І. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
Хвороби шкіри гострозаразного характеру та хронічні шкірні захворювання, а також інфекції, що передаються статевим шляхом, становлять одну з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні. Вони істотно впливають на якість життя пацієнтів та їхніх родин і зумовлюють збільшення кількості випадків первинного виходу на інвалідність. Інфекції, що передаються статевим шляхом, є основним чинником розвитку чоловічого та жіночого безпліддя, стимулюють природжені вади плоду та новонароджених дітей, становлять базову причину депопуляції в Україні. Переважан­ня останніми роками статевого шляху передачі вірусу імунодефіциту людини зумовило зарахування ВІЛ-інфекції до захворювань, які передаються статевим шляхом.

Голові Комітету Верховної Ради України
з питань охорони здоров’я
О.В. БОГОМОЛЕЦЬ

Копії: Заступнику міністра охорони здоров’я України
В.В. ШАФРАНСЬКОМУ

Головним обласним дерматовенерологам,
членам Президії УАЛДВК

Вельмишановна Ольго Вадимівно!

Висловлюємо Вам свою глибоку повагу та звертаємось з проханням розглянути Концепцію Загальнодержавної цільової програми розвитку системи спеціалізованої медичної допомоги хворим на захворювання шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом, на період до 2020 року, розроблену ініціативною групою в складі низки членів Президії ВГО «Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів», а також багатьох головних обласних дерматовенерологів, співробітників ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», завідувачів профільних кафедр ВНМЗ України (додається).
Нагальна потреба в розробці відповідної Програми та її затвердженні на державному рівні зумовлюється значною поширеністю та медико-соціальною значущістю низки захворювань шкіри, зокрема заразних (короста, піодермії, мікози та ін.) та інвалідизуючих (пухирчатка, арт­ропатичний псоріаз та ін.), а також значущістю інфекцій, що передаються статевим шляхом, в аспекті збережен­ня та зміцнення репродуктивного здоров’я  населення України.
З огляду на зазначене вище просимо Вас з державницьких позицій (як голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я), а також як лікаря-дерматовенеролога (котрий обізнаний зі значенням та специфікою дерматовенерологічної допомоги)  розглянути представлену Концепцію та визначити можливі напрями її подальшого розвитку.
Просимо Вас розглянути також питання щодо крайньої потреби в створенні при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я робочої групи в складі профільних спеціалістів із подальшої розробки Загальнодержавної цільової програми розвитку системи спеціалізованої ме­­дичної допомоги хворим на захворювання шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом, на період до 2020 року. Крім цього, враховуючи медико-соціальне значення інфекцій, що передаються статевим шляхом, висловлюємо побажання щодо  нагальної потреби в залученні цієї робочої групи до розробки та подання до Кабінету Міністрів України проекту постанови «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2020 р.».

З глибокою повагою
президент УАЛДВК                                                                                                
д. мед. н., проф.,
головний позаштатний спеціаліст
МОЗ України зі спеціальності
«Дерматовенерологія»                                     
В.І. Степаненко

26—27 листопада 2015 року в місті Тернополі відбулася науково-практична конференція

«Менеджмент надання спеціалізованої медичної допомоги
при інфекціях, які передаються статевим шляхом»
Конференцію організувала Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів та її Тернопільський осередок за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Тернопільсь­кого державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Інституту дерматології та венерології Національної академії медичних наук України. У конференції взяли участь закордонні гості, зокрема професор Маріус Домейка та професор Магнус Унемо (Швеція).
Перед початком конференції у ректораті медичного університету відбулася робоча зустріч, присвячена оптимізації діагностики та лікування ІПСШ в Україні. У зустрічі взяли участь головний дерматовенеролог Міністерства охорони здоров’я України, президент УАЛДВК професор В.І. Степаненко, ректор Тернопільського медичного університету професор М.М. Корда та проректор з наукової роботи професор І.М. Кліщ, віце-президент УАЛДВК, головний дерматовенеролог Тернопільської області доцент О.І. Хара, завідувач лабораторії Тернопільського обласного шкірно-венерологічного диспансеру І.Б. Бойко, а також професор Маріус Домейка та професор Магнус Унемо. У теплій невимушеній обстановці відбувся обмін думками з актуальних питань діагностики та лікування ІПСШ. Закордонні гості оцінили високий професіоналізм тернопільських лікарів та висловили впевненість у необхідності створення в м. Тернополі референс-лабораторії з питань верифікації діагнозів ІПСШ. Було досягнуто домовленості щодо об’єднання зусиль тернопільських науковців і практиків з обговорених питань.
Безпосередньо у конференції взяли участь понад 250 дерматовенерологів та 196 лікарів-лаборантів з різних регіонів України. Делегатів конференції привітали головний дерматовенеролог Міністерства охорони здоров’я України професор В.І. Степаненко, ректор Тернопільського державного медичного університету професор М.М. Корда, директор Інституту дерматології та венерології НАМН України професор Я.Ф. Кутасевич, головний дерматовенеролог Тернопільської області доцент О.І. Хара, професор Маріус Домейка. На конференції заслухано 12 доповідей, присвячених актуальним питанням розвитку дерматовенерологічної науки та практики. З доповідями виступили: головний лікар Н.В. Маняк (Рівне), професор Т.В. Святенко (Дніпропетровськ), професор Я.Ф. Кутасевич (Харків), професор Г.М. Бондаренко (Харків), доцент М.Р. Анфілова (Вінниця), доцент І.С. Миронюк (Ужгород), кандидат медичних наук Т.С. Шкробот та лікар О.К. Глушок (Тернопіль), а також професор Маріус Домейка та професор Магнус Унемо. Проблемні питання діаг­ностики ІПСШ висвітлила у своїй доповіді завідувач лабораторії І.Б. Бойко (Тернопіль).
Під час роботи конференції відбувалися жваві дискусії стосовно перспектив розвитку дерматовенерологічної служби та потреби в розробленні й оновленні клінічних протоколів з дерматовенерології.
Тренінг для лікарів-лаборантів, присвячений питанням стандартів якості лабораторних дослід­жень, провели професор Маріус Домейка (Швеція) та представник Національного агентства з акредитації Л.Ю. Шевченко за участю завідувача лабораторії Тернопільського обласного шкірно-венерологіч­ного диспансеру — експерта з якості лабораторної діагностики І.Б. Бойко.
Активну участь у підготовці та проведенні конференції взяли професор С.І. Галникіна, доцент М.І. Шкільна (Тернопіль) та головний дерматовенеролог Львівської області О.О. Сизон.

Мета роботи — дослідити рівні цитокінів у хворих на псоріаз, що мають значення для формування імунного запалення, зокрема ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23, та визначити їхню роль у патогенезі цього дерматозу.
Матеріали та методи. Визначали рівні прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-17 та ІЛ-23 у сироватці крові хворих на псоріаз (n = 139) за методом імуноферментного аналізу до та після курсу системної імуносупресивної терапії.
Результати та обговорення. Рівні ФНП-α, ІЛ-17 та ІЛ-23 у хворих на псоріаз були значно вищі, ніж у контрольної групи. Після курсу системної імуносупресивної терапії етанерцептом у всіх 139 хворих на псоріаз виявлено зниження рівнів ФНП-α, ІЛ-17 і ІЛ-23 та наближення їхніх значень до норми (контрольна група).
Висновки. Вірогідно вищі рівні прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23 у крові хворих на псоріаз вульгарний з прогресуючою або стаціонарною стадіями порівняно з показниками практично здорових осіб вказують на їхню роль у патогенезі цього дерматозу.
Порушення рівнів медіаторів імунної відповіді, які беруть участь у формуванні імунного запалення, зокрема цитокінів, у організмі хворих на псоріаз, може слугувати додатковим тестом для прогнозування клінічного перебігу цього дерматозу.

Ключові слова: Псоріаз, ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23, системна імуносупресивна терапія.

Список літератури:  
1.    Бережная Н.М., Чехун В.Ф. Иммунология злокачественного роста.— К.: Наукова думка, 2005.— 790 с.
2.    Дерматологія, венерологія: підручник / За ред. В.І. Степа­ненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
3.    Долгушин И.И., Бухарин О.В. Нейтрофилы и гомеостаз.— Екатеринбург, 2001.— 278 с.
4.    Катунина О.Р. Иммунологические процессы в коже // Всерос. конгрес дерматовенерологов.— 2007.— С. 62.
5.    Кауфман О.Я. Лейкоциты, базофильные и эозинофильные гранулоциты // Воспаление.— 1995.— С. 137—150.
6.    Пинсон И.Я. К вопросу о патогенезе псориаза // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2006.— № 2.— С. 24—27.
7.    Albanesi C., Scarponi C., Cavani A. Interleukin 17 is pro­du­ced by both Th1 and Th2 lymphocytes, and modulates interferongamma and interleukin-4-induced activation of human keratinocytes // J. Invest. Dermatol.— 2000.— Vol. 115.— P. 81—87.
8.    Arican O., Aral M., Sasmaz S., Ciragil P. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17 and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediators Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
9.    Frucht D.M. IL-23: a cytokine that acts on memory T cells // Sci STKE.— 2002.— Vol. 114.— Р. E1.
10.    Haider A.S., Lowes M.A., Suarez-Farinas M. et al. Identifi­cation of cellular pathways of «type 1», Th17 T cells, and TNF-and inducible nitric oxide synthase-producing dendri­tic cells in autoimmune inflammation through pharmacoge­nomic study of cyclosporine A in psoriasis // J. Immunol.— 2008.— Vol. 180.— P. 1913—1920.
11.    Kanda N., Koike S., Watanabe S. IL-17 suppresses TNF-α-induced CCL27 production through induction of COX-2 in human keratinocytes // J. Allergy Clin. Immunol.— 2005.— Vol. 116.— P. 1144—1450.
12.    Lankford C.S., Frucht D.M. A unique role for IL-23 in promoting cellular immunity // J. Leukoc. Biol.— 2003.— Vol. 73.— P. 49—56.
13.    Lima E.A., Lima M.A. Reviewing concepts in the immuno­pathogenesis of psoriasis // An. Bras. Dermatol.— 2011.— Vol.—86 (6).— P. 1151—1158.
14.    Lee E., Trepicchio W.L., Oestreicher J.L. et al. Increased expression of interleukin 23 p19 and p40 in lesional skin of patients with psoriasis vulgaris // J. Exp. Med.— 2004.— Vol. 199.— P. 125—130.
15.    Lowes M.A., Kikuchi T., Fuentes-Duculan J. et al. Psoriasis vul­garis lesions contain discrete populations of Th1 and Th17 T cells // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128 (5).— P. 1207—1211.
16.    Maertzdorf J., Osterhaus A.D., Verjans G.M. IL-17 expres­sion in human herpetic stromal keratitis: modulatory effects on chemokine production by corneal fibroblasts // J. Immu­nol.—2002.— Vol. 169.— P. 5897—5903.
17.    Oppmann B., Lesley R., Blom B. et al. Novel p19 protein engages IL-12 p40 to form a cytokine, IL-23, with biological activities similar as well as distinct from IL-12 // Immunity.— 2000.— Vol. 13.— P. 715—725.
18.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
19.    Singri P., West D.P., Gordon K.B.,—Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138.— P. 657—663.
20.    Torti D.C., Feldman S.R. Interleukin-12, interleukin-23 and psoriasis: current prospects // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 57.— P. 1059—1068.

