Rashid R.M. Chemical burn fol­­lowing 50 % trichloroacetic acid for acne: Presentation of a case and a focused review // J. Derm. Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 20 (1).— P. 71—74.
28.    Sachdeva S. Lactic acid peeling in superficial acne scarring in Indian skin // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (3).— P. 246—248.
29.    Al-Mokadem S., Al-Aasser O., Nassar A., Al-Sharkawy E.A. Easy phytic peel as a therapeutic agent in acne vulgaris and melasma // Egypt. J. Dermatol. Venerol.— 2013.— Vol. 33.— P. 6—11.
30.    Deprez P. Easy phytic solution:a new alpha hydroxy acid peel with slow release and without neutralization // Int. J. Cosm. Surg. Aesth. Derm.— 2003.— Vol. 5.— P. 45—51.
31.    Cucé L.C., Bertino M.C., Scattone L., Birkenhauer M.C. Treti­no­in peeling // Dermatol. Surg.— 2001.— Vol. 27 (1).— P. 12—14.
32.    Khunger N., Sarkar R., Jain R.K. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (5).— P. 756—760.
33.    Ghersetich I., Troiano M., Brazzini B. et al. Melasma: treat­ment with 10 % tretinoin peeling mask // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (2).— P. 117—121.
34.    Magela Magalhães G., Melo Borges M.F., Raissa de Carvalho Queiroz A et al. Double-blind randomized study of 5 % and 10 % retinoic acid peels in the treatment of melasma:clinical evaluation and impact on the quality of life // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2011.— Vol. 3 (1).— P. 17—22.
35.    Sarkar R., Garg V., Bansal S. et al. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma // Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 42 (3).— P. 384—391.
36.    Glogau R.G., Matarasso S.L. Chemical Peels // Dermatol. Clin.— 1995.— Vol. 13.— P. 263—274.
37.    Stuzin J.M. Phenol peeling and the history of phenol peeling // Clin. Plast. Surg.— 1998.— Vol. 25.— P. 1—8.
38.    Velasco M.V.R., Okubo F.R., Ribeiro M.E. et al. Rejuve­nescimento da pele por peeling quımico:enfoque no peeling de fenol // An. Bras. Dermatol.— 2004.— Vol. 79.— P. 91—99.
39.    Gross B.G. Cardiac arrhythmias during phenol face peeling // Plast. Reconstr. Surg.— 1984.— Vol. 73.— P. 590—594.
40.    Landau M. Cardiac complications in deep chemical peels // Dermatol. Surg.— 2007.— Vol. 33.— P. 190—193.
41.    Klein D.R., Little J.H. Laryngeal edema as a complication of chemical peel // Plast. Reconstr. Surg.— 1983.— Vol. 71.— P. 419—420.
42.    Litton C., Trinidad G. Complications of chemical face peeling as evaluated by a questionnaire // Plast. Reconstr. Surg.— 1981.— Vol. 67 (6).— P. 738—749.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Англійська

16. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Шкірні ураження при цукровому діабеті

Л.О. Наумова, Л.О. Приступюк, В.М. Конах

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
Мета роботи — ​вивчення поширення уражень шкіри у хворих на цукровий діабет як маркера стану компенсації захворювання.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз доступних джерел літератури щодо шкірних уражень при цукровому діабеті.
Результати та обговорення. Цукровий діабет — ​хронічне метаболічне захворювання. За даними Міжнародної федерації діабету (International Diabetes Federation), майже 285 млн дорослих у всьому світі потерпають від цукрового діабету. Він може призводити до порушення гомеостазу в шкірі, що супроводжується розвитком різних дерматозів. Щонайменше у третини хворих на цукровий діабет спостерігаються патологічні зміни на шкірі.
Висновки. У переважної кількості хворих на цукровий діабет виникають патологічні зміни на шкірі. У деяких випадках шкірні вияви можуть передувати діагнозу цукрового діабету, а в деяких вони є маркером стану компенсації цієї хвороби. Важливою є співпраця дерматологів та ендокринологів щодо запобігання розвитку тяжких уражень шкіри у хворих на цукровий діабет.

Ключові слова: Цукровий діабет, ураження шкіри.

Список літератури:  
1.    Довідник основних показників діяльності ендокрино­логічної служби України за 2014 рік // Ендокринологія. — 2015. — ​Додаток 1. — ​Т. 20, № 1. — 38 с.
2.    Anand K.P., Kashyap A.S. Bullosis diabeticorum // Postgrad. Med. J. — 2004. — Vol. 80. — ​P. 354—357.
3.    Beltrand J., Guilmin-Crepon S., Castanet M. et al. Insulin allergy and extensive lipoatrophy in child with type 1 diabetes // Horm. Res. — 2006. — Vol. 65. — ​P. 253—260.
4.    Bito T., Kawakami C., Shimajiri S. et al. Generalized eruptive xanthoma with prominent deposition of naked chylomicrons: evidence for chylomicrons as the origin of urate-like crystals // J. Cutan. Pathol. — 2010. — Vol. 37. — ​P. 1161—1163.
5.    Clayton T.H., Harrison P.V. Successful treatment of chronic ulcerated necrobiosis lipoidica with 0.1 % topical tacrolimus ointment // Br. J. Dermatol. — 2005. — Vol. 152. — ​P. 581—582.
6.    Consensus Development Conference on Diabetic Foot Wound Care: 7—8 April 1999, Boston, Massachusetts. American Diabetes Association // Diabetes Care. — 1999. — Vol. 22. — ​P. 1354—1360.
7.    Fujii S., Nakashima T., Kaneko T. Glibenclamide-induced photosensitivity in a diabetic patient with erythropoietic protoporphyria //Am. J. Hematol. — 1995. — Vol. 50. — ​P. 223.
8.    Gottrup F., Karlsmark T. Leg ulcers: uncommon presenta­tions. // Clin. Dermatol. — 2005. — Vol. 23. — ​P. 601—611.
9.    Goucha S., Khaled A., Kharfi M. et al. Granuloma annulare // G. Ital. Dermatol. Venereol. — 2008. — Vol. 143. — ​P. 359—363.
10.    Jiquan S., Khalaf A.T., Jinquan T. et al. Necrobiosis lipoidica: a case with histopathological findings revealed asteroid bodies and was successfully treated with dipyridamole plus intralesional triamcinolone // J. Dermatolog. Treat. — 2008. — Vol. 19. — ​P. 54—57.
11.    Koca R., Altinyazar H.C., Yenidunya S. et al. Psoriasiform drug eruption associated with metformin hydrochloride: a case report // Dermatol. Online J. — 2003. — Vol. 9. — ​P. 11.
12.    Larsen K., Jensen T., Karlsmark T. et al. Incidence of bullosis diabeticorum — ​a controversial cause of chronic foot ulce­ration // Int. Wound J. — 2008. — Vol. 5. — ​P. 591—596.
13.    Li A., Hogan D.J., Sanusi I.D. et al. Granuloma annulare and malignant neoplasms // Am. J. Dermatopathol. — 2003. — Vol. 25. — ​P. 113—116.
14.    Litonjua P., Pinero-Pilona A., Aviles-Santa L. et al. Prevalen­ce of acanthosis nigricans in newly-diagnosed type 2 diabetes // Endocr. Pract. — 2004. — Vol. 10. — ​P. 101—106.
15.    Lugo-Somolinos A., Sanchez J.L. Prevalence of dermato­phytosis in patients with diabetes // J. Am. Acad. Dermatol. — 1992. — Vol. 26. — ​P. 408—410.
16.    Mahajan S., Koranne R.V., Sharma S.K. Cutaneous mani­festation of diabetes mellitus // Indian. J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2003. — Vol. 69. — ​P. 105—108.
17.    Naf S., Esmatjes E., Recasens M. et al. Continuous sub­cutaneous insulin infusion to resolve an allergy to human insulin // Diabetes Care. — 2002. — Vol. 25. — ​P. 634—635.
18.    Perez M.I., Kohn S.R. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus. // J. Am. Acad. Dermatol. — 1994. — Vol. 30. — ​P. 519—531.
19.    Savage D.B., Semple R.K., Chatterjee V.K. et al. A clinical approach to severe insulin resistance // Endocr. Dev. — 2007. — Vol. 11. —P. 122—132.
20.    Seite S., Khemis A., Rougier A. et al. Importance of treatment of skin xerosis in diabetes // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2011. — Vol. 25. — ​P. 607—609.
21.    Shaw J.E., Sicree R.A., Zimmet P.Z. Global estimates of the prevalence of diabetes for 2010 and 2030 // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 87. — ​P. 4—14.
22.    Singh N., Armstrong D.G., Lipsky B.A. Preventing foot ulcers in patients with diabetes // JAMA. — 2005. — Vol. 293. — ​P. 217—228.
23.    Wahid Z., Kanjee A. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus // J. Pak. Med. Assoc. — 1998. — Vol. 48. — ​P. 304—305.
24.    Yamaoka H., Sasaki H., Yamasaki H. et al. Truncal pruritus of unknown origin may be a symptom of diabetic polyneuro­pathy // Diabetes Care. — 2010. — Vol. 33. — ​P. 150—155.
25.    Young R.J., Hannan W.J., Frier B.M. et al. Diabetic lipo­hypertrophy delays insulin absorption // Diabetes Care. — 1984.— Vol. 7. — ​P. 479—480.

