Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(60) // 2016

 

Обкладинка

 

1. наукові дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Диференційована терапія вугрової хвороби у жінок молодого і зрілого віку з урахуванням гормональних порушень

Л.О. Наумова, Я.О. Сулік

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — підвищення ефективності лікування вугрової хвороби у жінок на підставі нових наукових даних про особливості ендокринного стану, гормонального статусу організму та клінічного перебігу захворювання.
Матеріали та методи. Обстежено 126 жінок, хворих на запальну форму акне різного ступеня тяжкості. Вік хворих від 19 до 37 років. Для оцінки гормонального статусу організму жінок визначались такі показники: вільний тестостерон, фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), пролактин  (ПРЛ), тиреотропний гор­мон (ТТГ), вільний тироксин (Т4в), дегідроепіандростерону сульфат (ДЕГА-с).
Результати та обговорення. Розповсюдженість акне у віковій групі від 19 до 25 років складала 32 %, від 25 до 30 років — 39 %, від 30 до 37 років — 29 % жінок. Легкий клінічний перебіг — другий ступінь тяжкості запального процесу був встановлений у 53 (42 %) осіб, середньотяжкий клінічний перебіг — третій ступінь — у 64 (51 %), тяжкий клінічний перебіг — четвертий ступінь тяжкості — у 9 (7 %) обстежених жінок. Клінічно стан гіперандрогенії у жінок з вугровим висипом за наявності гірсутизму, андрогенної алопеції та acantosis nigricans діагностовано у 57,3 % при дослідженні гормонів крові, стан гіперандрогенії діагностовано у 88 % серед усіх обстежених жінок з акне. Маніфеста­ція синдрому гіперандрогенії при візуальному обстеженні пацієнток спостерігається лише у половини жінок з підтвердженими лабораторно гормональними порушеннями.
Висновки. Згідно з результатами проведених досліджень, у розвитку та перебігу вугрової хвороби у жінок репродуктивного віку відіграють різні ендокринні порушення, зокрема синдром гіперандрогенії. Для встановлення стану гіпер­андрогенії не достатньо базуватися лише на даних клінічного обстеження жінок, хворих на акне. Доцільним є комплексне лабораторне та спеціальне дослідження для встановлення генезу гіперандрогенії, що сприяє розробці патогенетично обґрунтованої, індивідуалізованої терапії хворих. Розроблено удосконалені, патогенетично обґрунтовані схеми комплексного диференційованого лікування жінок, хворих на вугрову хворобу, з діагностованим синдромом гіперанд­рогенії різного генезу шляхом індивідуалізованої терапевтичної корекції виявлених гормональних порушень, значимих у патогенезі вугрової хвороби. Проведення відповідної комплексної диференційованої системної та місцевої терапії сприяє перериванню провідних ланок, значимих у патогенезі вугрової хвороби у жінок, що дає змогу підвищити ефективність лікування та запобігати виникненню рецидивів захворювання.

Ключові слова: Вугрова хвороба, акне, жінки репродуктивного віку, порушення гормонального статусу, гіперандрогенія.