Інше:  
Степаненко Роман Леонідович, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13. E-mail: rstepanenko_md@mail.ru 

У статті наведено вибіркові результати обстеження 10 хворих на атопічний дерматит. Проведено детальний аналіз алергологічного анамнезу та індексу SCORAD при різних формах захворювання. Представлено визначення інтерлейкіну-2, -4 та -6. Проведено імунологічне дослідження з визначенням клітинного та гуморального імунітету шляхом вивчення основних субпопуляцій лімфоцитів: Т-лімфоцитів (CD3), Т-лімфоцитів-хелперів (CD4), цитотоксичних Т-лімфоцитів (СD8), В-лімфоцитів (CD20), НK-клітин (CD16) з метою корекції лікування та удосконалення діаг­ностики атопічного дерматиту.

Ключові слова: Атопічний дерматит, свербіж, інтерлейкін, імунітет, імунограма.

Список літератури:
1.    Callen J.P., Jorizzzo J.L. Dermatological Signs of Internal Diseases // Saunders.— 2003.— P. 374.
2.    Cremer B., Heimann A., Dippel E., Czarnetzki B. Pruritoge­nic effects of mitogen-stimulated peripheral blood mononuclear cells in atopic eczema // Acta Derm. Venereol.— 1995.— Vol. 75.— P. 426—428.
3.    Darsow U., Scharein E., Bromm S., Ring J. Skin testing of the pruritogenic activity of histmine and cytokines (interleukin-2 and tumor necrosis factor alfa) at dermal-epidermal junction // Br. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 137.— P. 415—417.
4.    Hanifin J.M. Pharmacophysiology of atopic dermatitis // Clin. Rev. Allergy.— 1986.— Vol. 4.— P. 43—65.
5.    Kantor J.R. Pruritus // Principles and Practice of Derma­tology.— 1996.— P. 250—330.
6.    Metz M., Stander S. Chronic pruritus — pathogenesis, clinical aspects and treatment // JEADV.— 2010.— Vol. 24, N 11.— P. 1249—1259.
7.    Salomon J., Baran E. The role of selected neuropeptides in pathogenesis of atopic dermatitis // JEADV.— 2008.— Vol. 22, N 2.— P. 223—228.
8.    Shelley W.B., Arthur R.P. Mucunain, the active pruritogeniic proteinase of cowage // Science.— 1995.— Vol. 122.— P. 469—470.
9.    Stander S., Luger T. Pathophysiology of Pruritus // Atopic Dermatitis.— 2009.— P. 123—176.
10.    Waldgren C.F., Tengvall Linder M., Hagermark O., Schey­nius A. Itch and inflammation induced by intradermally injected interleukin-2 in atopic dermatitis patients and healthy subjects // Arch. Derm. Res.— 1995.— Vol. 287.— P. 572—580.

Інше: Резнікова Анна Олексіївна, магістр медицини, заочний аспірант кафедри дерматовенерології Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, зав. шкірно-венерологічного відділення для підлітків Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні, лікар II категорії
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32
Тел. (044) 413-41-39. Е-mail: reznichka@hotmail.com

Мета роботи — вивчити клінічну ефективність застосування препарату «Акнетин» при лікуванні розацеа.
Матеріали та методи. Під спостереженням протягом 4 років перебували хворі на розацеа. Тривалість прийому «Акнетину» становила від 16 до 24 тиж.
Результати та обговорення. В результаті лікування препаратом «Акнетин» досягнута стійка клінічна ремісія у всіх пацієнтів, які перебували під спостереженням. Спостерігалась добра переносність препарату без істотних змін показників загальних і біохімічних аналізів крові та сечі після закінчення курсу терапії.
Висновки. «Акнетин» ефективний для лікування папуло-пустульозної, пустульозно-вузлуватої і конглобатних форм розацеа. Він безпечний, його засвоюваність менше залежить від прийому їжі, не дає тяжких побічних дій при тривалому прийомі. Побічні ефекти препарату дозозалежні і повністю проходять при зменшенні дозування, симптоматичній терапії або його скасуванні.

Ключові слова: розацеа, «Акнетин», ізотретиноїн, комбіновані схеми лікування, оптимізація терапії розацеа.

Список літератури:
1.    Возианова С.В. Розацеа // Дерматолог. — 2013. — Т. 4.— № 1. — С. 46—53.
2.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Григорьева А.А., Плато­нов В.В. Прогрессивные технологии ведения больных с угревой болезнью и постакне // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3 (38).— С. 89— 94.
3.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Родина Ю.А., Григорье­ва А.А. Розацеа: новые подходы к старым проблемам // Рос. журн. кож. и венерол. болезней.— 2010.— № 2. — С. 33— 39.
4.    Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний / Под ред. А.Д. Кацамбаса, Т.М. Лот­ти.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— 736 с.
5.    Коган Б.Г. Современные подходы в комплексном лечении пациентов с демодикозом и розовыми угрями // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 4 (39).—С. 55—62.
6.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Олейник И.А. Место системных ретиноидов в лечении розацеа // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 1 (48).— С. 113—117.
7.    Перламутров Ю.Н., Сайдалиева В.Ш., Ольховская К.Б. Сравнительная оценка эффективности различных методов терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 3.— С. 73—79.
8.    Самцов А.В., Горбунов Ю.Г. Изотретиноин в лечении розацеа //Вестн. дерматол. и венерол.— 2012.— №. 4.— С. 102—104.
9.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Дермато­венерол. и дерматокосметол. — 2014.— № 3.— С. 32—37.
10.    Wilkin J., Dahl M., Detmar M. et al. Standard classifica­tion of rosacea: report of the National Rosacea Society Expert Committee on the classification and Staging of Rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46, N 4.— P. 584—587.

Інше: Корольова Жаннета Валентинівна, д. мед. н., доц. кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Тел. (044) 413-53-52
Боровіков Вадим Михайлович, к. мед. н., ст. лаборант кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України

У статті представлено відомості про причини і механізм розвитку алергійного контактного дерматиту (АКД), що становить 10—15 % від загальної кількості дерматологічних захворювань. Відзначено, що АКД не тільки чинить негативний вплив на здоров’я і якість життя хворих, а й завдає економічних збитків суспільству. Акцентовано увагу на значенні нікелю та інших сучасних факультативних подразників у розвитку АКД у дорослих і дітей, особливостях імунопатогенезу, дисбалансу цитокінів при дерматозі. Наголошено на ролі пошкоджень епідермального бар’єра в патогенезі захворювання.
З урахуванням принципів доказової медицини викладено підходи до терапії АКД. Проведений аналіз кількох клінічних рекомендацій європейських країн, вітчизняних і зарубіжних публікацій дав змогу авторові зробити висновок про існування єдиної узгодженої думки щодо лікувальної тактики при АКД. Першою лінією симптоматичного лікування локалізованого АКД з ураженням до 20 % шкірного покриву є місцеві глюкокортикостероїди. Вказано засоби терапії дерматиту, акцентовано увагу на ролі сучасних топічних глюкокортикостероїдів (мометазону фуроат) у лікуванні захворювання.

Ключові слова: алергійний контактний дерматит, етіологія, патогенез, доказова медицина, принципи лікування, мометазону фуроат.

Список літератури:  
1.    Власов В.В. Введение в доказательную медицину.— М.: МедиаСфера, 2001.— 392 с.
2.    Волкославская В.Н., Гутнев А.Л. Состояние заболевае­мос­ти патологией кожи и инфекциями, передающимися половым путем, населения Украины за последнее десятилетие // Клін. імунол., алергол., інфектол.— 2012.— № 2.— С. 19—22.
3.    Детская дерматология: справочник / Под ред. Д.П. Кро­учук, А.Дж. Манчини.— М.: Практическая медицина, 2010.— 608 с.
4.    Мурзина Э.А. Препараты внегеномного действия в лечении атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2 (41).— С. 54—60.
5.    Панкратов В.Г. Элоком (мометазона фуроат) в лечении острых и хронических воспалительных и аллергических дерматозов // Рецепт.— 2009.— № 4 (66).— С.117—124.
6.    Стаценко А.В., Белоусова И.Э., Хайрутдинов В.В., Пар­фенова М.А. Клинический опыт применения 0,1 % крема мометазона фуроата в наружной терапии стероидочувствительных дерматозов // Вестн. дерматол., венерол.— 2013.— № 3.— С. 84—87.
7.    Belsito D.V., Wilson D.C., Warshaw Е. et al. A prospective randomized clinical trial of 0.1 % tacrolimus ointment in a model of chronic allergic contact dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2006.— Vol. 55, N 5.— Р. 40—46.
8.    Bourke J., Coulson I., English J. Guidelines for the mana­gement of contact dermatitis: an update British Association of Dermatologists Therapy Guidelines and Audit Subcom­mittee // Brit. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 160.— P. 946—954.
9.    Brasch J., Becker T. L., Aberer W. et al. Guideline contact dermatitis // Allergol. J. Int.— 2014.— Vol. 23.— P. 126—138.
10.    Brazzini B., Pimpinelli N. New and established topical corti­costeroids in dermatology: clinical pharmacology and the­rapeutic use // Am. J. Clin. Dermatol.— 2002.— Vol. 3, N 8.— Р. 47—58.
11.    Cavani A., De Pità O., Girolomoni G. New aspects of the molecular basis of contact allergy // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol.— 2007.— Vol. 7, N 3.— Р. 404—408.
12.    Cheng J., Zug K.A. Fragrance allergic contact dermatitis // Dermatitis.— 2014.— Vol. 25, N 5.— P. 232—245.
13.    Czarnobilska E., Obtulowicz K., Dyga W. et al. Contact hypersensitivity and allergic contact dermatitis among scho­ol children and teenagers with eczema // Contact Derma­titis.— 2009.— Vol. 60, N 6.— P. 264—269.
14.    Dermatitis: occupational aspects of management. A national guideline.— London: RCP, 2009.— 55 р.
15.    Habif T.P. Contact dermatitis and patch testing: Clinical dermatology / Ed. by Habif T.P.— 5th ed.— Philadelphia, Pa: Mosby Elsevier, 2009.— Chap. 4.
16.    Hindley A., Zain Z., Wood L. et al. Mometasone furoate cream reduces acute radiation dermatitis in patients recei­ving breast radiation therapy: results of a randomized trial // Rad. Oncol.— 2014.— Vol. 90, N 4.— P. 7455—7459.
17.    Kapadia N., Ghouri S. Efficacy, safety and tolerability of mometasone furoate 0.1 % cream, ointment and lotion in childhood eczema // J. Pakistan Ass. Dermatol.— 2008.— Vol. 18, N 10.— P. 93—96.
18.    Kind F., Scherer K., Bircher A.J. Contact dermatitis to paraphenylenediamine in hair dye following sensitization to black henna tattoos— an ongoing problem // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2012.— Vol. 10, N 3.— P. 572—578.
19.    Luger T.A., Loske K.D., Elsner P. et al. Topische Dermato­therapie mit Glukokortikoiden — therapeutischer Index // J.D.D.G.— 2004.— Vol. 2, N 5.— P. 629—634.
20.    Mailhol C. Prevalence and risk factors for allergic contact dermatitis to topical treatment in atopic dermatitis: a study in 641 children // Allergy.— 2009.— Vol. 12, N 3.— Р. 29—35.
21.    Matis C., Hsu J.W., Castanedo-Tardan M.P., Jacob S.E. Allergic contact dermatitis in children: a review of inter­national studies // Giorn. Ital. Dermatol. Venerol.— 2009.— Vol. 144, N 5.— P. 541—556.
22.    Molin S., Abeck D., Guilabert A., Bellosta M. Mometasone furoate: a well-established topical corticosteroid now with improved galenic formulations // J. Clin. Exp. Dermatol. Res.— 2013.— Vol. 4, N 3.— P. 184—192.
23.    Nosbaum A., Vocanson M., Rozieres A. et al. Allergic and irritant contact dermatitis // Eur. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 19, N 1.— P. 325—332.
24.    Ruzicka T., Willers C., Wigger-Alberti W. Eficacy and pa­­tient-reported outcomes of a new mometasone cream treating atopic eczema // Skin Pharmacol. Physiol.— 2012.— Vol. 25, N 4.— P. 305—312.
25.    Ruzicka T., Lynde C.W., Jemec G.B. et al. Efficacy and safety of oral alitretinoin (9-cis retinoic acid) in patients with severe chronic hand eczema refractory to topical corticosteroids: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial // Br. J. Dermatol.— 2008.— Vol. 158, N 6.— P. 808—817.
26.    Saary J., Qureshi R., Palda V. et al. A systematic review of contact dermatitis treatment and prevention // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 3.— Р. 845—851.
27.    Schnopp C., Remling R., Mohrenschlager М. et al. Topical tacrolimus (FK506) and mometasone furoate in treatment of dyshidrotic palmar eczema: a randomized, observer-blinded trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46, N 1.— Р. 73—77.
28.    Thyssen J.P., Linneberg A., Ross-Hansen K. et al. Filaggrin mutations are strongly associated with contact sensitization in individuals with dermatitis // Contact Dermatitis.— 2013.— Vol. 68, N 9.— Р. 273—276.
29.    Veien N.K., Olholm Larsen P., Thestrup-Pedersen K., Schou G. Longterm, intermittent treatment of chronic hand eczema with mometasone furoate // Br. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 140, N 7.— Р. 882—886.