Інше:  
Наумова Людмила Олександрівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Е-mail: nlo.naumova@gmail.com
Приступюк Лев Олександрович, асист. кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Конах Валентина Миколаївна, асист. кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Кожные поражения при сахарном диабете

Л.А. Наумова, Л.А. Приступюк, В.Н. Конах

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
Цель работы — ​изучение распространения поражений кожи у больных сахарным диабетом как маркера состояния компенсации заболевания.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ доступных источников литературы по вопросу кожных поражений при сахарном диабете.
Результаты и обсуждение. Сахарный диабет — хроническое метаболическое заболевание. По данным Международ­ной федерации диабета (International Diabetes Federation), около 285 млн взрослых во всем мире страдают от сахарного диабета. Он может привести к нарушению гомеостаза в коже, которое проявляется развитием различных дерматозов. По меньшей мере в трети больных сахарным диабетом наблюдаются патологические изменения на коже.
Выводы. У большинства больных сахарным диабетом возникают патологические изменения на коже. В некоторых случаях кожные проявления могут предшествовать диагнозу сахарного диабета, а в некоторых они являются маркером состояния его компенсации. Важным является сотрудничество дерматологов и эндокринологов по пред­­у­преж­дению развития тяжелых поражений кожи у больных сахарным диабетом.

Ключевые слова: сахарный диабет, поражения кожи.

Список литературы:  
1.    Довідник основних показників діяльності ендокрино­логічної служби України за 2014 рік // Ендокринологія. — 2015. — ​Додаток 1. — ​Т. 20, № 1. — 38 с.
2.    Anand K.P., Kashyap A.S. Bullosis diabeticorum // Postgrad. Med. J. — 2004. — Vol. 80. — ​P. 354—357.
3.    Beltrand J., Guilmin-Crepon S., Castanet M. et al. Insulin allergy and extensive lipoatrophy in child with type 1 diabetes // Horm. Res. — 2006. — Vol. 65. — ​P. 253—260.
4.    Bito T., Kawakami C., Shimajiri S. et al. Generalized eruptive xanthoma with prominent deposition of naked chylomicrons: evidence for chylomicrons as the origin of urate-like crystals // J. Cutan. Pathol. — 2010. — Vol. 37. — ​P. 1161—1163.
5.    Clayton T.H., Harrison P.V. Successful treatment of chronic ulcerated necrobiosis lipoidica with 0.1 % topical tacrolimus ointment // Br. J. Dermatol. — 2005. — Vol. 152. — ​P. 581—582.
6.    Consensus Development Conference on Diabetic Foot Wound Care: 7—8 April 1999, Boston, Massachusetts. American Diabetes Association // Diabetes Care. — 1999. — Vol. 22. — ​P. 1354—1360.
7.    Fujii S., Nakashima T., Kaneko T. Glibenclamide-induced photosensitivity in a diabetic patient with erythropoietic protoporphyria //Am. J. Hematol. — 1995. — Vol. 50. — ​P. 223.
8.    Gottrup F., Karlsmark T. Leg ulcers: uncommon presenta­tions. // Clin. Dermatol. — 2005. — Vol. 23. — ​P. 601—611.
9.    Goucha S., Khaled A., Kharfi M. et al. Granuloma annulare // G. Ital. Dermatol. Venereol. — 2008. — Vol. 143. — ​P. 359—363.
10.    Jiquan S., Khalaf A.T., Jinquan T. et al. Necrobiosis lipoidica: a case with histopathological findings revealed asteroid bodies and was successfully treated with dipyridamole plus intralesional triamcinolone // J. Dermatolog. Treat. — 2008. — Vol. 19. — ​P. 54—57.
11.    Koca R., Altinyazar H.C., Yenidunya S. et al. Psoriasiform drug eruption associated with metformin hydrochloride: a case report // Dermatol. Online J. — 2003. — Vol. 9. — ​P. 11.
12.    Larsen K., Jensen T., Karlsmark T. et al. Incidence of bullosis diabeticorum — ​a controversial cause of chronic foot ulce­ration // Int. Wound J. — 2008. — Vol. 5. — ​P. 591—596.
13.    Li A., Hogan D.J., Sanusi I.D. et al. Granuloma annulare and malignant neoplasms // Am. J. Dermatopathol. — 2003. — Vol. 25. — ​P. 113—116.
14.    Litonjua P., Pinero-Pilona A., Aviles-Santa L. et al. Prevalen­ce of acanthosis nigricans in newly-diagnosed type 2 diabetes // Endocr. Pract. — 2004. — Vol. 10. — ​P. 101—106.
15.    Lugo-Somolinos A., Sanchez J.L. Prevalence of dermato­phytosis in patients with diabetes // J. Am. Acad. Dermatol. — 1992. — Vol. 26. — ​P. 408—410.
16.    Mahajan S., Koranne R.V., Sharma S.K. Cutaneous mani­festation of diabetes mellitus // Indian. J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2003. — Vol. 69. — ​P. 105—108.
17.    Naf S., Esmatjes E., Recasens M. et al. Continuous sub­cutaneous insulin infusion to resolve an allergy to human insulin // Diabetes Care. — 2002. — Vol. 25. — ​P. 634—635.
18.    Perez M.I., Kohn S.R. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus. // J. Am. Acad. Dermatol. — 1994. — Vol. 30. — ​P. 519—531.
19.    Savage D.B., Semple R.K., Chatterjee V.K. et al. A clinical approach to severe insulin resistance // Endocr. Dev. — 2007. — Vol. 11. —P. 122—132.
20.    Seite S., Khemis A., Rougier A. et al. Importance of treatment of skin xerosis in diabetes // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2011. — Vol. 25. — ​P. 607—609.
21.    Shaw J.E., Sicree R.A., Zimmet P.Z. Global estimates of the prevalence of diabetes for 2010 and 2030 // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 87. — ​P. 4—14.
22.    Singh N., Armstrong D.G., Lipsky B.A. Preventing foot ulcers in patients with diabetes // JAMA. — 2005. — Vol. 293. — ​P. 217—228.
23.    Wahid Z., Kanjee A. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus // J. Pak. Med. Assoc. — 1998. — Vol. 48. — ​P. 304—305.
24.    Yamaoka H., Sasaki H., Yamasaki H. et al. Truncal pruritus of unknown origin may be a symptom of diabetic polyneuro­pathy // Diabetes Care. — 2010. — Vol. 33. — ​P. 150—155.
25.    Young R.J., Hannan W.J., Frier B.M. et al. Diabetic lipo­hypertrophy delays insulin absorption // Diabetes Care. — 1984.— Vol. 7. — ​P. 479—480.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

17. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Значення метаболітів ендогенного азоту оксиду для розвитку патологічних станів організму. Дослідження рівня метаболітів азоту оксиду в крові та стану мікроциркуляції в шкірі хворих на справжню екзему

