- Номери
- Про журнал
- Новини
- Співробітництво
- Контакти
Номер журналу. Статті
№3(62) // 2016
1. Офіційна інформація УАЛДВК
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Інформаційна довідка |
|---|
Офіційна історія закладу розпочалася у 1841 р., коли при Імператорському Університеті святого Володимира в Києві було створено медичний факультет. На всіх етапах розвитку Університету його гордістю і авторитетом були видатні особистості та науково-педагогічні школи.
В Університеті навчалися і працювали всесвітньо відомі вчені В.О. Бец, О.П. Вальтер, В.О. Караваєв, В.П. Образцов, Ф.Г. Яновський, П.В. Нікольський, М.І. Кримов, М.В. Скліфосовський, М.Д. Стражеско, О.В. Корчак-Чепурківський, О.О. Богомолець, Л.В. Громашевський, В.А. Субботін та чимало інших, а також видатні постаті — Святитель Лука (В.Ф. Войно-Ясенецький), лауреат Нобелівської премії, всесвітньо відомий кардіолог Є.І. Чазов, академіки М.М. Амосов, А.П. Ромоданов, Є.Г. Гончарук, письменники М.О. Булгаков, В.І. Коротич, Ю.В. Щербак, лікар-космонавт О.Ю. Атьков.
Наглядову раду НМУ імені О.О. Богомольця нині очолює голова Комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, громадський діяч, лікар, письменник, публіцист, політик, професор Юрій Щербак.
2015 р. НМУ імені О.О. Богомольця першим серед медичних ВНЗ України пройшов сертифікацію з управління якістю, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008, та отримав Міжнародний сертифікат якості.
На сьогодні Університет — це передусім високопрофесійний науково-педагогічний колектив, один із найпотужніших у вищій медичній школі України, який, згідно з рейтингом за проектом ЮНЕСКО «ТОП-200 УКРАЇНА», посідає VІІІ місце серед ВМ(Ф)НЗ України.
Університет першим у державі перейшов на підготовку лікарів за новою методологією — європейською кредитно-трансферною системою (ECTS) та вже у 2011 р. вручив своїм випускникам унікальний міжнародний освітній документ — Diploma Supplement, Додаток до диплома європейського зразка, який у 2011—2016 рр. отримали понад 3000 випускників.
Університет об’єднує 10 факультетів та 87 кафедр, два НДІ, Навчально-науковий центр —Український тренінговий центр сімейної медицини, Інститут післядипломної освіти.
У закладі працюють понад 1200 викладачів, з яких: 29 академіків та членів-кореспондентів державних академій, у тому числі два академіки НАН України, п’ять академіків НАМН України та один академік НАПН України, 3 члени-кореспонденти НАН України, 14 членів-кореспондентів НАМН України та 5 членів-кореспондентів НАПН України, 18 академіків АНВО України, 15 академіків Української академії наук, один академік Української ЕАН, один академік Української академії економічної кібернетики, один академік Інженерної академії України, 228 докторів наук, з них 163 професори, 968 кандидатів наук (408 доцентів).
НМУ імені О.О. Богомольця є координатором робіт з реалізації засад Болонського процесу серед ВМНЗ України.
В Університеті навчаються майже 14 тис. студентів, аспірантів, клінічних ординаторів, магістрів, лікарів (провізорів) — інтернів, у тому числі понад 1500 іноземних громадян із 64 країн світу.
За роки існування в закладі підготовлено понад 85 тис. фахівців (понад 3000 іноземних громадян із 68 країн). Вихованці закладу працюють у кожній четвертій країні світу та в усіх регіонах України. Кожен четвертий лікар і провізор в Україні — випускник НМУ.
Щорічно майже 1300 випускників університету поповнюють заклади вітчизняної системи охорони здоров’я та зарубіжних країн, до 500 випускників, які навчались за державним замовленням, одержують направлення на працевлаштування в первинну ланку охорони здоров’я, зокрема в сільську місцевість.
Університет має вісім навчальних корпусів, лекційні аудиторії на понад 2,8 тис. місць, бібліотеку з Інтернет-центром, 28 комп’ютерних класів, студентське містечко та шість корпусів гуртожитків, два пункти громадського харчування, санаторій-профілакторій на 75 місць, оздоровчо-спортивний табір «Медик», де студенти безплатно відпочивають у літній період.
Стоматологічний медичний центр на 300 крісел — один із найпотужніших у Європі, щорічно до центру звертаються майже 300 тис. відвідувачів.
У закладі функціонує вісім спеціалізованих учених рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій за 17 спеціальностями. В 2015 р. підготовлено 19 докторів та 79 кандидатів наук, з них 8 докторських та 47 кандидатських дисертацій захищено в спеціалізованих радах закладу.
У 2015 р. НМУ із показником 24 індекси Гірша перебуває на 16-му місці в рейтингу ВНЗ України (станом на 22 грудня 2014 р. посідав 17-те місце із показником 23 індекси Гірша).
В Університеті працює Наукова координаційна рада, нове Положення про яку було затверджено Наказом ректора від 26.05.2015.
Фахівці Університету зробили понад 9 тис. доповідей, зокрема понад 2,5 тис. — на міжнародних форумах. Опубліковано до 10 тис. статей, з них понад 2 тис. — у зарубіжних фахових виданнях.
Клінічні кафедри університету розташовано на 142 базах, де розгорнуто 8,4 тис. ліжок, щорічно лікуються близько 150 тис. хворих, проводиться до 70 тис. оперативних втручань, приймається 15 тис. пологів.
Постійно вдосконалюється матеріально-технічне забезпечення закладу. В навчальному процесі використовують понад 1400 комп’ютерів, що відповідає нормативам Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та МОЗ України і є кращим показником у галузі.
Заклад має 37 угод із міжнародними та зарубіжними організаціями і закладами, співзасновник Міжуніверситетського центру науки та співробітництва країн Південної і Південно-Східної Європи (Італія), Східно-Європейської мережі університетів (Польща), учасник 27 освітніх та 49 наукових міжнародних проектів.
Спільно з Каролінським інститутом (Швеція) реалізує навчально-наукову програму з підготовки молодих учених. Активно співпрацює з ВООЗ та ЄРБ ВООЗ.
Університет є співвиконавцем проекту ЄС TEMPUS «Модернізація додипломної медичної освіти в країнах Східного партнерства».
Спільно з Ланьчжоуським університетом (КНР) та Університетом традиційної китайської медицини Ганьсу реалізує навчально-наукові програми з підготовки молодих учених.
НМУ першим серед ВМНЗ країни включено до Консорціуму університетів з питань Глобальної охорони здоров’я.
Відповідно до Угоди про співпрацю з Департаментом охорони здоров’я провінції Ганьсу (м. Ланчжоу, КНР), в НМУ стажувалися 11 лікарів з народних шпиталів великих міст провінції Ганьсу та клінік університету китайської медицини.
Значної уваги надають розвитку студентського самоврядування, духовності та різнобічному вихованню майбутніх фахівців. За новим Законом України «Про вищу освіту» студенти Університету розробили та затвердили Конференцією студентів (19.03.2015) нове Положення «Про студентське самоврядування НМУ імені О.О. Богомольця». Конференція студентів шляхом прямого таємного голосування обрала голову Студентського парламенту та голів студентських рад факультетів (06.11.2015).
Активно працює Міжнародний культурний центр НМУ, який об’єднує 22 колективи художньої самодіяльності, в тому числі сім народних.
У НМУ до 2 тис. студентів займаються в 19 спортивних секціях, навчаються спортсмени — переможці світових та європейських чемпіонатів, рекордсмени Книги Гіннеса.
Багатоаспектну діяльність закладу висвітлюють на тримовному web-порталі НМУ, в університетській газеті «Медичні кадри».
НМУ імені О.О. Богомольця є багаторазовим переможцем Всеукраїнського рейтингу ВМНЗ України, міжнародних виставок навчальних закладів, на яких у 2005—2016 рр. отримано поспіль 29 золотих медалей. Закладу присвоєно почесні звання «Лідер сучасної освіти», «Лідер у створенні сучасних засобів навчання», «Лідер національної освіти».
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
2. Наукові дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Аналіз особливостей низки цитокінових, імунологічних та імуноморфологічних змін у хворих на псоріазІ.Я. Возняк, О.О. СизонЛьвівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
|---|
Матеріали та методи. Комплексно обстежено 85 хворих на вульгарний псоріаз у стадію прогресу, з легким і середнім ступенями тяжкості чоловіків та жінок віком 24—58 років зі стажем захворювання понад рік.
Результати та обговорення. Виявлено переважання захворюваності на псоріаз чоловіків (59 %), зростання частоти недиференційованого типу псоріазу (50 %) з частими рецидивами (57 %) та велику поширеність захворювання серед осіб зрілого (61 %) і середнього (33 %) віку.
На підставі результатів імуногістохімічних, патоморфологічних досліджень у хворих на псоріаз середнього ступеня тяжкості виявлено підвищення експресії маркерів неоангіогенезу VEGF і ММП-9, які давали високу — в 49 і 67 % і надмірну реакції у 18 і 25 % випадків відповідно. Встановлено помірний кореляційний зв’язок між збільшенням інтенсивності експресії згаданих маркерів і посиленням тяжкості псоріазу. Доведено, що кількість судин у разі середнього ступеня тяжкості вдвічі більша, ніж за легкого перебігу псоріазу (р < 0,001), і в 5 разів більша, ніж у контрольній групі (р < 0,001). Простежується залежність експресії маркера і індексу проліферації кератиноцитів епідермісу від ступеня тяжкості дерматозу. Залежності індексу експресії маркерa Р63 від тяжкості перебігу псоріазу не виявлено. При псоріазі середнього ступеня тяжкості статистично вірогідна різниця інфільтрації CD3+ Т-лімфоцитами (р < 0,05) епідермісу і дерми, інфільтрації CD68+-макрофагів дерми, підвищення експресії ММП-9 (р < 0,05) порівняно з псоріазом легкого ступеня і здоровою шкірою.
У сироватці крові хворих вірогідно знижено (p < 0,01) кількість імунокомпетентних клітин із фенотипом CD3+, CD22+ або В-лімфоцитів, помірне зменшення рівня CD4+, CD8+ і підвищення вмісту CD16+, цитокінів IL-1β, IL-8, IL-17, IL-22, TNF-α, IgG і імуноглобулінів IgМ, ЦВК, що свідчить про напруженість стрес-реалізуючих механізмів пацієнтів навіть на етапі клінічної стабілізації шкірного процесу. Вірогідне підвищення концентрації цих цитокінів у сироватці крові (у понад 3 рази) і шкірі (у понад 3—5 разів; р < 0,05)) хворих у перші місяці виникнення шкірного синдрому псоріатичної хвороби може слугувати додатковим діагностичним критерієм для прогнозування персистенції подальшого патологічного процесу.
Висновки. Для виявлення особливостей перебігу псоріазу (ризику тяжкого перебігу, оцінки ймовірності персистенції подальшого патологічного процесу) та вибору тактики лікування, крім стандартного морфологічного, доцільно використовувати імунологічне та імуногістохімічне дослідження.
Ключові слова: Псоріаз, CD34, VEGF, ММП-9, CD3, CD68, S100, р63, Кі-67, імунологічні, імуногістохімічні показники, рівень цитокінів.
Список літератури:
1. Бабанин В.А. Особенности Т-клеточного инфильтрата в коже больных псориазом при NB-UVB (311 нм) терапии // Таврический мед.-биол. вестн.— 2012.— Т. 15, № 3 (2).— С. 17—21.
2. Бадокін В.В. Сучасна терапія псоріатичної артропатії // Consilium Medicum.— 2005.— № 7.— С. 23—27.
3. Беляев Г.М., Рижко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия: 3-е изд., доп.— М.: Мед. Пресс-информ, 2005.— 272 с.
4. Бережная Н.М. Сложности интерптетации цитокиновой регуляции при патологии (астма, рак, дерматиты) // Аллергология и иммунология.— 2004.— Т. 5, № 3.— С. 368—369.
5. Буянова О.В., Аль-Рамлаві Х.Д. Стан проблем етіопатогенезу, лікування хворих на псоріаз в Україні, розробка сучасних теорій. Огляд сучасних літературних даних та обґрунтування перспективних напрямків подальших досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 4.— С. 36—39.
6. Возняк І.Я., Шпонька І.С., Святенко Т.В., Пославська О.В. Аналіз показників експресії, імуногістохімічних маркерів проліферації, васкуляризації, базальноклітинної гіперплазії, стромальної деградації, cd3+ і cd68+ мононуклеарної інфільтрації та клітин Лангерганса в залежності від форми та важкості перебігу псоріазу // Морфологія.— 2013.— Т. 7, № 3.— С. 117—126.
7. Глухенький Б.Т. Вопросы этиологии и патогенеза псориаза. Иммунитет и болезни: от теории к терапии.— М., 2005.— С. 10—12.
8. Курдина М.И. Антицитокиновая терапия— новое направление в лечении псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2005.— № 1.— С. 3—8.
9. Кутасевич Я.Ф., Олійник І.О. Сучасний погляд на псоріатичну хворобу // Мистецтво лікування.— 2005.— № 6.— С. 6—11.
10. Маннанов А.М., Бабабекова Н.Б., Хаитов К.Н. Иммунологические и клинические особенности течения псориаза у детей // Врач-аспирант.— № 4 (47).— 2011.— С. 667—675.
11. Молочков В.А., Бадокин В.В., Альбанова В.И. и др. Псориаз и псориатический артрит.— М., 2007.— 306 с.
12. Степаненко Р.Л. Патогенетична роль імунних факторів у формуванні запальних процесів при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 4.— С. 84—92.
13. Суханова Н.М. Иммуноморфологические маркеры нарушения дифференцировки и пролиферации клеток в коже больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2003.— № 3.— С. 29—31.
14. Сизон О.О. Характеристика змін деяких показників клініко-лабораторного обстеження хворих при артропатичному псоріазі // Acta Medica Leopoliensia.— 2014.— Т. 20, № 3—4.— С. 56—60.
15. Хайрутдинов В.Р., Михайличенко А.Ф., Мухина М.С. и др. Роль Т-регуляторних клеток в патогенезе псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 5.— С. 78—86.
16. Amin M.M., Azim Z.A. Immunohistochemical study of osteopontin, Ki-67, and CD34 of psoriasis in Mansoura, Egypt // Indian. J. Pathol. Microbiol.— 2012.— Vol. 55.— Р. 56—60.
17. Christophers E. The immunopathology of psoriasis // Int. Arch. Allergy Immunol.— 1996.— Vol. 110.— P. 119—206.
18. Guilhou J.J. Immunopathogenesis of psoriasis: news in an old concept // Dermatology.— 1998.— Vol. 197.— Р. 310—312.
19. Griffiths С.Е.М., Barrer J.N.W.N. Psoriasis: pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370.— Р. 263—271.
20. Voznyak I., Svyatenko T. Immunohistochemical parameters of neoangiogenesis in patients with psoriasis // Дерматовенерология. Косметология.— 2015.— № 1 (01).— С. 9—16.
Інше: Возняк Ірина Ярославівна, асист. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького
Сизон Орися Орестівна, д. мед. н., доц., зав. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
79013, м. Львів, вул. Коновальця, 1
Тел. (095) 440-79-75. Е-mail: syzon-orysya@ukr.net
|
Анализ особенностей ряда цитокиновых, иммунологических и иммуноморфологических изменений у больных псориазомИ.Я. Возняк, О.О. СызонЛьвовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого |
|---|
Материалы и методы. Комплексно обследовано 85 больных вульгарным псориазом в прогрессирующую стадию, с легкой и средней степенями тяжести мужчин и женщин в возрасте 24—58 лет со стажем заболевания более года.
Результаты и обсуждение. Выявлены преобладание заболеваемости псориазом мужчин (59 %), рост частоты недифференцированного типа псориаза (50 %) с часто рецидивирующим течением (57 %) и большую распространенность заболевания среди лиц зрелого (61 %) и среднего (33 %) возраста.
На основании результатов иммуногистохимических, патоморфологических исследований у больных псориазом средней тяжести выявлено повышение экспрессии маркеров неоангиогенеза VEGF и ММП-9, которые давали высокую — 49 и 67 % и чрезмерную реакции в 18 и 25 % случаев соответственно. Установлена умеренная корреляционная связь между увеличением интенсивности экспрессии данных маркеров и усилением степени тяжести псориаза. Доказано, что количество сосудов при средней степени тяжести было вдвое больше, чем при легком течении псориаза (р < 0,001), и в 5 раз больше, чем в контрольной группе (р < 0,001). Доказана зависимость экспрессии маркера и индекса пролиферации кератиноцитов эпидермиса от тяжести дерматоза. Зависимости индекса экспрессии маркерa Р63 от тяжести псориаза не выявлено. При псориазе средней тяжести статистически достоверная разница инфильтрации CD3+ Т-лимфоцитами (р < 0,05) эпидермиса и дермы, инфильтрации CD68+-мак-рофагов дермы, повышение экспрессии ММП-9 (р < 0,05) по сравнению с псориазом легкой степени и здоровой кожей.
В сыворотке крови больных достоверно снижено (p <0,01) количество иммунокомпетентных клеток с фенотипом CD3+, CD 22+ или В-лимфоцитов, умеренно уменьшено содержание CD4+, CD8+ и повышены уровни CD16+, цитокинов IL-1β, IL-8, IL-17, IL-22, TNF-α, IgG и иммуноглобулинов IgМ, ЦИК, что свидетельствует о напряженности стресс-реализующих механизмов пациентов даже на этапе клинической стабилизации кожного процесса. Достоверное повышение концентрации данных цитокинов в сыворотке крови (более чем в 3 раза) и коже (больше чем в 3—5 раз; р <0,05) больных в первые месяцы с момента возникновения кожного синдрома псориатической болезни может служить дополнительным диагностическим критерием для прогнозирования персистенции дальнейшего патологического процесса.
Выводы. Для выявления особенностей течения псориаза (риска тяжелого течения, оценки вероятности персистенции дальнейшего патологического процесса) и выбора тактики лечения, кроме стандартного морфологического, целесообразно использовать иммунологическое и иммуногистохимическое исследования.
Ключевые слова: псориаз, CD34, VEGF, ММП-9, CD3, CD68, S100, Р63, Ки-67, иммунологические, иммуногистохимические показатели, уровень цитокинов.
Список литературы:
1. Бабанин В.А. Особенности Т-клеточного инфильтрата в коже больных псориазом при NB-UVB (311 нм) терапии // Таврический мед.-биол. вестн.— 2012.— Т. 15, № 3 (2).— С. 17—21.
2. Бадокін В.В. Сучасна терапія псоріатичної артропатії // Consilium Medicum.— 2005.— № 7.— С. 23—27.
3. Беляев Г.М., Рижко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия: 3-е изд., доп.— М.: Мед. Пресс-информ, 2005.— 272 с.
4. Бережная Н.М. Сложности интерптетации цитокиновой регуляции при патологии (астма, рак, дерматиты) // Аллергология и иммунология.— 2004.— Т. 5, № 3.— С. 368—369.
5. Буянова О.В., Аль-Рамлаві Х.Д. Стан проблем етіопатогенезу, лікування хворих на псоріаз в Україні, розробка сучасних теорій. Огляд сучасних літературних даних та обґрунтування перспективних напрямків подальших досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 4.— С. 36—39.
6. Возняк І.Я., Шпонька І.С., Святенко Т.В., Пославська О.В. Аналіз показників експресії, імуногістохімічних маркерів проліферації, васкуляризації, базальноклітинної гіперплазії, стромальної деградації, cd3+ і cd68+ мононуклеарної інфільтрації та клітин Лангерганса в залежності від форми та важкості перебігу псоріазу // Морфологія.— 2013.— Т. 7, № 3.— С. 117—126.
7. Глухенький Б.Т. Вопросы этиологии и патогенеза псориаза. Иммунитет и болезни: от теории к терапии.— М., 2005.— С. 10—12.
8. Курдина М.И. Антицитокиновая терапия— новое направление в лечении псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2005.— № 1.— С. 3—8.
9. Кутасевич Я.Ф., Олійник І.О. Сучасний погляд на псоріатичну хворобу // Мистецтво лікування.— 2005.— № 6.— С. 6—11.
10. Маннанов А.М., Бабабекова Н.Б., Хаитов К.Н. Иммунологические и клинические особенности течения псориаза у детей // Врач-аспирант.— № 4 (47).— 2011.— С. 667—675.
11. Молочков В.А., Бадокин В.В., Альбанова В.И. и др. Псориаз и псориатический артрит.— М., 2007.— 306 с.
12. Степаненко Р.Л. Патогенетична роль імунних факторів у формуванні запальних процесів при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 4.— С. 84—92.
13. Суханова Н.М. Иммуноморфологические маркеры нарушения дифференцировки и пролиферации клеток в коже больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2003.— № 3.— С. 29—31.
14. Сизон О.О. Характеристика змін деяких показників клініко-лабораторного обстеження хворих при артропатичному псоріазі // Acta Medica Leopoliensia.— 2014.— Т. 20, № 3—4.— С. 56—60.
15. Хайрутдинов В.Р., Михайличенко А.Ф., Мухина М.С. и др. Роль Т-регуляторних клеток в патогенезе псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 5.— С. 78—86.
16. Amin M.M., Azim Z.A. Immunohistochemical study of osteopontin, Ki-67, and CD34 of psoriasis in Mansoura, Egypt // Indian. J. Pathol. Microbiol.— 2012.— Vol. 55.— Р. 56—60.
17. Christophers E. The immunopathology of psoriasis // Int. Arch. Allergy Immunol.— 1996.— Vol. 110.— P. 119—206.
18. Guilhou J.J. Immunopathogenesis of psoriasis: news in an old concept // Dermatology.— 1998.— Vol. 197.— Р. 310—312.
19. Griffiths С.Е.М., Barrer J.N.W.N. Psoriasis: pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370.— Р. 263—271.
20. Voznyak I., Svyatenko T. Immunohistochemical parameters of neoangiogenesis in patients with psoriasis // Дерматовенерология. Косметология.— 2015.— № 1 (01).— С. 9—16.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
3. наукові дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Клініко-морфологічні паралелі у хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензієюГ.І. МакурінаЗапорізький державний медичний університет |
|---|
Матеріали та методи. Клінічне і морфологічне дослідження шкіри проводили у 17 хворих на псоріаз із супутньою гіпертонічною хворобою ІІ стадії. Контрольну групу склали 19 хворих на псоріаз із нормальним артеріальним тиском.