Інше: Болотна Людмила Анатоліївна, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти
61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58. Тел. (057) 751-12-90. Е-mail: bolotnaya1@rambler.ru

Мета роботи — оцінка впливу комплексної терапії на динаміку концентрації молекул міжклітинної адгезії sICAM-1 і sVCAM у хворих на урогенітальний хламідіоз.
Матеріали та методи. Після отримання інформованої згоди у групи дослідження було включено 60 пацієнтів (30 жіночої статі та 30 чоловічої) з установленим діагнозом урогенітального хламідіозу і 30 осіб з відсутністю інфекцій, які передаються статевим шляхом, що склали контрольну групу. Концентрація лейкоцитарних адгезинів sICAM-1 та sVCAM у сироватці крові визначалася методом імуноферментного аналізу (ELISA) з використанням стандартних тест-систем фірми Bender MedSystems GmbH (Австрія).
Результати та обговорення. У результаті дослідження було виявлено, що концентрація sVCAM була підвищеною в 3,7 разу порівняно з показником контрольної групи, а концентрація sІCAM-1 — в 6,5 разу відповідно. З метою визначення ефективності медикаментозної корекції підвищеної концентрації лейкоцитарних адгезинів у плазмі крові усіх хворих перед початком лікування було розподілено на дві рівноцінні групи: основну (n = 30) та порівняльну (n = 30). Пацієнти основної групи отримували комплексне лікування, до складу якого, окрім антибіотика, входили гіполіпідемічний засіб та пробіотично-вітамінно-мінеральний комплекс з імунотропними властивостями, пацієнти порівняльної групи отримували лише антибіотик. Концентрація розчинних молекул клітинної адгезії (sICAM-1 і sVCAM) у сироватці крові хворих на урогенітальний хламідіоз, які приймали тільки антибактеріальну терапію, суттєво не змінилась, незважаючи на проведене лікування. Концентрація sVCAM зменшилась в 1,1 разу, а концентрація sІCAM-1 — у 1,2 разу. Суттєво кращі результати були отримані в пацієнтів, які, окрім антибіотика, приймали комплексну терапію з включенням гіполіпідемічного засобу та пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу. Концентрація sІCAM-1 зменшилась у 2,6 разу, а концентрація sVCAM — у 1,7 разу відповідно.
Висновки. Запропонований комплексний метод лікування сприяє зниженню концентрації лейкоцитарних адгезинів, відновленню урогенітального бар’єрного епітелію та підвищує ефективність терапії урогенітального хламідіозу.

Ключові слова: Урогенітальний хламідіоз, молекули міжклітинної адгезії, sІCAM-1, sVCAM, медикаментозна корекція.

Список літератури:  
1.    Анфілова М.Р. Особливості взаємодії лейкоцитів з ендо­телієм судинної стінки при урогенітальному хламідіозі // Здоровье мужчины.— 2015.— № 3 (54).— С. 34—35.
2.    Богомолов А.Е., Зайков С.В. Влияние здорового образа жизни на иммунитет: миф или реальность? // Клін. імунол. Алергол. Інфектол.— 2013.— № 2 (61).— С. 43—48.
3.    Гомберг М.А. Новые европейские рекомендации по ведению больных с хламидийной инфекцией // Здоровье женщины.— 2011.— № 4 (60).— С. 1—3.
4.    Драпкина О., Палаткина Л., Зятенкова Е. Плейотропные эффекты статинов. Влияние на жесткость сосудов // Врач.— 2012.— № 9.— С. 5—10.
5.    Зайков С.В. Імунотропні властивості пробіотиків, віта­мінів та мікроелементів.— К., 2015.— 45 с.
6.    Иващенко Л.В. Актуальность коррекции метаболических нарушений при урогенитальном хламидиозе // Дерма­тологія та венерологія.— 2012.— № 2 (56).— С. 91—98.
7.    Коляденко В.Г. Лечение инфекций, передающихся половым путем. Применение антибиотиков согласно европейским стандартам // Медицинские аспекты здоровья женщины.— 2008.— № 5 (2).— С. 51—59.
8.    Літинська Т.О. Роль і місце пробіотиків у комплексній терапії хворих на псоріаз та екзему інфекційну із супутнім порушенням мікробіоти кишечника // Укр. журн. дерматол, венерол. та косметол.— 2015.— № 3 (58).— С. 50—56.
9.    Охотникова Е.Н. Комплексный подход к восстановлению иммунной защиты организма у детей // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 6 (92).— С. 52—55.
10.    Хрянин А.А. Тактика ведения пациентов с урогенитальной хламидийной инфекцией в соответствии с современными зарубежными рекомендациями // Укр. журн. дерматол, венерол. та косметол.— 2015.— № 3 (58).— С. 84—94.
11.    Щербак И.Б. Бион 3 Кид в комплексной иммунореабилитации часто болеющих детей // Укр. мед. часопис.— 2014, 3 березня (електронна публікація).
12.    Dong H., Rowland I., Yaqoob P. Comparative effects of six probiotic strains on immune function in vitro // Br. J. Nutr.— 2012.— Vol. 108 (3).— P. 459—470.
13.    Ghosh A.R. Appraisal of Probiotics and Prebiotics in Gastrointestinal Infections // Webmed Central Gastro­entero­logy.— 2012.— Vol. 3 (10): WMC003796.
14.    Hao Q., Lu Z., Dong B.R. et al. (2011) Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections // Cochrane Database Syst. Rev.— 2011.— Vol. 9.— P. CD006895.
15.    Hattori M., Taylor T.D. The human intestinal microbiome: a new frontier of human biology // DNA Res.— 2009.— Vol. 16 (1).— P. 1—12.
16.    Kimberly A. Workowski, Gail A. Bolan. Sexually Transmit­ted Diseases Treatment Guidelines.— 2015.— 140 р.
17.    Lopez P., Gonzalez—Rodriguez I., Gueimonde M., Margol­les A., Suarez A. Immune response to Bifidobacterium bifidum strains support Treg / Th17 plasticity // PLoS One.— 2011.— Vol. 6 (9).— P. e24776. doi:10.1371/journal.pone.0024776.
18.    Miniello V.L., Brunetti L., Tesse R. Lactobacillus reuteri modulates cytokines production in enhaled breath con­densate of children with atopic dermatitis // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr.— 2010.— Vol. 50.— P. 573—576.

Інше: Анфілова Марина Родіонівна, к. мед. н., доц. кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова
21050, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 21
E-mail: m_anfilova@ukr.net

Мета роботи — оцінити клінічну ефективність та безпечність препарату «Лордес» (лікарська форма — сироп, де 5 мл сиропу містить 2,5 мг дезлоратадину, і таблетки, які містять по 5 мг дезлоратадину) при лікуванні хворих на алергійний дерматит.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 46 хворих на алергійний дерматит (18 чоловіків і 28 жінок), тривалість захворювання — 1—3 доби.
Результати та обговорення. У більшості пацієнтів на 2—3-тю добу терапії препаратом «Лордес» зникали скарги, відзначалося хороше самопочуття, регресували явища гострозапальних висипань на шкірі, зменшувалася інфільт­рація. Повністю зникали клінічні вияви до 5—7-ї доби лікування. Введення препарату «Лордес» у терапію хворих на алергійний дерматит дало змогу досягти клінічного одужання у всіх 46 пацієнтів.
Висновки. Фармакологічні особливості дезлоратадину, його висока терапевтична ефективність і безпека, широкий спектр показань до застосування, а також досвід використання в клінічній практиці дають змогу рекомендувати препарат «Лордес» в якості препарату вибору для лікування алергійного дерматиту як у дітей, так і дорослих.

Ключові слова: дезлоратадин, алергійний дерматит, препарат «Лордес».

Список літератури:  
1.    Антоньев А.А., Прохоренко В.И. Об общепатологических закономерностях патогенеза аллергических дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 2.— С. 20—22.
2.    Болотная Л.А. Место антигистаминных препаратов в терапии зудящих дерматозов аллергического генеза // Украинский журнал дерматологии, венерологии, косметологии.— 2010.— № 2 (37).— С. 29—34.
3.    Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний / Под ред. А.Д. Кацамбаса, Т.М. Лот­ти.— М.: МЕДепресс-информ, 2009.— 736 с.
4.    Клиническая аллергология. Руководство для практических врачей / Под ред. акад. РАМН, проф. Р.М. Хантова.— М.: МЕДепресс-информ, 2002.— 623 с.
5.    Мавров И.И. и соавт. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии.— Харьков: Факт, 2007.— 800 с.
6.    Притуло О.А., Прохоров Д.В. Опыт клинического применения препарата «Алерзин» в комплексной терапии аллергодерматозов // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2011.— № 8 (47).— С. 61—64.
7.    Солошенко Э.Н., Гончаров И.В. Блокаторы Н1-гиста­миновых рецепторов в комплексной терапии аллергодерматозов. Критерии выбора // Междунар. мед. журн.— 2002.— № 4.— С. 130—133.
8.    Bachert C., Virchow C.J., Plenker A. Desloratadine in the treatment of seasonal allergic rhinitis results of a large observational study // Clin. Drug. Invest.— 2002.— Vol. 22 (Suppl. 2).— P. 43—52.
9.    Green R.J. Inflammatory airway disease // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol.— 2003.— Vol. 16.— N 4.— P. 181—186.
10.    Lachapelle J.M., Decroix J., Henrijean A. et al. Desloratadine 5 mg once daily improves the quality of life of patients with chronic idiopathic urticaria // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. —2006.— Vol. 20.— P. 288—292.
11.    Monroe E., Finn A., Patel P. et al. Desloratadine urticaria Study Group. Efficacy and safety of desloratadine 5 mg once daily in the treatment of chronic idiopathic urticaria: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 535—541.
12.    Ortonne J.P., Grob J.J., Auquier P., Dreyfus I. Efficacy and safety of desloratadine in adults with chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicenter trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 8.— P. 37—42.
13.    Ring J., Hein R., Gauger A. et al. Once-daily desloratadine improves the signs and symptoms of chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebo-controlled study // Int. J. Dermatolog.— 2001.— Vol. 40.— P. 72—76.
14.    Rottem M., Elbizt D., Sthoeger Z. Desloratadine Study Group. Desloratadine for chronic idiopathic urticaria // Harefuah.— 2005.— Vol. 144.— P. 547—553.