В.В. Гілюк

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
Мета роботи — ​на підставі аналізу літературних даних про роль азоту оксиду в патогенезі низки хронічних дерматозів дослідити рівні метаболітів ендогенного азоту оксиду (нітратів, нітритів) у периферичній крові та мікроциркуляції в шкірі хворих на справжню екзему, а також визначити вплив згаданих показників на характер клінічного перебігу цього захворювання.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 48 хворих на справжню екзему (25 чоловіків і 23 жінки) віком від 18 до 67 років. Для визначення вмісту метаболітів азоту оксиду в плазмі крові хворих використовували  спектрофотометричний метод дослідження нітрит-іону на підставі реакції нітритів із реактивом Грісса. Стан мікроциркуляторного русла шкіри вивчали за допомогою лазерної допплерівської флоуметрії.
Результати та обговорення. Виявлено зростання вмісту кінцевих стабільних метаболітів азоту оксиду в периферичній крові хворих на справжню екзему. При цьому найвище вірогідно значуще зростання згаданих показників порівняно з нормою встановлено в крові хворих із дисгідротичною формою екземи тривалістю понад 10 років. У гостру та підгостру стадії перебігу реєстрували зменшення мікроциркуляції у шкірі, а в разі хронічної — зростання відповідного показника. Найсуттєвіше вірогідне порушення мікроциркуляції в шкірі встановлено у хворих на екзему тривалістю понад 10 років. Доведено кореляційний взаємозв’язок між зростанням вмісту метаболітів азоту оксиду та порушеннями мікроциркуляції у шкірі хворих на справжню екзему.
Висновки. Встановлено вплив рівня продукції метаболітів ендогенного  азоту оксиду в крові хворих на справжню екзему та порушень мікроциркуляції у шкірі  на характер і тяжкість клінічного перебігу цього дерматозу, що потрібно враховувати під час призначення комплексної терапії.

Ключові слова: Метаболіти ендогенного азоту оксиду, кров, мікроциркуляція, шкіра, справжня екзема.

Список літератури:  
1.    Андронов Е.В., Киричук В.Ф., Иванов А.Н. и др. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляторного звена системы // Саратовск. науч.-мед. журн. — 2007. — № 3 (17). — ​С. 39—44.
2.    Бондаренко О.Н., Галстян Г.Р., Анциферов М.Б. и др. Биологическая роль оксида азота при сахарном диабете // Сахарный диабет. — 2002. — № 2. — ​С. 56—63.
3.    Ванин А.Ф. Оксид азота в биологии: история, состояние и перспективы исследований // Биохимия. — 1998. — ​Т. 63, Вып. 7. — ​С. 867—869.
4.    Иванов С.В. Дистанционная термография как метод оценки терморегуляции при некоторых аллергодерматозах // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2002. — № 3 (6). — ​С. 45—47.
5.    Іванов С.В. Дослідження патології капілярів у хворих на екзему // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2005. — № 3 (18). — ​С. 140.
6.    Лисицына Н.В. Медикаментозные средства, влияющие на синтез оксида азота и их место в патогенетической терапии преэклампсии // Науч. ведомости. — 2010. — № 10 (81). — ​С. 46—54.
7.    Мавров И.И., Каруна Б.И. Некоторые показатели микроциркуляции у больных экземой // Врачеб. дело. — 1981. — № 5. — ​С. 102—104.
8.    Манухина Е.Б., Смирин Б.В., Малышев И.Ю. Депо­нирование оксида азота в сердечно-​сосудистой системе // Известия РАН. — 2002. — № 5. — ​С. 595—606.
9.    Манухина Е.Б., Малышев И.Ю. Роль оксида азота в развитии и предупреждении дисфункции эндотелия // Вестн. ВТМУ. — 2003. — ​Т. 2, № 2. — ​С. 5—17.
10.    Мойбенко О.О., Сагач В.Ф., Ткаченко М.М. та ін. Фун­даментальні механізми дії оксиду азоту на серцево — ​судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань // Фізіол. журн. — 2004. — ​Т. 50. № 1. — ​С. 11—30.
11.    Прохоренков В.И., Лубенская Я.Ю., Плотников А.В. Мик­­роциркуляция в коже больных экземой // Вестн. дерматол. и венерол. — 1988. — № 12. — ​С. 17—20.
12.    Смирнова И.Ю., Огородова Л.М., Деев М.А. Роль оксида азота в развитии заболеваний кожи // Вопр. совр. педиатр. — 2009. — ​Т. 8, № 4. — ​С. 90—94.
13.    Степан Н.А., Денисенко О.І. Динаміка показників окислювального стресу у хворих на екзему при застосуванні різних методів лікування // Дерматовенерол., сексопатол. — 2016. — № 1—2 (3). — ​С. 81—82.
14.    Becherel P.A., Chosidow O., Goff L.L et al. Inducible nitric oxide synthase and proinflammatory cytokine expression by human keratinocytes during acute urticaria // Molecular. Medicine. — 1997. — ​Vol. 3, N 10. — ​P. 686—694.
15.    Bor-Kucukatay M., Wenby R.B., Meiselman H.Y. et al. Effects of nitric oxide on red blood cell deformability // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2003. — ​Vol. 284, N 5. — ​P. 1577—1584.
16.    Bruch-Gerharz D., Ruzicka T. Nitric oxide in human skin: current status and future prospects // Invest. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 110, iss. 1. — ​P. 1—7.
17.    Bruch-Gerharz D., Schnorr O., Suschek C. et al. Arginase L overexpression in psoriasis. Limitation of inducible nitric oxide synthase activity as a molecular mechanism for kera­ti­nocyte hyperproliferation // Am. J. Pathol. — 2003. — ​Vol. 162, N 1. — ​P. 203—211.
18.    Bryan N.S., Bian K., Murad F. Discovery of the nitric oxide signaling pathway and targets for drug development // Frontiers in Bioscience. — 2009. — ​Vol. 14, N 3. — ​P. 1—18.
19.    Darley-Usmar V., Halliwell B. Blood radicals: reactive nit­rogen species, reactive oxygen species, transition metalions, and the vascular system // Pharm. Res. — 1996. — ​Vol. 13, N 4. — ​P. 649—662.
20.    Furchgott R.F., Zawadzki J.V. The obligatory role of endo­thelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine // Nature.— 1980. — ​Vol. 288. — ​P. 373—376.
21.    Grzelak A., Mazur Y., Bartosz Y. Peroxgynitrate activates K+-Cl- contrasport in human erytrhrocytes // Cell. Biol. Int. — 2001. — ​Vol. 25, N 11. — ​P. 1163—1165.
22.    Guzik T.J., Adamek-Yuzik T., Czerniawska-Myzik Y. Nitric oxide metabolite levels in children and adult patients with atopic eczema / dermatitis syndrome // Allergy. — 2002.— Vol. 57, N 9. — ​P. 856—857.
23.    Hamalainen M., Korhonen R., Moilanen E. Calcineurin inhibitors down — ​regulate iNOS expression by destabilising mRNA // Int. immunopharmacol. — 2008. — ​Vol. 88, N 3. — ​P. 61—66.
24.    Ignarro L.J., Byrns R.E., Buga G.M., Wood K.S. Endothe­lium-derived relaxing factor from pulmonary artery and vein possesses pharmacological and chemical properties identical to those of nitric oxide radical // Circulat. Res.— 1987. — ​Vol. 61.—P. 866—879.
25.    Jia L., Bonaventura J., Stamler J.S. S-nitrosomyoglobin: a dynamic activity of blood involved in vascular control // Nature. — 1996. — ​Vol. 380, N 1. — ​P. 221—226.
26.    Kellogg D., Liu Y., Kosiba I., O’Donnell D. Role of nitric oxide in the vascular effects of local warming of the skin in humans // Appl. Physiol. — 1999. — ​Vol. 86, N 4 — ​P. 1185—1190.
27.    Krischel V., Bruch-Gerharz D., Suschek C. et al. Biphasic effect of exogenous nitric oxide (NO) on proliferation and differentiation in skin derived keratinocytes but not fibro­blasts // J. Invest. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 111, N 2. — ​P. 286—291.
28.    Letic M. Exposure to sunlight as adjuvant therapy for dyshidrotic eczema // Med. Hypotheses. — 2009. — ​Vol. 73, N 2. — ​P. 203—204.
29.    Luo Y.D., Chen A.F. Nitric oxide: a newly discovered function on wound healing // Act. Pharmacol. Sin. — 2005. — ​Vol. 26, N 3. — ​P. 259—264.
30.    Moshage H., Kok B., Huizenga J.R. et al. Nitrite and nitrate determination in plasma: A critical evaluation // Clin. Chem. 1995. — ​Vol. 41, N 3. — ​P. 892—896.
31.     Neeta Y., Vasudha B., Dakshayani P. et al. A study of serum nitric oxide levels in psoriasis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2005. — ​Vol. 71, N 3. — ​P. 175—178.
32.    Ormerod A., Weller R., Copeland P. et al. Detection of nitric oxide and nitric oxide synthases in psoriasis // Arch. Der­matol. Res. — 1998. — ​Vol. 290, N 1—2.— P. 3—8.
33.    Palmer R.M., Ferrige A.G., Moncada S. Nitric oxide release accounts for the biological activity of endothelium-derived relaxing factor // Nature.— 1987. — ​Vol. 327.— P. 524— 526.
34.    Reed G.L., Fitzgerald M.L., Polgar Y. Molecular mechanisms of platelet exocytosis: insights into the «secrete» life of thrombocytes. // Blood. — 2000. — ​Vol. 96.— P. 3334—3342.
35.    Ricciardolo F.L., Sterk P.J., Gaston B. et al. Nitric oxide in health and disease of the respiratory system // Physiol. Rev. — 2004. — ​Vol. 84, M 2. — ​P. 731—765.
36.    Ross R., Gillitzez C., Kleinz R. et al. Involvement of NO in contact hypersensitiviti // Int. Immunol. — 1998. — ​Vol. 10, N 1. — ​P. 61—69.
37.    Rowe A., Farrell A.M., Bunker C.B. Constitutive endothelial and inducible nitric oxide synthase in inflammatory der­matoses // Brit J. Dermatol. — 1997. — ​Vol. 136, N 1. — ​P. 18—23.
38.    Sikaz Akturk A., Ozdogan H.K., Bayzamgurles D. et al. Nitric oxide and malondialdehyde levels in plasma and tissue of psoriasis patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. — 2012. — ​Vol. 26, N 7. — ​P. 833—837.
39.    Su J., Kemp A.C., Varigos Y.A. et al. Atopic eczema: its impact on the family and financial cost // Arch Dis. Child. — 1997. — ​Vol. 76, N 2. — ​P. 159—162.
40.    Taniuchi S., Kojima T., Hara M. et al. Increased serum nitrate levels in infants with. atopic dermatitis // Allergy. — 2001. Vol. 56, N 7. — ​P. 693—695.
41.    Vallance P. Nitric oxide in the human cardiovascular sys­tem — ​SKB // Brit. Y. Clin. Pharmacol. — 1998. — ​Vol. 45, N 5. — ​P. 433—439.
42.    Vane J.R., Anggard, Botting R.M. Regulatory functions of the vascular endothelium // N. Engl. J. Med. — 1990. — ​Vol. 323, N 1. — ​P. 27—36.
43.    Vapaatalo H., Mervaala E. Clinically important factors in­fluencing endothelial function // Med. Sci Monit. — 2001. — ​Vol. 7, N 5. — ​P. 1075—1085.
44.    Xei K. Activation of nitric oxide synthase gene for inhibition of cancer metastasis // J. Leukoc. Biol. — 1996. — ​Vol. 59, N 6. — ​P. 797—803.
45.    Xie Q.W., Nathan C. The high — ​output nitric oxide path way: role and regulation // J. Leukoc. Biol. — 1994. — ​Vol. 56, N 5. — ​P. 576—582.
46.    Yamamoto T., Katayama I., Nishioka K. Nitric oxide pro­duction and inducible nitric oxide synthase expression in systemic sclerosis // I. Rheumatol. — 1998. Vol. 25 (2). — ​P. 314—317.
47.    Yong C.B., Hangoong J. Flow-dependent regulation of endothelial nitric oxide synthase: role of protein kinases // Am. Y. Physiol. Cell. Physiol. — 2003. — ​Vol. 285. N 2. — ​P. 499—508.