Діагноз, форму, стадію та тип псоріазу визначали на підставі анамнезу і даних клінічного дослідження. Для оцінювання тяжкості захворювання використовували методику підрахунку індексу PASI. Для гістологічного вивчення структури шкіри досліджували біоптати розміром 2 × 3 мм, взяті з уражених елементами псоріатичної висипки ділянок, а також із відповідних за локалізацією (контрлатеральних) ділянок візуально незміненої шкіри. Серійні зрізи тканини виготовляли за загальноприйнятими стандартами.
Результати та обговорення. Серед хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією переважали пацієнти із формами середньої тяжкості. У більшості хворих на вульгарний псоріаз не було артеріальної гіпертензії. Особливостями клінічної картини в разі поєднаної патології є яскравіший ексудативний характер висипки, папули стійкі, досить часто мають застійний відтінок, вкриті великою кількістю лусочок, кірок. У чоловіків основної групи частіше спостерігали ексудативні форми, у жінок досить рано процес стає системним, із ураженням суглобів. Ці дані збігаються з результатами індексу PASI в обох групах: в основній групі середній показник становить (33,9 ± 4,2), у контрольній — (26,7 ± 5,3).
Гістологічно у хворих з поєднаною патологією виявлено гіперпроліферацію клітин у складі стінки мікросудин, порушення ангіоархітектоніки артеріол і внутрішньососочкових гемокапілярів на тлі дифузного фіброзу сосочків, які значно перевершували патологічні зміни мікроциркуляторного русла у хворих на псоріаз без артеріальної гіпертензії. Типовими порушеннями тканинної структури шкіри на тлі коморбідної патології були також системний фіброз сосочкового шару і фіброеластоз сітчастого шару дерми. Наслідками патоморфогенезу ушкоджень дерми в разі розвитку псоріатичного процесу на тлі артеріальної гіпертензії були значний інтерстиційний набряк сосочкового шару, перифокальна лейкоцитарна інфільтрація, ексудація, транссудація, плазморагії у складі дермальних сосочків, лімфостаз і локальне розширення лімфатичної дренажної ланки мікроциркуляції, сладжування еритроцитів, еритродіапедез, крововиливи, а також посилення ендотеліальної дисфункції з активізацією тромбоцитарного гемостазу.
Висновки. Специфічна клінічна картина дерматозу у хворих на псоріаз за супутньої артеріальної гіпертензії є маніфестацією патоморфологічних процесів, що відбуваються як у осередках ураженої шкіри, так і у шкірі, що на вигляд не змінена.
Ключові слова: Псоріаз, гіпертонічна хвороба, патоморфологія.
Список літератури:
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия.— М.: Медицина, 1990.— 384 с.
2. Дзяк Г.В., Перцева Н.О. Кількісна морфологічна характеристика внутрішньо-судинної активації тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з артеріальною гіпертонією при застосуванні лозартану // Morphologia.— 2012.— Т. 6, № 4.— С. 39—52.
3. Куц Л.В. Современные аспекты патогенеза псориаза // Запорожский мед. журн.— 2011.— Т. 13, № 5.— С. 29—32.
4. Перцева Н.О. Ультраструктурні особливості тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу у фазі декомпенсації з артеріальною гіпертонією за умов корекції артеріального тиску лозартаном // Morphologia.— 2012.— Т. 6 (2).— С. 43—49.
5. Псоріаз: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах Код МКХ-10: L40— Псоріаз // Робоча версія № 4 prefinal.— К., 2013.— 218 с.
6. Саркисов Д.С., Перов Ю.Л. Микроскопическая техника. Руководство для врачей и лаборантов.— М.: Медицина, 1996.— 544 с.
7. Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 19—22.
8. Твердохліб І.В., Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Динаміка морфологічних змін гранул тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію з високим кардіоваскулярним ризиком при застосуванні лозартану калію // Morphologia.— 2014.— Т. 8, № 2.— С. 61—66.
9. Шилов А.М. Гипертензия и реология крови.— М.: БАРС, 2005.— 328 с.
10. Choi H.Y., Park H.C., Ha S.K. Salt Sensitivity and Hypertension: A Paradigm Shift from Kidney Malfunction to Vascular Endothelial Dysfunction // Electrolyte Blood Press.— 2015.— Vol. 13, N 1.— P. 7—16.
11. Heidenreich R., Röcken M., Ghoreschi K. Angiogenesis drives psoriasis pathogenesis // Int. J. Exp. Pathol.— 2009.— Vol. 90, N 3.— P. 232—248.
12. Hugh J., Van Voorhees A.S., Nijhawan R.I. et al. From the Medical Board of the National Psoriasis Foundation: The risk of cardiovascular disease in individuals with psoriasis and the potential impact of current therapies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— Vol. 70, N 1.— P. 168—177.
13. Johnston A., Guzman A.M., Swindell W.R. et al. Early tissue responses in psoriasis to the antitumour necrosis factor-α biologic etanercept suggest reduced interleukin-17 receptor expression and signalling // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171, N 1.— P. 97—107.
14. Méndez-Vilas A., Rigoglio N.N., Mendes Silva M.V. et al. Current microscopy contributions to advances in science and technology.— Badajoz: Formatex, 2012.— 1523 p.
15. Rik H.G., Engberink Olde, Nienke M.G. Rorije et al. Role of the Vascular Wall in Sodium Homeostasis and Salt Sensitivity // J. Am. Soc. Nephrol.— 2015.— Vol. 26, N 4.— P. 777—783.
16. Shlyankevich J., Mehta N.N., Krueger J.G. et al. Accumulating evidence for the association and shared pathogenic mechanisms between psoriasis and cardiovascular-related comorbidities // Am. J. Med.— 2014.— Vol. 127, N 12.— P. 1148—1153.
17. Singh T.P., Schön M.P., Wallbrecht K. et al. Involvement of IL-9 in Th17-associated inflammation and angiogenesis of psoriasis // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 1.— P. 517—522.
18. Quan T., Johnston A., Gudjonsson J.E., Fisher G.J. A Novel Mediator of Epidermal Hyperplasia and Inflammation in Psoriasis? // J. Invest. Dermatol.— 2015.— Vol. 135 (11).— P. 2562—2564.
19. Wang F., Smith N., Maier L. et al. Etanercept suppresses regenerative hyperplasia in psoriasis by acutely downregulating epidermal expression of interleukin (IL)-19, IL-20 and IL-24 // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 167, N 1.— P. 92—102.
Інше: Макуріна Галина Іванівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету
69000, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 26
E-mail: makurina.g@yandex.ua
|
Клинико-морфологические параллели у больных псориазом с сопутствующей артериальной гипертензиейГ.И. МакуринаЗапорожский государственный медицинский университет |
|---|
Материалы и методы. Клиническое и морфологическое исследования кожи проводили у 17 больных псориазом с сопутствующей гипертонической болезнью II стадии. Контрольную группу составили 19 больных псориазом с нормальным артериальным давлением.
Диагноз, форму, стадию и тип псориаза определяли на основании анамнеза и данных клинического исследования. Для оценки тяжести заболевания использовали методику подсчета индекса PASI. Для гистологического исследования структуры кожи изучали биоптаты размером 2 × 3 мм, взятые из участков, пораженных элементами псориатической сыпи, а также из соответствующих по локализации (контрлатеральных) участков визуально неизмененной кожи. Серийные срезы ткани изготавливали по общепринятым стандартам.
Результаты и обсуждение. Среди больных псориазом с сопутствующей артериальной гипертензией преобладали пациенты с формами средней тяжести. У большинства больных с вульгарным псориазом не было артериальной гипертензии. Особенностями клинической картины у пациентов с сочетанной патологией был более яркий экссудативный характер сыпи, папулы устойчивые, довольно часто имеют застойный оттенок, покрыты большим количеством чешуек и корок. У мужчин основной группы чаще наблюдали экссудативные формы, у женщин достаточно рано процесс становится системным, с поражением суставов. Эти данные совпадают с результатами индекса PASI в обеих группах: в основной группе средний показатель составляет (33,9 ± 4,2), в контрольной — (26,7 ± 5,3).
Гистологически у больных с сочетанной патологией определены гиперпролиферация клеток в составе стенки микрососудов, нарушение ангиоархитектоники артериол и внутрисосочковых гемокапилляров на фоне диффузного фиброза сосочков, которые значительно превосходили патологические изменения микроциркуляторного русла у больных псориазом без артериальной гипертензии. Типичными нарушениями тканевой структуры кожи на фоне коморбидной патологии были также системный фиброз сосочкового слоя и фиброэластоз сетчатого слоя дермы. Последствиями патоморфогенеза повреждений дермы при развитии псориатического процесса на фоне артериальной гипертензии были значительный интерстициальный отек сосочкового слоя, перифокальная лейкоцитарная инфильтрация, экссудация, транссудация, плазморрагии в составе дермальных сосочков, лимфостаз и локальное расширение лимфатического дренажного звена микроциркуляции, сладжирование эритроцитов, эритродиапедез, кровоизлияния, а также усиление эндотелиальной дисфункции с активизацией тромбоцитарного гемостаза.
Выводы. Специфическая клиническая картина дерматоза у больных псориазом при сопутствующей артериальной гипертензии является манифестацией патоморфологических процессов, происходящих как в очагах поражения кожи, так и вo внешне нe измененной коже.
Ключевые слова: псориаз, гипертоническая болезнь, патоморфология.
Список литературы:
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия.— М.: Медицина, 1990.— 384 с.
2. Дзяк Г.В., Перцева Н.О. Кількісна морфологічна характеристика внутрішньо-судинної активації тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з артеріальною гіпертонією при застосуванні лозартану // Morphologia.— 2012.— Т. 6, № 4.— С. 39—52.
3. Куц Л.В. Современные аспекты патогенеза псориаза // Запорожский мед. журн.— 2011.— Т. 13, № 5.— С. 29—32.
4. Перцева Н.О. Ультраструктурні особливості тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу у фазі декомпенсації з артеріальною гіпертонією за умов корекції артеріального тиску лозартаном // Morphologia.— 2012.— Т. 6 (2).— С. 43—49.
5. Псоріаз: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах Код МКХ-10: L40— Псоріаз // Робоча версія № 4 prefinal.— К., 2013.— 218 с.
6. Саркисов Д.С., Перов Ю.Л. Микроскопическая техника. Руководство для врачей и лаборантов.— М.: Медицина, 1996.— 544 с.
7. Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 19—22.
8. Твердохліб І.В., Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Динаміка морфологічних змін гранул тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію з високим кардіоваскулярним ризиком при застосуванні лозартану калію // Morphologia.— 2014.— Т. 8, № 2.— С. 61—66.
9. Шилов А.М. Гипертензия и реология крови.— М.: БАРС, 2005.— 328 с.
10. Choi H.Y., Park H.C., Ha S.K. Salt Sensitivity and Hypertension: A Paradigm Shift from Kidney Malfunction to Vascular Endothelial Dysfunction // Electrolyte Blood Press.— 2015.— Vol. 13, N 1.— P. 7—16.
11. Heidenreich R., Röcken M., Ghoreschi K. Angiogenesis drives psoriasis pathogenesis // Int. J. Exp. Pathol.— 2009.— Vol. 90, N 3.— P. 232—248.
12. Hugh J., Van Voorhees A.S., Nijhawan R.I. et al. From the Medical Board of the National Psoriasis Foundation: The risk of cardiovascular disease in individuals with psoriasis and the potential impact of current therapies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— Vol. 70, N 1.— P. 168—177.
13. Johnston A., Guzman A.M., Swindell W.R. et al. Early tissue responses in psoriasis to the antitumour necrosis factor-α biologic etanercept suggest reduced interleukin-17 receptor expression and signalling // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171, N 1.— P. 97—107.
14. Méndez-Vilas A., Rigoglio N.N., Mendes Silva M.V. et al. Current microscopy contributions to advances in science and technology.— Badajoz: Formatex, 2012.— 1523 p.
15. Rik H.G., Engberink Olde, Nienke M.G. Rorije et al. Role of the Vascular Wall in Sodium Homeostasis and Salt Sensitivity // J. Am. Soc. Nephrol.— 2015.— Vol. 26, N 4.— P. 777—783.
16. Shlyankevich J., Mehta N.N., Krueger J.G. et al. Accumulating evidence for the association and shared pathogenic mechanisms between psoriasis and cardiovascular-related comorbidities // Am. J. Med.— 2014.— Vol. 127, N 12.— P. 1148—1153.
17. Singh T.P., Schön M.P., Wallbrecht K. et al. Involvement of IL-9 in Th17-associated inflammation and angiogenesis of psoriasis // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 1.— P. 517—522.
18. Quan T., Johnston A., Gudjonsson J.E., Fisher G.J. A Novel Mediator of Epidermal Hyperplasia and Inflammation in Psoriasis? // J. Invest. Dermatol.— 2015.— Vol. 135 (11).— P. 2562—2564.
19. Wang F., Smith N., Maier L. et al. Etanercept suppresses regenerative hyperplasia in psoriasis by acutely downregulating epidermal expression of interleukin (IL)-19, IL-20 and IL-24 // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 167, N 1.— P. 92—102.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
4. наукові дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Дослідження мікрофлори шкіри хворих на псоріаз та оцінка можливого значення бактеріального компонента в патогенезі дерматозуР.Л. СтепаненкоНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 74 хворих на псоріаз вульгарний (прогресуюча стадія, середньотяжкий або тяжкий ступінь перебігу дерматозу). Вік хворих — від 18 до 73 років. Жінок було 31 (41,9 %), чоловіків — 43 (58,1 %). Усім хворим до призначення лікування проведено комплексне загальноклінічне, лабораторне та спеціальне обстеження. Також виконували морфологічні та імуногістохімічні дослідження біоптатів з ділянок шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри до та після системної імуносупресивної терапії препаратом «Етанарцепт» протягом 3 міс для виявлення структурних змін, наявності колоній мікроорганізмів, їх видового складу.
Результати та обговорення. Комплексні морфологічні та імуногістохімічні дослідження дали змогу виявити у більшості хворих на псоріаз з прогресуючою стадією перебігу дерматозу наявність бактеріального компонента, зокрема численних колоній Staphyloccocus aureus під роговим шаром епідермісу у ділянках, уражених псоріатичною висипкою. У частини хворих також виявлено колонії мікроорганізмів під роговим шаром епідермісу у біоптатах з ділянок інтактної шкіри. У деяких пацієнтів установлено наявність колоній S. aureus під роговим шаром епідермісу у ділянках регресування псоріатичної висипки, а також у ділянках інтактної шкіри після курсу системної імуносупресивної терапії та досягнення клінічної ремісії.
Висновки. Наявність колоній Staphyloccocus aureus під роговим шаром епідермісу у ділянках регресування псоріатичної висипки та інтактної шкіри після досягнення клінічної ремісії може бути додатковим несприятливим прогностичним критерієм щодо терміну виникнення загострення шкірного псоріатичного процесу.
Ключові слова: Псоріаз, автомікрофлора шкіри, системна імуносупресивна терапія.
Список літератури:
1. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / Под ред. А.С. Быкова, А.А. Воробьева, В.В. Зверева.— М.: МИА, 2008.— 271 с.
2. Воробьев А.А., Быков А.С., Караулов А.В. и др. Иммунология и аллергология.— М.: Практическая медицина, 2006.— 288 с.
3. Дерябин Д. Г. Стафилококки: экология и патогенность.— Екатеринбург: УрОРАН, 2000.— 238 с.
4. Хиатов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология: Учебник для студентов мед. вузов.— М.: Медицина, 2002.— 356 с.
5. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание.— М.: Гранть, 1998.— Т. 2.— 412 с.
6. Dai D., Walker W.A. Protective nutrients and bacterial colonization in the immature gut // Adv. Pediatr.— 1999.— Vol. 46.— P. 353—382.
7. Gaspari A.A. Innate and adaptive immunity and thr pathophysiology of psoriasis // J. Am. Acad. Dermatil.— 2006.— Vol. 54.— P. 67—80.
8. Nockowski P., Baran W. Novel approach to psoriasis // Terapia.— 2005.— Vol. 3.— P. 20—24.
9. Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
10. Steinert P.M. The complexity and redundancy of epithelial barrier function // J. Cell Biol.— 2000.— Vol. 151.— P. 5—8.
11. Weinberg A.N., Swartz M.N. General considerations of bacterial diseases // Dermatology in general medicine / Eds. T.V. Fitzpatrick et al.— 3rd ed.— N.Y., Mcgraw Hill, 1987.— P. 2089—2099.
Інше: Степаненко Роман Леонідович, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: rstepanenko_md@mail.ru
|
Исследование микрофлоры кожи больных псориазом и оценка возможного значения бактериального компонента в патогенезе дерматозаР.Л. СтепаненкоНациональный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 74 больных псориазом вульгарным (прогрессирующая стадия, средняя тяжесть или тяжелая степень течения дерматоза). Возраст больных — от 18 до 73 лет. Женщин было 31 (41,9 %), мужчин — 43 (58,1 %). Всем больным до назначения лечения проведено комплексное общеклиническое, лабораторное и специальное обследование. Также выполняли морфологические и иммуногистохимические исследования биоптатов из участков кожной псориатической сыпи и интактной кожи до и после системной иммуносупрессивной терапии препаратом «Этанарцепт» в течение 3 мес для выявления структурных изменений, наличия колоний микроорганизмов, их видового состава.
Результаты и обсуждение. Комплексные морфологические и иммуногистохимические исследования позволили выявить у большинства больных псориазом с прогрессирующей стадией течения дерматоза наличие бактериального компонента, в частности многочисленных колоний Staphyloccocus aureus под роговым слоем эпидермиса в участках поражения псориатической сыпью. У части больных также обнаружены колонии микроорганизмов под роговым слоем эпидермиса в биоптатах с участков интактной кожи. У некоторых пациентов установлено наличие колоний S. aureus под роговым слоем эпидермиса в участках регрессирования псориатической сыпи, а также в участках интактной кожи после курса системной иммуносупрессивной терапии и достижения клинической ремиссии.
Выводы. Наличие колоний Staphyloccocus aureus под роговым слоем эпидермиса в участках псориатической сыпи и интактной кожи после достижения клинической ремиссии может быть дополнительным неблагоприятным прогностическим критерием относительно термина возникновения обострения кожного псориатического процесса.
Ключевые слова: псориаз, аутомикрофлора кожи, системная иммуносупрессивная терапия.
Список литературы:
1. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / Под ред. А.С. Быкова, А.А. Воробьева, В.В. Зверева.— М.: МИА, 2008.— 271 с.
2. Воробьев А.А., Быков А.С., Караулов А.В. и др. Иммунология и аллергология.— М.: Практическая медицина, 2006.— 288 с.
3. Дерябин Д. Г. Стафилококки: экология и патогенность.— Екатеринбург: УрОРАН, 2000.— 238 с.
4. Хиатов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология: Учебник для студентов мед. вузов.— М.: Медицина, 2002.— 356 с.
5. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание.— М.: Гранть, 1998.— Т. 2.— 412 с.
6. Dai D., Walker W.A. Protective nutrients and bacterial colonization in the immature gut // Adv. Pediatr.— 1999.— Vol. 46.— P. 353—382.
7. Gaspari A.A. Innate and adaptive immunity and thr pathophysiology of psoriasis // J. Am. Acad. Dermatil.— 2006.— Vol. 54.— P. 67—80.
8. Nockowski P., Baran W. Novel approach to psoriasis // Terapia.— 2005.— Vol. 3.— P. 20—24.
9. Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
10. Steinert P.M. The complexity and redundancy of epithelial barrier function // J. Cell Biol.— 2000.— Vol. 151.— P. 5—8.
11. Weinberg A.N., Swartz M.N. General considerations of bacterial diseases // Dermatology in general medicine / Eds. T.V. Fitzpatrick et al.— 3rd ed.— N.Y., Mcgraw Hill, 1987.— P. 2089—2099.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
5. Наукові дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Цитокіновий профіль периферичної крові хворих на різних стадіях розвитку грибоподібного мікозуЛ.М. ХамадеНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 12 пацієнтів з клінічними виявами грибоподібного мікозу, яких розподілили на дві групи: першу (n = 6) з гістологічно підтвердженою еритематозною стадією та другу (n = 6) з бляшковою стадією захворювання. Контрольну групу становили 30 здорових донорів. Рівень сироваткових цитокінів визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу з використанням комерційних наборів тест-систем фірм Immunotech і Diaclone (Франція).
Результати та обговорення. У хворих на бляшкову форму грибоподібного мікозу відзначено статистично значуще збільшення концентрації ІЛ-10 у сироватці крові порівняно з контрольною групою і хворими на еритематозну фор-му захворювання та статистично значуще зниження рівня ІЛ-2 і інтерферону-γ, що може бути диференційним критерієм для діагностики форми грибоподібного мікозу, а також збільшення концентрації ІЛ-4 та ІЛ-5.
Висновки. Прогресування грибоподібного мікозу асоціюється з перемиканням 1-го типу імунної відповіді на 2-й тип.
Ключові слова: грибоподібний мікоз, запалення, цитокіни.
Список літератури:
1. Austin L.M., Ozawa M., Kikuchi T. et al. The majority of epidermal T-cells in psoriasis vulgaris lesions can produce type 1 cytokines, interferon-gamma, interleukin-2, and tumor necrosis factor-alpha, defining TC1 (cytotoxic T lymphocyte) and TH1 effector populations: a type 1 differentiation bias is also measured in circulating blood T-cells in psoriatic patients // J. Invest Dermatol.— 1999.— Vol. 113.— P. 752—759.
2. Girardi M., Heald P.W., Wilson L.D. The pathogenesis of mycosis fungoides // N. Engl. J. Med.— 2004.— Vol. 350.— P. 1978—1988.
3. Huang K.P., Weinstock M.A., Clarke C.A. et al. Second lymphomas and other malignant neoplasms in patients with mycosis fungoides and Sezary syndrome: vidence from population-based and clinical cohorts // Arch. Dermatol.— 2007.— Vol. 143.— P. 45—50.
4. Mosmann T.R., Cherwinski H., Bond M.W. et al. Two types of murine helper T-cell clone. I. Definition according to profiles of lymphokine activities and secreted proteins // J. Immunol.— 1986.— Vol. 136 (7).— P. 2348—2357.