Інше: Корольова Жаннета Валентинівна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32
Тел. (044) 413-53-52
E-mail: zhkorolova@gmail.com

Наведено узагальнені дані літератури про унілатеральні дерматози та особисті спостереження хворих на такі дерматози. Вперше запропоновано методику лікування набутих унілатеральних дерматозів із застосуванням пульсової кортикостероїдної мезотерапії.

Ключові слова: Унілатеральні дерматози, пульсова мезотерапія, лінії Блашко.

Список літератури:  
1.    Альберт А. Избирательная токсичность. Физико-хими­ческие основы терапии / Пер. с англ. М.: Медицина.— 1989.— Т. 1.— С. 352—363.
2.    Завадский В.Н. Пульсовая мезотерапия иммунозависимых дерматозов // Рос. журн. кожн. и венер. болезней.— 2014.— Т. 17, № 5.— С. 31—35.
3.    Зоиров П.Т., Недосекова Н.Г. О линеарных и унилатеральных дерматозах // Здравоохранение Таджикиста­на.— 1987.— № 6.— С. 98—101.
4.    Каламкарян А.А., Акимов В.Г., Фараджев З.Г. Клини­ческие особенности линейных и унилатеральных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1985.— № 11.— С. 4—7.
5.    Каламкарян А.А., Фролов Е.П., Акимов В.Г., Красни­ков Ю.А. О так называемых унилатеральных и линейных дерматозах // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 10.— С. 18—23.
6.    Олисова О.Ю., Грабовская О.В., Теплюк Н.П. и др. Уни­латеральные дерматозы — связь с линиями Блашко и неврологическими изменениями // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2014.— Т. 17, № 5.— С. 22—29.
7.    Фараджев З.Г. Клинические формы, патогенез и терапия линейных и унилатеральных дерматозов: Автореф. дис.
…канд. мед наук.— М., 1985.
8.    Фараджев З.Г., Ракчеев А.П. Комплексное лечение больных унилатеральными и линейными дерматозами с ис­­пользованием лазеропунктуры // Вестн. дерматол. и венерол.— 1984.— № 12.— С.17—21.
9.    Atherton D.L., Kahana M., Russell-Jonts R. Naevoid psoria­sis // Br. J. Dermatol.— 1989.— N 120 (6).— P. 837—841.
10.    Chemke J., Rappaport S., Etrog R. Abberant melanoblast migration associated with trisomy 18 mosaicism // J. Med. Genet.— 1983.— N 20 (2).— P. 135—137.
11.    Edouard M. Grosshans. Aquired Blaschkolinear dermatoses // Am. J. Med. Genet.— 1999.— N 85 (4).— P. 334—337.
12.    Happle R. Dohi Memorial Lecture. New aspects of cutaneous mosaicism // J. Dermatol.— 2002.— N 29 (11).— P. 681—692.
13.    Happle R., Assim A. The lines of Blaschko on the head and neck // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— N 44 (4).— P. 612—615.
14.    Happle R., Mittag H., Küuster W. The CHILD nevus: a distinct skin disorder // Dermatology.— 1995.— N 191(3).— P. 210—216.
15.    Morice-Picard F., Boralevi F. et al. Sever linear form of granuloma annulare along Blaschko’s lines preceding the onset of a classical form of granuloma annulare in a child // Br. J. Dermatol.— 2007.— N 157 (5).— P. 1056—1058.
16.    Müller C.S., Schmalts R., Vogt T., Pflhler C. Lichen striatus and blashkitis: reappraisal of the concept of blashkolinear dermatoses // Br. J. Dermatol.— 2011.— N 164 (2).— P. 257—262.
17.    Taibjee S.M., Bennet D.C., Moss C. Abnormal pigmentation in hypomelanosis of Ito and pigmentary mosaicism: the role of pigmentary genes // Br. J. Dermatol.— 2004.— N 151 (2).— P. 269—282.
18.    Valencia I.C., Kerdel F.A. Местные кортикостероиды / Вольф К., Голдсмит Л.А., Кац С.И., Джилкрест Б.А., Паллер Э.С., Леффель Д. Дж. Дерматология Фицпатрика в клинической практике.— М.: Изд. Панфилова; БИНОМ.— 2013.— Т. 3.— С. 2341—2348.

Інше: Поліщук Дмитро Степанович, к. мед. н., асист. кафедри терапії з курсом загальної практики та сімейної медицини факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, лікар-дерматовенеролог
ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»
29000, м. Хмельницький, пров. Проскурівський, 1. Тел. (0382) 65-74-05. Е-mail: polischuk.ukraine@gmail.com
Поліщук Степан Йосипович, гол. лікар-дерматовенеролог ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»
Комарніцька Віра Степанівна, лікар-дерматовенеролог-косметолог ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»

Розацеа — це хронічне захворювання шкіри, яке досить тяжко правильно діагностувати.
Розацеа суттєво впливає на якість життя хворих як у соціальній, так і у професійній сферах. Лікування потребує консультації дерматолога. Розацеа піддається лікуванню, але не виліковується повністю. Полегшення симптомів і поліпшення зовнішнього вигляду шкіри вимагає тривалого періоду лікування. Крім лікування, пацієнта обов’язково слід навчити захищати шкіру від сонячного проміння, правильно доглядати за нею та користуватися захисною косметикою, а також уникати чинників, які провокують загострення хвороби. Що стосується лікування, то останнім часом в нашому арсеналі з’явилися нові можливості, які ми описуємо разом із клінічними доказами на їх підтримку. Їх необхідно взяти до уваги, призначаючи лікування, яке насамперед повинно базуватися на клінічному досвіді.

Ключові слова: розацеа, лікування, метронідазол, азелаїнова кислота, ретиноїди, івермектин, бримонідин.