Інше:  
Гілюк Василь Васильович, магістр, ст. лаборант кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13  
E-mail: hiliukvv@gmail.com

 

Значение метаболитов эндогенного азота оксида в развитии патологических состояний организма. Исследование уровня метаболитов азота оксида в крови и состояния микроциркуляции в коже больных истинной экземой

В.В. Гилюк

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
Цель работы — ​на основании анализа литературных данных о роли азота оксида в патогенезе ряда хронических дерматозов провести исследование уровня метаболитов эндогенного азота оксида (нитратов, нитритов) в периферической крови и микроциркуляции в коже больных истинной экземой, а также определить влияние соответствующих показателей на характер клинического течения этого заболевания.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 48 больных истинной экземой (25 мужчин и 23 женщины) в возрасте от 18 до 67 лет. Для определения содержания метаболитов азота оксида в плазме крови больных использовали спектрофотометрический метод определения нитрит-иона на основании реакции нитритов с реактивом Грисса. Состояние микроциркуляторного русла кожи изучали с помощью лазерной допплеровской флоуметрии.
Результаты и обсуждение. Выявлен рост содержания конечных стабильных метаболитов азота оксида в периферической крови больных истинной экземой. При этом наиболее высокий достоверно значимый рост соответствующих показателей в сравнении с параметрами установлено в крови больных с дисгидротической формой экземы длительностью более 10 лет. При острой и подострой стадиях экземы уменьшалась микроциркуляция в коже, а при хронической — рост соответствующего показателя. Наиболее существенное достоверное нарушение микроциркуляции в коже было установлено у больных экземой длительностью более 10 лет. Доказана корреляционная взаимо­связь между содержанием метаболитов азота оксида и нарушениями микроциркуляции в коже больных истинной экземой.
Выводы. Установлено влияние уровня продукции метаболитов эндогенного азота оксида в крови больных истинной экземой и нарушений микроциркуляции в коже на характер и тяжесть клинического течения этого дерматоза, что необходимо учитывать при разработке комплексной терапии.

Ключевые слова: метаболиты эндогенного азота оксида, кровь, микроциркуляция в коже, истинная экзема.