5. Pimpinelli N., Olsen E.A., Santucci M. et al. Defining early mycosis fungoides // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53.— P. 1053—1063.
6. Saed G., Fivenson D.P., Naidu Y., Nickoloff B.J. Mycosis fungoides exhibits a th1-type cell-mediated cytokine profile whereas sezary syndrome express a Th2-type profile // J. Invest Dermatol.— 2004.— Vol. 103, N 1.— P. 29—33.
7. Sarantopoulos G.P., Palla B., Said J. et al. Mimics of cutaneous lymphoma: report of the 2011 Society for Hematopathology/European Association for Haematopathology workshop // Am. J. Clin. Pathol.— 2013.— Vol. 139.— P. 536—551.
8. Zackheim H.S., McCalmont T.H. Mycosis fungoides: the great imitator // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 47.— P. 914—918.
Інше: Хамаде Луай Мустафа, аспірант кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: E-mail: dvk2@ukr.net
|
Цитокиновый профиль периферической крови больных на разных стадиях развития грибовидного микозаЛ.М. ХамадеНациональный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 12 пациентов с клиническими проявлениями грибовидного микоза, которых распределили в две группы: в первую (n = 6) с гистологически подтвержденной эритематозной стадией и во вторую (n = 6) с бляшечной стадией заболевания. Контрольную группу составили 30 здоровых доноров. Уровень сывороточных цитокинов определяли при помощи твердофазного иммуноферментного анализа с использованием коммерческих наборов тест-систем фирм Immunotech и Diaclone (Франция).
Результаты и обсуждение. У больных бляшечной формой грибовидного микоза отмечено статистически значимое увеличение концентрации ИЛ-10 в сыворотке крови по сравнению с контрольной группой и больными с эритематозной формой заболевания и статистически значимое снижение уровня ИЛ-2 и интерферона-γ, что может служить дифференциальным критерием для диагностики формы грибовидного микоза, а также повышение концентрации ИЛ-4 и ИЛ-5.
Выводы. Прогрессирование грибовидного микоза ассоциируется с переключением 1-го типа иммунного ответа на 2-й тип.
Ключевые слова: Грибовидный микоз, воспаление, цитокины.
Список литературы:
1. Austin L.M., Ozawa M., Kikuchi T. et al. The majority of epidermal T-cells in psoriasis vulgaris lesions can produce type 1 cytokines, interferon-gamma, interleukin-2, and tumor necrosis factor-alpha, defining TC1 (cytotoxic T lymphocyte) and TH1 effector populations: a type 1 differentiation bias is also measured in circulating blood T-cells in psoriatic patients // J. Invest Dermatol.— 1999.— Vol. 113.— P. 752—759.
2. Girardi M., Heald P.W., Wilson L.D. The pathogenesis of mycosis fungoides // N. Engl. J. Med.— 2004.— Vol. 350.— P. 1978—1988.
3. Huang K.P., Weinstock M.A., Clarke C.A. et al. Second lymphomas and other malignant neoplasms in patients with mycosis fungoides and Sezary syndrome: vidence from population-based and clinical cohorts // Arch. Dermatol.— 2007.— Vol. 143.— P. 45—50.
4. Mosmann T.R., Cherwinski H., Bond M.W. et al. Two types of murine helper T-cell clone. I. Definition according to profiles of lymphokine activities and secreted proteins // J. Immunol.— 1986.— Vol. 136 (7).— P. 2348—2357.
5. Pimpinelli N., Olsen E.A., Santucci M. et al. Defining early mycosis fungoides // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53.— P. 1053—1063.
6. Saed G., Fivenson D.P., Naidu Y., Nickoloff B.J. Mycosis fungoides exhibits a th1-type cell-mediated cytokine profile whereas sezary syndrome express a Th2-type profile // J. Invest Dermatol.— 2004.— Vol. 103, N 1.— P. 29—33.
7. Sarantopoulos G.P., Palla B., Said J. et al. Mimics of cutaneous lymphoma: report of the 2011 Society for Hematopathology/European Association for Haematopathology workshop // Am. J. Clin. Pathol.— 2013.— Vol. 139.— P. 536—551.
8. Zackheim H.S., McCalmont T.H. Mycosis fungoides: the great imitator // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 47.— P. 914—918.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
6. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Забруднення повітря та шкіраК. ДілУніверситет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія |
|---|
Ключові слова: шкіра, забруднення повітря, речовини, що забруднюють повітря, пиловидні речовини, озон, поліциклічні ароматичні вуглеводні, оксиди азоту, куріння, рак шкіри, атопічний дерматит, старіння шкіри.
Список літератури:
1. Madison K.C. Barrier function of the skin: «la raison d’être» of the epidermis // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 121 (2).— P. 231—41.
2. Drakaki E., Dessinioti C., Antoniou C.V. Air pollution and the skin // Frontiers in Environmental Science.— 2014.— Vol. 11— P. 1—6.
3. Valacchi G., Sticozzi C., Pecorelli A. et al. Cutaneous responses to environmental stressors // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 2012.— Vol. 1271.— P. 75—81.
4. US Environmental Protection Agency. Air quality trends. Last updated: August 24.— 2016.— URL http://www.epa.gov/airtrends/aqtrends.html#airquality.
5. Mancebo S.E., Wang S.Q. Recognizing the impact of ambient air pollution on skin health // JEADV.— 2015.— Vol. 29.— P. 2326—2332.
6. SchroederP., Schieke S.M., Morita A. Premature skin aging by infrared radiation,tobacco smoke and Ozone // Skin Aging, eds B.A. Gilchrest and J. Krutmann.— Berlin; Heidelberg: Springer).— Р. 45—55.
7. Burke K.E., Wei H. Synergistic damage by UVA radiation and pollutants // Toxicol. Ind. Health.— 2009.— Vol. 25 (4—5).— P. 219—24.
8. Abarca J.F., Casiccia C.C. Skin cancer and ultraviolet-B radiation under the Antarctic ozone hole: southern Chile, 1987—2000 // Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2002.— Vol. 18 (6).— P. 294—302.
9. Goldsmith L.A. Skin effects of air pollution // Otolaryngol. Head Neck Surg.— 1996.— Vol. 14.— P. 217—219.
10. Penning T.M., Burcynski M.E., Hung C.F. et al. Dihydrodiol dehydrogenase and polycyclic aromatic hydrocarbon activation: generation of reactive and redox active o-quinones // Chem. Res. Toxicol.— 1999.— Vol. 12.— P. 1—18.
11. Krutmann J., Jux B., Luecke S. et al. Involvement of arylhydrocarbon receptor (AhR-) signaling in skin melanogenesis (abstr) // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128.— P. S220.
12. Lademann J., Schaefer H., Otberg N. et al. Penetration of microparticles into human skin // Hautarzt.— 2004.— Vol. 55.— P. 1117—1119.
13. Baudouin C., Charveron M., Tarroux R., Gall Y. Environmental pollutants and skin cancer // Cell Biol. Toxicol. 2002.— Vol. 18 (5).— P. 341—348.
14. Kelfkens G., de Gruijl F.R., van der Leun J.C. Tumorigenesis by short-wave ultraviolet-A: papillomas versus squamous cell carcinomas // Carcinogenesis.— 1991.— Vol. 12 (8).— P. 1377—1382.
15. Sorg O., Zennegg M., Schmid P. et al. 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin (TCDD) poisoning in Victor Yushchenko: identification and measurement of TCDD metabolites // Lancet.— 2009.— Vol. 374 (9696).— P. 1179—1185.
16. Michielsen C.C., van Loveren H., Vos J.G. The role of the immune system in hexachlorobenzene-induced toxicity // Environ Health Perspect.— 1999.— Vol. 107 (5).— P. 783—792.
17. Ushio H., Nohara K., Fujimaki H. Effect of environmental pollutants on the production of pro-inflammatory cytokines by normal human dermal keratinocytes // Toxicol. Lett.—1999.— Vol. 105 (1).— P. 17—24.
18. Huss-Marp J., Eberlein-König B., Breuer K. et al. Influence of short-term exposure to airborne Der p 1 and volatile organic compounds on skin barrier function and dermal blood flow in patients with atopic eczema and healthy individuals // Clin. Exp. Allergy.— 2006.— Vol. 36 (3).— P. 338—345.
19. Eberlein-König B., Przybilla B., Kühnl P. et al. Influence of airborne nitrogen dioxide or formaldehyde on parameters of skin function and cellular activation in patients with atopic eczema and control subjects // J. Allergy Clin. Immunol. 1998.— Vol. 101 (1 Pt. 1).— P. 141—143.
20. Schäfer T., Ring J. Epidemiology of allergic diseases // Allergy.— 1997.— Vol. 52 (Suppl. 38).— P. 14—22.
21. Vierkötter A., Schikowski T., Ranft U. et al. Airborne particle exposure and extrinsic skin aging // J. Invest. Dermatol.— 2010.— Vol. 130 (12).— P. 2719—2726.
22. Magnani N.D., Muresan X.M., Belmonte G. et al. Skin Damage Mechanisms Related to Airborne Particul ate Matter Exposure // Toxicol. Sci.— 2016.— Vol. 149 (1).— P. 227—236.
23. Kim K.E., Cho D., Park H.J. Air pollution and skin diseases: Adverse effects of airborne particulate matter on various skin diseases // Life Sci.— 2016.— Vol. 152.— P. 326—334.
24. McCarthy J.T., Pelle E., Dong K. et al. Effects of ozone in normal human epidermal keratinocytes // Exp. Dermatol.— 2013.— Vol. 22 (5).— P. 360—361.
25. Xu F., Yan S., Wu M. et al. Ambient ozone pollution as a risk factor for skin disorders // Br. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 165 (1).— P. 224—225.
26. Chow C.K.. Cigarette smoking and oxidative damage in the lung // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 1993.— Vol. 686.— P. 289—298.
27. Model D. Smoker’s face: an underrated clinical sign? // Br. Med. J.— 1985.— Vol. 291.— P. 1760—1762.
28. Boyd A.S., Stasko T., King L.E.Jr et al. Cigarette smoking-associated elastotic changes in the skin // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41 (1).— P. 23—26.
29. Yin L., Morita A., Tsuji T. Alterations of extracellular matrix induced by tobacco smoke extract // Arch. Dermatol. Res. 2000.— Vol. 292 (4).— P. 188—194.
30. Richer V., Roubille C., Fleming P. et al. Psoriasis and Smoking: A Systematic Literature Review and Meta-Analysis With Qualitative Analysis of Effect of Smoking on Psoriasis Severity // J. Cutan. Med. Surg.— 2016.— Vol. 20 (3).— P. 221—227.
31. Gupta M.A., Gupta A.K., Watteel G.N. Cigarette smoking in men may be a risk factor for increased severity of psoriasis of the extremities // Br. J. Dermatol.— 1996.— Vol. 135.— P. 859—860.
32. Wu W., Liu H., Song F. et al. Associations between smoking behavior-related alleles and the risk of melanoma // Oncotarget.— 2016.— Vol. 17.— doi: 10.18632/oncotarget.10144.
33. Li Z., Wang Z., Yu Y. et al. Smoking is inversely related to cutaneous malignant melanoma: results of a meta-analysis // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 173 (6).— P. 1540—1543.
34. Kantor R., Kim A., Thyssen J., Silverberg JI. Association of atopic dermatitis with smoking: A systematic review and meta-analysis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2016.— Vol. 16.— P. S0190.
35. Costenbader K.H., Kim D.J., Peerzada J. et al. Cigarette smoking and the risk of systemic lupus erythematosus: a meta-analysis // Arthritis. Rheum.— 2004.— Vol. 50 (3).— P. 849—857.
36. Grodstein F., Speizer F.E., Hunter D.J. A prospective study of incident squamous cell carcinoma of the skin in the nurses’ health study // J. Natl. Cancer Inst.— 1995.— Vol. 87 (14).— P. 1061—1066.
37. Konig A., Lehmann C., Rompel R. et al. Cigarette smoking as a triggering factor of hidradenitis suppurativa // Dermatol.— 1999.— Vol. 198 (3).— P. 261—264.
38. Capitanio B., Sinagra J.L., Ottaviani M. et al. Acne and smoking // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1(3).— P. 129—135.
39. Lai Y.C., Yew Y.W. Smoking and Hand Dermatitis in the United States Adult Population // Ann. Dermatol.— 2016.— Vol. 28 (2).— P. 164—171.
40. Brans R., Skudlik C., Weisshaar E. et al. Association between tobacco smoking and prognosis of occupational hand eczema: a prospective cohort study // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171 (5).— P. 1108—1115.
41. Ahn K. The role of air pollutants in atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2014.— Vol. 134 (5).— P. 993—999.
42. Kallawicha K., Chuang Y.C., Lung S.C. et al. Exposure to ambient bioaerosols is associated with allergic skin diseases in Greater Taipei residents // Environ. Pollut.— 2016.— Vol. 4.— P. S0269.
43. Ju Q., Zouboulis C.C., Xia L. Environmental pollution and acne: Chloracne // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1 (3).— P. 125—128.
44. Lefebvre M.A., Pham D.M., Boussouira B. et al. Evaluation of the impact of urban pollution on the quality of skin: a multicentre study in Mexico // Int. J. Cosmet. Sci.— 2015.— Vol. 37 (3).— P. 329—338.
45. World Health Organization Media Centre. 7 million premature deaths annually linked to air pollution.— URL http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2014/air-pollution/en/.
46. Strukova E., Golub A., Markandya A. Air Pollution Costs in Ukraine // Accessible at http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/WPapers/default.htm.
|
Загрязнение воздуха и кожаК. ДилУниверситет Гульельмо Маркони, Рим, Италия |
|---|
Ключевые слова: кожа, загрязнение воздуха, вещества, загрязняющие воздух, пылевидные вещества, озон, полициклические ароматические углеводороды, оксиды азота, курение, рак кожи, атопический дерматит, старение кожи.
Список литературы:
1. Madison K.C. Barrier function of the skin: «la raison d’être» of the epidermis // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 121 (2).— P. 231—41.
2. Drakaki E., Dessinioti C., Antoniou C.V. Air pollution and the skin // Frontiers in Environmental Science.— 2014.— Vol. 11— P. 1—6.
3. Valacchi G., Sticozzi C., Pecorelli A. et al. Cutaneous responses to environmental stressors // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 2012.— Vol. 1271.— P. 75—81.
4. US Environmental Protection Agency. Air quality trends. Last updated: August 24.— 2016.— URL http://www.epa.gov/airtrends/aqtrends.html#airquality.
5. Mancebo S.E., Wang S.Q. Recognizing the impact of ambient air pollution on skin health // JEADV.— 2015.— Vol. 29.— P. 2326—2332.
6. SchroederP., Schieke S.M., Morita A. Premature skin aging by infrared radiation,tobacco smoke and Ozone // Skin Aging, eds B.A. Gilchrest and J. Krutmann.— Berlin; Heidelberg: Springer).— Р. 45—55.
7. Burke K.E., Wei H. Synergistic damage by UVA radiation and pollutants // Toxicol. Ind. Health.— 2009.— Vol. 25 (4—5).— P. 219—24.
8. Abarca J.F., Casiccia C.C. Skin cancer and ultraviolet-B radiation under the Antarctic ozone hole: southern Chile, 1987—2000 // Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2002.— Vol. 18 (6).— P. 294—302.
9. Goldsmith L.A. Skin effects of air pollution // Otolaryngol. Head Neck Surg.— 1996.— Vol. 14.— P. 217—219.
10. Penning T.M., Burcynski M.E., Hung C.F. et al. Dihydrodiol dehydrogenase and polycyclic aromatic hydrocarbon activation: generation of reactive and redox active o-quinones // Chem. Res. Toxicol.— 1999.— Vol. 12.— P. 1—18.
11. Krutmann J., Jux B., Luecke S. et al. Involvement of arylhydrocarbon receptor (AhR-) signaling in skin melanogenesis (abstr) // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128.— P. S220.
12. Lademann J., Schaefer H., Otberg N. et al. Penetration of microparticles into human skin // Hautarzt.— 2004.— Vol. 55.— P. 1117—1119.
13. Baudouin C., Charveron M., Tarroux R., Gall Y. Environmental pollutants and skin cancer // Cell Biol. Toxicol. 2002.— Vol. 18 (5).— P. 341—348.
14. Kelfkens G., de Gruijl F.R., van der Leun J.C. Tumorigenesis by short-wave ultraviolet-A: papillomas versus squamous cell carcinomas // Carcinogenesis.— 1991.— Vol. 12 (8).— P. 1377—1382.
15. Sorg O., Zennegg M., Schmid P. et al. 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin (TCDD) poisoning in Victor Yushchenko: identification and measurement of TCDD metabolites // Lancet.— 2009.— Vol. 374 (9696).— P. 1179—1185.
16. Michielsen C.C., van Loveren H., Vos J.G. The role of the immune system in hexachlorobenzene-induced toxicity // Environ Health Perspect.— 1999.— Vol. 107 (5).— P. 783—792.
17. Ushio H., Nohara K., Fujimaki H. Effect of environmental pollutants on the production of pro-inflammatory cytokines by normal human dermal keratinocytes // Toxicol. Lett.—1999.— Vol. 105 (1).— P. 17—24.
18. Huss-Marp J., Eberlein-König B., Breuer K. et al. Influence of short-term exposure to airborne Der p 1 and volatile organic compounds on skin barrier function and dermal blood flow in patients with atopic eczema and healthy individuals // Clin. Exp. Allergy.— 2006.— Vol. 36 (3).— P. 338—345.
19. Eberlein-König B., Przybilla B., Kühnl P. et al. Influence of airborne nitrogen dioxide or formaldehyde on parameters of skin function and cellular activation in patients with atopic eczema and control subjects // J. Allergy Clin. Immunol. 1998.— Vol. 101 (1 Pt. 1).— P. 141—143.
20. Schäfer T., Ring J. Epidemiology of allergic diseases // Allergy.— 1997.— Vol. 52 (Suppl. 38).— P. 14—22.
21. Vierkötter A., Schikowski T., Ranft U. et al. Airborne particle exposure and extrinsic skin aging // J. Invest. Dermatol.— 2010.— Vol. 130 (12).— P. 2719—2726.
22. Magnani N.D., Muresan X.M., Belmonte G. et al. Skin Damage Mechanisms Related to Airborne Particul ate Matter Exposure // Toxicol. Sci.— 2016.— Vol. 149 (1).— P. 227—236.
23. Kim K.E., Cho D., Park H.J. Air pollution and skin diseases: Adverse effects of airborne particulate matter on various skin diseases // Life Sci.— 2016.— Vol. 152.— P. 326—334.
24. McCarthy J.T., Pelle E., Dong K. et al. Effects of ozone in normal human epidermal keratinocytes // Exp. Dermatol.— 2013.— Vol. 22 (5).— P. 360—361.
25. Xu F., Yan S., Wu M. et al. Ambient ozone pollution as a risk factor for skin disorders // Br. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 165 (1).— P. 224—225.
26. Chow C.K.. Cigarette smoking and oxidative damage in the lung // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 1993.— Vol. 686.— P. 289—298.
27. Model D. Smoker’s face: an underrated clinical sign? // Br. Med. J.— 1985.— Vol. 291.— P. 1760—1762.
28. Boyd A.S., Stasko T., King L.E.Jr et al. Cigarette smoking-associated elastotic changes in the skin // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41 (1).— P. 23—26.
29. Yin L., Morita A., Tsuji T. Alterations of extracellular matrix induced by tobacco smoke extract // Arch. Dermatol. Res. 2000.— Vol. 292 (4).— P. 188—194.
30. Richer V., Roubille C., Fleming P. et al. Psoriasis and Smoking: A Systematic Literature Review and Meta-Analysis With Qualitative Analysis of Effect of Smoking on Psoriasis Severity // J. Cutan. Med. Surg.— 2016.— Vol. 20 (3).— P. 221—227.
31. Gupta M.A., Gupta A.K., Watteel G.N. Cigarette smoking in men may be a risk factor for increased severity of psoriasis of the extremities // Br. J. Dermatol.— 1996.— Vol. 135.— P. 859—860.
32. Wu W., Liu H., Song F. et al. Associations between smoking behavior-related alleles and the risk of melanoma // Oncotarget.— 2016.— Vol. 17.— doi: 10.18632/oncotarget.10144.
33. Li Z., Wang Z., Yu Y. et al. Smoking is inversely related to cutaneous malignant melanoma: results of a meta-analysis // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 173 (6).— P. 1540—1543.
34. Kantor R., Kim A., Thyssen J., Silverberg JI. Association of atopic dermatitis with smoking: A systematic review and meta-analysis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2016.— Vol. 16.— P. S0190.
35. Costenbader K.H., Kim D.J., Peerzada J. et al. Cigarette smoking and the risk of systemic lupus erythematosus: a meta-analysis // Arthritis. Rheum.— 2004.— Vol. 50 (3).— P. 849—857.
36. Grodstein F., Speizer F.E., Hunter D.J. A prospective study of incident squamous cell carcinoma of the skin in the nurses’ health study // J. Natl. Cancer Inst.— 1995.— Vol. 87 (14).— P. 1061—1066.
37. Konig A., Lehmann C., Rompel R. et al. Cigarette smoking as a triggering factor of hidradenitis suppurativa // Dermatol.— 1999.— Vol. 198 (3).— P. 261—264.
38. Capitanio B., Sinagra J.L., Ottaviani M. et al. Acne and smoking // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1(3).— P. 129—135.
39. Lai Y.C., Yew Y.W. Smoking and Hand Dermatitis in the United States Adult Population // Ann. Dermatol.— 2016.— Vol. 28 (2).— P. 164—171.
40. Brans R., Skudlik C., Weisshaar E. et al. Association between tobacco smoking and prognosis of occupational hand eczema: a prospective cohort study // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171 (5).— P. 1108—1115.
41. Ahn K. The role of air pollutants in atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2014.— Vol. 134 (5).— P. 993—999.
42. Kallawicha K., Chuang Y.C., Lung S.C. et al. Exposure to ambient bioaerosols is associated with allergic skin diseases in Greater Taipei residents // Environ. Pollut.— 2016.— Vol. 4.— P. S0269.
43. Ju Q., Zouboulis C.C., Xia L. Environmental pollution and acne: Chloracne // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1 (3).— P. 125—128.
44. Lefebvre M.A., Pham D.M., Boussouira B. et al. Evaluation of the impact of urban pollution on the quality of skin: a multicentre study in Mexico // Int. J. Cosmet. Sci.— 2015.— Vol. 37 (3).— P. 329—338.