Список літератури:  
1.    Tan J., Blume-Peytavi U., Ortonne J.P. et al. An observatio­nal cross-sectional survey of rosacea: Clin.ical associations and progression between subtypes // Br. J. Dermatol.— 2013.— Vol. 169 (3).— P. 555—562.
2.    Baldwin H. Psychosocial implications of rosacea // The Dermatology.— 2012 (Suppl. 2—4).
3.    Drake L. Rosacea sufferers, take heart — you are not alone // Rosacea Review: National Rosacea Society.— 1997.— http://www.rosacea.org/rr/1997/winter/article_1.php.
4.    Elewski B.E., Draelos Z., Dréno B. et al. Rosacea — global diversity and optimized outcome: proposed international consensus from the Rosacea International // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2011.— Vol. 25 (2).— P. 188—200.
5.    McClellan K.J., Noble S. Topical metronidazole. a review of its uses in rosacea // Am. J. Clin. Dermatol.— 2000.— Vol. 1.— P. 191—199.
6.    van Zuuren E., Gupta A., Glover M. et al. Systematic review of rosacea treatments // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56.— P. 107—115.
7.    Wolf J.E.Jr., Del Rosso J.Q. The CLEAR trial: results of a large community-based study of metronidazole gel in rosacea // Cutis.— 2007.— Vol. 79.— P. 73—80.
8.    Yoo J., Reid D.C., Kimball AB. Metronidazole in the treat­ment of rosacea: do formulation, dosing, and concentration matter? // J. Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5.— P. 317—319.
9.    Del Rosso J.Q., Baum E.W., Draelos Z.D. et al. Azelaic acid gel 15 %: clinical versatility in the treatment of rosacea Cutis.— 2006.— Vol. 78 (Suppl. 5).— P. 6—19.
10.    Thiboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) gel as a new treatment for papulopustular rosacea: results from two vehicle-controlled, randomised phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
11.    van Zuuren E.J., Graber M.A., Hollis S. et al. Interventions for rosacea // Cochrane Database Syst. Rev.— 2005.— Vol. 3.— P. CD003262.
12.    Elewski B., Fleischer A.B.Jr., Pariser D.M. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0.75 % metronidazole gel in the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.— Vol. 139.— P. 1444—1450.
13.    Wolf J.E.Jr., Kerrouche N., Arsonnaud S. Efficacy and safety of once-daily metronidazole 1 % gel compared with twice-daily azelaic acid 15 % gel in the treatment of rosacea // Cutis.— 2006.— Vol. 77 (Supрl. 4).— P. 3—11.
14.    Sauder D., Miller R., Gratton D. et al. The treatment of rosacea: the safety and efficacy of sodium sulfacetamide 10 % and sulphur 5 % lotion is demonstrated in a double blind study // J. Dermatolog. Treat.— 1997.— Vol. 8.— P. 79—85.
15.    Del Rosso J.Q. Evaluating the role of topical therapies in the management of rosacea: focus on combination sodium sulfacetide and sulfur formulations // Cutis.— 2004.— Vol. 73 (Suppl. 1).— P. 29—33.
16.    Trumbore M.W., Goldstein J.A., Gurge R.M. Treatment of papulopustular rosacea with sodium sulfacetamide 10 %/sulfur 5 % emollient foam // J. Drugs Dermatol.— 2009.— Vol. 8.— P. 299—304.
17.    Lebwohl M.G., Medansky R.S., Russo C.L., Plott R.T. The comparative efficacy of sodium sulfacetid 10 %/sulphu 5 % lotion and metronidazol 0.75 % in the treatment of rosacea // J. Geriatr. Dermatol.— 1995.— Vol. 3.— P. 183—185.
18.    Torok H.M., Webster G., Dunlap F.E. et al. Combination sodium sulfacetamide 10 % and sulphur 5 % cream with sunscreens versus metronidazole 0.75 % cream for rosacea // Cutis.— 2005.— Vol. 75.— P. 357—363.
19.    Mills O.H.Jr., Kligman A.M. Letter: Topically applied ery­thro­mycin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1976.— Vol. 112 (4).— P. 553—554.
20.    Wilkin J.K. Treatment of rosacea: topical clindamycin versus oral tetracycline // Int. J. Dermatol.— 1993.— Vol. 32.— P. 65—67.
21.    Breneman D., Savin R., VandePol C. et al. Double-blind, randomized, vehicle-controlled clinical trial of once daily benzoyl peroxide — clindamycin topical gel in the treatment of patients with moderate to severe rosacea // Int. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 43.— P. 381—387.
22.    Gold M., Farber H., Gilboa R., Tschen E. Use of benzoyl peroxide/clindamycin gel in the once daily treatment of moderate rosacea: Poster presented at 63rd Annual Meeting of the Am. Acad. Dermatol.— New Orleans, LA., 2005.
23.    McHugh R.C., Rice A., Sangha N.D. et al. A topical azi­thromycin preparation for the treatment of acne vulgaris and rosacea // J. Dermatolog. Treat.— 2004.— Vol. 15 (5).— P. 295—302.
24.    Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparison of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— P. 319—324.
25.    Basta-Juzbasic A., Dobric I. The effect of local administration of corticosteroids on the course and therapy of rosacea //Lijec Vjes.— 1989.— Vol. 111.— P. 89—93.
26.    Egan C.A., Rallis T.M., Meadows K.P., Kruger G.G. Rosacea induced by beclomethasone dipropionate nasal spray // Int. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 38.— P. 133—134.
27.    Swenor M.E. Is permethri 5 % cream effective for rosacea? // J. Fam. Pract.— 2003.— Vol. 52 (3).— P. 183—184.
28.    Allen K.J., Davis C.L., Billings S.D., Mousdicas N. Recal­cit­rant papulopustular rosacea in an immunocompetent patient responding to combination therapy with oral ivermectin and topical permethrin // Cutis.— 2007.— Vol. 80.— P. 149—151.
29.    Aquilina C., Viraben R., Sire S. Ivermectin-responsive Demodex infestation during human immunodeficiency virus infection: a case report and literature review // Dermatolog.— 2002.— Vol. 205.— P. 394—397.
30.    Bamford J.T., Elliott B.A., Haller I.V. Tacrolimus effect on rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2004.— Vol. 50 (1).— P. 107—108.
31.    Antille C., Saurat J.H., Lübbe J. Induction of rosaceiform dermatitis during treatment of facial inflammatory dermatoses with tacrolimus ointment // Arch. Dermatol.— 2004.— Vol. 140 (4).— P. 457—460.
32.    Fujiwara S., Okubo Y., Irisawa R., Tsuboi R. Rosaceiform dermatitis associated with topical tacrolimus treatment // J. Am. Acad. Dermatol.— 2010.— Vol. 62 (6).— P. 1050—1052.
33.    Teraki Y., Hitomi K., Sato Y., Izaki S. Tacrolimus-induced rosacea-like dermatitis: a clinical analysis of 16 cases asso­ciated with tacrolimus ointment application // Derma­tology.— 2012.— Vol. 224 (4).— P. 309—314.
34.    Bernard L.A., Cunningham B.B., Al-Suwaidan S. et al. A ro­­sacea-like granulomatous eruption in a patient using tac­rolimus ointment for atopic dermatitis // Arch. Dermatol.— 2003.— Vol. 139 (2).— P. 229—231.
35.    Hu L., Alexander C., Velez NF et al. Severe Tacrolimus-Induced Granulomatous Rosacea Recalcitrant to Oral Tetra­cyclines // J. Drugs Dermatol.— 2015.— Vol. 14 (6).— P. 628—630.
36.    Kim M.B., Kim G.W., Park H.J. et al. Pimecrolimu 1 % cream for the treatment of rosacea // J. Dermatol.— 2011.— Vol. 38 (12).— P. 1135—1139.
37.    Crawford K.M., Russ B., Bostrom P. Pimecrolimus for treatment of acne rosacea // Skinmed.— 2005.— Vol. 4 (3).— P. 147—150.
38.    Weissenbacher S., Merkl J., Hildebrandt B. et al. Pimecro­limus cream 1 % for papulopustular rosacea: a randomized vehicle-controlled double-blind trial // Br. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 156 (4).— P. 728—732.
39.    Karabulut A.A., Izol Serel B., Eksioglu H.M. A randomized, single-blind, placebo-controlled, split-face study with pimec­rolimus cream 1 % for papulopustular rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2008.— Vol. 22 (6).— P. 729—734.
40.    Koca R., Altinyazar H.C., Ankarali H. et al. A comparison of metronidazol.— 1% cream and pimecrolimum 1 % cream in the treatment of patients with papulopustular rosacea: a randomized open-label clinical trial // Clin. Exp. Dermatol.— 2010.— Vol. 35 (3).— P. 251—256.
41.    Cunha P.R., Rossi A.B. Pimecrolimus cream 1 % is effective in a case of granulomatous rosacea // Acta Derm. Venereol.— 2006.— Vol. 86 (1).— P. 71—72.
42.    Gül U., Gönül M., Kiliç A. et al. A case of granulomatous rosacea successfully treated with pimecrolimus cream // J. Dermatolog Treat.— 2008.— Vol. 19 (5).— P. 313—315.
43.    Chu C.Y. An open-label pilot study to evaluate the safety and efficacy of topically applied pimecrolimus cream for the treatment of steroid-induced rosacea-like eruption // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2007.— Vol. 21 (4).— P. 484—490.
44.    Lee D.H., Li K., Suh DH. Pimecrolimum 1 % cream for the treatment of steroid-induced rosacea: 8-week split-face clinical trial // Br. J. Dermatol.— 2008.— Vol. 158 (5).— P. 1069—1076.
45.    Gorman C.R., White S.W. Rosaceiform dermatitis as a complication of treatment of facial seborrheic dermatitis with 1 % pimecrolimus cream // Arch. Dermatol.— 2005.— Vol. 141 (9).— P. 1168.
46.    El Sayed F., Ammoury A., Dhaybi R., Bazex J. Rosaceiform eruption to pimecrolimus // J. Am. Acad. Dermatol.— 2006.— Vol. 54 (3).— P. 548—550.
47.    El-Heis S., Buckley D.A. Rosacea-like eruption due to topical pimecrolimus // Dermatol. Online J.— 2015.— Vol. 21 (5).
48.    Lübbe J., Stucky L., Saurat J.H. Rosaceiform dermatitis with follicular Demodex after treatment of facial atopic dermatitis with 1 % pimecrolimus cream // Dermatology.— 2003.— Vol. 207 (2).— P. 204—205.
49.    Yoon T.Y., Kim H.J., Kim M.K. Pimecrolimus-induced rosacea-like demodicidosis // Int. J. Dermatol.— 2007.— Vol.  6 (10).— P. 1103—1105.
50.    Ferrari A., Diehl C. Evaluation of the efficacy and tolerance of a topical gel with 4 % quassia extract in the treatment of rosacea // J. Clin. Pharmacol.— 2012.— Vol. 52 (1).— P. 84—88.
51.    Ci X., Li H., Yu Q. et al. Avermectin exerts anti-inflammatory effect by downregulating the nuclear transcription factor kappa-B and mitogenactivated protein kinase activation pathway Fundam // Clin. Pharmacol.— 2009.— Vol. 23 (4).— P. 449—455.
52.    Stein L., Kircik L., Fowler J. et al. Efficacy and safety of ivermectin 1 % cream in treatment of papulopustular rosacea: results of two randomized, double-blind, vehicle-controlled pivotal studies // J. Drugs Dermatol.— 2014.— Vol. 13 (3).— P. 316—323.
53.    Taieb A., Ortonne J.P., Ruzicka T. et al. Superiority of ivermectin 1 % cream over metronidazole 0.75 % cream in treating inflammatory lesions of rosacea: a randomized, investigator-blinded trial // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (4).— P. 1103—1010.
54.    Taieb A., Khemis A., Ruzicka T. et al. Maintenance of remission following successful treatment of papulopustular rosacea with ivermectin 1 % cream vs. metronidazole 0.75 % cream: 36-week extension of the ATTRACT randomized study // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2015.— Vol. 21.— doi.— 10.1111/jdv.13537.
55.    Fowler J., Jaratt M., Moore A. et al. Once-daily topical brimonidine tartrate gel 0.5 % is a novel treatment for moderate to severe facial erythema of rosacea: results of two multicentre, randomized and vehicle-controlled studies // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 166 (3).— P. 633—641.
56.    Moore A., Kempers S., Murakawa G. et al. Long-term safety and efficacy of once-daily topical brimonidine tartrate gel 0.5 % for the treatment of moderate to severe facial erythema of rosacea: results of a 1-year open-label study // J. Drugs Dermatol.— 2014.— Vol. 13 (1).— P. 56—61.
57.    Tanghetti E.A., Jackson J.M., Belasco K.T. et al. Optimizing the use of topical brimonidine in rosacea management: panel recommendations // J. Drugs Dermatol.— 2015.— Vol. 14 (1).— P. 33—40.
58.    Holmes A.D., Waite K.A., Chen M.C. et al. Dermatological Adverse Events Associated with Topical Brimonidine Gel 0.33 % in Subjects with Erythema of Rosacea: A Retrospec­tive Review of Clinical Studies // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2015.— Vol. 8 (8).— P. 29—35.
59.    Baldwin H.E. Systemic therapy for rosacea // Skin Therapy Let.— 2001.— Vol. 12.— P. 1—5.
60.    Greenwald R., Moak S., Ramamurthy N., Golub L.M. Tetracycline suppresses matrix metalloproteinase activity in adjuvant arthritis and in combination with flurbiprofen, ameliorate bone damage // J. Rheumatol.— 1992.— Vol. 19.— P. 927—938.
61.    Berman B., Perez O., Zell D. Update on rosacea and anti-inflAm.matory dose doxycycline // Drugs Today (Barc).— 2007.— Vol. 43.— P. 27—34.
62.    Del Rosso J.Q., Webster G.F., Jackson M. et al. Two randomized phase III clinical trials evaluating anti-inflam­matory dose doxycycline (40-mg doxycycline, USP capsules) administered once daily for treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56 (5).— P. 791—802.
63.    Del Rosso J.Q., Schlessinger J., Werschler P. Comparison of anti-inflAm.matory dose doxycycline versus doxycynline 100 mg in the treatment of rosacea // J. Drugs Dermatol.— 2008.— Vol. 7 (6).— P. 573—576.
64.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea Society on the management of rosacea, part 2: a status report on topical agents // Cutis.— 2013.— Vol. 92 (6).— P. 277—284.
65.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea Society on the management of rosacea, part 3: a status report on systemic therapies // Cutis.— 2014.— Vol. 93 (1).— P. 18—28.

У статті представлено сучасні дані про лікування генітальних мікоплазм, особливо Mycoplasma genitalium. Огляд сучасної літератури і дані клінічного дослідження дали змогу зробити висновок, що джозаміцин показує високу ефективність і безпеку при лікуванні хворих з урогенітальним мікоплазмозом. Це дає підстави рекомендувати його для лікування хворих з урогенітальною інфекцією, викликаною M. genitalium.

Ключові слова: Mycoplasma genitalium, урогенітальний мікоплазмоз, антибіотикотерапія, джозаміцин.