Список литературы:  
1.    Андронов Е.В., Киричук В.Ф., Иванов А.Н. и др. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляторного звена системы // Саратовск. науч.-мед. журн. — 2007. — № 3 (17). — ​С. 39—44.
2.    Бондаренко О.Н., Галстян Г.Р., Анциферов М.Б. и др. Биологическая роль оксида азота при сахарном диабете // Сахарный диабет. — 2002. — № 2. — ​С. 56—63.
3.    Ванин А.Ф. Оксид азота в биологии: история, состояние и перспективы исследований // Биохимия. — 1998. — ​Т. 63, Вып. 7. — ​С. 867—869.
4.    Иванов С.В. Дистанционная термография как метод оценки терморегуляции при некоторых аллергодерматозах // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2002. — № 3 (6). — ​С. 45—47.
5.    Іванов С.В. Дослідження патології капілярів у хворих на екзему // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2005. — № 3 (18). — ​С. 140.
6.    Лисицына Н.В. Медикаментозные средства, влияющие на синтез оксида азота и их место в патогенетической терапии преэклампсии // Науч. ведомости. — 2010. — № 10 (81). — ​С. 46—54.
7.    Мавров И.И., Каруна Б.И. Некоторые показатели микроциркуляции у больных экземой // Врачеб. дело. — 1981. — № 5. — ​С. 102—104.
8.    Манухина Е.Б., Смирин Б.В., Малышев И.Ю. Депо­нирование оксида азота в сердечно-​сосудистой системе // Известия РАН. — 2002. — № 5. — ​С. 595—606.
9.    Манухина Е.Б., Малышев И.Ю. Роль оксида азота в развитии и предупреждении дисфункции эндотелия // Вестн. ВТМУ. — 2003. — ​Т. 2, № 2. — ​С. 5—17.
10.    Мойбенко О.О., Сагач В.Ф., Ткаченко М.М. та ін. Фун­даментальні механізми дії оксиду азоту на серцево — ​судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань // Фізіол. журн. — 2004. — ​Т. 50. № 1. — ​С. 11—30.
11.    Прохоренков В.И., Лубенская Я.Ю., Плотников А.В. Мик­­роциркуляция в коже больных экземой // Вестн. дерматол. и венерол. — 1988. — № 12. — ​С. 17—20.
12.    Смирнова И.Ю., Огородова Л.М., Деев М.А. Роль оксида азота в развитии заболеваний кожи // Вопр. совр. педиатр. — 2009. — ​Т. 8, № 4. — ​С. 90—94.
13.    Степан Н.А., Денисенко О.І. Динаміка показників окислювального стресу у хворих на екзему при застосуванні різних методів лікування // Дерматовенерол., сексопатол. — 2016. — № 1—2 (3). — ​С. 81—82.
14.    Becherel P.A., Chosidow O., Goff L.L et al. Inducible nitric oxide synthase and proinflammatory cytokine expression by human keratinocytes during acute urticaria // Molecular. Medicine. — 1997. — ​Vol. 3, N 10. — ​P. 686—694.
15.    Bor-Kucukatay M., Wenby R.B., Meiselman H.Y. et al. Effects of nitric oxide on red blood cell deformability // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2003. — ​Vol. 284, N 5. — ​P. 1577—1584.
16.    Bruch-Gerharz D., Ruzicka T. Nitric oxide in human skin: current status and future prospects // Invest. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 110, iss. 1. — ​P. 1—7.
17.    Bruch-Gerharz D., Schnorr O., Suschek C. et al. Arginase L overexpression in psoriasis. Limitation of inducible nitric oxide synthase activity as a molecular mechanism for kera­ti­nocyte hyperproliferation // Am. J. Pathol. — 2003. — ​Vol. 162, N 1. — ​P. 203—211.
18.    Bryan N.S., Bian K., Murad F. Discovery of the nitric oxide signaling pathway and targets for drug development // Frontiers in Bioscience. — 2009. — ​Vol. 14, N 3. — ​P. 1—18.
19.    Darley-Usmar V., Halliwell B. Blood radicals: reactive nit­rogen species, reactive oxygen species, transition metalions, and the vascular system // Pharm. Res. — 1996. — ​Vol. 13, N 4. — ​P. 649—662.
20.    Furchgott R.F., Zawadzki J.V. The obligatory role of endo­thelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine // Nature.— 1980. — ​Vol. 288. — ​P. 373—376.
21.    Grzelak A., Mazur Y., Bartosz Y. Peroxgynitrate activates K+-Cl- contrasport in human erytrhrocytes // Cell. Biol. Int. — 2001. — ​Vol. 25, N 11. — ​P. 1163—1165.
22.    Guzik T.J., Adamek-Yuzik T., Czerniawska-Myzik Y. Nitric oxide metabolite levels in children and adult patients with atopic eczema / dermatitis syndrome // Allergy. — 2002.— Vol. 57, N 9. — ​P. 856—857.
23.    Hamalainen M., Korhonen R., Moilanen E. Calcineurin inhibitors down — ​regulate iNOS expression by destabilising mRNA // Int. immunopharmacol. — 2008. — ​Vol. 88, N 3. — ​P. 61—66.
24.    Ignarro L.J., Byrns R.E., Buga G.M., Wood K.S. Endothe­lium-derived relaxing factor from pulmonary artery and vein possesses pharmacological and chemical properties identical to those of nitric oxide radical // Circulat. Res.— 1987. — ​Vol. 61.—P. 866—879.
25.    Jia L., Bonaventura J., Stamler J.S. S-nitrosomyoglobin: a dynamic activity of blood involved in vascular control // Nature. — 1996. — ​Vol. 380, N 1. — ​P. 221—226.
26.    Kellogg D., Liu Y., Kosiba I., O’Donnell D. Role of nitric oxide in the vascular effects of local warming of the skin in humans // Appl. Physiol. — 1999. — ​Vol. 86, N 4 — ​P. 1185—1190.
27.    Krischel V., Bruch-Gerharz D., Suschek C. et al. Biphasic effect of exogenous nitric oxide (NO) on proliferation and differentiation in skin derived keratinocytes but not fibro­blasts // J. Invest. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 111, N 2. — ​P. 286—291.
28.    Letic M. Exposure to sunlight as adjuvant therapy for dyshidrotic eczema // Med. Hypotheses. — 2009. — ​Vol. 73, N 2. — ​P. 203—204.
29.    Luo Y.D., Chen A.F. Nitric oxide: a newly discovered function on wound healing // Act. Pharmacol. Sin. — 2005. — ​Vol. 26, N 3. — ​P. 259—264.
30.    Moshage H., Kok B., Huizenga J.R. et al. Nitrite and nitrate determination in plasma: A critical evaluation // Clin. Chem. 1995. — ​Vol. 41, N 3. — ​P. 892—896.
31.     Neeta Y., Vasudha B., Dakshayani P. et al. A study of serum nitric oxide levels in psoriasis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2005. — ​Vol. 71, N 3. — ​P. 175—178.
32.    Ormerod A., Weller R., Copeland P. et al. Detection of nitric oxide and nitric oxide synthases in psoriasis // Arch. Der­matol. Res. — 1998. — ​Vol. 290, N 1—2.— P. 3—8.
33.    Palmer R.M., Ferrige A.G., Moncada S. Nitric oxide release accounts for the biological activity of endothelium-derived relaxing factor // Nature.— 1987. — ​Vol. 327.— P. 524— 526.
34.    Reed G.L., Fitzgerald M.L., Polgar Y. Molecular mechanisms of platelet exocytosis: insights into the «secrete» life of thrombocytes. // Blood. — 2000. — ​Vol. 96.— P. 3334—3342.
35.    Ricciardolo F.L., Sterk P.J., Gaston B. et al. Nitric oxide in health and disease of the respiratory system // Physiol. Rev. — 2004. — ​Vol. 84, M 2. — ​P. 731—765.
36.    Ross R., Gillitzez C., Kleinz R. et al. Involvement of NO in contact hypersensitiviti // Int. Immunol. — 1998. — ​Vol. 10, N 1. — ​P. 61—69.
37.    Rowe A., Farrell A.M., Bunker C.B. Constitutive endothelial and inducible nitric oxide synthase in inflammatory der­matoses // Brit J. Dermatol. — 1997. — ​Vol. 136, N 1. — ​P. 18—23.
38.    Sikaz Akturk A., Ozdogan H.K., Bayzamgurles D. et al. Nitric oxide and malondialdehyde levels in plasma and tissue of psoriasis patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. — 2012. — ​Vol. 26, N 7. — ​P. 833—837.
39.    Su J., Kemp A.C., Varigos Y.A. et al. Atopic eczema: its impact on the family and financial cost // Arch Dis. Child. — 1997. — ​Vol. 76, N 2. — ​P. 159—162.
40.    Taniuchi S., Kojima T., Hara M. et al. Increased serum nitrate levels in infants with. atopic dermatitis // Allergy. — 2001. Vol. 56, N 7. — ​P. 693—695.
41.    Vallance P. Nitric oxide in the human cardiovascular sys­tem — ​SKB // Brit. Y. Clin. Pharmacol. — 1998. — ​Vol. 45, N 5. — ​P. 433—439.
42.    Vane J.R., Anggard, Botting R.M. Regulatory functions of the vascular endothelium // N. Engl. J. Med. — 1990. — ​Vol. 323, N 1. — ​P. 27—36.
43.    Vapaatalo H., Mervaala E. Clinically important factors in­fluencing endothelial function // Med. Sci Monit. — 2001. — ​Vol. 7, N 5. — ​P. 1075—1085.
44.    Xei K. Activation of nitric oxide synthase gene for inhibition of cancer metastasis // J. Leukoc. Biol. — 1996. — ​Vol. 59, N 6. — ​P. 797—803.
45.    Xie Q.W., Nathan C. The high — ​output nitric oxide path way: role and regulation // J. Leukoc. Biol. — 1994. — ​Vol. 56, N 5. — ​P. 576—582.
46.    Yamamoto T., Katayama I., Nishioka K. Nitric oxide pro­duction and inducible nitric oxide synthase expression in systemic sclerosis // I. Rheumatol. — 1998. Vol. 25 (2). — ​P. 314—317.
47.    Yong C.B., Hangoong J. Flow-dependent regulation of endothelial nitric oxide synthase: role of protein kinases // Am. Y. Physiol. Cell. Physiol. — 2003. — ​Vol. 285. N 2. — ​P. 499—508.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

18. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Огляд сучасних теорій етіології і патогенезу гіпермеланозів шкіри обличчя в аспекті методів лікування таких станів

Є.І. Шелемба1, 2, В.О. Цепколенко1, 3

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
2 Канадський медичний центр, Абу-Дабі, ОАЕ
3 Інститут пластичної хірургії «Віртус», Одеса
Розуміння етіології і патогенезу порушень пігментації шкіри обличчя конче потрібне для правильного ведення пацієнтів із цими захворюваннями. Головними причинами гіперпігментації шкіри обличчя вважають генетичну схильність, хронічний вплив ультрафіолетового опромінення і вплив жіночих статевих гормонів. Тактики лікування різних гіпермеланозів дуже схожі. Проте кожен індивідуальний тригерний фактор спричинює окремий гіпермела­ноз. У останні роки проводять численні дослідження патогенезу мелазми та інших гіпермеланозів шкіри обличчя з урахуванням їхніх тригерних факторів. Наявність певних чинників, що діють незалежно від УФ-опромінення, а також роль дермальних чинників і мікроРНК вважають новітніми відкриттями в патогенезі гіпермеланозів. У пропонованому огляді патогенез гіпермеланозів розглянуто з урахуванням результатів сучасних досліджень та в аспекті тактики лікування таких захворювань.