45. World Health Organization Media Centre. 7 million premature deaths annually linked to air pollution.— URL http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2014/air-pollution/en/.
46. Strukova E., Golub A., Markandya A. Air Pollution Costs in Ukraine // Accessible at http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/WPapers/default.htm.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Англійська
7. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Підхід до розробки уніфікованого клінічного протоколу з діагностики та лікування атопічного дерматитуЛ.Д. Калюжна, Л.В. ГречанськаНаціональна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ |
|---|
Ключові слова: Протоколи, атопічний дерматит, діагноз, лікування.
Список літератури:
1. Akdis C.A., Akdis M., Bieber T. et al. Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults: European Academy of Allergology? Asthma and Immunology/PRACTALL consensus Report // Allergy.— 2006.— Vol. 61.— P. 969—987.
2. Bieber T. Atopic dermatitis // N. Engl. J. Med.— 2008.— Vol. 358.— P. 1483—1494.
3. Lee J., Seto D., Bielory L. Meta-analysis of clinical trials of probiotics for prevention and treatment of pediatric atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2008.— Vol. 121 (1).— P. 116—121.
4. Schafer T., Borowski C., Reese I. et al. Systematic review and evidence-based consensus guideline on prevention of allergy and atopic eczema of the German Network on Allergy Prevention (ABAP) // Minerva Pediatrica.—2008.— Vol. 60 (3).— P. 313—325.
Інше: Калюжна Лідія Денисівна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
04295, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Тел. (044) 413-53-52. E-mail: derma-nmapo@ukr.net
Гречанська Лариса Василівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
|
Подход к разработке унифицированного протокола по диагностике и лечению атопического дерматитаЛ.Д. Калюжная, Л.В. ГречанскаяНациональная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев |
|---|
Ключевые слова: протоколы, атопический дерматит, диагноз, лечение.
Список литературы:
1. Akdis C.A., Akdis M., Bieber T. et al. Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults: European Academy of Allergology? Asthma and Immunology/PRACTALL consensus Report // Allergy.— 2006.— Vol. 61.— P. 969—987.
2. Bieber T. Atopic dermatitis // N. Engl. J. Med.— 2008.— Vol. 358.— P. 1483—1494.
3. Lee J., Seto D., Bielory L. Meta-analysis of clinical trials of probiotics for prevention and treatment of pediatric atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2008.— Vol. 121 (1).— P. 116—121.
4. Schafer T., Borowski C., Reese I. et al. Systematic review and evidence-based consensus guideline on prevention of allergy and atopic eczema of the German Network on Allergy Prevention (ABAP) // Minerva Pediatrica.—2008.— Vol. 60 (3).— P. 313—325.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
8. На допомогу практичному лікарю
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Сучасні підходи до комплексного лікування розацеа і демодекозу з урахуванням етіопатогенетичних чинників. Огляд літератури та перспективні новітні вітчизняні лікувально-профілактичні засоби місцевої діїЛ.В. Гунченко1, В.І. Степаненко21 ТМО «Дерматовенерологія», Київ |
|---|
Матеріали та методи. Проведено огляд спеціальної літератури та аналіз ефективності лікування розацеа й демодекозу. Обстежено 16 хворих на розацеа та 9 хворих на демодекоз, серед яких жінок було 14, чоловіків — 11. Хворі мали вік від 24 до 65 років. У всіх їх за методом мікроскопії вмісту сальних залоз та лусочок епідермісу з ділянок ураженої шкіри обличчя виявлено від 3 до 23 на 1 см2 кліщів демодецид (Demodex folliculorum, Demodex brevis). Крім цього, у 7 із 9 обстежених хворих на демодекоз під час мікроскопії вій з повік також виявлені згадані кліщі.
Усіх 25 пацієнтів розподілено на групи з урахуванням клінічної картини перебігу дерматозів, зокрема еритематозної, папульозної і пустульозної форм. У 12 хворих на розацеа та у 6 хворих на демодекоз діагностовано супутню патологію травного каналу та ендокринну патологію.
Хворим на розацеа і демодекоз із еритематозною формою ураження (6 пацієнтів), а також пацієнтам із папульозною формою (11 пацієнтів) призначали місцеву терапію новим вітчизняним препаратом «Демоскін» (бальзам). Крім цього, 7 хворим на демодекоз, у яких виявлено кліщі демодециди на віях, додатково призначали місцево на повіки «Демоскін» (гель для повік). Відповідну місцеву терапію препаратами «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік) проводили паралельно із системною антибіотикотерапією, яку рекомендували всім 8 хворим із пустульозною формою ураження.
Ефективність лікування у хворих на розацеа та демодекоз оцінювали через місяць терапії за такими критеріями: клінічне одужання, значне клінічне поліпшення, клінічне поліпшення, брак динаміки. Крім цього, в усіх пацієнтів проводили мікроскопічне контрольне дослідження на наявність кліщів демодецид.
Результати та обговорення. За результатами мікроскопічного дослідження вмісту сальних залоз і лусочок епідермісу зі шкіри обличчя на наявність кліщів демодецид у хворих з різними клінічними формами розацеа та демодекозу, проведеного через місяць місцевого застосування «Демоскіну» (бальзам), виявлено їх у всіх 25 (100 %) пацієнтів. Крім цього, в усіх 7 (100 %) хворих на демодекоз, у яких перед лікуванням виявлено згадані кліщі у віях, після місцевого застосування «Демоскіну» (гель для повік) протягом місяця їх також не було. Потребують також розгляду та обговорення результати клінічної ефективності препарату «Демоскін» (бальзам) після місцевого лікування протягом місяця. У 2 (50 %) із 4 хворих на розацеа з еритематозною формою ураження та у 1 (14 %) із 7 хворих з папульозною формою цього дерматозу, а також у 2 (100 %) хворих на демодекоз із еритематозною формою ураження діагностовано повне клінічне одужання, що характеризувалося повним регресом еритеми та папульозної висипки на шкірі обличчя, а також негативацією печіння й свербежу в ділянках ураження. Значне клінічне поліпшення діагностовано у 1 (25 %) із 4 хворих на розацеа з еритематозною формою ураження, у 4 (57 %) із 7 хворих з папульозною формою та у 1 (20 %) із 5 хворих на пустульозну форму розацеа, а також у 2 (50 %) із 4 хворих на демодекоз із папульозною формою ураження та у 1 (33 %) із 3 хворих з пустульозною формою цього дерматозу.
Клінічне поліпшення зареєстровано у 1 (25 %) із 4 хворих на еритематозну форму розацеа, у 2 (28 %) із 7 хворих на папульозну форму та у 3 (60 %) із 5 хворих на пустульозну форму розацеа, а також у 2 (50 %) хворих на демодекоз із папульозною формою та у 2 (66 %) пацієнтів із пустульозною формою ураження. Брак терапевтичної динаміки зафіксовано у 1 (20 %) з 5 хворих на розацеа з пустульозною клінічною формою ураження.
Висновки. Застосування новітніх вітчизняних лікувально-профілактичних засобів «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік) для місцевого лікування розацеа і демодекозу досить ефективне в разі еритематозної, папульозної та пустульозної клінічних форм цих дерматозів. Встановлено протизапальну, а також антидемодекозну дію препаратів, тобто згадані засоби можна альтернативно застосовувати в комплексній місцевій терапії розацеа і демодекозу.
Ключові слова: Розацеа, демодекоз, місцева терапія, «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік).
Список літератури:
1. Абрагамович Л.Є. Новий спосіб лікування інфекції Helicobacter pylori у пацієнтів з розацеазною хворобою та деякими видами системного і алергійного дерматозів: тези доповідей І (УІІІ) з’їзду Української Асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 161.
2. Адаскевич В.П. Акне и розацеа.— СПб: Ольга, 2000.— 132 с.
3. Акбулатова Л.Х. Патогенная роль клеща Demodex и клинические формы демодекоза у человека // Вестн. дерматол. и венерол.— 1966.— № 12.— C. 57—61.
4. Антоньев А.А., Шеварова В.Н., Иванова Г.Н., Кузнецова Т.С. Розацеа и демодекоз по данным кафедры дерматовенерологии ЦОЛИУВ за 5 лет: сб. науч. труд. Новые косметические препараты и лечение заболеваний и косметических недостатков.— М., 1988.— С. 41—43.
5. Аравийская Е.Р. Современная комплексная терапия акне и розацеа— задача специалиста: тез. науч. раб. ІХ Всерос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
6. Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С. Практическая дерматокосметология.— М.: Медицина, 2003.— 400 с.
7. Бабаянц Р.С., Ильинская А.В., Громова С.А. и др. Метронидазол в терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1983.— № 1.— С. 13—15.
8. Батыршина С.В., Гордеева А.М., Булгакова Д.Р., Богданова М.А. Скинорен гель в терапии угревой болезни и розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всерос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
9. Бобров В.И. Розовые угри носа, осложненные демодекозом // Вестн. дерматол. и венерол.— 1994.— № 4.— С. 43—44.
10. Богунов И.М. Криотерапия в комплексном лечении обыкновенных и розовых угрей // Вестн. дерматол.— 1995.— № 3.— С. 44—45.
11. Вартапетов А.Я. Фолликулярный демодекс в патологии кожи: тез. докл. науч.-практ. конф. Московского НИИ косметологии МЗ РСФСР.— М., 1972.— С. 38—39.
12. Васильева М.С., Ланге А.Б. Популяции клещей-железниц при периоральном дерматите и розацеа: тез. докл. VI Всероc. съезда дерматол. и венерол.— 1989.— Ч. 2.— С. 375—377.
13. Возианова С.В. Современный взгляд на систему микроциркуляторного русла кожи и его изменения при розацеа // Дерматол. и венерол.— 2004.— № 4 (26).— С. 43—47.
14. Возіанова С.В. Сучасні аспекти етіопатогенезу розацеа: Тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005— № 3 (18).— С. 165.
15. Возіанова С.В. Клініко-патогенетичні особливості формування та перебігу розацеа у жінок та чоловіків, їх порівняльна характеристика та розробка диференційованого алгоритму лікування: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— Харків, 2008.— 39 c.
16. Горголь В.Т., Коган Б.Г. Пути становления паразитизма в семействе Dеmodecidae: тези доповідей І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (8).— С. 168.
17. Довжанский С.И., Грашкина И.Г. К патогенезу и терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 4.— С. 38—40.
18. Кирпичева Н.В. Скин-кап в терапии розовых угрей, осложненных демодекозом. Патогенез, диагностика, терапия и профилактика инфекций, передаваемых половым путем, и кожных болезней.— Минск, 2000.— С. 165—167.
19. Ковалев В.М., Верба Я.И. Новый аэрозольный препарат «Скин-Кап» в комплексной терапии розацеа: тез. докл. VII съезда дерматологов и венерологов.— Казань, 1996.— Ч. 1.— С. 138—139.
20. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Удосконалена лабораторна діагностика і сучасні підходи до лікування демодекозу // Галицький лікарський вісник.— 2001.— Т. 8, № 4.— С. 58—62.
21. Коган Б.Г. Клинико-иммунологические особенности, диагностика и лечение демодекоза: автореф. дис. ...канд. мед наук.— К., 1995.— 23 c
22. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Раціональна комплексна терапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням етіопатогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 1 (20).— С. 14—28.
23. Коган Б.Г. Діагностика і терапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням спільних чинників виникнення, патогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— К., 2006.— 44 c.
24. Корнева Л.В., Махнева Н.В., Базовая Д.А. Роаккутан в случае сочетанной патологии acne vulgaris и acne rosacea: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 94.
25. Кубанова А.А., Скрипкин Ю.К., Федоров С. М., Тимошин Г.Г. Спрегаль в терапии больных розовыми угрями и демодекозом: матер. науч.-практ. конф. «Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи».— М., 1997.— С. 49—50.
26. Кубанова А.А., Махакова Ю.Б. Розацеа: диагностика и лечение // Вестн. дерматол. и венерол.— 2015.— № 4.— С. 27—35.
27. Кудрина М.И. Азелаиновая кислота (скинорен) в терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2000.— № 1.— С. 24— 26.
28. Кусая Н.В., Юцковская Я.А., Метляева Н.Б., Маслов Е.В. Диагностика и лечение больных первичным и вторичным демодекозом: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 81.
29. Мужичук В.В., Бродская О.М., Агапова И.Р. Опыт использования «Вормила» в лечении демодекоза: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 158.
30. Олисова О.Ю., Додина М.И.. Кушлинский Н.Е. Роль фактора роста сосудистого эндотелия в патогенезе розацеа и его медикаментозная коррекция // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— № 1.— С. 49—55.
31. Потекаев Н.Н. Розацеа, этиология, клиника, терапия.— М., 2000.— 143 c.
32. Пинсмон И.Я., Верхогляд И.В., Семочкин А.В. Современные методы лечения розацеа // Лечащий врач.— 2012.— № 10.— С. 10—13.
33. Разнатовский К.И., Алиев Ф.А. Оценка показателей микроциркуляции в области лица у женщин с розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 96.
34. Рыжкова Е.И. Роль клеща Demodex folliculorum в этиологии и патогенезе розацеа.— В кн.: Актуальные вопросы косметологии.— М., 1977.— С. 16— 20.
35. Рыжкова Е.И., Лягушкина М.П. Комплексная терапия больных розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1978.— № 6.— С. 16— 22.
36. Сенишин Н.Ю. Порівняння клінічної ефективності лікування рожевих вугрів «Мератином» з традиційними методами: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 160.
37. Темников В.Е. Особенности иммунного статуса при розовых угрях // Иммунология в дерматовенерологии.— Нижний Новгород, 1991. — С. 86—88.
38. Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Эффективная фармакотерапия.— 2014.— № 3.— С. 32—37.
39. Черкасова М.В. Новые аспeкты патогенеза и лечения розацеа (клинико-эпидемиологическое и иммунологическое исследование): автореф. диc. …канд. мед. наук.— М., 1997.— 18 c.
40. Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Тиберал в лечении больных розацеа: тез. докл. науч.-практ. конф. «Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи» // 1997.— № 3.— С. 113—114.
41. Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Эглонил в патологической терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 5.— С. 40—43.
42. Чуистова И.П., Шеремет Н.А., Ярмак Т.Д. О клинических проявлениях глазного демодекоза // Офтальмол. журн.— 1985.— № 4.— С. 250—252.
43. Шармазан С.И. Комплексное лечение больных розацеа женщин климактерического периода с применением заместительной гормональной терапии // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2000.— № 2 (3).— С. 57—62.
44. Шахнес И.Е., Крепкер Я.Б. Опыт лечения розацеа и периорального дерматита трихополом // Вестн. дерматол.— 1985.— № 3.— С. 55—57.
45. Aizava H., Niimura M. Oral spinolactone therapy in male patients with rosacea // Journ. Dermatol.— 1992.— Vol. 19, N 5.— P. 293— 299.
46. Akilov O.E., Mumcuogly K.V. Immune response in demodicosis // JEADV.— 2004.— Vol. 18.— P. 440—444.
47. Aron-Brunetier R. La rosacea du visage. Diagnostic, physiopathologie et traitement // Presse Med.— 1958.— Vol. 66.— P. 1151—1154.
48. Barnhorst D.A.Jr., Foster J.A., Chern K.C., Meisler Dm. The efficacy of topical metronidasole in the treatment of ocular Rosacea // Ophtalmology.— 1996.— Vol. 103, N 11.— P. 1880—1883.
49. Basta-Juzbazik A., Dobric I. The effect of local administration of criocorticosteroids on the course and therapy of rosacea // Lijes Vjesn.— 1989.— Vol. 113, N 3.— P. 89—93.
50. Berg M., Liden S. An epidemiological study of rosacea // Acta Dermat. Venerol (Stockh).— 1989.— Vol. 69 (5).— P. 419—423.
51. Bonnar E., Eustace P., Powell F.C. The Demodex mite population in rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1993.— Vol. 28.— N 3.— P. 443—448.
52. Clark D.P., Hanke C. Electrosurgical treatment of rhinophyma // J. Am. Acad. Dermatol.— 1990.— Vol. 22.— P. 831—837.
53. Dahl M.V., Jarratt M., Kaplan D. et al. Once-daily topical metronidasole cream formulations in the treatment of the papules and pustules of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 45.— Р. 723—730.
54. Elewski B.E., Fleischer A.B., Pariser D. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0,75 % metronidazole gel the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.—Vol. 139.— N 11.— P. 1444—1450.
55. Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparision of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— N 3.— P. 319—342.
56. Forton F., Seyes B. Density of Demodex folliculorum in rosacea: a casecjntrol study using standardized skin surface biopsy // Br. J. Dermatol.— 1993.— Vol. 128 (6).— P. 650—658.
57. Garnis-Jones S. Psychological aspects of rosacea // J. Cutan. Med. Surg.— 1998.— Vol. 2 (Suppl. 4).— P. 4—9.
58. Gedik G.K., Karaduman A., Sivri B., Caner B. Has Helicobacter pylori eradication therapy any effect on severity of rosacea symptoms? // J. Europ. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19, N 3.— P. 398.
59. Grossmans E., Dungler T., Kien T.T., Kremer M. Demodex folliculorum and Rosacea: Experimentele und immonologische Studien // Z. Hautkr.— 1980.— Vol. 55.— N 18.— P. 1211—1218.
60. Grove D.I., Mahmouud A.A., Warren K.S. Supression of ceiimediated Immunity by Metronidasole // Int. Archs Allergy Appl. Immunol.— 1977.— N 54.— P. 422—427.
61. Gurer M.A., Erel A., Erbas D. et al. The seroprevalence of Helicobacter pylori and nitric osidi in acne rosacea // Int. J. Dermatol.— 2002.— Vol. 41.— P. 768—770.
62. Hellerich U., Metzelder M. Incidence of scalp involvement by Demodex folliculorum Simon ectoparasites in a pathologie-anatomic and forensic medicine autopsy sample (in German) // Arch. Kriminol.— 1994.— Vol. 194.— P. 111—118.
63. Helm K., Menz J., Gibson L., Dicken C. A clinical and histopathologic study of granulomatous rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1991.— Vol. 25.— N 6.— P. 1038—1043.
64. Hirschmann J.V. Does Helicobacter pylori have a role in the pathogenesis of rosacea? // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 42.— P. 537—539.
65. Irvine C., Kumar P., Marks R. Isotretinion in the treatment of rosacea and rhinophyma. In: Marks R., Plewig G. (eds). Acne and related disorders // Dunitz.-London.— 1989.— P. 301—305.
66. Ivy S., Mackall C., Gore L. Demodicosis in childhood acute lymphoblastic leukemia:an opportunistic infection occuring with immunosupression // J. Pediatr.— 1995.— Vol. 127.— P. 751—754.
67. Jones M.P., Knable A.L., White M.J., Durning S.J. Helicobacter pylori in rosacea: lack of an association // Arch. Dermetol.— 1998.— Vol. 134.— P. 511.
68. Joo J., Reid D., Kimball A. Metronidazole in the treatment of rosacea: do formulation, dosing and concentration matter? // Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5, N 4.— P. 317—319.
69. Litt J.Z. Steroid-induced rosacea // Am. Fam. Physisian.— 1993.— Vol. 48.— N 1.— P. 67—71.
70. Maddin S. A comparison of topical aze-laic acid 20 % cream and topical metronidasole 0,76 % cream in the treatment of patients with papulopustular rasacea // J. Amer. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 40.— P. 961—965.
71. Moravvej H., Vesal P., Abbasian M. et al. The relationship between demodex mites and rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19. (Suppl. 2).— P. 1—64.
72. Nutting W.B., Beerman H. Demodicosis and symbiophobia: status, terminology and treatments // Intern. Journ. Dermatol.— 1983.— Vol. 22.— N 1.— P. 13—17 .
73. Plevig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A reviw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1992.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
74. Plewig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A reviw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1994.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
75. Quarterman M.J., Johnson D.W., Abele D.C. et al. Ocular rosacea. Signs, symptoms, and tear studies before and after treatment with doxycycline // Arch. Dermatol.— 1997.— Vol. 133, N 1.— P. 89—90.
76. Rebora A. Rosaces // Journ. Invest. Derm.— 1987.— Vol. 88, N 3.— P. 56—60.
77. Rebora A., Drago F. Helicobacter pylori and rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 5 (1).— P. 884.
78. Saraf S., Belgi A., Williams R. Clarithromycin, an effective treatment for rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19 (Suppl. 2).— P. 1—145.
79. Sancher J., Somolinos F., Fmodoraz P. et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of the combined effect of doxycycline hyslate 20-mg tablets and metronidazole 0,75 % topical lotion in the treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 5.— P. 791—797.
80. Seal D.V., Wright P., Ficker L. et al. Placebo controlled trial of fusidic acid gel and oxytetracycline for recurrent blefaritis and rosacea // Br. Journ. Ophtalmol.— 1995.— T. 79, N 1.— P. 42—45.
81. Shultz H. Systemishe Minjcyclintherapie der Rosacea/Fallstudie aus der Praxis // Akt. Dermatol.— 1986.— N 12.— S. 143—145.
82. Torresani C., Pavesi A., Manara G. Clarithromycin versus doxycycline in the treatment of rosacea // Int. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 36.— P. 942—946.
83. Triboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) del as a new treatment for papulopustular rosacea:results from two vehicle-controlled, randomized phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
84. Turjanmaa K., Reunala T. Isotretinoin treatmen of rosacea // Acta. Derm. Venereol (Stockh.).— 1987.— N 67.— P. 89—91.
85. Wells K., Brodell R., Topical corticosteroid addiction. A cause of perioral dermatitis // Postgrad-Med.— 1993.—Vol. 93, N 5.— P. 225—230.
86. Wilkin J.K. Rosacea; pathophysiology and treatments //Arch. Dermatol.— 1994.— P. 359—362.
Інше: Гунченко Людмила Валентинівна, лікар дерматовенеролог ТМО «Дерматовенерологія» у м. Києві
01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 72
Тел. (098) 949-17-62
E-mail: Lyudgunkiev@gmail.com
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Стаття написана за підтримки ТОВ «Ботаніка»
|
Современные подходы к комплексному лечению розацеа и демодекоза с учетом этиопатогенетических факторов. Обзор литературы и перспективные новые отечественные лечебно-профилактические средства местного действияЛ.В. Гунченко1, В.И. Степаненко21 ТМО «Дерматовенерология», Киев |
|---|
Материалы и методы. Проведен обзор специальной литературы и анализ эффективности лечения розацеа и демодекоза. Обследовано 16 больных розацеа и 9 больных демодекозом, среди которых женщин было 14, мужчин — 11. Больные имели возраст от 24 до 65 лет. Во всех их по методу микроскопии содержимого сальных желез и чешуек эпидермиса с участков пораженной кожи лица обнаружено от 3 до 23 на 1 см2 клещей демодецид (Demodex folliculorum, Demodex brevis). Кроме этого, в 7 из 9 обследованных больных демодекозом при микроскопии ресниц с век также обнаружены упомянутые клещи.