Список літератури:  
1.    Балабанов Д.Н., Раковская И.В. Микоплазмы при негонококковом уретрите // Клин. лабор. диагност.— 2007.— № 8.— С. 49—51.
2.    Башмакова М.А., Савичева А.М. Генитальные микоплазмы и микоплазменные инфекции // Трудный пациент.— 2006.— № 2.— С. 90—95.
3.    Белик И.Е., Гордейкин М.И. Современные принципы ведения больных с урогенитальным уреаплазмозом // Дерматол. та венерол.— 2010.— № 1 (43).— С. 57—61.
4.    Белоусов Ю.Б., Карпов О.И., Белоусов Д.Ю. и др. Место джозамицина в лечении урогенитального хламидиоза: фармакоэкономическое обоснование // Междунар. мед. журн.— 2006.— № 1.— С. 86—93.
5.    Бенькович А.С., Шипицына Е.В., Савичева А.М. и др. Ин­­фекции, вызываемые Mycoplasma genitalium: клинические проявления, особенности диагностики и терапии // Клин. дерматол. и венерол.— 2008.— № 3.— С. 65—71.
6.    Бондаренко Г.М., Федорович Т.В. Урогенитальный микоплазмоз: акцент на эффективности антибиотикотерапии  // Дерматол. та венерол.— 2013.— № 3 (61).— С. 45—50.
7.    Бондаренко Г.М., Федорович Т.В. Урогенитальный микоплазмоз: особенности этиологии и эпидемиологии (обзор литературы) // Журн. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О. Торсуєва.— 2013.— № 1—2 (30).— С. 121—126.
8.    Бурцев О.А., Гущин А.Е., Гомберг М.А. Клинические особенности течения и лечения уретрита у мужчин, вызванного Mycoplasma genita­lium // Рос. журн. кож. и вен. бол.— 2008.— № 5.— С. 1—5.
9.    Гиммельфарб Е.И., Липова Е.В., Колупаев В.Е. Срав­ни­тельный анализ эффективности лечения уреа- и микоплазменной инфекции, назначенного на основании определения антибиотикочувствительности микроорганизмов in vitro и эмпирической терапии // Вестн. последипломного медицинского образования.— 2009.— № 1.— С. 45—47.
10.    Гомберг М.А. Ведение больных с микоплазменной инфекцией // Гинекология.— 2009.— T. 1, № 4.— С. 48—51
11.    Гущин А.Е., Бурцев О.А., Рыжих П.Г. и др. Мониторинг лечения пациентов с инфекцией, вызванной Mycoplasma geni­talium, с помощью методов ПЦР и НАСБА в реальном времени // Клин. дерматол. и венерол.— 2009.— № 4.— С. 58—63.
12.    Дюдюн А.Д. Этиотропное лечение больных хламидийно-микоплазменной инфекцией // Дерматовенерол., косме­тол., сексопатол.— 2007.— № 1—4 (10).— С. 249—254.
13.    Карамова А.Э., Поляков А.В., Хамаганова И.В. Значение U. urealyticum и M. genitalium как возбудителей воспалительных заболеваний урогенитального тракта // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер.— 2004.— Т. 6, № 4.— С. 365—370.
14.    Кузьмин В.Н., Гусейнадзе М.И. Основные принципы современной антибиотикотерапии микоплазменной ин­­фекции у женщин // Фарматека.— 2013.— № 12.— С. 54—59
15.    Мавров Г.И. Хламидийные инфекции: биология возбудителей, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика: Монография.— К.: Геркон.— 2005.— 524 с.
16.    Мавров Г.И., Нагорный А.Е. Макролид джозамицин и его применение для лечения половых инфекций // Здоровье мужчины.— 2004.— № 2 (9).— С. 160—162.
17.    Мавров Г.І., Губенко Т.В., Бондаренко Г.М. та ін. Вплив сечостатевого хламідіозу, уреаплазмозу на репродуктивну здат­ність людини // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 2.— С. 61—64.
18.    Мавров Г.І., Іващенко Л.В., Нікітенко І.М. Етіопато­гене­тичне лікування хворих з уск­ладненими формами хламідій­ної та мікоплазмової ін­­фекції // Журн. дерматол. та косметол. ім. О.М. Торсуєва.— 2010.— № 3—4 (22).— С. 56—61.
19.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­нос­тики и лечения в дерматологии и венерологии.— К.: Факт, 2007.— 792 с.
20.    Михайлова О.П., Кузнецова Ю.В., Евстигнеева Н.А. и др. Новые медицинские технологии ведения пациентов с урогенитальной микоплазменной инфекцией // Врач.— 2011.— № 6.— С. 7—12.
21.    Сухорукова М.В., Гущин А.В., Вознесенский Д.Л. и др. Особенности диагностики и лечения Mycoplasma geni­ta­lium-ассоциированных инфекций у мужчин. Современ­ные подходы к терапии // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2008.— № 3.— С. 106—112.
22.    Федорович Т.В. Этиологическая и патогенетическая те­­рапия урогенитальной инфекции, вызванной M. geni­talium // Дерматол. та венерол.— 2015.— № 2 (68).— С. 71—78.
23.    Фофанова И.Ю., Прилепская В.Н. Современные представления об урогенитальной микоплазменной инфекции // Гинекология.— 2014.— № 2.— С. 4—8.
24.    Шевченко О.П., Степаненко В.І. Сечостатевий мі­­ко­плаз­моз — особливості біології збудників, епідеміологія, патогенез, клі­ніка та раціональні підходи до діагностики захворювання // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 62—70.
25.    Anagrius C., Loré B., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: prevalence, clinical significance, and transmission // Sex.Transm. Infect.— 2005.— Vol. 81.— P. 458—462.
26.    Anagrius C., Lore B., Jensen J.S. Treatment of Mycoplasma genitalium. Observations from a Swedish STD Clinic // PLoS One.— 2013.— Vol. 8.— Р. e61481.
27.    Bissessor M., Tabrizi S.N., Twin J. et al. Macrolide resistance and azithromycin failure in a Mycoplasma genitalium-infec­ted co­­hort and response of azithromycin failures to alter­native anti­biotic regimens /  Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 60.— P. 1228—1236.
28.    Björnelius E., Anagrius C., Bojs G. et al. Antibiotic treatment of symptomatic Mycoplasma genita­lium infection in Scan­dinavia: a controlled clinical trial // Sex. Transm. Infect.— 2008.— Vol. 84, N 1.— Р. 72—76.
29.    Bradshaw C.S., Chen M.Y., Fairley C.K. Persistence of My­­coplasma genitalium following azithromycin therapy // PLoS One.— 2008.— Vol. 3, N 11.— Р. е3618.
30.    Couldwell D.L., Tagg K.A., Jeoffreys N.J., Gilbert G.L. Failure of moxifloxacin treatment in Mycoplasma genitalium infections due to macrolide and fluoroquinolone resistance  // Int. J. STD AIDS.— 2013.— Vol. 24.— P. 822—828.
31.    European guideline on Mycoplasma genitalium infections, 2015 (in press).
32.    Falk L., Enger M., Jensen J.S. Time to eradication of Myco­plasma genitalium after antibiotic treatment in men and women // J. Antimicrob. Chemother.— 2015.— pii: dkv246.— [Epub ahead of print].
33.    Gundevia Z., Foster R., Jamil M.S., Mcnulty A. Positivity at test of cure following first-line treatment for genital My­­coplasma genitalium: follow-up of a clinical cohort // Sex. Transm. Infect.— 2015.— Vol. 91.— P. 11—13.
34.    Haggerty C.L. Evidence for a role of Mycoplasma genitalium in pelvic inflammatory disease // Curr. Opin. Infect. Dis.— 2008.— Vol. 21, N 1.— Р. 65—69.
35.    Jensen J.S., Bradshaw C.S., Tabrizi S.N. et al. Azithromycin treatment failure in Mycoplasma genitalium-positive pati­ents with nongonococcal urethritis is associated with indu­ced macrolide resistance // Clin. Infect. Dis.— 2008.— Vol. 47, N 12.— Р. 1546—1553.
36.    Jernberg E., Moghaddam A., Moi H. Azithromycin and mo­­xifloxacin for microbiological cure of Mycoplasma genitalium infection: an open study // Int. J. STD AIDS.— 2008.— Vol. 19, N 10.— Р. 676—679.
37.    Jurstrand M., Jensen J.S., Magnuson A. et al. A serological study of the role of Mycoplasma genitalium in pelvic infla­mmatory disease and ectopic pregnancy // Sex. Transm. Infect.— 2007.— Vol. 83, N 4.— Р. 319—323.
38.    Leclerg R., Counvalin P. Resistance to macrolides, azalodes, and streptogramins: New Macrolides, Azalides, and Strep­to­gramins in Clinical Practice / Eds. New H.C., Young L.S., Zinner S.H., Acar J.F.— New York, etc., 1995.— P. 31—40.
39.    Lis R., Rowhani-Rahbar A., Manhart L.E. Mycoplasma genitalium infection and female reproductive tract disease: A meta-analysis // Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 61.— N 3.— P. 418—426.
40.    Manhart L.E. Another STI associated with HIV-1 acqui­sition: now what? // AIDS.— 2012.— Vol. 26.— P. 635—637.
41.    Manhart L.E., Gillespie C.W., Lowens M.S. Standard treatment regimens for nongonococcal urethritis have similar but declining cure rates: a randomized controlled trial // Clin. Infect. Dis.— 2013.— Vol. 56.— P. 934—942.
42.    Mena L.A., Mroczkowski T.F., Nsuami M., Martin D.H. A randomized comparison of azithromycin and doxycycline for the treatment of Mycoplasma genitalium-positive urethritis in men // Clin. Infect. Dis.— 2009.— Vol.48.— P. 1649—1654.
43.    Oliphant J., Azariah S. Сervicitis: limited clinical utility for the detection of Mycoplasma genitalium in a cross-sectional study of women attending a New Zealand sexual health clinic  // Sex. Health.— 2013.— Vol. 10, N 3.— Р. 263—267.
44.    Peuchant O., Le R.C., Desveaux C. et al. Screening for Chla­mydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, and Myco­plasma genitalium should it be integ­rated into routine pregnancy care in French young pregnant women? // Diagn. Microbiol. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 82.— P. 14—19.
45.    Schwebke J.R., Rompalo A., Taylor S. Re-evaluating the treat­ment of nongonococcal urethritis: Emphasizing emer­ging pathogens — A Randomized Clinical Trial // Clin. Infect. Dis.— 2011.— Vol. 52.— P. 163—170.
46.    Svenstrup H.F., Jensen J.S., Bjornelius E. et al. Development of a quantitative real-time PCR assay for detection of Mycoplasma genitalium // J. Clin. Microbiol.— 2005.— Vol. 43, N 7.— P. 3121—3128.
47.    Taylor-Robinson D., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: from Chrysalis to Multicolored Butterfly // Clin. Microbiol. Rev.— 2011.— Vol. 24.— P. 498—514.
48.    Terada M., Izumi K., Ohki E. Antimicrobial efficacies of several antibiotics against uterine cervicitis caused by Myco­plasma genitalium // J. Infect. Chemother.— 2012.— Vol. 18.— P. 313—317.
49.    Tully J.G., Taylor-Robinson D., Cole R.M., Rose D.L. A new­ly discovered mycoplasma in the human urogenital tract // Lancet.— 1981.— N 1.— P. 11288—1291.
50.    Vandepitte J., Weiss H.A., Bukenya J. et al. Association between Mycoplasma genitalium infection and HIV acqui­sition among female sex workers in Uganda: evidence from a nested case-control study // Sex. Transm. Infect.— 2014.—Vol. 90.— N 7.— P. 545—549.
51.    Wikstrom A., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: a common cause of persistent urethritis among men treated with doxy­cycline // Sex. Transm. Infect.— 2006.— Vol. 82, N 4.— P. 276—279.

Інше: Мавров Геннадій Іванович, д. мед. н., проф., зав. відділення ІПСШ/ВІЛ, ДУ «Інститут дерматології і венерології НАМН України», зав. кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України
61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9
Тел. (057) 706-32-00. E-mail: uniidiv@gmail.com
Федорович Тетяна Валеріївна, к. мед. н., асист. кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

У з’ясуванні етіопатогенезу псоріазу особливий інтерес викликає роль сіртуїнів — NAD+ (нікотинамідаденіндину­к­леотид)-залежних деацетилаз. Результати сучасних досліджень сіртуїнів доводять їхню складну систему, яка впливає на численні інші молекули та шляхи. На сьогодні мало вивчено зміни сіртуїнів під впливом зовнішніх чинників, а також їхню роль у розвитку окремих захворювань, зокрема псоріазу. У кількох дослідженнях автори намагалися з’ясувати, чи є зв’язок  між спадковою мінливістю сіртуїнів та станом здоров’я. На сьогодні є дані, які свідчать про можливу асоціацію між деякими аспектами спадкової мінливості сіртуїнів та ризиком ожиріння. Необхідність активізації метаболічних процесів, ліполізу у хворих на псоріаз створили передумови для застосування активаторів сіртуїнів, таких як ресвератрол.