Ключові слова: гіпермеланози, мелазма, патогенез, дія ультрафіолету, дермальні фактори, мікроРНК.

Список літератури:  
1.    Abdel-Malek Z., Suzuki I., Tada A. et al. The melanocortin‑1 receptor and human pigmentation // Ann. N. Y. Acad. Sci. — 1999. — ​Vol. 885. — ​P. 117—133.
2.    Abdel-Malek Z., Swope V., Smalara D. et al. Analysis of the UV-induced melanogenesis and growth arrest in human melanocytes // Pig. Cell Res. — 1994. — ​Vol. 7. — ​P. 32.
3.    Achar A., Rathi S. Melasma: a clinic-apidemiolodical study of 312 cases // Indian J. Dermatol. — 2011. — ​Vol. 56. — ​P. 380—382.
4.    Bak H., Lee H., Chang S. Increased expression of nerve growth factor receptor and neural endopeptidase in the lesional skin of melisma // Dermatol. Surg. — 2009. — ​Vol. 35. — ​P. 1244—1250.
5.    Budamakuntla L., Loganathan E., Suresh D. et al. A randomized, open-label, comparative study of tranexamic acid microinjections and tranexamic acid with micro-needling in patients with melisma // J. Cutan. Aesthet. Surg. — 2013. — ​Vol. 6. — ​P. 139—143.
6.    Cardinali G., Kovacs D., Picardo M. Mechanisms underlying post-inflammatory hyperpigmentation: lessons from solar lentigo // Ann. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol. 139. — ​P. 148—152.
7.    Chen M., Wang W., Jia W. et al. Three-dimensional contrast-enhanced sonography in the assessment of breast tumor angiogenesis: correlation with microvessel density and vas­cular endothelial growth factor expression // J. Ultrasound Med. — 2014 — ​Vol. 33. — ​P. 835—846.
8.    Dong C., Wang H., Xue L. et al. Coat color determination by miR‑137 mediated down-regulation of microphthalmia-as­­sociated transcription factor in a mouse model // RNA-2012. — ​Vol. 18. — ​P. 1679—1686.
9.    Dynoodt P., Mestdagh P., Van Peer G. et al. Identification of miR‑145 as a key regulator of the pigmentary process // J. Invest. Dermatol. — 2013 — ​Vol. 133. — ​P. 201—209.
10.    Eimpunth S., Wanitphadeedecha R., Triwongwaranat D. et al. Therapeutic outcome of melasma treatment by dual-wavelength (511 and 578 nm) laser in patients with skin phototypes III—V // Clin. Exp. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 39. — ​P. 292—297.
11.    Friedmann P., Gilchrest B. Ultraviolet radiation directly induces pigment proliferation by cultured human melano­cytes // J. Cell Physiol. — 1987. — ​Vol. 133. — ​P. 88—94.
12.    Foldes E. Pharmaceutical effect of contraceptive pills on the skin // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. Toxicol. — 1988. — ​Vol. 26. — ​P. 356—359.
13.    Ghosh M., Thompson D., Weigel R. PDZK1 and GREB 1 are estrogen-regulated genes expressed in hormone-responsive breast cancer // Cancer Res. — 2000 — ​Vol. 60. — ​P. 6367—6375.
14.    Gilchrest B., Park H., Eller M. Mechanisms of ultraviolet light-induced pigmentation // Photochem. Photobiol. — 1996. — ​Vol. 63. — ​P. 1—10.
15.    Goh C., Dlova C. A retrospective study on the clinical presentation and treatment outcome of melasma in a tertiary dermatological referral centre in Singapore// Singapore Med. J. — 1999. — ​Vol. 40. — ​P. 455—458.
16.    Guerrero D. Dermocosmetic management of hyperpig­men­tations // Ann. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol. 139. — ​P. 166—169.
17.    Guinot C., Cheffai S., Letreille J. et al. Aggravating factors for melasma: a prospective study in 197 Tunisian patients. — 2010. — ​Vol. 24. — ​P. 1060—1069.
18.    Ha T. The role of microRNAs in regulatory T cells and in the immune response // Immune Netw. — 2011. — ​Vol. 11. — ​P. 11—41.
19.    Hachiya A., Kobayashi A., Yoshida Y. et al. Biphasic expression of two paracrine melanogenic cytokines, stem cell factor and endothelin‑1, in ultraviolet B-induced human melanogenesis // Am. J. Pathol. — 2004. — ​Vol. 165. — ​P. 2099—2109.
20.    Hamilton J. Significance of sex hormones in tanning of the skin in women // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. — 1941. — ​Vol. 40. — ​P. 502—503.
21.    Handel A., Lima P., Tonolli V. et al. Risk factors for facial melasma in women: a case-control study // Br. J. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 171. — ​P. 588—594.
22.    Handel A., Miot L., Miot H. Melasma: a clinical and epide­miological review // An. Bras. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 89. — ​P. 771—782.
23.    Hernandez-Barrera R., Torrez-Alvarez B., Castanedo-Cazares J. et al. Solar elastosis and presence of mast cells as key features in the pathogenesis of melisma // Clin. Exp. Dermatol. — 2008. — ​Vol. 33. — ​P. 305—308.
24.    Hexsel D., Lacerda D., Cavalcante A. et al. Epidemiology of melasma in Brazilian patients: a multicenter study // Int. J. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 53. — ​P. 440—444.
25.    Ho S., Chan H. The Asian dermatologic patient: review of common pigmentary disorders and cutaneous diseases // Am. J. Clin. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 10. — ​P. 153—168.
26.    Imokawa G., Miyagishi M., Yada Y. Endothelin-1 as a new melanogen: coordinated expression of its gene and the ty­­rosinase gene in UVB-exposed human epidermis // J. Invest. Dermatol. — 1995. — ​Vol. 105. — ​P. 32—37.
27.    Jang Y., Lee J., Kang H. et al. Oestrogen and progesterone receptor expression in melasma: an immunohistochemical analysis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2010. — ​Vol. 24. — ​P. 1312—1316.
28.    Jian D., Jiang D., Su J. et al. Diethylsilbestrol enhances melanogenesis via cAMP-PKA-mediating up-regulation of tyrosinase and MITF in mouse B 16 melanoma cells // Steroids. — 2011. — ​Vol. 76. — ​P. 1297—1304.
29.    Kanechorn Na Ayuthaya P., Niumphradit N., Manosroi A. et al. Topical 5 % tranexamic acid for the treatment of melasma in Asians: a double-blinded randomized controlled clinical trial // J. Cosmet. Laser Ther. — 2012.— ​Vol. 14. — ​P. 150—154.
30.    Kasinski A., Slack F. MicroRNAs en route to the clinic: progress invalidating and targeting microRNAs for cancer therapy // Nat. Rev. Cancer. — 2011.— ​Vol. 11. — ​P. 849—864.
31.    Kim E., Kim Y., Lee E. et al. The vascular characteristics of melisma // J. Dermatol. Sci. — 2007. — ​Vol. 46. — ​P. 111—116.
32.    Kim J., Lee T., Lee A. et al. Reduced WIF‑1 expression stimulates skin hyperpigmentation in patients with melisma // J. Invest. Dermatol. — 2013. — ​Vol. 133. — ​P. 191—200.
33.    Kim K., Bin B., Kim J. et al. Novel inhibitory function of miR‑125b in melanogenesis // Pigment Cell Melanoma Res. — 2014. — ​Vol. 27. — ​P. 140—144.
34.    Kim N., Cheong K., Lee T. et al. PDZK1 upregulation in estrogen-related hyperpigmentation in melisma // J. Invest. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 132. — ​P. 2622—2631.
35.    Kim N., Lee C., Lee A. H19 RNA downregulation stimulated melanogenesis in melisma // Pigment Cell Melanoma Res. — 2010. — ​Vol. 23. — ​P. 84—92.
36.    KrupaShankar D., Somani V., Kohli M. A cross-sectional, multicentric clinico-epidemiological study of melasma in India // Dermatol. Ther. (Heidelb).— ​2014. — ​Vol. 4. — ​P. 71—81.
37.    Kunisada T., Lu S., Yoshida H. et al. Murine cutaneous mastocytosis and epidermal melanocytosis induced by kera­tinocyte expression of transgenic stem cell factor// J. Exp. Med. — 1998. — ​Vol. 187. — ​P. 1565—1573.
38.    Moin A., Jabery Z., Fallah N. Prevalence and awareness of melasma during pregnancy // Int. J. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 45. — ​P. 285—288.
39.    Molinar V., Taylor S., Pandya A. et al. What’s new in objective assessment and treatment of facial hyperpig­men­tation? // Dermatol. Clin. — 2014. — ​Vol. 32. — ​P. 123—135.
40.    Muallem M., Rubeiz N. Physiological and biological skin changes in pregnancy // Clin. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 24. — ​P. 80—83.
41.    Na J., Choi S., Yang S. et al. Effect of tranexamic acid on melasma: a clinical trial with histological evaluation // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2013. — ​Vol. 27. — ​P. 1035—1039.
42.    Noh T., Choi S., Chung B. et al. Inflammatory features of melasma lesions in Asian skin // J. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 41. — ​P. 788—794.
43.    Pelletier G., Ren L. Localization of sex steroid receptors in human skin // Histol. Histopathol. — 2004. — ​Vol. 19. — ​P. 629—639.
44.    Ransom M., Posen S., Mason R. Human melanocytes as a target tissue for hormones: in vitro studies with 1a‑25, dihydroxy-vitamin D3, a melanocyte stimulating hormone, and b-estradiol // J. Invest. Dermatol. — 1988. — ​Vol. 91. — ​P. 593—598.
45.    Shin J., Kim. J., Kim E. Repeated exposure of human fibroblasts to UVR induces secretion of stem cell factor and senescence // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol. 26. — ​P. 1577—1580.
46.    Speeckaert R., Van Gele M., Speeckaert M. et al. The biology of hyperpigmentation syndromes // Pigment Cell Melanoma Res. — 2014.— ​Vol. 27. — ​P. 512—524.
47.    Suzuki I., Im S., Tada A. et al. Particiaption of the mela­nocortin‑1 receptor in the UV control of pigmentation // J. Investig. Dermatol. Symp. Proc. — 1999. — ​Vol. 4. — ​P. 29—34.
48.    Tamega Ade A., Miot L., Bonfietti C. et al. Clinical patterns and epidemiological characteristics of facial melasma in Brazilian women // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. — 2013. — ​Vol. 27. — ​P. 151—156.
49.    Torres-Alvarez B., Mesa- Garza I., Castanedo-Cazares J. et al. Histochemical and immunohistochemical study in melasma: evidence of damage in the basal membrane // Am. J. Der­matopathol. — 2011. — ​Vol. 33. — ​P. 291—295.
50.    Yoshida M., Hirotsu S., Nakahara M. et al. Histamine is involved in ultraviolet B-induced pigmentation of guinea pig skin. — 2002. — ​Vol. 118. — ​P. 255—260.