Все 25 пациентов разделены на группы с учетом клинической картины течения дерматозов, в частности эритематозной, папулезной и пустулезной форм. У 12 больных розацеа и у 6 больных демодекозом диагностировано сопутствующую патологию пищеварительного тракта и эндокринную патологию.
Больным розацеа и демодекозом с эритематозной формой поражения (6 пациентов), а также пациентам с папулезной формой (11 пациентов) назначали местную терапию новым отечественным препаратом «Демоскин» (бальзам). Кроме этого, 7 больным демодекозом, в которых обнаружены клещи демодециды на ресницах, дополнительно назначали местно на веки «Демоскин» (гель для век). Соответствующую местную терапию препаратами «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для век) проводили параллельно с системной антибиотикотерапией, которую рекомендовали всем 8 больным с пустулезной формой поражения.
Эффективность лечения у больных розацеа и демодекозом оценивали через месяц терапии по следующим критериям: клиническое выздоровление, значительное клиническое улучшение, клиническое улучшение, отсутствие динамики. Кроме этого, у всех пациентов проводили микроскопическое контрольное исследование на наличие клещей демодецид.
Результаты и обсуждение. По результатам микроскопического исследования содержимого сальных желез и чешуек эпидермиса с кожи лица на наличие клещей демодецид у больных с различными клиническими формами розацеа и демодекоза, проведенного через месяц местного применения «Демоскина» (бальзам), выявлено их во всех 25 (100 %) пациентов. Кроме этого, во всех 7 (100 %) больных демодекозом, у которых перед лечением обнаружены упомянутые клещи в ресницах, после местного применения «Демоскина» (гель для век) в течение месяца их тоже не было. Требуют также рассмотрения и обсуждения результаты клинической эффективности препарата «Демоскин» (бальзам) после местного лечения в течение месяца. В 2 (50 %) из 4 больных розацеа с эритематозной формой поражения и у 1 (14 %) из 7 больных с папулезной формой этого дерматоза, а также в 2 (100 %) больных демодекоз с эритематозной формой поражения диагностировано полное клиническое выздоровление, что характеризовалось полным регрессом эритемы и папулезной сыпи на коже лица, а также негативация жжения и зуда в участках поражения. Значительное клиническое улучшение диагностировано у 1 (25 %) из 4 больных розацеа с эритематозной формой поражения, у 4 (57 %) из 7 больных с папулезной формой и 1 (20 %) из 5 больных пустулезной формой розацеа, а также в 2 (50 %) из 4 больных демодекозом с папулезной формой поражения и у 1 (33 %) из 3 больных с пустулезной формой этого дерматоза.
Клиническое улучшение зарегистрировано у 1 (25 %) с 4 больных эритематозной формой розацеа, в 2 (28 %) из 7 больных папулезной формой и у 3 (60 %) из 5 больных пустулезной формой розацеа, а также в 2 (50 %) больных демодекозом с папулезной формой и 2 (66 %) пациентов с пустулезной формой поражения. Отсутствие терапевтической динамики зафиксировано у 1 (20 %) из 5 больных розацеа с пустулезной клинической формой поражения.
Выводы. Применение новейших отечественных лечебно-профилактических средств «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для век) для местного лечения розацеа и демодекоза достаточно эффективно в случае эритематозной, папулезной и пустулезной клинических форм этих дерматозов. Установлено противовоспалительное, а также антидемодекозное действие препаратов, то есть упомянутые средства можно альтернативно применять в комплексной местной терапии розацеа и демодекоза.
Ключевые слова: розацеа, демодекоз, местная терапия, «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для ресниц).
Список литературы:
1. Абрагамович Л.Є. Новий спосіб лікування інфекції Helicobacter pylori у пацієнтів з розацеазною хворобою та деякими видами системного і алергійного дерматозів: тези доповідей І (УІІІ) з’їзду Української Асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 161.
2. Адаскевич В.П. Акне и розацеа.— СПб: Ольга, 2000.— 132 с.
3. Акбулатова Л.Х. Патогенная роль клеща Demodex и клинические формы демодекоза у человека // Вестн. дерматол. и венерол.— 1966.— № 12.— C. 57—61.
4. Антоньев А.А., Шеварова В.Н., Иванова Г.Н., Кузнецова Т.С. Розацеа и демодекоз по данным кафедры дерматовенерологии ЦОЛИУВ за 5 лет: сб. науч. труд. Новые косметические препараты и лечение заболеваний и косметических недостатков.— М., 1988.— С. 41—43.
5. Аравийская Е.Р. Современная комплексная терапия акне и розацеа— задача специалиста: тез. науч. раб. ІХ Всерос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
6. Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С. Практическая дерматокосметология.— М.: Медицина, 2003.— 400 с.
7. Бабаянц Р.С., Ильинская А.В., Громова С.А. и др. Метронидазол в терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1983.— № 1.— С. 13—15.
8. Батыршина С.В., Гордеева А.М., Булгакова Д.Р., Богданова М.А. Скинорен гель в терапии угревой болезни и розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всерос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
9. Бобров В.И. Розовые угри носа, осложненные демодекозом // Вестн. дерматол. и венерол.— 1994.— № 4.— С. 43—44.
10. Богунов И.М. Криотерапия в комплексном лечении обыкновенных и розовых угрей // Вестн. дерматол.— 1995.— № 3.— С. 44—45.
11. Вартапетов А.Я. Фолликулярный демодекс в патологии кожи: тез. докл. науч.-практ. конф. Московского НИИ косметологии МЗ РСФСР.— М., 1972.— С. 38—39.
12. Васильева М.С., Ланге А.Б. Популяции клещей-железниц при периоральном дерматите и розацеа: тез. докл. VI Всероc. съезда дерматол. и венерол.— 1989.— Ч. 2.— С. 375—377.
13. Возианова С.В. Современный взгляд на систему микроциркуляторного русла кожи и его изменения при розацеа // Дерматол. и венерол.— 2004.— № 4 (26).— С. 43—47.
14. Возіанова С.В. Сучасні аспекти етіопатогенезу розацеа: Тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005— № 3 (18).— С. 165.
15. Возіанова С.В. Клініко-патогенетичні особливості формування та перебігу розацеа у жінок та чоловіків, їх порівняльна характеристика та розробка диференційованого алгоритму лікування: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— Харків, 2008.— 39 c.
16. Горголь В.Т., Коган Б.Г. Пути становления паразитизма в семействе Dеmodecidae: тези доповідей І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (8).— С. 168.
17. Довжанский С.И., Грашкина И.Г. К патогенезу и терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 4.— С. 38—40.
18. Кирпичева Н.В. Скин-кап в терапии розовых угрей, осложненных демодекозом. Патогенез, диагностика, терапия и профилактика инфекций, передаваемых половым путем, и кожных болезней.— Минск, 2000.— С. 165—167.
19. Ковалев В.М., Верба Я.И. Новый аэрозольный препарат «Скин-Кап» в комплексной терапии розацеа: тез. докл. VII съезда дерматологов и венерологов.— Казань, 1996.— Ч. 1.— С. 138—139.
20. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Удосконалена лабораторна діагностика і сучасні підходи до лікування демодекозу // Галицький лікарський вісник.— 2001.— Т. 8, № 4.— С. 58—62.
21. Коган Б.Г. Клинико-иммунологические особенности, диагностика и лечение демодекоза: автореф. дис. ...канд. мед наук.— К., 1995.— 23 c
22. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Раціональна комплексна терапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням етіопатогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 1 (20).— С. 14—28.
23. Коган Б.Г. Діагностика і терапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням спільних чинників виникнення, патогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— К., 2006.— 44 c.
24. Корнева Л.В., Махнева Н.В., Базовая Д.А. Роаккутан в случае сочетанной патологии acne vulgaris и acne rosacea: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 94.
25. Кубанова А.А., Скрипкин Ю.К., Федоров С. М., Тимошин Г.Г. Спрегаль в терапии больных розовыми угрями и демодекозом: матер. науч.-практ. конф. «Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи».— М., 1997.— С. 49—50.
26. Кубанова А.А., Махакова Ю.Б. Розацеа: диагностика и лечение // Вестн. дерматол. и венерол.— 2015.— № 4.— С. 27—35.
27. Кудрина М.И. Азелаиновая кислота (скинорен) в терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2000.— № 1.— С. 24— 26.
28. Кусая Н.В., Юцковская Я.А., Метляева Н.Б., Маслов Е.В. Диагностика и лечение больных первичным и вторичным демодекозом: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 81.
29. Мужичук В.В., Бродская О.М., Агапова И.Р. Опыт использования «Вормила» в лечении демодекоза: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 158.
30. Олисова О.Ю., Додина М.И.. Кушлинский Н.Е. Роль фактора роста сосудистого эндотелия в патогенезе розацеа и его медикаментозная коррекция // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— № 1.— С. 49—55.
31. Потекаев Н.Н. Розацеа, этиология, клиника, терапия.— М., 2000.— 143 c.
32. Пинсмон И.Я., Верхогляд И.В., Семочкин А.В. Современные методы лечения розацеа // Лечащий врач.— 2012.— № 10.— С. 10—13.
33. Разнатовский К.И., Алиев Ф.А. Оценка показателей микроциркуляции в области лица у женщин с розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 96.
34. Рыжкова Е.И. Роль клеща Demodex folliculorum в этиологии и патогенезе розацеа.— В кн.: Актуальные вопросы косметологии.— М., 1977.— С. 16— 20.
35. Рыжкова Е.И., Лягушкина М.П. Комплексная терапия больных розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1978.— № 6.— С. 16— 22.
36. Сенишин Н.Ю. Порівняння клінічної ефективності лікування рожевих вугрів «Мератином» з традиційними методами: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 160.
37. Темников В.Е. Особенности иммунного статуса при розовых угрях // Иммунология в дерматовенерологии.— Нижний Новгород, 1991. — С. 86—88.
38. Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Эффективная фармакотерапия.— 2014.— № 3.— С. 32—37.
39. Черкасова М.В. Новые аспeкты патогенеза и лечения розацеа (клинико-эпидемиологическое и иммунологическое исследование): автореф. диc. …канд. мед. наук.— М., 1997.— 18 c.
40. Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Тиберал в лечении больных розацеа: тез. докл. науч.-практ. конф. «Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи» // 1997.— № 3.— С. 113—114.
41. Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Эглонил в патологической терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 5.— С. 40—43.
42. Чуистова И.П., Шеремет Н.А., Ярмак Т.Д. О клинических проявлениях глазного демодекоза // Офтальмол. журн.— 1985.— № 4.— С. 250—252.
43. Шармазан С.И. Комплексное лечение больных розацеа женщин климактерического периода с применением заместительной гормональной терапии // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2000.— № 2 (3).— С. 57—62.
44. Шахнес И.Е., Крепкер Я.Б. Опыт лечения розацеа и периорального дерматита трихополом // Вестн. дерматол.— 1985.— № 3.— С. 55—57.
45. Aizava H., Niimura M. Oral spinolactone therapy in male patients with rosacea // Journ. Dermatol.— 1992.— Vol. 19, N 5.— P. 293— 299.
46. Akilov O.E., Mumcuogly K.V. Immune response in demodicosis // JEADV.— 2004.— Vol. 18.— P. 440—444.
47. Aron-Brunetier R. La rosacea du visage. Diagnostic, physiopathologie et traitement // Presse Med.— 1958.— Vol. 66.— P. 1151—1154.
48. Barnhorst D.A.Jr., Foster J.A., Chern K.C., Meisler Dm. The efficacy of topical metronidasole in the treatment of ocular Rosacea // Ophtalmology.— 1996.— Vol. 103, N 11.— P. 1880—1883.
49. Basta-Juzbazik A., Dobric I. The effect of local administration of criocorticosteroids on the course and therapy of rosacea // Lijes Vjesn.— 1989.— Vol. 113, N 3.— P. 89—93.
50. Berg M., Liden S. An epidemiological study of rosacea // Acta Dermat. Venerol (Stockh).— 1989.— Vol. 69 (5).— P. 419—423.
51. Bonnar E., Eustace P., Powell F.C. The Demodex mite population in rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1993.— Vol. 28.— N 3.— P. 443—448.
52. Clark D.P., Hanke C. Electrosurgical treatment of rhinophyma // J. Am. Acad. Dermatol.— 1990.— Vol. 22.— P. 831—837.
53. Dahl M.V., Jarratt M., Kaplan D. et al. Once-daily topical metronidasole cream formulations in the treatment of the papules and pustules of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 45.— Р. 723—730.
54. Elewski B.E., Fleischer A.B., Pariser D. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0,75 % metronidazole gel the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.—Vol. 139.— N 11.— P. 1444—1450.
55. Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparision of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— N 3.— P. 319—342.
56. Forton F., Seyes B. Density of Demodex folliculorum in rosacea: a casecjntrol study using standardized skin surface biopsy // Br. J. Dermatol.— 1993.— Vol. 128 (6).— P. 650—658.
57. Garnis-Jones S. Psychological aspects of rosacea // J. Cutan. Med. Surg.— 1998.— Vol. 2 (Suppl. 4).— P. 4—9.
58. Gedik G.K., Karaduman A., Sivri B., Caner B. Has Helicobacter pylori eradication therapy any effect on severity of rosacea symptoms? // J. Europ. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19, N 3.— P. 398.
59. Grossmans E., Dungler T., Kien T.T., Kremer M. Demodex folliculorum and Rosacea: Experimentele und immonologische Studien // Z. Hautkr.— 1980.— Vol. 55.— N 18.— P. 1211—1218.
60. Grove D.I., Mahmouud A.A., Warren K.S. Supression of ceiimediated Immunity by Metronidasole // Int. Archs Allergy Appl. Immunol.— 1977.— N 54.— P. 422—427.
61. Gurer M.A., Erel A., Erbas D. et al. The seroprevalence of Helicobacter pylori and nitric osidi in acne rosacea // Int. J. Dermatol.— 2002.— Vol. 41.— P. 768—770.
62. Hellerich U., Metzelder M. Incidence of scalp involvement by Demodex folliculorum Simon ectoparasites in a pathologie-anatomic and forensic medicine autopsy sample (in German) // Arch. Kriminol.— 1994.— Vol. 194.— P. 111—118.
63. Helm K., Menz J., Gibson L., Dicken C. A clinical and histopathologic study of granulomatous rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1991.— Vol. 25.— N 6.— P. 1038—1043.
64. Hirschmann J.V. Does Helicobacter pylori have a role in the pathogenesis of rosacea? // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 42.— P. 537—539.
65. Irvine C., Kumar P., Marks R. Isotretinion in the treatment of rosacea and rhinophyma. In: Marks R., Plewig G. (eds). Acne and related disorders // Dunitz.-London.— 1989.— P. 301—305.
66. Ivy S., Mackall C., Gore L. Demodicosis in childhood acute lymphoblastic leukemia:an opportunistic infection occuring with immunosupression // J. Pediatr.— 1995.— Vol. 127.— P. 751—754.
67. Jones M.P., Knable A.L., White M.J., Durning S.J. Helicobacter pylori in rosacea: lack of an association // Arch. Dermetol.— 1998.— Vol. 134.— P. 511.
68. Joo J., Reid D., Kimball A. Metronidazole in the treatment of rosacea: do formulation, dosing and concentration matter? // Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5, N 4.— P. 317—319.
69. Litt J.Z. Steroid-induced rosacea // Am. Fam. Physisian.— 1993.— Vol. 48.— N 1.— P. 67—71.
70. Maddin S. A comparison of topical aze-laic acid 20 % cream and topical metronidasole 0,76 % cream in the treatment of patients with papulopustular rasacea // J. Amer. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 40.— P. 961—965.
71. Moravvej H., Vesal P., Abbasian M. et al. The relationship between demodex mites and rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19. (Suppl. 2).— P. 1—64.
72. Nutting W.B., Beerman H. Demodicosis and symbiophobia: status, terminology and treatments // Intern. Journ. Dermatol.— 1983.— Vol. 22.— N 1.— P. 13—17 .
73. Plevig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A reviw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1992.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
74. Plewig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A reviw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1994.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
75. Quarterman M.J., Johnson D.W., Abele D.C. et al. Ocular rosacea. Signs, symptoms, and tear studies before and after treatment with doxycycline // Arch. Dermatol.— 1997.— Vol. 133, N 1.— P. 89—90.
76. Rebora A. Rosaces // Journ. Invest. Derm.— 1987.— Vol. 88, N 3.— P. 56—60.
77. Rebora A., Drago F. Helicobacter pylori and rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 5 (1).— P. 884.
78. Saraf S., Belgi A., Williams R. Clarithromycin, an effective treatment for rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19 (Suppl. 2).— P. 1—145.
79. Sancher J., Somolinos F., Fmodoraz P. et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of the combined effect of doxycycline hyslate 20-mg tablets and metronidazole 0,75 % topical lotion in the treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 5.— P. 791—797.
80. Seal D.V., Wright P., Ficker L. et al. Placebo controlled trial of fusidic acid gel and oxytetracycline for recurrent blefaritis and rosacea // Br. Journ. Ophtalmol.— 1995.— T. 79, N 1.— P. 42—45.
81. Shultz H. Systemishe Minjcyclintherapie der Rosacea/Fallstudie aus der Praxis // Akt. Dermatol.— 1986.— N 12.— S. 143—145.
82. Torresani C., Pavesi A., Manara G. Clarithromycin versus doxycycline in the treatment of rosacea // Int. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 36.— P. 942—946.
83. Triboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) del as a new treatment for papulopustular rosacea:results from two vehicle-controlled, randomized phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
84. Turjanmaa K., Reunala T. Isotretinoin treatmen of rosacea // Acta. Derm. Venereol (Stockh.).— 1987.— N 67.— P. 89—91.
85. Wells K., Brodell R., Topical corticosteroid addiction. A cause of perioral dermatitis // Postgrad-Med.— 1993.—Vol. 93, N 5.— P. 225—230.
86. Wilkin J.K. Rosacea; pathophysiology and treatments //Arch. Dermatol.— 1994.— P. 359—362.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
9. На допомогу практичному лікарю
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Оптимізація зовнішньої терапії хворих на хронічний червоний вовчакЯ.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, І.О. МаштаковаДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків |
|---|
Ключові слова: хронічний червоний вовчак, зовнішнє лікування, топічні кортикостероїди.
Список літератури:
1. Белик И.Е. Патогенетические аспекты развития красной волчанки // Дерматол. та венерол.— 2006.— № 2 (32).— С. 24—29.
2. Болотная Л.А., Кутасевич Я.Ф. Современный взгляд на патогенез ограниченной склеродермии и хронической красной волчанки (обзор литературы) // Дерматол. та венерол.— 2014.— № 2 (64).— С. 5—16.
3. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Ляпунов Н.А. Новые возможности в наружной терапии хронических дерматозов // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 15—17.
4. Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. Хронічний червоний вовчак: особливості клінічного перебігу та дослідження // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2012.— № 8 (57).— С. 18—23.
5. Проценко Т.В., Проценко О.А. Оптимизация наружной терапии хронических дерматозов топическими кортикостероидами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 114—118.
6. Якимова Т.П., Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. и др. Морфологическое обоснование подходов к лечению топическими стероидами: тез. докл. VIII Всерос. съезда дерматовенерологов.— М., 2001.— С. 180—181.
7. Ardoin S.P., Pisetsky D.S. Developments of the scientific understanding of lupus // Athr. Res. Ther.— 2008.— Vol. 10.— P. 218—226.
Інше: Кутасевич Яніна Францівна, д. мед. н., проф., директор ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9. E-mail: otdderm@mail.ru
Олійник Ірина Олександрівна, д. мед. н., гол. наук. співр. відділу дерматології, інфекційних і паразитарних захворювань шкіри
ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
Маштакова Ірина Олексіївна, к. мед. н., ст. наук. співр. ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
|
Оптимизация наружной терапии больных хронической красной волчанкойЯ.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, И.А. МаштаковаГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков |
|---|
Ключевые слова: Хроническая красная волчанка, наружное лечение, топические кортикостероиды.
Список литературы:
1. Белик И.Е. Патогенетические аспекты развития красной волчанки // Дерматол. та венерол.— 2006.— № 2 (32).— С. 24—29.
2. Болотная Л.А., Кутасевич Я.Ф. Современный взгляд на патогенез ограниченной склеродермии и хронической красной волчанки (обзор литературы) // Дерматол. та венерол.— 2014.— № 2 (64).— С. 5—16.
3. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Ляпунов Н.А. Новые возможности в наружной терапии хронических дерматозов // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 15—17.
4. Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. Хронічний червоний вовчак: особливості клінічного перебігу та дослідження // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2012.— № 8 (57).— С. 18—23.
5. Проценко Т.В., Проценко О.А. Оптимизация наружной терапии хронических дерматозов топическими кортикостероидами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 114—118.
6. Якимова Т.П., Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. и др. Морфологическое обоснование подходов к лечению топическими стероидами: тез. докл. VIII Всерос. съезда дерматовенерологов.— М., 2001.— С. 180—181.
7. Ardoin S.P., Pisetsky D.S. Developments of the scientific understanding of lupus // Athr. Res. Ther.— 2008.— Vol. 10.— P. 218—226.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
10. На допомогу практичному лікарю
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Клінічний маршрут пацієнта з передонкологічною патологією шкіриО.О. ОшиваловаДУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, Київ |
|---|
Матеріали та методи. Використано персоніфіковану базу даних Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами за 2014—2016 рр.
Результати та обговорення. Локальний протокол надання медичної допомоги пацієнтам з передонкологічною патологією шкіри призначений для фахівців загальної практики — лікарів амбулаторій, дільничних терапевтів, дерматологів, онкологів, хірургів, патогістологів та ін. Локальні протоколи та клінічний маршрут пацієнта було впроваджено в багатопрофільному медичному закладі протягом 9 міс.