Ключові слова: Етіопатогенез псоріазу, сіртуїни, епігенетичний контроль, ресвератрол.

Список літератури:  
1.    Бамер Ю.А., Перетмани Ф., Куль Ю. Роль психосоциальной нагрузки при вульгарном псориазе // Дерматоло­гія.— 2010.— № 1.— С. 39—47.
2.    Дикова О.В. Клинико-патогенетическое обоснование средств метаболической коррекции в комплексном лечении псориаза, атопического дерматита, экземы: автореф. дис. д. фарм. н.— 2011— 279 с.
3.    Кайдашев И.П. Сиртуины— универсальные регуляторы клеточных функций // Biopolymers and Cell.— 2012.— Т. 28, № 2.— С. 93—102.
4.    Карнаух Ю.В. Еволюція поглядів на механізми розвитку псоріатичного артриту // Укр. терапевт. журн.— 2010.— № 2.— С. 101—106.
5.    Митченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проб­лемы и лечебные подходы // Практична ангіологія.— 2006.— № 1.— С. 14—18.
6.    Пат. EP20010106638 A61K31/59, 31:047 Resveratrol for the treatment of exfoliative eczema, acne or psoriasis / Giannella A., Giannella J., Pelliccia M.T.; D.B.P. (Deve­lop­ment Biotechnological Processes) di Rossi Valentina e C. s.n.c.— № 20010106638; заявл. 16.03.00; опубл. 04.10.01 European patent office № 12/82.
7.    Романенко К.В., Лебединская Л.А. Псориаз — полигенная форма дерматоза с наследственной предрасположенностью // Дерматол. та венерол.— 2004.— № 1 (23).— С. 7—11.
8.    Рыжко П.П., Федота А.М., Воронцов В.М. Генодерма­тозы: буллезный эпидермолиз, ихтиоз, псориаз.— Х.: Фолио, 2004.— 334 с.
9.    Чикин В.В., Знаменская Л.Ф., Минеева А.А. Патогенети­ческие аспекты лечения больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2014.— № 5.— С. 86—90.
10.    Barnas J.L., Ritchlin C.T. Ethiology and Pathogenesis of Psoriatic Arthritis // Rheum. Dis. Clin. North Am.— 2015.— N 41 (4).— P. 643—663.
11.    Barrea L. et al. Nutrition: a key environmental dietary factor in clinical severity and cardio-metabolic risk in psoriatic male patients evaluated by 7-day food-frequency questionnaire // J. Transl. Med.— 2015.— N 13.— P. 303—310.
12.    Baur J.A., Pearson K.J., Price N.L. et al. Resveratrol improves health and survival of mice on a high-calorie diet // Nature.— 2006.— N 444.— P. 337—342.
13.    Blander G., Guarente L. The SIR2 family of protein dea­cetylases // Annu. Rev. Biochem.— 2004.— N 73.— P. 417—435.
14.    Boehncke W.H. Ethiology and Pathogenesis of Psoriasis // Rheum. Dis. Clin. North Am.— 2015.— N 41 (4).— P. 665—675.
15.    Dodson A.E., Rine J. Heritable capture of heterochromatin dynamics in Saccharomyces cerevisiae // Elife.— 2015.— N 4.— P. 456—462.
16.    Farshchian M., Ansar A., Sobhan M. Associations between cardiovascular risk factors and psoriasis in Iran // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2015.— N 8.— P. 437—442.
17.    Flachsbart F., Nikolaus S. et al. Sirtuin 1 (SIRT1) sequence variation is not associated with exceptional human longevity // Exp. Gerontol.— 2006.— N 41.— P. 98—102.
18.    Gerhart-Hines Z., Rodgers J.T., Bare O. et al. Metabolic control of muscle mitochondrial function and fatty acid oxidation through SIRT1/PGC-alpha // EMBO J.— 2007.— N 26.— P. 1913—1923.
19.    Guarente L., Picard F. Calorie restriction — the SIR2 connection // Cell.— 2005.— N 120.— P. 473—482.
20.    Guclu A., Erdur F.M., Turkmen K. The Emerging Role of Sirtuin 1 in Cellular Metabolism, Diabetes Mellitus, Diabetic Kidney Disease and Hypertension // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes.— 2015.— N 20.— P. 577—644.
21.    Gustafson C.J., Watkins C., Hix E., Feldman S.R. et al. Combination therapy in psoriasis: an evidence-based review // Am. J. Clinical. Dermatol.— 2013.— N 14.— P. 9—25.
22.    Haigigs Y., D.A. Sinclair Mammalian sirtuins: Biological insights and disease relevance // Ann. Rev. Pathol.— 2010.— N 5.— P. 253—295.
23.    Hirschey M.D., Shimazu T., Goetzman E. et al. SIRT3 regulates mitochondrial fatty-acid oxidation by reversible enzyme deacetylation // Nature.— 2010.— N 464.— P. 121—125.
24.    Hong-Ling Wang et al. SIRT7 Exhibits Oncogenic Potential in Human Ovarian Cancer Cells // Asian. Pac. J. Cancer Prev.— 2015.— N 16.— P. 3573—3577.
25.    Huang J.Y., Hirschey M.D., Shimazu T. et al. Mitochondrial sir­tuins // Biochim. Biophys. Acta.— 2010.— N 8.— P. 1645—1651.
26.    Karbach S.  et al. Interleukin 17 drives vascular inflamma­tion, endothelial dysfunction, and arterial hypertension in psoriasis-like skin disease // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2014.— N 34 (12).— P. 2658—2668.
27.    Kong X.X., Wang R., Liu X.J. et al. Function of SIRTl in physiology // Biochemistry.— 2009.— N 7.— P. 703—708.
28.    Krela-Kaźmierczak I. The importance of vitamin D in the pathology of bone metabolism in inflammatory bowel disea­ses // Arch. Med. Sci.— 2015.— N 11 (5).— P. 1028—1032.
29.    Lagouge M., Argmann C., Gerhart-Hines Z. et al. Resveratrol improves mitochondrial function and protects against metabolic disease by activating SIRT1 and PGC-lalpha // Cell.— 2006.— N 127.— P. 1109—1122.
30.    Leiherer A., Mundlein A., Drexel H. et al. Phytochemicals and their impact on adipose tissue inflammation and diabetes // Vascul. Pharmacol.— 2013.— N 58.— P. 3—20.
31.    Liszt G., Ford E., Kurtev M. et al. Mouse SIR2 homolog SIRT6 is a nuclear ADP-ribosyltransferase // J. Biol. Chem.— 2005.— N 280.— Р. 21313—21320.
32.    Lowes M.A. et al. Immunology of Psoriasis // Annu. Rev. Immunol.— 2014.— N 32.— P. 227— 255.
33.    Mamalis А. et al. Resveratrol Prevents High Fluence Red Light-Emitting Diode Reactive Oxygen Species-Mediated Photoinhibition of Human Skin Fibroblast Migration // PLoS— 2015.— N 10 (10).— Р. 531—542.
34.    Mareike B. et al. Intracellular Mono-ADP-Ribosylation in Signaling and Disease  // Cells.— 2015.— N 4.— P. 569—595.
35.    Markus M.A., B.J. Morris Resveratrol in prevention and treatment of common clinical conditions of aging // Clin. Interv. Aging.— 2008.— N 3.— P. 331—339.
36.    Mease P.J., Goffe B.S., Metz J. et al.  Etanercept in the treatment of psoriatic arthritis and psoriasis: A randomised trial // Lancet.— 2000.— Vol. 356.— P. 385—390.
37.    Mikstacka R., Rimando A.M., Ignoatowicz E. Antioxidant effect of trans-resveratrol, pterostilbene, quercetin and their combinations in human erythrocytes in vitro // Plant Foods Hum. Nutr.— 2010.— N 65.— P. 57—63.
38.    Murzaku E.C., Bronsnick T., Rao В.К. Diet in dermatology: Part II. Melanoma, chronic urticaria, and psoriasis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— N 71 (6).— Р. 531—536.
39.    Neimann A.L., Prevalence of cardiovascular risk factors in patients with psoriasis // Am. J. Clin. Dermatol.— 2006.— Vol. 55.— P. 829—835.
40.    North B.J., Verdin E. Sirtuins: SIR2-related NAD-dependent protein deacetylases // Genome Biol.— 2004.— N 5.— P. 224—232.
41.    Picard F., Kurtev M., Chung N. et al. SIRT1 promotes fat mobilization in white adipocytes by repressing PPAR-gamma // Nature.— 2004.— N 429.— P. 771—776.
42.    Potapovich A.I., Lulli D., Fidanza P. et al. Plant polyphenols differentially modulate inflammatory responses of human keratinocytes by interfering with activation of transcription factors NFkappaB and AhR and EGFR-ERK pathway // Toxicol. Appl. Pharmacol.— 2011.— N  255.— P. 138—149.
43.    Purushotham A., Schug T.T., Xu Q. et al. Hepatocyte-specinc deletion of SIRT1 alters fatty acid metabolism and results in hepatic steatosis and inflammation // Cell. Metabolism.— 2009.— N 9.— P. 327—338.
44.    Quan С. et al. Dermal fibroblast expression of stromal cell-derived factor-1 (SDF-1) promotes epidermal keratinocyte proliferation in normal and diseased skin // Protein. Cell.— 2015.— N 6 (12).— P. 890—903.
45.    Raj M.H., Abd Elmageed Z.Y., Zhou J. et al. Synergistic action of dietary phytoantioxidants on survival and pro­liferation of ovarian cancer cells // Gynecol. Oncol.— 2008.— N 110.— P. 432—438.
46.    Reaven G. Role of insulin resistance in human disease // Diabetes.— 1988.— N 37.— P. 1595—1607.
47.    Riepsamen A. et al. Nicotinamide Impairs Entry into and Exit from Meiosis I in Mouse Oocytes // Plos One.— 2015.— N 10.— P. 1371—1388.
48.    Rouble A.N., Storey K.B., Rouble A.N. Characterization of the SIRT family of NAD+-dependent protein deacetylases in the context of a mammalian model of hibernation, the thir­teen-lined ground squirrel // Criobiology.— 2015.— N 71 (2).— P. 334—343.
49.    Sanchez-Fidalgo S., Cardeno A., Villegas I. et al. Dietary sup­plementation of resveratrol attenuates chronic colonic inflam­ma­tion in mice // Eur. J. Pharmacol.— 2010.— N 633.— P. 78—84.
50.    Shan T., Wang Y., Wu T. et al. Porcine sirtuin 1 gene clone, expression pattern, and regulation by resveratrol // J. Animal Science.— 2009.— N 87.— P. 895—904.
51.    Shimazu T., Hirschey M.D., Huang J.Y. et al. Acetate metabolism and aging: an emerging connection // Mech. Ageing Dev.— 2010.— N 131.— P. 511—516.
52.    Trojacka E., Zaleska M., Galus R. Influence of exogenous and endogenous factors on the course of  psoriasis // Pol. Merkur. Lekarski.— 2015.— N 38 (225).— P. 169—173.
53.    Vinciguerra M., Fulco M., Ladurner A. et al. SIRT1 in muscle physiology and disease: lessons from mouse models // Dis. Model. Mech.— 2010.— N 3.— P. 298—303.
54.    Wallerath T., Deckert G., Ternes T. et al. Resveratrol, a po­­lyphenolic phytoalexin present in red wine, enhances the expression and activity of endothelial nitric oxide synthase // Circulation.— 2002.— N 106.— P. 1652—1658.
55.    Wang F., Tong Q. SIRT2 suppresses adipocyte differentiation by deacetylating FOXOl and enhanc­ing FOXOl’s repressive interaction with PPARgamma // Mol. Biol. Cell.— 2009.— N 20.— P. 801—808.
56.    Yano M. et al. Monocyte-derived extracellular Nampt-depen­dent biosynthesis of NAD(+) protects the heart against pressure overload // Sci. Rep.— 2015.— N 5.— P. 1—14.
57.    Zhuangzhi Meng et al. Resveratrol relieves ischemia‑induced oxidative stress in the hippocampus by activating SIRT1 // Exp. Therap. Medic.— 2015.— N 10.— P. 525—530.
58.    Zillikens M.C., van Meurs J.B., Rivadeneira F. et al. SIRT1 genetic variation is related to BMI and risk of obesity // Diabetes.— 2009.— N 58.— P. 2828—2834.
59.    Zillikens M.C., van Meurs J.B., Sijbrands E.J. et al. SIRT1genetic variation and mortality in type 2 diabetes: interaction with smoking and dietary niacin // Free Radic. Biol. Med.— 2009.— N 46.— P. 836—841.