Інше:  
Шелемба Євгенія Ігорівна, аспірантка кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика, лікар-дерматолог клініки «Канадський медичний центр», Абу-Дабі
E-mail: drevgeniya.shelemba@canadiancmc.com
Цепколенко Володимир Олександрович, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика, директор Інституту пластичної хірургії «Віртус»

 

Обзор современных теорий этиологии и патогенеза гипермеланозов кожи лица в аспекте методов лечения данных состояний

Е.И. Шелемба1, 2, В.А. Цепколенко1, 3

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
2 Канадский медицинский центр, Абу-Даби, ОАЭ
3 Институт пластической хирургии «Виртус», Одесса
Понимание этиологии и патогенеза нарушений пигментации кожи лица необходимо для правильного ведения пациентов с данными заболеваниями. Основными причинами гиперпигментации кожи лица считают генетическую предрасположенность, хроническое воздействие ультрафиолетового излучения и влияние женских половых гормонов. Тактики лечения различных гипермеланозов очень схожи. Однако каждый индивидуальный триггерный фактор вызывает отдельный гипермеланоз. В последние годы проводят многочисленные исследования патогенеза мелазмы и других гипермеланозов кожи лица с учетом их триггерных факторов. Присутствие определенных факторов, действующих независимо от УФ-излучения, а также роль дермальных факторов и микроРНК считают новейшими открытиями в патогенезе гипермеланозов. В этом обзоре рассмотрен патогенез гипермеланозов с учетом современных исследований и в аспекте тактики лечения данных заболеваний.

Ключевые слова: Гипермеланозы, мелазма, патогенез, ультрафиолетовое воздействие, дермальные факторы, микроРНК.