Висновки. Впровадження розробки дало змогу підвищити ефективність ранньої діагностики передонкологічної патології шкіри та знизити рівень захворюваності на плоскоклітинний рак шкіри.
Ключові слова: Передонкологічна патологія шкіри, актинічний кератоз, хвороба Боуена, плоскоклітинний рак шкіри, локальний протокол, клінічний маршрут пацієнта.
Список літератури:
1. Ошивалова О.О. Епідеміологічні особливості передонкологічної патології шкіри // Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол.— 2016.— № 1—2 (3).— С. 14—19.
2. Ошивалова О.О. Профілактика раку шкіри // Клін. онкол.— 2015.— № 2 (18).— С. 22—24.
3. Bath-Hextall F.J., Matin R.N., Wilkinson D. et al. Interventions for cutaneous Bowen’s disease // The Cochrane Database of Systematic Reviews.— 2013.— Vol. 6, Article ID CD007281.
4. Criscione V.D., Weinstock M.A., Naylor M.F. et al. Actinic keratoses: Natural history and risk of malignant transformation in the Veterans Affairs Topical Tretinoin Chemoprevention Trial // Cancer.— 2009.— N 115 (11).— Р. 2523— 2530.
5. Czarnecki D., Meehan C.J., Bruce F. et al. The majority of cutaneous squamous cell carcinomas arise in actinic keratoses // J. Cutan. Med. Surg.— 2002.— N 6.— Р. 207—209.
6. Frost C., Williams G., Green A. High incidence and regression rates of solar keratoses in a queensland community // J. Investigative Dermatology.— 2000.— N 115.— Р. 273— 277.
7. Heaphy M.R., Ackerman A.B. The nature of solar keratosis: a critical review in historical perspective // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 43.— Р. 138— 150.
8. Lober B.A., Lober C.W. Actinic keratosis is squamous cell carcinoma // South. Med. J.— 2000.— N 93.— Р. 650— 655.
9. Morton C.A., Birnie A.J., Eedy D.J. British Association of Dermatologists’ guidelines for the management of squamous cell carcinoma in situ (Bowen’s disease) 2014 // Br. J. Dermatol.— 2014.— N 170 (2).— Р. 245— 260.
10. Salasche S.J. Epidemiology of actinic keratoses and squamous cell carcinoma // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 42 (1 Pt. 2).— Р. 4—7.
11. Westers-Attema F., Van Den Heijkant B.G., Lohman P.M. et al. Bowen’s disease: a six-year retrospective study of treatment with emphasis on resection margins // Acta Dermato-Venereologica.— 2014.— Vol. 94, N 4.— Р. 431—435.
Інше: Ошивалова Олена Олександрівна, к. мед. н., ст. наук. співр. наукового відділу організації медичної допомоги ДУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами; доц. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
01014, м. Київ, вул. Верхня, 5
Тел. (044) 254-64-35
Е-mail: ochivalova@mail.ru
|
Клинический маршрут пациента с предонкологической патологией кожиЕ.А. ОшиваловаГУ «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» ГУД, Киев |
|---|
Материалы и методы. Было использовано персонифицированную базу данных Государственного научного учреждения «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами за 2014—2016 гг.
Результаты и обсуждение. Локальный протокол оказания медицинской помощи пациентам с предонкологической патологией кожи предназначен для врачей общей практики — врачей амбулаторий, участковых терапевтов, дерматологов, онкологов, хирургов, патогистологов и др. Локальные протоколы и клинический маршрут пациента внедрено во многопрофильное медицинское учреждение в течение 9 мес.
Выводы. Внедрение разработки позволило повысить эффективность ранней диагностики предонкологической патологии кожи и снизить уровень заболеваемости плоскоклеточным раком кожи.
Ключевые слова: предонкологическая патология кожи, актинический кератоз, болезнь Боуэна, плоскоклеточный рак кожи, локальный протокол, клинический маршрут пациента.
Список литературы:
1. Ошивалова О.О. Епідеміологічні особливості передонкологічної патології шкіри // Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол.— 2016.— № 1—2 (3).— С. 14—19.
2. Ошивалова О.О. Профілактика раку шкіри // Клін. онкол.— 2015.— № 2 (18).— С. 22—24.
3. Bath-Hextall F.J., Matin R.N., Wilkinson D. et al. Interventions for cutaneous Bowen’s disease // The Cochrane Database of Systematic Reviews.— 2013.— Vol. 6, Article ID CD007281.
4. Criscione V.D., Weinstock M.A., Naylor M.F. et al. Actinic keratoses: Natural history and risk of malignant transformation in the Veterans Affairs Topical Tretinoin Chemoprevention Trial // Cancer.— 2009.— N 115 (11).— Р. 2523— 2530.
5. Czarnecki D., Meehan C.J., Bruce F. et al. The majority of cutaneous squamous cell carcinomas arise in actinic keratoses // J. Cutan. Med. Surg.— 2002.— N 6.— Р. 207—209.
6. Frost C., Williams G., Green A. High incidence and regression rates of solar keratoses in a queensland community // J. Investigative Dermatology.— 2000.— N 115.— Р. 273— 277.
7. Heaphy M.R., Ackerman A.B. The nature of solar keratosis: a critical review in historical perspective // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 43.— Р. 138— 150.
8. Lober B.A., Lober C.W. Actinic keratosis is squamous cell carcinoma // South. Med. J.— 2000.— N 93.— Р. 650— 655.
9. Morton C.A., Birnie A.J., Eedy D.J. British Association of Dermatologists’ guidelines for the management of squamous cell carcinoma in situ (Bowen’s disease) 2014 // Br. J. Dermatol.— 2014.— N 170 (2).— Р. 245— 260.
10. Salasche S.J. Epidemiology of actinic keratoses and squamous cell carcinoma // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 42 (1 Pt. 2).— Р. 4—7.
11. Westers-Attema F., Van Den Heijkant B.G., Lohman P.M. et al. Bowen’s disease: a six-year retrospective study of treatment with emphasis on resection margins // Acta Dermato-Venereologica.— 2014.— Vol. 94, N 4.— Р. 431—435.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
11. на допомогу практичному лікарю
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 «Еліксир молодості» всередині насЄ.Г. Татузян, А.М. Біловол, С.Г. ТкаченкоХарківський національний медичний університет |
|---|
Ключові слова: плазмоліфтинг, фібробласти, молодість, тонус, старіння, тромбоцити.
Список літератури:
1. Ахмеров Р. Общие вопросы технологии. Плазмолифтинг // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
2. Ахмеров Р., Алтыева А., Зарудий Р. Особенности техники проведения плазмолифтинга в косметологии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
3. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Ахмеров Ф.Р. и др. Новый метод стимуляции регенерации тканей с использованием богатой тромбоцитами плазмы // VIII Узбекская Междунар. конф. «Стоматология» (Ташкент, 24—27 апреля 2012 г.).— 2012.— 95 с.
4. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Бочкова О.И., Рычкова И.Н. Аутостимуляция дермы при повышенном выпадении волос и алопеции // Экспер. и клин. дерматокосметол.— 2011. — № 4.— С. 36—40.
5. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. Достижения технологии Plasmolifting™: PlasmoliftingGel и Plasmoneedle в омоложении лица // Эстетическая медицина.— 2013.— Т. 12, № 4.— С. 3.
6. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. и др. Технология «Plasmolifting» — инъекционная форма тромбоцитарной аутоплазмы для лечения хронических катаральных гингивитов // Пародонтол.— 2012.— № 4 (65).— С. 80—84.
7. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И., Воробьев А.А. Применение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Технология Plasmolifting ТМ // Пластическая хирургия и косметология. —2013.— № 1 (192).— С. 94—104.
8. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Рычкова И.Н. и др. Аутостимуляция регенеративных процессов в челюстно-лицевой хирургии и косметологии: метод. пособие.— М., 2011.
9. Ахмеров Р., Зарудий Р., Рычкова И., Бочкова О. Плазмолифтинг (Plasmolifting) — лечение возрастной атрофии кожи богатой тромбоцитами аутоплазмой // Эстетическая медицина.— 2011.— Т. 10, № 2.— С. 181—187.
10. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Сарухан Н.А. и др. Лечение гингивита с помощью инъекционной формы богатой тромбоцитами плазмы — «Плазмолифтинг» // Ежегодная междунар. мед. конф. Российского Университета Дружбы Народов.— М., 2012.— С. 45.
11. Ахмеров Р.Р., Короткова О.И., Овечкина М.В. и др. Применение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Технология Plasmolifting™ // Пластическая хирургия и косметология.— 2013.— № 1.— С. 94.
12. Короткова О.И., Ахмеров Р.Р. Различные схемы введения богатой тромбоцитами плазмы при заболеваниях кожи и ее придатков // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
13. Лавров Д., Ахмеров Р. Лабораторные особенности PRP-терапии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
14. Alam M., Dover J.S., Solish N., Arndt K.A. Safety and persistence of injectable augmentation materials for correction of facial rhytids // J. Am. Acad. Dermatol (in press).
15. Andre P., Lowe N.J., Parc A. et al. Adverse reactions to dermal fillers: а review of European experiences // J. Cosmet. Laset Ther.— 2005.— N 7.— P. 171.
|
«Эликсир молодости» внутри насЕ.Г. Татузян, А.Н. Беловол, С.Г. ТкаченкоХарьковский национальный медицинский университет |
|---|
Ключевые слова: Плазмолифтинг, фибробласты, молодость, тонус, старение, тромбоциты.
Список литературы:
1. Ахмеров Р. Общие вопросы технологии. Плазмолифтинг // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
2. Ахмеров Р., Алтыева А., Зарудий Р. Особенности техники проведения плазмолифтинга в косметологии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
3. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Ахмеров Ф.Р. и др. Новый метод стимуляции регенерации тканей с использованием богатой тромбоцитами плазмы // VIII Узбекская Междунар. конф. «Стоматология» (Ташкент, 24—27 апреля 2012 г.).— 2012.— 95 с.
4. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Бочкова О.И., Рычкова И.Н. Аутостимуляция дермы при повышенном выпадении волос и алопеции // Экспер. и клин. дерматокосметол.— 2011. — № 4.— С. 36—40.
5. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. Достижения технологии Plasmolifting™: PlasmoliftingGel и Plasmoneedle в омоложении лица // Эстетическая медицина.— 2013.— Т. 12, № 4.— С. 3.
6. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. и др. Технология «Plasmolifting» — инъекционная форма тромбоцитарной аутоплазмы для лечения хронических катаральных гингивитов // Пародонтол.— 2012.— № 4 (65).— С. 80—84.
7. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И., Воробьев А.А. Применение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Технология Plasmolifting ТМ // Пластическая хирургия и косметология. —2013.— № 1 (192).— С. 94—104.
8. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Рычкова И.Н. и др. Аутостимуляция регенеративных процессов в челюстно-лицевой хирургии и косметологии: метод. пособие.— М., 2011.
9. Ахмеров Р., Зарудий Р., Рычкова И., Бочкова О. Плазмолифтинг (Plasmolifting) — лечение возрастной атрофии кожи богатой тромбоцитами аутоплазмой // Эстетическая медицина.— 2011.— Т. 10, № 2.— С. 181—187.
10. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Сарухан Н.А. и др. Лечение гингивита с помощью инъекционной формы богатой тромбоцитами плазмы — «Плазмолифтинг» // Ежегодная междунар. мед. конф. Российского Университета Дружбы Народов.— М., 2012.— С. 45.
11. Ахмеров Р.Р., Короткова О.И., Овечкина М.В. и др. Применение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Технология Plasmolifting™ // Пластическая хирургия и косметология.— 2013.— № 1.— С. 94.
12. Короткова О.И., Ахмеров Р.Р. Различные схемы введения богатой тромбоцитами плазмы при заболеваниях кожи и ее придатков // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
13. Лавров Д., Ахмеров Р. Лабораторные особенности PRP-терапии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
14. Alam M., Dover J.S., Solish N., Arndt K.A. Safety and persistence of injectable augmentation materials for correction of facial rhytids // J. Am. Acad. Dermatol (in press).
15. Andre P., Lowe N.J., Parc A. et al. Adverse reactions to dermal fillers: а review of European experiences // J. Cosmet. Laset Ther.— 2005.— N 7.— P. 171.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
12. Фармакотерапія в дерматовенерології
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Раствор клиндамицина (1 %) в терапии акнеС.А. МонаховПервый Московский государственный медицинский университет имени И.М. Сеченова, Россия |
|---|
Ключові слова: Акне, патогенез, P. acnes, воспаление, 1 % клиндамицин, раствор «Зеркалин».
Список літератури:
1. Монахов С.А., Иванов О.Л. Акне. Этиопатогенез, клиника, терапия. Методическое пособие для врачей.— М: Bayer HealthCare, 2012.— 32 с.
2. Eady E.A., Gloor M., Leyden J.J. Propionibacterium acnes resistance: a worldwide problem // Dermatology.— 2003.— Vol. 206.— P. 54—56.
3. Gollnick H., Cunfliffe W., Berson D. et al. Management of acne: A report form a global alliance to improve outcomes in acne // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 49 (Suppl. 1).— P. S1—S37.
4. Eady A.E., Cove J.H., Layton A.M. Is antibiotic resistance in cutaneous pro- pionibacteria clinically relevant? Implications of resistance for acne patients and prescribers // Am. J. Clin. Dermatol.— 2003.— Vol. 4.— P. 813—831.
5. Ross J.I., Snelling A.M., Carnegie E. et al. Antibiotic-resistant acne: lessons from Europe // Br. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 148.— P. 467—478.
6. Dreno B., Bettoli V., Ochsendorf F. et al. European recommendations on the use of oral antibiotics for acne // Eur. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 14.— P. 391—399.
7. Mobacken H. Oral tetracycline-treatment of acne. Rapid facial improvement, but back lesions are more difficult to treat // Lakartidningen.— 1993.— Vol. 90.— P. 2755—2757.
8. Campo M., Zuluaga A., Escobar P. et al. A comparative study on the effectiveness of lymecrcline and adapalene versus minocycline and adapalene in the treatment of acne vulgaris. Proceedings 20 th World Congress of Dermatology, 1—5 July 2002.— Paris (France).— 2002.— 5.
9. Levy R.M., Huang E.Y., Roling D. et al. Effect of antibiotics on the oropha- ryngeal flora in patients with acne // Arch.Dermatol.— 2003.— Vol. 139.— P. 467—471.
10. Макова Г.Н. Акне и проблема устойчивости к современным антибиотикам. Вторая Российская научно-практическая конференция с международным участием «Санкт-Петербургские дерматологические чтения», 2-я: Тезисы.— СПб, 2008.— P. 93—94.
Інше: Редакция выражает благодарность автору и Представительству в Украине «Ядран» — Галенская Лаборатория д. д.» (Хорватия) за разрешение на перепечатку статьи
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
13. Фармакотерапія в дерматовенерології
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Засіб для місцевого лікування екземиВ.І. Степаненко1, Л.М. Шкарапута2, Л.В. Сологуб1, Л.О. Наумова1, Л.О. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмістер1, В.П. Кухар21 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ |
|---|
Ключові слова: «Теобон-дитіомікоцид», топічний лікарський засіб, екзема, ефективність, мокнення, епітелізація.
Список літератури:
1. Дерматологія, венерологія / За ред. В.І. Степаненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
2. Медведь О.В., Шкарапута Л.М., В.Г. Коляденко та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 3 (42).— С. 83—86.
3. Патент Российской Федерации RU2185194. Способ лечения микробной экземы: Сингур Л.Г., Юцковский А.Д., Лаженцева Л.Ю., Каменская О.Г., Стефанович Я.А.
4. Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токсикологическая характеристика нового отечественного антимикотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол. —2001.— № 2.— С. 68—73.
5. Студницин А.А., Стоянов Б.Г. Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1984.— 272 с.
6. Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г. Топические кортикостероиды в дерматологической практике // Мед. панорама.— 2006.— № 5.
7. Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен-1,1-диоксида. Технология, опыт применения, перспективы / Под ред. проф. Л.Н. Шкарапуты.— К.: Наук. думка, 2014.— 606 с.
Інше: Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, корп. 2
Тел. (044) 287-30-34. E-mail: dvk2@ukr.net
Шкарапута Леонід Миколайович, д. техн. н., проф., зав. відділу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Сологуб Лариса Віталіївна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
Тищенко Людмила Олександрівна, к. хім. н., ст. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Наумова Людмила Олександрівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Шевченко Людмила Анатоліївна, мол. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Цехмістер Ярослав Володимирович, д. пед. н., проф. кафедри медичної і біологічної фізики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Кухар Валерій Павлович, д. хім. н., акад. НАН України, почесний директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії
НАН України
|
Средство для местного лечения экземыВ.И. Степаненко1, Л.Н. Шкарапута2, Л.В. Сологуб1, Л.А. Наумова1, Л.А. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмистер1, В.П. Кухарь21 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев |
|---|
Ключевые слова: «Теобон-дитиомикоцид», топическое лекарственное средство, экзема, эффективность, мокнутие, эпителизация.
Список литературы:
1. Дерматологія, венерологія / За ред. В.І. Степаненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
2. Медведь О.В., Шкарапута Л.М., В.Г. Коляденко та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 3 (42).— С. 83—86.
3. Патент Российской Федерации RU2185194. Способ лечения микробной экземы: Сингур Л.Г., Юцковский А.Д., Лаженцева Л.Ю., Каменская О.Г., Стефанович Я.А.
4. Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токсикологическая характеристика нового отечественного антимикотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол. —2001.— № 2.— С. 68—73.
5. Студницин А.А., Стоянов Б.Г. Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1984.— 272 с.
6. Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г. Топические кортикостероиды в дерматологической практике // Мед. панорама.— 2006.— № 5.
7. Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен-1,1-диоксида. Технология, опыт применения, перспективы / Под ред. проф. Л.Н. Шкарапуты.— К.: Наук. думка, 2014.— 606 с.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
14. Фармакотерапія в дерматовенерології
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Нові підходи до терапії герпесвірусних уражень та постгерпетичної невралгіїМ.Е. Запольський1, М.М. Лебедюк2, Н.Б. Прокоф’єва2, І.В. Ашаніна2, К.А. Борісова11 Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер |
|---|
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 65 пацієнтів віком від 18 до 65 років з різними формами оперізувального герпесу. Залежно від проведеної терапії пацієнтів розподілили на основну групу (n = 37) та групу порівняння (n = 28). а також на три групи залежно від терміну початку терапії (1-ша група — на 2—3-й день захворювання, 2-га група — на 4—6-й день, 3-тя група — на 7—10-й день). При лікуванні пацієнтів основної групи використовували валацикловірвмісні препарати («Вальтровір») у поєднанні з антиконвульсантами («Гатонін»), при лікуванні пацієнтів групи порівняння — стандартні схеми з використанням валацикловірвмісних препаратів.
Результати та обговорення. Серед пацієнтів основної групи, які отримували комбіновану терапію, постгерпетична невралгія развинулася в 35,1 % випадків, тоді як у групі порівняння — у 53,5 %. Ранню епітелізацію елементів відзначено на 7—8-му добу. Зникнення висипу пізніше 14-ї доби лікування спостерігали у 32,4 % пацієнтів основної групи та 39,3 % — групи порівняння.
Висновки. Одночасне використання аномальних нуклеотидів та антиконвульсантів сприяло зниженню частоти постгерпетичної невралгії в середньому на 18,4 %. Швидкість епітелізації герпетичних висипань та регресія постгерпетичної невралгії прямо пропорційно залежать від терміну початку специфічної терапії.
Ключові слова: оперізувальний герпес, постгерпетична невралгія, антиконвульсанти, «Вальтровір», «Гатонін».
Список літератури:
1. Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей.— 4-е изд., доп.— К., 2010.— 552 с.
2. Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Макарчук О.А. Постгерпетическая опоясывающая невралгия и ее лечение амантадином (ПК-МЕРЦ): научный обзор // Міжнар. неврол. журн.— 2012.— № 8 (54).— С. 77—84.
3. Исаков В.А., Исаков Д.В. Патогенез и лечение социально значимых вирусных урогенитальных инфекций (герпеса и папилломавирусной инфекции) // Клин. фармакол. и тер.— 2014.— № 23 (1).— С. 7—13.
4. Исаков В.А., Рыбалкин С.Б., Романцов М.Г. Герпесвирусная инфекция: Рекомендации для врачей.— СПб, 2006.— 96 с.
5. Марданлы С.Г., Кирпичникова Г.И., Неверов В.А. Герпетическая инфекция (простой герпес). Этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика, лечение.— Электрогорск: ЗАО «ЭКОлаб», 2011.— 48 c.
6. Менделевич Е.Г., Менделевич С.В. Постгерпетическая невралгия: лечебно-профилактические аспекты и терапия прегабалином // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика.— 2014.— № 2.— С. 57—61.
7. Нагорная Н.В. Герпесвирусные заболевания как междисциплинарная проблема // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 5 (209).— С. 13.
8. Осипова Л.С. Герпесвирусная инфекция: клиника, диагностика, особенности лечения и профилактики в современных условиях // Здоровье Украины.— 2008.— № 7 (188).— С. 63—65.
9. Осипова Л.С., Матюха М.Т. и др. Особенности течения постгерпетических осложнений и их лечение на современном этапе // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 15 (221).— С. 13—14.
10. Самгин М.А., Халдин А.А. Простой герпес, дерматологические аспекты.— М.: Медпресс-информ, 2002.— С. 91—92.
11. Степанченко О.А., Шаров М.Н., Максимова М.Ю. и др. Современные подходы к терапии постгерпетической невралгии тройничного нерва // Consilium medicum.— 2013.— Т. 15, № 2.— С. 106—108.
12. Boemo R.L., Navarrete M.L., García-Arumí A.M. et al. Ramsay Hunt syndrome: our experience // Acta Otorrinolaringol. Esp.— 2010.— Vol. 61 (6).— P. 418—421.
13. Coulson S., Croxson G.R., Adams R., Oey V. Prognostic factors in herpes zoster oticus (ramsay hunt syndrome) // Otol. Neurotol.— 2011.— Vol. 32 (6).— P. 1025—1030.
14. Harden R.N., Kaye A.D., Kintanar T., Argoff C.E. Evidence-based guidance for the management of postherpetic neuralgia in primary care // Postgrad. Med.— 2013.— Vol. 125 (4).— P. 191—202.