Інше: Попова Ірина Борисівна, к. мед. н., доц., зав. курсу шкірних та венеричних хвороб
36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 12. Тел. (05322) 2-77-69. Е-mail: churzo@i.ua
Кайдашев Ігор Петрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією, проректор з наукової роботи 

У статті проведено огляд літератури щодо дерматиту, асоційованого з нетриманням фізіологічних відправлень. Публікація має на меті ознайомити з сучасною термінологією захворювання та наголосити на актуальності проблеми. Розглянуто застосування спеціальних діагностичних знарядь для оцінювання перебігу дерматиту, асоційованого з нетриманням фізіологічних відправлень,  та визначення тактики ведення хворих. Наведено кращі практичні принципи щодо догляду за шкірою, профілактики і лікування захворювання.

Ключові слова: Дерматит, асоційований з нетриманням відправлень; контактний іритативний дерматит, геріатрія, медичний догляд, лікування і профілактика.

Список літератури:  
1.    Beeckman D., Campbell J., Chimentгo D. et al. Proceedings of the Global IAD Expert Panel. Incontinence associated dermatitis: moving prevention forward // Wounds Inter­national.— 2015.— 21 p.
2.    Beeckman D., Schoonhoven L., Fletcher J., Furtado K. Pressure ulcers and incontinence-associated dermatitis: effec­tiveness of the Pressure Ulcer Classification education tool on classification by nurses // Qual. Saf. Health Care.— 2010.— N 19.— Р. 1—4.
3.    Beguin A., Malaquin-Pavan E., Guihaire C. et al. Improving diaper design to address incontinence associated dermati­tis // BMC Geriatr.— 2010.— N 10.— P. 86.
4.    Bianchi J., Segovia-Gуmez T. The dangers of faecal incon­tinence in the at-risk patient // Wounds International.— 2012.— Vol. 3.— N 3.— Р. 15—21.
5.    Bliss D., Savik K., Harms S. et al. Prevalence and correlates of perineal dermatitis in nursing home residents // Nurs. Res.— 2006.— Vol. 55, N 4.— Р. 243—251.
6.    Bliss D., Zehrer C., Savik K. et al. Incontinence-Associated Skin Damage in Nursing Home Residents: A Secondary Analysis of a Prospective, Multicenter Study // Ostomy.Wound Management.— 2006.— Vol. 52, N 12.— Р. 46—55.
7.    Brunner M., Droegemueller C., Rivers S., Deuser W. Pre­­vention of Incontinence-Related Skin Breakdown for Acute and Critical Care Patients: Comparison Of Two Products // Urologic nursing.— 2012.— Vol. 32, N 3.— P 1—6.
8.    Corcoran E., Woodward S. Incontinence-associated derma­titis in the elderly: treatment options // Br. J. Nurs.— 2013. — Vol. 22, N 8.— Р. 1234—1240.
9.    Doughty D., Junkin J., Kurz P. et al. Incontinence-Associated Dermatitis Consensus Statements, Evidence-Based Guide­lines for Prevention and Treatment, and Current Challenges // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2012.— Vol. 39, N 3.— Р. 303—315.
10.    Driver D. Perineal Dermatitis in Critical Care Patients // Crit Care Nurse.— 2007.— N 27.— Р. 42—46.
11.    Farage M., Miller K., Berardesca E, Maibach H. Incontinence in the aged: contact dermatitis and other cutaneous con­sequences. // Contact Dermatitis.— 2007.— Vol 57.— P. 211—217.
12.    Flanagan M. Improving accuracy of wound measurement in clinical practice // Ostomy Wound Manage.— 2003.— Vol. 49, N 10.— P. 28—40.
13.    Gray M. Incontinence-Related Skin Damage: Essential Knowledge // Ostomy Wound Management.— 2007.— Vol. 53, N 12.— P. 28—32.
14.    Gray M., Beeckman D., Bliss D. Incontinence-Associated Dermatitis: A Comprehensive Review and Update // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2012.— Vol. 39, N 1.— P. 61—74.
15.    Gray M., Bliss D., Doughty D., Ermer-Seltun J., Kennedy-Evans K., Palmer M. Incontinence-associated Dermatitis A Consensus // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2007.— Vol. 34, N 1.— Р. 45—54.
16.    Ichikawa-Shigeta Y., Sanada H., Konya C., Yusuf S. et al. Risk assessment tool for incontinence-associated dermatitis in elderly patients combining tissue tolerance and perineal environment predictors: a prospective clinical study // Chronic Wound Care Management and Research.— 2014.— N 1.— Р. 41—47.
17.    Kiechl-Kohlendorfer U., Berger C., Inzinger R. The effect of daily treatment with an olive oil/lanolin emollient on skin integrity in preterm infants: a randomized controlled trial // Pediatr .Dermatol.— 2008.— Vol. 25, N 2.— Р. 174—178.
18.    Kottner J., Lichterfeld A., Blume-Peytavi U. Maintaining Skin Integrity in the Aged A Systematic Review // Br. J.  Dermatol.— 2013.— Vol. 169, N 3.— Р. 528—542.
19.    Lambert D. Prevention of incontinence-associated dermatitis in nursing home residents. // Annals of Long-Term Care: Clinical Care and Aging.— 2012.— Vol. 20, N 5.— Р. 25—29.
20.    Langemo D., Hanson D., Hunter S., Thompson P., In Eui Oh Incontinence and Incontinence-Associated Dermatitis // Аdvances in skin & wound care.— 2011.— Vol. 24, N 3.— P. 126—140.
21.    Leblanc K., Christensen D., Robbs L. et al. Best Practice Recommendations for the Pre­vention and Management of Incontinence-associated Der­ma­titis // Wound Care Ca­­nada.— 2010.— Vol. 8, N 3.— P. 6—24.
22.    Padmanabhan A., Stern M., Wishin J. et al. Clinical Eva­luation of a Flexible Fecal Incontinence Management System // Am. J. Crit. Care.— 2007.— N 16.— Р. 384—393.
23.    Panahi Y., Sharif M., Sharif A. et al. A Randomized Com­parative Trial on the Therapeutic Efficacy of Topical Aloe vera and Calendula officinalis on Diaper Dermatitis in Children // Scientific World Journal.— Vol. 2012.— ID 810234.— P. 1—5.
24.    Razor B., Buckley B., Quiambao P. et al. Incontinence-associated dermatitis (IAD) study: Blinded assessment and treatment with zinc oxide-based ointment // WCET Jour­nal.— 2014.— Vol. 34, N 4.— P. 13—23.
25.    Rees, J., Pagnamenta F. Best practice guidelines for the prevention and management of incontinence dermatitis // Nursing Times.— 2009.— Vol. 105, N 36.— P. 24—26.
26.    Roure R., Lanctin M., Nollent V., Bertin C. Methods to Assess the Protective Efficacy of Emollients against Climatic and Chemical Aggressors // Dermatol. Res. Pract.— 2012.— Vol. 2012.— Doi: 10.1155/2012/864734.
27.    Seyfarth F., Schliemann S., Antonov D., Elsner P. Dry skin, barrier function, and irritant contact dermatitis in the elderly // Clin. Dermatol.— 2011.— Vol 29 (1).— P. 31—36.
28.    Van L., Harting M., Rosen T. Jacquet Erosive Diaper Der­matitis: A Complication of Adult Urinary Incontinence // Cutis.— 2008.— N 82.— P. 72—74.
29.    Voegeli D. Moisture-associated skin damage: an overview for community nurses // British Journal of Community Nur­sing.— 2013.— Vol. 18, N 1.— P. 6—12.
30.    Warner R., Stone K., Boissy Y. Hydration Disrupts Human Stratum Corneum Ultrastructure // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 120, N 2.— P. 275—284.
31.    Zulkowski K. Diagnosing and Treating Moisture-Associated Skin Damage // Adv. Skin. Wound Care.— 2012.— Vol. 25, N 5.— Р. 231—236.

Інше: Галникіна Світлана Олександрівна, д. мед. н., проф. ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського
Когут Ігор Йосипович, здобувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, заст. директора Петриківського обласного геріатричного пансіонату, лікар-дерматовенеролог
47720, Тернопільський район, с. Петриків, вул. Зелена, 15. E-mail  ihor.kohut@outlook.com

Львівську медичну конференцію внесено в реєстри медичних виставок та з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій, які проводитимуть у 2016 р.
Установи й організатори заходу: Департамент охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Українська асоціація лікарів-дерматологів та косметологів, Українська асоціація сімейної медицини, Асоціація сімейних лікарів Львівщини, Львівський клінічний госпіталь державної прикордонної служби України, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, Львівський державний університет фізичної культури, Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету, Львівський обласний осередок Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, Українська асоціація медичного туризму, ПрАТ «Гал-ЕКСПО».
За підтримки Міністерства охорони здоров’я України й Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.

У статті представлено дані про організацію навчальних програм з дерматології та венерології для студентів-медиків на медичному факультеті університету Св. Володимира в кінці XIX та на початку XX століття. Деякі аспекти цієї системи можуть бути актуальні і сьогодні при підготовці кваліфікованих фахівців.

Ключові слова: Шкірні та венеричні хвороби, студенти-медики, навчальні програми.

Список літератури:  
1.    ДАК.— Державний архів м. Києва.
2.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4946.— арк. 1.
3.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4946.— арк. 2.
4.    Коляденко В.Г. Кафедра дерматології та венерології На­­ціо­нального медичного університету імені О.О. Бого­мольця (історичний нарис).— 2008.
5.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4779.— арк. 70.— звор.
6.    Карышева К.А. Научная деятельность Л.К. Горецкого // Врачеб. дело.— 1955.— № 9.— С. 896.
7.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Cпр. 5009.— арк. 31.
8.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 32.
9.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 32 звор.
10.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 33.
11.    Никольский П.В. Программа по дерматологии за 1904—1905 год (оттиск). — Варшава, 1904.
12.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 49.
13.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 49.— звор.
14.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 4.
15.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Cпр. 5977.— арк. 14.— звор.
16.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5977.— арк. 15.
17.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6307.— арк. 1.

Інше: Коляденко Катерина Володимирівна, к. мед. н., доц.
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: katerina_k78@mail.ru 

На 91-му році життя 19 грудня 2015 р. пішов у вічність професор, почесний президент Українсь­кої асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів Борис Тихонович Глухенький.