Список литературы:  
1.    Abdel-Malek Z., Suzuki I., Tada A. et al. The melanocortin‑1 receptor and human pigmentation // Ann. N. Y. Acad. Sci. — 1999. — ​Vol. 885. — ​P. 117—133.
2.    Abdel-Malek Z., Swope V., Smalara D. et al. Analysis of the UV-induced melanogenesis and growth arrest in human melanocytes // Pig. Cell Res. — 1994. — ​Vol. 7. — ​P. 32.
3.    Achar A., Rathi S. Melasma: a clinic-apidemiolodical study of 312 cases // Indian J. Dermatol. — 2011. — ​Vol. 56. — ​P. 380—382.
4.    Bak H., Lee H., Chang S. Increased expression of nerve growth factor receptor and neural endopeptidase in the lesional skin of melisma // Dermatol. Surg. — 2009. — ​Vol. 35. — ​P. 1244—1250.
5.    Budamakuntla L., Loganathan E., Suresh D. et al. A randomized, open-label, comparative study of tranexamic acid microinjections and tranexamic acid with micro-needling in patients with melisma // J. Cutan. Aesthet. Surg. — 2013. — ​Vol. 6. — ​P. 139—143.
6.    Cardinali G., Kovacs D., Picardo M. Mechanisms underlying post-inflammatory hyperpigmentation: lessons from solar lentigo // Ann. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol. 139. — ​P. 148—152.
7.    Chen M., Wang W., Jia W. et al. Three-dimensional contrast-enhanced sonography in the assessment of breast tumor angiogenesis: correlation with microvessel density and vas­cular endothelial growth factor expression // J. Ultrasound Med. — 2014 — ​Vol. 33. — ​P. 835—846.
8.    Dong C., Wang H., Xue L. et al. Coat color determination by miR‑137 mediated down-regulation of microphthalmia-as­­sociated transcription factor in a mouse model // RNA-2012. — ​Vol. 18. — ​P. 1679—1686.
9.    Dynoodt P., Mestdagh P., Van Peer G. et al. Identification of miR‑145 as a key regulator of the pigmentary process // J. Invest. Dermatol. — 2013 — ​Vol. 133. — ​P. 201—209.
10.    Eimpunth S., Wanitphadeedecha R., Triwongwaranat D. et al. Therapeutic outcome of melasma treatment by dual-wavelength (511 and 578 nm) laser in patients with skin phototypes III—V // Clin. Exp. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 39. — ​P. 292—297.
11.    Friedmann P., Gilchrest B. Ultraviolet radiation directly induces pigment proliferation by cultured human melano­cytes // J. Cell Physiol. — 1987. — ​Vol. 133. — ​P. 88—94.
12.    Foldes E. Pharmaceutical effect of contraceptive pills on the skin // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. Toxicol. — 1988. — ​Vol. 26. — ​P. 356—359.
13.    Ghosh M., Thompson D., Weigel R. PDZK1 and GREB 1 are estrogen-regulated genes expressed in hormone-responsive breast cancer // Cancer Res. — 2000 — ​Vol. 60. — ​P. 6367—6375.
14.    Gilchrest B., Park H., Eller M. Mechanisms of ultraviolet light-induced pigmentation // Photochem. Photobiol. — 1996. — ​Vol. 63. — ​P. 1—10.
15.    Goh C., Dlova C. A retrospective study on the clinical presentation and treatment outcome of melasma in a tertiary dermatological referral centre in Singapore// Singapore Med. J. — 1999. — ​Vol. 40. — ​P. 455—458.
16.    Guerrero D. Dermocosmetic management of hyperpig­men­tations // Ann. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol. 139. — ​P. 166—169.
17.    Guinot C., Cheffai S., Letreille J. et al. Aggravating factors for melasma: a prospective study in 197 Tunisian patients. — 2010. — ​Vol. 24. — ​P. 1060—1069.
18.    Ha T. The role of microRNAs in regulatory T cells and in the immune response // Immune Netw. — 2011. — ​Vol. 11. — ​P. 11—41.
19.    Hachiya A., Kobayashi A., Yoshida Y. et al. Biphasic expression of two paracrine melanogenic cytokines, stem cell factor and endothelin‑1, in ultraviolet B-induced human melanogenesis // Am. J. Pathol. — 2004. — ​Vol. 165. — ​P. 2099—2109.
20.    Hamilton J. Significance of sex hormones in tanning of the skin in women // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. — 1941. — ​Vol. 40. — ​P. 502—503.
21.    Handel A., Lima P., Tonolli V. et al. Risk factors for facial melasma in women: a case-control study // Br. J. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 171. — ​P. 588—594.
22.    Handel A., Miot L., Miot H. Melasma: a clinical and epide­miological review // An. Bras. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 89. — ​P. 771—782.
23.    Hernandez-Barrera R., Torrez-Alvarez B., Castanedo-Cazares J. et al. Solar elastosis and presence of mast cells as key features in the pathogenesis of melisma // Clin. Exp. Dermatol. — 2008. — ​Vol. 33. — ​P. 305—308.
24.    Hexsel D., Lacerda D., Cavalcante A. et al. Epidemiology of melasma in Brazilian patients: a multicenter study // Int. J. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 53. — ​P. 440—444.
25.    Ho S., Chan H. The Asian dermatologic patient: review of common pigmentary disorders and cutaneous diseases // Am. J. Clin. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 10. — ​P. 153—168.
26.    Imokawa G., Miyagishi M., Yada Y. Endothelin-1 as a new melanogen: coordinated expression of its gene and the ty­­rosinase gene in UVB-exposed human epidermis // J. Invest. Dermatol. — 1995. — ​Vol. 105. — ​P. 32—37.
27.    Jang Y., Lee J., Kang H. et al. Oestrogen and progesterone receptor expression in melasma: an immunohistochemical analysis // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2010. — ​Vol. 24. — ​P. 1312—1316.
28.    Jian D., Jiang D., Su J. et al. Diethylsilbestrol enhances melanogenesis via cAMP-PKA-mediating up-regulation of tyrosinase and MITF in mouse B 16 melanoma cells // Steroids. — 2011. — ​Vol. 76. — ​P. 1297—1304.
29.    Kanechorn Na Ayuthaya P., Niumphradit N., Manosroi A. et al. Topical 5 % tranexamic acid for the treatment of melasma in Asians: a double-blinded randomized controlled clinical trial // J. Cosmet. Laser Ther. — 2012.— ​Vol. 14. — ​P. 150—154.
30.    Kasinski A., Slack F. MicroRNAs en route to the clinic: progress invalidating and targeting microRNAs for cancer therapy // Nat. Rev. Cancer. — 2011.— ​Vol. 11. — ​P. 849—864.
31.    Kim E., Kim Y., Lee E. et al. The vascular characteristics of melisma // J. Dermatol. Sci. — 2007. — ​Vol. 46. — ​P. 111—116.
32.    Kim J., Lee T., Lee A. et al. Reduced WIF‑1 expression stimulates skin hyperpigmentation in patients with melisma // J. Invest. Dermatol. — 2013. — ​Vol. 133. — ​P. 191—200.
33.    Kim K., Bin B., Kim J. et al. Novel inhibitory function of miR‑125b in melanogenesis // Pigment Cell Melanoma Res. — 2014. — ​Vol. 27. — ​P. 140—144.
34.    Kim N., Cheong K., Lee T. et al. PDZK1 upregulation in estrogen-related hyperpigmentation in melisma // J. Invest. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 132. — ​P. 2622—2631.
35.    Kim N., Lee C., Lee A. H19 RNA downregulation stimulated melanogenesis in melisma // Pigment Cell Melanoma Res. — 2010. — ​Vol. 23. — ​P. 84—92.
36.    KrupaShankar D., Somani V., Kohli M. A cross-sectional, multicentric clinico-epidemiological study of melasma in India // Dermatol. Ther. (Heidelb).— ​2014. — ​Vol. 4. — ​P. 71—81.
37.    Kunisada T., Lu S., Yoshida H. et al. Murine cutaneous mastocytosis and epidermal melanocytosis induced by kera­tinocyte expression of transgenic stem cell factor// J. Exp. Med. — 1998. — ​Vol. 187. — ​P. 1565—1573.
38.    Moin A., Jabery Z., Fallah N. Prevalence and awareness of melasma during pregnancy // Int. J. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 45. — ​P. 285—288.
39.    Molinar V., Taylor S., Pandya A. et al. What’s new in objective assessment and treatment of facial hyperpig­men­tation? // Dermatol. Clin. — 2014. — ​Vol. 32. — ​P. 123—135.
40.    Muallem M., Rubeiz N. Physiological and biological skin changes in pregnancy // Clin. Dermatol. — 2006. — ​Vol. 24. — ​P. 80—83.
41.    Na J., Choi S., Yang S. et al. Effect of tranexamic acid on melasma: a clinical trial with histological evaluation // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2013. — ​Vol. 27. — ​P. 1035—1039.
42.    Noh T., Choi S., Chung B. et al. Inflammatory features of melasma lesions in Asian skin // J. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 41. — ​P. 788—794.
43.    Pelletier G., Ren L. Localization of sex steroid receptors in human skin // Histol. Histopathol. — 2004. — ​Vol. 19. — ​P. 629—639.
44.    Ransom M., Posen S., Mason R. Human melanocytes as a target tissue for hormones: in vitro studies with 1a‑25, dihydroxy-vitamin D3, a melanocyte stimulating hormone, and b-estradiol // J. Invest. Dermatol. — 1988. — ​Vol. 91. — ​P. 593—598.
45.    Shin J., Kim. J., Kim E. Repeated exposure of human fibroblasts to UVR induces secretion of stem cell factor and senescence // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2012. — ​Vol. 26. — ​P. 1577—1580.
46.    Speeckaert R., Van Gele M., Speeckaert M. et al. The biology of hyperpigmentation syndromes // Pigment Cell Melanoma Res. — 2014.— ​Vol. 27. — ​P. 512—524.
47.    Suzuki I., Im S., Tada A. et al. Particiaption of the mela­nocortin‑1 receptor in the UV control of pigmentation // J. Investig. Dermatol. Symp. Proc. — 1999. — ​Vol. 4. — ​P. 29—34.
48.    Tamega Ade A., Miot L., Bonfietti C. et al. Clinical patterns and epidemiological characteristics of facial melasma in Brazilian women // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. — 2013. — ​Vol. 27. — ​P. 151—156.
49.    Torres-Alvarez B., Mesa- Garza I., Castanedo-Cazares J. et al. Histochemical and immunohistochemical study in melasma: evidence of damage in the basal membrane // Am. J. Der­matopathol. — 2011. — ​Vol. 33. — ​P. 291—295.
50.    Yoshida M., Hirotsu S., Nakahara M. et al. Histamine is involved in ultraviolet B-induced pigmentation of guinea pig skin. — 2002. — ​Vol. 118. — ​P. 255—260.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

19. Ювілеї

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

До ювілею Наталії Володимирівни Маняк

Наталія Володимирівна Маняк народилася 29 березня 1962 р. в с. Моквині Рів­ненської області.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

20. Наукова періодика

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

За матеріалами зарубіжних наукових видань

Підготувала К.В. Коляденко 
  • 3D-друк шкіри
  • Довгострокові результати місцевого лікування локалізованої меланоми 5 % кремом «Іміквімод»
  • Розроблено вакцину від акне
  • Внутрішньовенний імуноглобулін при бульозному пемфігоїду

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

Анонс свіжого номера

№4(67) // 2017

Клініко-патогенетичне порівняння перебігу атопічного дерматиту та істинної екземи

О.Д. Александрук

Вітиліго: нові дані

К. Діл

Тези III (X) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. 22—23 листопада 2017 р., Львів

Новини

Авторизація



Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51





Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»