15. James S.H., Kimberlin D.W., Whitley R.J. Antiviral therapy for herpesvirus central nervous system infections: Neonatal herpes simplex virus infection, herpes simplex encephalitis, and congenital cytomegalovirus infection // Antiviral Research.— 2009.— Vol. 83, N 3.— P. 207—213.
16. Johnson R.W., Alvarez-Pasquin M.J., Bijl M. et al. Herpes zoster epidemiology, management, and disease and economic burden in Europe: a multidisciplinary perspective // Ther. Adv. Vaccines.— 2015.— Vol. 3 (4).— P. 109—120.
17. Lapolla W., Digiorgio C., Haitz K. et al. Incidence of postherpetic neuralgia after combination treatment with gabapentin and valacyclovir in patients with acute herpes zoster: open-label study // Arch. Dermatol.— 2011.— Vol. 147 (8).— P. 901—907.
18. Massengill J.S., Kittredge J.L. Practical considerations in the pharmacological treatment of postherpetic neuralgia for the primary care provider // J. Pain. Res.— 2014.— Vol. 7.— P. 125—132.
19. Porta C., Riboldi E., Sica A. Mechanisms linking pathogens-associated inflammation and cancer // Cancer Letters.— 2011.— Vol. 305, N 2.— P. 250—262.
20. Saarto T., Wiffen P.J. Antidepressants for neuropathic pain: a Cochrane review // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.— 2010.— Vol. 81 (12).— P. 1372—1373.
Інше: Запольський Максим Едуардович, д. мед. н., зав. шкірним відділенням Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру
65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5, ООШВД
Факc (048) 237-07-23. Е-mail: maksimz@3g.ua
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Прокоф’єва Ніна Борисівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Ашаніна Ірина Володимирівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Борісова Ксенія Олександрівна, лікар дерматовенеролог шкірного відділення Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру
|
Новые подходы к терапии герпесвирусных поражений и постгерпетической невралгииМ.Э. Запольский1, М.Н. Лебедюк2, Н.Б. Прокофьева2, И.В. Ашанина2, К.А. Борисова11 Одесский областной кожно-венерологический диспансер |
|---|
Материалы и методы. Под наблюдением находились 65 пациентов в возрасте от 18 до 65 лет с разными формами опоясывающего герпеса. В зависимости от проводимой терапии пациентов распределили в основную группу (n = 37) и группу сравнения (n = 28), а также в три группы в зависимости от срока начала терапии (1-я группа — на 2—3-й день заболевания, 2-я группа — на 4—6-й день, 3-я группа — на 7—10-й день). При лечении пациентов основной группы использовали валацикловирсодержащие препараты («Вальтровир») в сочетании с антиконвульсантами («Гатонин»), при лечении пациентов группы сравнения — стандартные схемы с использованием валацикловирсодержащих препаратов.
Результаты и обсуждение. Среди пациентов основной группы, получавших комбинированную терапию, постгерпетическая невралгия развилась в 35,1 % случаев, тогда как в группе сравнения — в 53,5 %. Ранняя эпителизация элементов отмечена на 7—8-е сутки. Разрешение высыпаний позднее 14-го дня лечения наблюдали у 32,4 % пациентов основной группы и 39,3 % — группы сравнения.
Выводы. Одновременное использование аномальных нуклеотидов и антиконвульсантов способствовало снижению частоты постгерпетической невралгии в среднем на 18,4 %. Скорость эпителизации герпетических высыпаний и регрессия постгерпетической невралгии прямо пропорционально зависят от срока начала специфической терапии.
Ключевые слова: Опоясывающий герпес, постгерпетическая невралгия, антиконвульсанты, «Вальтровир», «Гатонин».
Список литературы:
1. Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей.— 4-е изд., доп.— К., 2010.— 552 с.
2. Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Макарчук О.А. Постгерпетическая опоясывающая невралгия и ее лечение амантадином (ПК-МЕРЦ): научный обзор // Міжнар. неврол. журн.— 2012.— № 8 (54).— С. 77—84.
3. Исаков В.А., Исаков Д.В. Патогенез и лечение социально значимых вирусных урогенитальных инфекций (герпеса и папилломавирусной инфекции) // Клин. фармакол. и тер.— 2014.— № 23 (1).— С. 7—13.
4. Исаков В.А., Рыбалкин С.Б., Романцов М.Г. Герпесвирусная инфекция: Рекомендации для врачей.— СПб, 2006.— 96 с.
5. Марданлы С.Г., Кирпичникова Г.И., Неверов В.А. Герпетическая инфекция (простой герпес). Этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика, лечение.— Электрогорск: ЗАО «ЭКОлаб», 2011.— 48 c.
6. Менделевич Е.Г., Менделевич С.В. Постгерпетическая невралгия: лечебно-профилактические аспекты и терапия прегабалином // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика.— 2014.— № 2.— С. 57—61.
7. Нагорная Н.В. Герпесвирусные заболевания как междисциплинарная проблема // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 5 (209).— С. 13.
8. Осипова Л.С. Герпесвирусная инфекция: клиника, диагностика, особенности лечения и профилактики в современных условиях // Здоровье Украины.— 2008.— № 7 (188).— С. 63—65.
9. Осипова Л.С., Матюха М.Т. и др. Особенности течения постгерпетических осложнений и их лечение на современном этапе // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 15 (221).— С. 13—14.
10. Самгин М.А., Халдин А.А. Простой герпес, дерматологические аспекты.— М.: Медпресс-информ, 2002.— С. 91—92.
11. Степанченко О.А., Шаров М.Н., Максимова М.Ю. и др. Современные подходы к терапии постгерпетической невралгии тройничного нерва // Consilium medicum.— 2013.— Т. 15, № 2.— С. 106—108.
12. Boemo R.L., Navarrete M.L., García-Arumí A.M. et al. Ramsay Hunt syndrome: our experience // Acta Otorrinolaringol. Esp.— 2010.— Vol. 61 (6).— P. 418—421.
13. Coulson S., Croxson G.R., Adams R., Oey V. Prognostic factors in herpes zoster oticus (ramsay hunt syndrome) // Otol. Neurotol.— 2011.— Vol. 32 (6).— P. 1025—1030.
14. Harden R.N., Kaye A.D., Kintanar T., Argoff C.E. Evidence-based guidance for the management of postherpetic neuralgia in primary care // Postgrad. Med.— 2013.— Vol. 125 (4).— P. 191—202.
15. James S.H., Kimberlin D.W., Whitley R.J. Antiviral therapy for herpesvirus central nervous system infections: Neonatal herpes simplex virus infection, herpes simplex encephalitis, and congenital cytomegalovirus infection // Antiviral Research.— 2009.— Vol. 83, N 3.— P. 207—213.
16. Johnson R.W., Alvarez-Pasquin M.J., Bijl M. et al. Herpes zoster epidemiology, management, and disease and economic burden in Europe: a multidisciplinary perspective // Ther. Adv. Vaccines.— 2015.— Vol. 3 (4).— P. 109—120.
17. Lapolla W., Digiorgio C., Haitz K. et al. Incidence of postherpetic neuralgia after combination treatment with gabapentin and valacyclovir in patients with acute herpes zoster: open-label study // Arch. Dermatol.— 2011.— Vol. 147 (8).— P. 901—907.
18. Massengill J.S., Kittredge J.L. Practical considerations in the pharmacological treatment of postherpetic neuralgia for the primary care provider // J. Pain. Res.— 2014.— Vol. 7.— P. 125—132.
19. Porta C., Riboldi E., Sica A. Mechanisms linking pathogens-associated inflammation and cancer // Cancer Letters.— 2011.— Vol. 305, N 2.— P. 250—262.
20. Saarto T., Wiffen P.J. Antidepressants for neuropathic pain: a Cochrane review // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.— 2010.— Vol. 81 (12).— P. 1372—1373.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
15. Спостереження з практики
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Випадок плямистої атрофії типу Швеннінгера–Буцці: клінічні ознаки та диференційна діагностика з іншими типами атрофії шкіриВ.Е. Ткач1, Л.Д. Калюжна2, О.Д. Александрук1, М.С. Волошинович11 Івано-Франківський національний медичний університет |
|---|
Ключові слова: Атрофія шкіри, клінічні різновидності, рідкісна клінічна форма.
Список літератури:
1. Гольцов С.И. Анетодермия Швеннингера—Буцци: клинический случай № 225 // Connekticum viva.— 2009.— № 9.— С. 12—16.
2. Кондратьева Ю.С., Ерошенко Н.В., Гранина И.А. Анетодермия в практике врача-дерматолога // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2015.— № 1.— С. 21—24.
3. Молочков В.А., Карзанов О.В., Прокофьев А.А. и др. К эффективности фотофереза при анетодермии // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2013.— № 5.— С. 22—24.
4. Уфимцева М.А., Герасимова Н.М., Бочкарев Ю.М. и др. Анетодермия у больного сифилисом и туберкулезом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2006.— № 2.— С. 56—58.
5. Pönnighaus J.M., Jaeger G., Baum H.P. Anetoderma Schwenninger—Buzzi in a dark-skinned patient // Hautarzt.— 2001.— Vol. 52.— P. 950—951.
6. Thomas J.E., Mehregan D.R., Holland J., Mehregan D.A. Familialanetoderma // Int. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 42 (1).— P. 75—77.
Інше: Ткач Василь Євтихійович, засл. лікар України, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет». 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. Тел. (034) 222-32-27
Лідія Денисівна Калюжна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, засл. діяч науки і техніки
Александрук Олександр Дмитрович, зав. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Волошинович Мар’ян Стефанович, асист. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
|
Случай пятнистой атрофии типа Швеннингера — Буцци: клинические признаки и дифференциальная диагностика с другими типами атрофии кожиВ.Е. Ткач1, Л.Д. Калюжная2, А.Д. Александрук1, М.С. Волошинович11 Ивано-Франковский национальный медицинский университет |
|---|
Ключевые слова: атрофия кожи, клинические разновидности, редкая клиническая форма.
Список литературы:
1. Гольцов С.И. Анетодермия Швеннингера—Буцци: клинический случай № 225 // Connekticum viva.— 2009.— № 9.— С. 12—16.
2. Кондратьева Ю.С., Ерошенко Н.В., Гранина И.А. Анетодермия в практике врача-дерматолога // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2015.— № 1.— С. 21—24.
3. Молочков В.А., Карзанов О.В., Прокофьев А.А. и др. К эффективности фотофереза при анетодермии // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2013.— № 5.— С. 22—24.
4. Уфимцева М.А., Герасимова Н.М., Бочкарев Ю.М. и др. Анетодермия у больного сифилисом и туберкулезом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2006.— № 2.— С. 56—58.
5. Pönnighaus J.M., Jaeger G., Baum H.P. Anetoderma Schwenninger—Buzzi in a dark-skinned patient // Hautarzt.— 2001.— Vol. 52.— P. 950—951.
6. Thomas J.E., Mehregan D.R., Holland J., Mehregan D.A. Familialanetoderma // Int. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 42 (1).— P. 75—77.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
16. Спостереження з практики
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Герпетиформний дерматоз Дюрінга: етіологія, патогенез, клінічна картина, методи діагностики та лікуванняІ.А. ІваніщеваНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ |
|---|
Ключові слова: Герпетиформний дерматоз Дюрінга, етіологія, патогенез, клінічна картина, діагностика, лікування.
Список літератури:
1. Баранова О.А. Метаболічні порушення та обгрунтування можливості використання тезіграфічного методу дослідження при псоріазі // Врач. дело.— 1999.— № 2.— С. 18—22.
2. Беренбейн Б.А. Герпетиформный дерматит Дюринга // Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1995.— Т. 2.— С. 323—333.
3. Биткина О.А, Кривоногова П.Л., Мартусевич А.К., Пантелеева Г.А. Физико-химические параметры биологических жидкостей при герпетиформном дерматите Дюринга // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2012.— № 4.— С. 11—15.
4. Воробьев А.В., Мартусевич А.К., Перетягин С.П. Кристаллогенез биологических жидкостей и субстратов в оценке состояния организма.— Н. Новгород: ННИИТО Росмедтехнологий, 2008.
5. Гришина А.А., Криваткин С.Л., Мартусевич А.К. Revista de ozonoterapia (материалы 7-й Всероссийской науч.- практ. конф. с международным участием «Озон, активные формы кислорода и методы интенсивной терапии в медицине», 23—25 сентября 2009 г., Н. Новгород).— Vol. 3, N 1.— P. 101—104.
6. Лыкова С.Г. Морфогенез, клинические особенности и аспекты дифференциальной диагностики истинной акантолитической пузырчатки.— Новосибирск, 1996.— 93 c.
7. Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Луцюк М.Б. Функціональний стан імунної системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюрінга та їх лікування ентеросорбентом силардом П і аглютеновою дієтою // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2003.— № 1—4 (6).— С. 111—113.
8. Маев И.В., Самсонов А.А. Болезни двенадцатиперстной кишки. Руководство для врачей.— М., 2005.— С. 362—363.
9. Мартусевич А.К. Кристаллогенез биологических субстратов (сущность, диагностическая и индикаторная роль) // Технологии живых систем.— 2008.— Т. 5, № 2— 3.— С. 4—15.
10. Мартусевич А.К., Гришина А.А. Биокристалломика, общие представления, методология и методы исследования: учеб. пос.— Киров: Типография ВГСХА, 2009.— 26 c.
11. Машкиллейсон Л.Н. Частная дерматология.— М.: Медицина, 1965.— 524 с.
12. Мирзоев Ю.А., Лашманова А.Т., Акимов В.Г. Зависимость клинического течения герпатиформного дерматита Дюринга от степени свободнорадикального окисления липидов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1986.— № 9.— С. 19—22.
13. Пальцев М.А., Потекаев Н.Н., Казанцева И.А. Клинико- морфологическая диагностика заболеваний кожи.— М., 2004.— С. 88—92.
14. Парфенов А.И. Энтерология.— М., 2002.— С. 380—412.
15. Пашков Б.М., Стоянов Б.Г., Машкиллейсон Л.Н. Поражение слизистой оболочки рта при некоторых дерматозах и сифилисе.— М.: Медицина, 1976.— 160 с.
16. Провизион А.Н., Провизион Л.Н., Шварева Т.И., Баранцева Л.С. Редкие клинические формы дерматита Дюринга // Укр. мед. альманах.— 2010.— Т. 13, № 1.— С. 110— 113.
17. Прохоренкова В.И., Гайдаша А.А., Синицын Л.Н. Буллезные дерматозы.— Красноярск: ООО«ИПЦ «КАСС», 2008.— С. 40— 99.
18. Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н. Кожные и венерические болезни.— М., 1999.— Т. 2.— С. 235—243.
19. Торсуев Н.А., Шеклаков Н.Д., Романенко В.Н. Буллезные дерматозы.— М.: Медицина, 1979.— 296 с.
20. Флюгерант Т.Ф., Игнатьев В.К., Сергеев А.М., Гусев В.А. Клинические особенности глютеновой энтеропатии // Клин. мед.— 1995.— Т. 3, № 4.— С. 82—83.
21. Чижова А.Н. Герпетиформный дерматит Дюринга: варианты клинического течения // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2009.— № 2.— С. 49—53.
22. Ющенко А.А., Аюпова А.К. Структурно-оптические параметры сыворотки крови при лепре: пособие для врачей.— Астрахань: НИИ по изучению лепры Минздрава РФ, 2002.— С. 6—7.
23. Beutner E.H., Baughman R.D., Austin B.M. et al. A case of dermatitis herpetiformis with IgA endomysial antibodies but negative direct immunofluorescent findings // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 2 (Pr. 2).— P. 329—332.
24. Borroni G., Biagi F., Ciocca O., Vassalo C. IgA antiepidermal transglutaminase autoantibodies: a sensible and sensitive markers for diagnosis of dermatitis herpetiformis in adult patients // JEADV.— 2013.— Vol. 27.— P. 836—841.
25. Clark Kara, Powers Roxann, Kovach Rodney. An Unusual case of dermatitis herpetiformis // Pediatric. Drmatol.— 2014.— Vol. 31, N 4.— P. 511—514.
26. Colombo M., Volpini S., Orini S. et al. Linear IgA bullous dermatosis: the importance of a correct differential diagnosis // Minerva Pediatr.— 2008.— Vol. 60, N 3.— P. 351—353.
27. Elder D.E., Elenitsas R., Johnson B. Lever’s histopathology of the skin.— New-York: Lippincott—Raven Press, 1997.— P. 1104.
28. Eyster W.H., R.R. Kierland Prognosis of dermatitis herpetiformis, treated and untreated // AMA Arch. Derm. Syphilol.— 1951.— Vol. 64, N 1.— P. 1—8.
29. Griss J., Stingl G., Schmidt E., Bangert C. A rare bullous variant of dermatitis herpetiformis // Brit. J. Derm.— 2016.— Vol. 174, N 1.— P. 231—233
30. Hervonen K., Alakoski A., Salmi T.T. et al. Reduced mortality in dermatitis herpetiformis: a population— based Study of 476 patients // Brit. J. Derm.— 2012.— Vol. 167.— P. 1331—1337.
31. Hervonen Kaisa, Salmi T.T., Ilus Tuire, Paasikivi Kaija et al. Dermatitis herpetiformis Refractory to Gluten— free Dietary Treatment // Acta Derm. Venerol.— 2016.— Vol. 96.— P. 82— 86.
32. Krichnareddy Suneeta, Lewis S.K., Green P.H. Dermatitis Herpetiformis: clinical presentations are independent of manifestations of Celiac disease // Am. J. Clin. Dermatol.— 2014.— Vol. 15.— P. 51—56.
33. Kumar V., Jarzabek-Chorzelska M., Sulej J. et al. Tissue transglutaminase and endomusial antibodies — diagnostic markers of gluten-sensitive enteropathy in dermatitis herpetiformis // Clin. Immunol.— 2001.— Vol. 98, N 3.— P. 378—382.
34. Marietta E.V., Camilleri M. J., Castro L.A. Transglutaminase autoantibodies in Dermatitis Herpetiformis and Celiac Sprue // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128, N 2.— P. 332—335.
35. Reunala T., Salmi T.T., Hervonen Kaiza Dermatitis herpetiformis: Pathognomic transglutaminase IgA deposits in the skin and excellent prognosis on a gluten-free diet // Acta Derm. Venerol.— 2015.— Vol. 95.— P. 917—922.
36. Rose C., Dieterich W., Brocker E.B. et al. Circulating autoantibodies to tissue transglutaminase differentiate patients with dermatitis herpetiformis from those with linear IgA disease // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41, N 6.— P. 957—961.
37. Ziemer M., Pemler S., Simon J.C. Akantolytische variante einer Dermatitis herpetiformis Duhring // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2016.— Vol. 14, N 2.— P. 186—188.
38. Zhang F., Yang B., Lin Y. et al. Dermatitis herpetiformis in China: a report of 22 cases // JEADV.— 2012.— Vol. 26.— P. 903—907.
Інше: Іваніщева Ірина Анатоліївна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: CIA_84@i.ua
|
Герпетиформный дерматоз Дюринга: этиология, патогенез, клиническая картина, методы диагностики и леченияИ.А. ИванищеваНациональный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев |
|---|
Ключевые слова: герпетиформный дерматоз Дюринга, этиология, патогенез, клиническая картина, диагностика, лечение.
Список литературы:
1. Баранова О.А. Метаболічні порушення та обгрунтування можливості використання тезіграфічного методу дослідження при псоріазі // Врач. дело.— 1999.— № 2.— С. 18—22.
2. Беренбейн Б.А. Герпетиформный дерматит Дюринга // Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1995.— Т. 2.— С. 323—333.
3. Биткина О.А, Кривоногова П.Л., Мартусевич А.К., Пантелеева Г.А. Физико-химические параметры биологических жидкостей при герпетиформном дерматите Дюринга // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2012.— № 4.— С. 11—15.
4. Воробьев А.В., Мартусевич А.К., Перетягин С.П. Кристаллогенез биологических жидкостей и субстратов в оценке состояния организма.— Н. Новгород: ННИИТО Росмедтехнологий, 2008.
5. Гришина А.А., Криваткин С.Л., Мартусевич А.К. Revista de ozonoterapia (материалы 7-й Всероссийской науч.- практ. конф. с международным участием «Озон, активные формы кислорода и методы интенсивной терапии в медицине», 23—25 сентября 2009 г., Н. Новгород).— Vol. 3, N 1.— P. 101—104.
6. Лыкова С.Г. Морфогенез, клинические особенности и аспекты дифференциальной диагностики истинной акантолитической пузырчатки.— Новосибирск, 1996.— 93 c.
7. Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Луцюк М.Б. Функціональний стан імунної системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюрінга та їх лікування ентеросорбентом силардом П і аглютеновою дієтою // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2003.— № 1—4 (6).— С. 111—113.
8. Маев И.В., Самсонов А.А. Болезни двенадцатиперстной кишки. Руководство для врачей.— М., 2005.— С. 362—363.
9. Мартусевич А.К. Кристаллогенез биологических субстратов (сущность, диагностическая и индикаторная роль) // Технологии живых систем.— 2008.— Т. 5, № 2— 3.— С. 4—15.
10. Мартусевич А.К., Гришина А.А. Биокристалломика, общие представления, методология и методы исследования: учеб. пос.— Киров: Типография ВГСХА, 2009.— 26 c.
11. Машкиллейсон Л.Н. Частная дерматология.— М.: Медицина, 1965.— 524 с.
12. Мирзоев Ю.А., Лашманова А.Т., Акимов В.Г. Зависимость клинического течения герпатиформного дерматита Дюринга от степени свободнорадикального окисления липидов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1986.— № 9.— С. 19—22.
13. Пальцев М.А., Потекаев Н.Н., Казанцева И.А. Клинико- морфологическая диагностика заболеваний кожи.— М., 2004.— С. 88—92.
14. Парфенов А.И. Энтерология.— М., 2002.— С. 380—412.
15. Пашков Б.М., Стоянов Б.Г., Машкиллейсон Л.Н. Поражение слизистой оболочки рта при некоторых дерматозах и сифилисе.— М.: Медицина, 1976.— 160 с.
16. Провизион А.Н., Провизион Л.Н., Шварева Т.И., Баранцева Л.С. Редкие клинические формы дерматита Дюринга // Укр. мед. альманах.— 2010.— Т. 13, № 1.— С. 110— 113.
17. Прохоренкова В.И., Гайдаша А.А., Синицын Л.Н. Буллезные дерматозы.— Красноярск: ООО«ИПЦ «КАСС», 2008.— С. 40— 99.
18. Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н. Кожные и венерические болезни.— М., 1999.— Т. 2.— С. 235—243.
19. Торсуев Н.А., Шеклаков Н.Д., Романенко В.Н. Буллезные дерматозы.— М.: Медицина, 1979.— 296 с.
20. Флюгерант Т.Ф., Игнатьев В.К., Сергеев А.М., Гусев В.А. Клинические особенности глютеновой энтеропатии // Клин. мед.— 1995.— Т. 3, № 4.— С. 82—83.
21. Чижова А.Н. Герпетиформный дерматит Дюринга: варианты клинического течения // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2009.— № 2.— С. 49—53.
22. Ющенко А.А., Аюпова А.К. Структурно-оптические параметры сыворотки крови при лепре: пособие для врачей.— Астрахань: НИИ по изучению лепры Минздрава РФ, 2002.— С. 6—7.
23. Beutner E.H., Baughman R.D., Austin B.M. et al. A case of dermatitis herpetiformis with IgA endomysial antibodies but negative direct immunofluorescent findings // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 2 (Pr. 2).— P. 329—332.
24. Borroni G., Biagi F., Ciocca O., Vassalo C. IgA antiepidermal transglutaminase autoantibodies: a sensible and sensitive markers for diagnosis of dermatitis herpetiformis in adult patients // JEADV.— 2013.— Vol. 27.— P. 836—841.
25. Clark Kara, Powers Roxann, Kovach Rodney. An Unusual case of dermatitis herpetiformis // Pediatric. Drmatol.— 2014.— Vol. 31, N 4.— P. 511—514.
26. Colombo M., Volpini S., Orini S. et al. Linear IgA bullous dermatosis: the importance of a correct differential diagnosis // Minerva Pediatr.— 2008.— Vol. 60, N 3.— P. 351—353.
27. Elder D.E., Elenitsas R., Johnson B. Lever’s histopathology of the skin.— New-York: Lippincott—Raven Press, 1997.— P. 1104.
28. Eyster W.H., R.R. Kierland Prognosis of dermatitis herpetiformis, treated and untreated // AMA Arch. Derm. Syphilol.— 1951.— Vol. 64, N 1.— P. 1—8.
29. Griss J., Stingl G., Schmidt E., Bangert C. A rare bullous variant of dermatitis herpetiformis // Brit. J. Derm.— 2016.— Vol. 174, N 1.— P. 231—233
30. Hervonen K., Alakoski A., Salmi T.T. et al. Reduced mortality in dermatitis herpetiformis: a population— based Study of 476 patients // Brit. J. Derm.— 2012.— Vol. 167.— P. 1331—1337.
31. Hervonen Kaisa, Salmi T.T., Ilus Tuire, Paasikivi Kaija et al. Dermatitis herpetiformis Refractory to Gluten— free Dietary Treatment // Acta Derm. Venerol.— 2016.— Vol. 96.— P. 82— 86.
32. Krichnareddy Suneeta, Lewis S.K., Green P.H. Dermatitis Herpetiformis: clinical presentations are independent of manifestations of Celiac disease // Am. J. Clin. Dermatol.— 2014.— Vol. 15.— P. 51—56.
33. Kumar V., Jarzabek-Chorzelska M., Sulej J. et al. Tissue transglutaminase and endomusial antibodies — diagnostic markers of gluten-sensitive enteropathy in dermatitis herpetiformis // Clin. Immunol.— 2001.— Vol. 98, N 3.— P. 378—382.
34. Marietta E.V., Camilleri M. J., Castro L.A. Transglutaminase autoantibodies in Dermatitis Herpetiformis and Celiac Sprue // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128, N 2.— P. 332—335.
35. Reunala T., Salmi T.T., Hervonen Kaiza Dermatitis herpetiformis: Pathognomic transglutaminase IgA deposits in the skin and excellent prognosis on a gluten-free diet // Acta Derm. Venerol.— 2015.— Vol. 95.— P. 917—922.
36. Rose C., Dieterich W., Brocker E.B. et al. Circulating autoantibodies to tissue transglutaminase differentiate patients with dermatitis herpetiformis from those with linear IgA disease // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41, N 6.— P. 957—961.
37. Ziemer M., Pemler S., Simon J.C. Akantolytische variante einer Dermatitis herpetiformis Duhring // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2016.— Vol. 14, N 2.— P. 186—188.
38. Zhang F., Yang B., Lin Y. et al. Dermatitis herpetiformis in China: a report of 22 cases // JEADV.— 2012.— Vol. 26.— P. 903—907.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
17. Спостереження з практики
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Вияви деяких дерматозів на шкірі зовнішнього вухаВ.Г. КравченкоМедико-консультативний центр «Медіпол», Полтава |
|---|
Ключові слова: Екзема, світлова віспа, отомікози, антисептичний препарат «Цидіпол».
Список літератури:
1. Безшапочный С.Б., Соник Н.Б. Методика лечения больных наружным отитом // Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1994.— № 4.— С. 78—79.
2. Кравченко В.Г. Проявления экземы на коже ушей.— Материалы Областной научно-практической конференции врачей-дерматовенерологов Полтавщины.— Полтава, 1985.— 4 с.
3. Кравченко В.Г., Винниченко В.В. Отомикозы в дерматологической практике // Дерматология и венерология.— 1978.— Вып 13.— С. 80—82.
4. Кравченко В.Г. Cidipol — Цидипол. Рекламно-информационные материалы для зарубежного патентования.— Полтава, 1994.— 38 с.
5. Кравченко А.В. Антимікотична, трихомоноцидна та контрацептивна дія цидіполу як передумова розширення сфери його клінічного застосування.— Дис. ...канд. мед. наук.— К., 1996.— 158 с.
6. Кравченко В.Г. Лікування сонячних дерматитів цинк-цидиполовим «молочком».— Матеріали ХV Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств.— Чернівці, 2014.— С. 237—238.
7. Кунельская В.Я. Отомикозы.— М., 1976.— 56 с.
8. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А. и др. Опыт применения топических антимикотиков// Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3.— С. 79—83.
9. Лебедюк М.М., Федчук В.П. та ін. Антивірусні властивості цидиполу // Матеріали IХ з’їзду Українських лікарських товариств.— К., 2007.— С. 425—426.
10. Попова І.Б. Експериментально-клінічні обґрунтування застосування цидіполу при деяких дерматомікозах //Магістерська наукова праця з фаху «Дерматовенерологія».— Полтава, 2001.— 69 с.
11. Потоцкий И.И. Справочник дерматовенеролога.— К.: Здоров’я, 1985.— 224 с.
12. Соник Н.Б., Безшапочный С.Б., Куролес Т.В. Лазерное излучение в терапии наружных отитов // Матер. I Украинской конференции «Народная и нетрадиционная медицина…».— Полтава, 1993.— С. 13—14.
13. Сонік Н.Б. Обґрунтування комплексної терапії при зовнішніх отитах: Автореф. дис. …канд. мед. наук.— К., 1996.
14. Тарасов Д.И., Кунельская В.Я. и др. Отомикоз: метод. реком.— М., 1988.— 9 с.
15. Шапаренко Б.А., Бухарович М.Н., Ольховский А.М., Бочаров В.А. Заболевания наружного уха // Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1983.— № 6.— С. 15—18.
Інше: Кравченко Володимир Григорович, д. мед. н., проф., проф.-консультант медичного центру «Медіпол»
36002, м. Полтава, вул. Європейська, 145
Тел. (053) 250-89-32
Е-mail: vladkrav@mail.ru
|
Проявления некоторых дерматозов на коже наружного ухаВ.Г. КравченкоМедико-консультативный центр «Медипол», Полтава |
|---|
Ключевые слова: экзема, световая оспа, отомикозы, антисептический препарат «Цидипол».
Список литературы:
1. Безшапочный С.Б., Соник Н.Б. Методика лечения больных наружным отитом // Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1994.— № 4.— С. 78—79.
2. Кравченко В.Г. Проявления экземы на коже ушей.— Материалы Областной научно-практической конференции врачей-дерматовенерологов Полтавщины.— Полтава, 1985.— 4 с.
3. Кравченко В.Г., Винниченко В.В. Отомикозы в дерматологической практике // Дерматология и венерология.— 1978.— Вып 13.— С. 80—82.
4. Кравченко В.Г. Cidipol — Цидипол. Рекламно-информационные материалы для зарубежного патентования.— Полтава, 1994.— 38 с.
5. Кравченко А.В. Антимікотична, трихомоноцидна та контрацептивна дія цидіполу як передумова розширення сфери його клінічного застосування.— Дис. ...канд. мед. наук.— К., 1996.— 158 с.
6. Кравченко В.Г. Лікування сонячних дерматитів цинк-цидиполовим «молочком».— Матеріали ХV Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств.— Чернівці, 2014.— С. 237—238.
7. Кунельская В.Я. Отомикозы.— М., 1976.— 56 с.
8. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А. и др. Опыт применения топических антимикотиков// Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3.— С. 79—83.
9. Лебедюк М.М., Федчук В.П. та ін. Антивірусні властивості цидиполу // Матеріали IХ з’їзду Українських лікарських товариств.— К., 2007.— С. 425—426.
10. Попова І.Б. Експериментально-клінічні обґрунтування застосування цидіполу при деяких дерматомікозах //Магістерська наукова праця з фаху «Дерматовенерологія».— Полтава, 2001.— 69 с.
11. Потоцкий И.И. Справочник дерматовенеролога.— К.: Здоров’я, 1985.— 224 с.
12. Соник Н.Б., Безшапочный С.Б., Куролес Т.В. Лазерное излучение в терапии наружных отитов // Матер. I Украинской конференции «Народная и нетрадиционная медицина…».— Полтава, 1993.— С. 13—14.
13. Сонік Н.Б. Обґрунтування комплексної терапії при зовнішніх отитах: Автореф. дис. …канд. мед. наук.— К., 1996.
14. Тарасов Д.И., Кунельская В.Я. и др. Отомикоз: метод. реком.— М., 1988.— 9 с.
15. Шапаренко Б.А., Бухарович М.Н., Ольховский А.М., Бочаров В.А. Заболевания наружного уха // Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1983.— № 6.— С. 15—18.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
18. ювілеї
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Рушану Фатіховичу Айзятулову — 65 років |
|---|
Кандидатську дисертацію на тему «Функціональні порушення судин у хворих на алергічний васкуліт з переважним ураженням шкіри та їх корекція при комплексній терапії із застосуванням вазоактивних препаратів» захистив у 1983 р. у Військово-медичній академії імені С.М. Кірова у м. Ленінграді, докторську дисертацію на тему «Терапія і профілактика мікозів стоп у гірників вугільних шахт» — у 1990 р. у Центральному науково-дослідному шкірно-венерологічному інституті МОЗ СРСР (Москва).
Професор Айзятулов — кваліфікований лікар-дерматовенеролог вищої категорії. Його наукові праці присвячені проблемам дерматовенерології і педагогіки вищої школи. Широку популярність здобули праці, присвячені етіології, патогенезу, клініці, лікуванню та профілактиці тяжких дерматозів і захворювань, які передаються статевим шляхом. Рушан Фатіхович є автором та співавтором понад 500 праць, зокрема автором 9 монографій, 5 патентів на винахід, 8 раціоналізаторських свідоцтв, 2 інформаційних листів, 12 методичних рекомендацій. Він є членом Ради Донецького національного медичного університету імені Максима Горького, Ради стоматологічного факультету, Нью-Йоркської академії наук, Європейської Академії дерматології і венерології, Національної Спілки журналістів України, редколегії низки журналів, віце-президентом Української асоціації дерматовенерологів і косметологів.
Р.Ф. Айзятулову присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». У 2011 р. його нагороджено Грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України, у 2013 р. — почесним знаком Національної спілки журналістів України.
Рушан Фатіхович є засновником та головним редактором «Журналу дерматовенерології і косметології імені М.О. Торсуєва», який внесено у перелік медичних видань ВАК України. Він є організатором проведення науково-практичних конференцій, які входять до реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій та наукових семінарів, котрі проводяться в Україні. Постійно бере участь у республіканських конференціях, з’їздах, семінарах, а також у міжнародних конференціях, де виступає з доповідями.
Професор Айзятулов підготував 5 кандидатів медичних наук і 2 докторів медичних наук. Забезпечує методичну та навчальну роботу зі студентами 4-го курсу всіх факультетів і лікарями-курсантами на передатестаційних циклах підвищення кваліфікації та циклах тематичного вдосконалення. Серед співробітників кафедри, студентів та лікарів користується заслуженим авторитетом та повагою.
Із грудня 2014 р. Р.Ф. Айзятулов є завідувачем кафедри дерматовенерології і косметології Донецького національного медичного університету імені Максима Горького (м. Лиман), проводить лікувальну роботу у шкірно-венерологічному диспансері м. Слов’янська, а також надає консультативну допомогу населенню Донецької області та інших регіонів України.
Президія Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, члени Донецького обласного осередку Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, редакційна колегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології» щиро вітають Рушана Фатіховича з ювілеєм і бажають йому здоров’я та нових творчих звершень на професійній ниві.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
19. Ювілеї
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Івану Савелійовичу Фучіжи — 65 |
|---|
Народився ювіляр на Одещині в селянській родині.
Після закінчення середньої школи в 1968 році вступив на лікувальний факультет Одеського медичного інституту імені М.І. Пирогова. Ще в студентські роки, від 1973-го, трудився середнім медичним працівником кардіологічної лікарні.
У 1974 році після закінчення інституту з відзнакою його направили на роботу в Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології імені І.І. Мечникова, де працював в лабораторії екології вірусів. Наукова діяльність була спрямована на дослідження механізмів мінливості вірусів грипу. За час роботи став співавтором двох винаходів та низки наукових праць. Колектив лабораторії теоретично й експериментально довів обмеженість мінливості вірусів грипу та високу ймовірність повернення збудників минулих часів. Згадану теорію підтвердили час та наступні епідемії грипу.
1982 року І.С. Фучіжи захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, а в 1984-му йому присвоїли вчене звання старшого наукового співробітника.
У 1984 році І.С. Фучіжи призначено на посаду головного епідеміолога відділу охорони здоров’я Одеського обласного виконкому. На цій посаді здобув досвід з організації охорони здоров’я та проведення протиепідеміологічних заходів у осередках інфекційних захворювань, відповідав за організацію профілактичних і протиепідемічних заходів у області на випадок застосування бактеріологічної зброї.
У 1988 році І.С. Фучіжи очолив відділ особливо небезпечних інфекцій в Одеській обласній санепідстанції. Безпосередньо організовував протиепідемічні та профілактичні заходи під час спалахів холери, туляремії, сибірки та інших інфекцій. Особливої уваги надавав організації роботи з виявлення ВІЛ-інфікованих та профілактичним заходам. Не раз брав участь у підготовці нормативних документів МОЗ України з проблеми СНІДу, холери та інших особливо небезпечних інфекцій. Входив до складу комісій МОЗ України з перевірки організації профілактичних та протиепідемічних заходів щодо особливо небезпечних інфекцій у різних регіонах країни.
1998 року І.С. Фучіжи очолив Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер. На цій посаді Іван Савелійович зробив значний внесок у розбудову дерматовенерологічної служби Одещини, систематично надає увагу зміцненню матеріальної бази диспансеру, підвищенню кваліфікації лікарів-дерматовенерологів, удосконаленню системи виявлення та обліку хворих на недуги, що передаються статевим шляхом.
І.С. Фучіжи очолює Одеський обласний осередок Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів, член Президії УАЛДВК. Бере активну участь у організації науково-практичних конференцій УАЛДВК, підготовці лікарів-дерматовенерологів на кафедрі дерматології та венерології Одеського національного медичного університету, де працює за сумісництвом. Практичну діяльність успішно поєднує з науковою: автор понад 70 наукових праць.
Як організатор охорони здоров’я та лікар-клініцист Фучіжи зажив авторитету серед медичної спільноти України. Має Почесні грамоти МОЗ України, Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної Ради, Почесну відзнаку Одеської обласної адміністрації та Одеської обласної Ради. У 2009 році йому присвоєно звання «Заслужений лікар України».
Президія Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів, співробітники Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, кафедри Одеського національного медичного університету та редакційна колегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології» щиро вітають Івана Савелійовича з ювілеєм та бажають міцного здоров’я і нових здобутків у професійній і громадській діяльності.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
20. Ювілеї
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 До 60-річчя Юрія Борисовича Коваленка |
|---|
Народився він 20 серпня 1956 року в Ташкенті Узбецької РСР. 1973-го вступив до Запорізького медичного інституту, який успішно закінчив у 1979-му. Від 1979 до 1980 року проходив інтернатуру на базі Запорізького обласного шкірно-венерологічного диспансеру.
Від 1980 до 1985 року працював лікарем-дерматовенерологом МСЧ заводів «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь», від 1985 до 1990-го був головним лікарем Бердянського міжрайонного шкірно-венерологічного диспансеру, від 1990 до 1995-го — асистентом кафедр дерматовенерології Дніпропетровської медичної академії та Запорізького медичного університету. Від 1995 до 2001 року — заступник головного лікаря Запорізького обласного шкірвендиспансеру з організаційно-методичної роботи, від 2001 до 2010-го — головний лікар Запорізького міського шкірно-венерологічного диспансеру, а від 2010-го й до сьогодні — головний лікар КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» ЗОР. Головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я з фаху дерматовенерологія.
У 1988 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Особливості епідеміології, патогенезу, лікування та профілактики мікозів стоп і екземи у робітників підприємств чорної металургії». У Запорізький медичній академії післядипломної освіти від 2003 року за сумісництвом працює асистентом кафедри сімейної медицини, від 2006-го — на посаді доцента кафедри загальної практики — сімейної медицини ЗМАПО з курсами дерматовенерології та психіатрії. Ю.Б. Коваленко має 70 публікацій. Після захисту кандидатської дисертації опубліковано 55 наукових праць. Під час роботи на посаді доцента кафедри видано 11 наукових праць, у т. ч. три навчальних посібники.
На всіх ділянках роботи Юрій Борисович виявляє себе як грамотний фахівець — дерматовенеролог, умілий організатор, вимогливий керівник. Завжди займає активну життєву позицію, ефективно впроваджує нові форми роботи, сучасні методи лабораторного обстеження та лікування.
Бере участь у діяльності Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. Делегат багатьох з’їздів та конференцій УАЛДВК, голова Запорізького осередку УАЛДВК. Ю.Б. Коваленка тричі відзначали Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України «за значний особистий внесок у розвиток системи охорони здоров’я та зміцнення структури галузі», а також Почесною грамотою управління охорони здоров’я Запорізької ОДА.
Ювіляр активно співпрацює з неурядовими благодійними організаціями, зокрема з фінансовим фондом «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», в сфері забезпечення доступу уразливих груп населення до діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом. Від 2012 року регіональний координатор з ІПСШ Програми 10-го раунду Глобального фонду народонаселення ООН.
Президія УАЛДВК, редакційна колегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології», трудовий колектив Запорізького обласного шкірно-венерологічного клінічного диспансеру, співробітники кафедри дерматовенерології ЗДМУ та ЗМАПО і дерматовенерологи Запорізького краю щиро вітають Юрія Борисовича з ювілеєм, бажають йому міцного здоров’я, невичерпних творчих сил на довгі роки.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
21. З історії дерматології
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Історія двох фотографійС.С. Корхов, М.М. ЛебедюкОдеський національний медичний університет |
|---|
Ключові слова: біографія, історія вітчизняної і світової науки, дерматологія, сифілідологія, Мікробіологічні курси, Інститут Пастера, світовий конгрес, Париж, Одеса.
Список літератури:
1. Ельский В.Н., Заблоцкая К.В., Жадинский Н.В. Профессор Николай Николаевич Благовещенский (к 120-летию со дня рождения) // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище, професійне здоров’я, патологія.— 2014.— № 2 (2).— С. 145—151.
2. Кубанова А.А., Самцов А.В., Заславский Д.В. У истоков мировой дерматологии // Вест. дерматол. и венерол.— М.: Медиа Сфера, 2011.— № 3.— С. 162—173.
3. Сайт Института Пастера http://www.pasteur.fr.infosci/archives.
4. Engin B., Yardımcı G., Tüzün Y., Celâleddin Muhtar Özden // J. Turkish Acad. Dermatol.— 2012.— Vol. 6.— P. 1—3.
Інше: Корхов Сергій Сергійович, к. мед. н., доц. кафедри дерматології і венерології Одеського національного медичного університету
65000, м. Одеса, Валіховський пров., 2
Тел. (050) 390-57-07
Е-mail: orkho68@mail.ru
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології і венерології Одеського національного медичного університету
|
История двух фотографийС.С. Корхов, М.Н. ЛебедюкОдесский национальный медицинский университет |
|---|
Ключевые слова: Биография, история отечественной и мировой науки, дерматология, сифилидология, Микробиологические курсы, Институт Пастера, мировой конгресс, Париж, Одесса.
Список литературы:
1. Ельский В.Н., Заблоцкая К.В., Жадинский Н.В. Профессор Николай Николаевич Благовещенский (к 120-летию со дня рождения) // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище, професійне здоров’я, патологія.— 2014.— № 2 (2).— С. 145—151.
2. Кубанова А.А., Самцов А.В., Заславский Д.В. У истоков мировой дерматологии // Вест. дерматол. и венерол.— М.: Медиа Сфера, 2011.— № 3.— С. 162—173.
3. Сайт Института Пастера http://www.pasteur.fr.infosci/archives.
4. Engin B., Yardımcı G., Tüzün Y., Celâleddin Muhtar Özden // J. Turkish Acad. Dermatol.— 2012.— Vol. 6.— P. 1—3.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
22. Наукова періодика
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 За матеріалами зарубіжних наукових виданьПідготували К.В. Коляденко, В.В. Короленко |
|---|
Розацеа пов’язана з підвищеним ризиком розвитку захворювань органів травлення
Расова різниця та виживаність при меланомі
Рекомендації AAD щодо лікування кільцеподібної гранульоми
Бородавки на руках пов’язані з подальшим розвитком плоскоклітинного раку шкіри у пацієнтів із псоріазом, які отримували ПУВА
Рекордні показники інфікувань сифілісом у Німеччині
Вийшли нові стандарти ВООЗ з лікування гонореї та хламідіозу
Глобальний тягар вірусного гепатиту: кращі оцінки для керівництва зусиллями з його ліквідації
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
Авторизація
Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51
Видавництво
Послуги
Партнери
Рекламодавці
Передплата
© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»