Список літератури:  
1.    Наумова Л.О. Гормональні порушення як вагомий патогенетичний чинник виникнення вугрової хвороби в жі­­нок // Міжнар. Ендокринол. Журнал.— 2014.— № 5 (61).— С. 48—51.
2.    Потекаев Н.Н., Горячкина М.В. Некоторые аспекты диаг­ностики и лечения рефрактерных акне у женщин // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— № 1.— С. 72—78.
3.    Рагимова З.Э., Джобава Э.М., Герасимович М.Ю., Добро­хотова Ю.Э. Принципы терапии клинических проявлений у больных с гиперандрогенией // Рос. весн. акушера-гинеколога.— 2007.— № 6.— С. 16—19.
4.    Самцов А.В. Акне и акнеформные дерматозы. Моно­графия.— М: mmbook.ru., 2009.— 288 с.
5.    Самцов А.В. Новое в изучении акне у женщин // Вестник дерматол. и венерол.— 2014.— № 1.— С. 64—68.
6.    Clark C.M., Rudolph J., Gerber D.A. et al. Dermatologic manifestation of hyperandroge­nism: a retrospective chart review // Skinmed.— 2014.— N 12.— P. 84—88.
7.    Cunliffe W.J., Holland D.B., Clark S.M., Stables G.I. Come­do­­ge­­nesis: some new aetiological, clinical and therapeutic stra­tegies // Br. J. Dermatol.— 2000.— Vol. 142.— P. 1084—1091.
8.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea So­­ciety on the management of rosacea, part 2: a status report on topical agents // Cutis.— 2013.— N 92.— P. 277—284.
9.    Gollnick H.P., Finlay A.Y., Shear N. Can we define acne as a chronic disease? If so, how and when? // Am. J. Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 9.— P. 279—284.
10.    Gollnick H.P. From new findings in acne pathogenesis to new approaches in treatment // J. Eur. Acad. Dermatol. and Venereol.— 2015.—Vol.  29.— P. 1—7.
11.    Khunger N., Kumar C. A clinico-epidemiological study of adult acne: is it different from adolescent acne? // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2012.— N 78.— P. 335—341.
12.    Stepanenko V.I. Female acne a consequence of hormone disruptions // Int. Scien. J. «Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools».— 2015.— Vol. 3 (9).— P. 194—201.
13.    Tan J. Hormonal treatment of acne: Review of current best evidence // J. Cutan. Med. Surg.— 2005.— N 4.— P. 11—15.
14.    Thiboutot D., Gollnick H., Bettoli V. et al. New insights into the management of acne: an update from the Global Alliance to Improve Outcomes in Acne group // J. Am. Acad. Dermatol.— 2009.— Vol. 60.— P. 1—50.
15.    Zaenglein A.L., Thiboutot D.M. Expert committee recom­mendations for acne management // Pediatrics.— 2006.— Vol. 118.— P. 1188—1199.

Інше:
Наумова Людмила Олександрівна, ст. лаборант кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, корп. 2
Тел. (098) 889-18-27. Е-mail: derma-kafedra@ukr.net
Сулік Яна Олегівна, магістр кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Дифференцированная терапия угревой болезни у женщин молодого и зрелого возраста с учетом выявленных гормональных нарушений

Л.А. Наумова, Я.О. Сулик

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — повышение эффективности лечения угревой болезни у женщин на основании новых научных данных об особенностях эндокринного состояния, гормонального статуса организма и клинического течения заболевания.
Материалы и методы. Обследовано 126 женщин, больных на воспалительную форму акне различной степени тяжести. Возраст больных от 19 до 37 лет. Для оценки гормонального статуса организма женщин определялись следующие показатели: свободный тестостерон, фолликулостимулирующий гормон (ФСГ), лютеинизирующий гормон (ЛГ), пролактин (ПРЛ), тиреотропный гормон (ТТГ), свободный тироксин (Т4в), дегидроэпиандростерона сульфат (ДЕГА-с).
Результаты и обсуждение. Распространенность акне в возрастной группе от 19 до 25 лет составляла 32 %, от 25 до 30 лет — 39 %, от 30 до 37 лет — 29 % женщин. Легкое клиническое течение — второй степени тяжести воспалительный процес был установлен в 53 (42 %) человек, среднетяжелое клиническое течение — третья степень — у 64 (51 %), тяжелое клиническое течение — четвертая степень тяжести — у 9 (7 %) обследованных женщин. Клинически состояние гиперандрогении у женщин с угревой сыпью при наличии гирсутизма, андрогенной алопеции и acantosis nigricans диагностирован у 57,3 % при исследовании гормонов крови, состояние гиперандрогении диагностировано у 88 % всех обследованных женщин с акне. Манифестация синдрома гиперандрогении при визуальном обследова­нии пациенток наблюдается только у половины женщин с подтвержденными лабораторно гормональными нарушениями.
Выводы. Согласно результатам проведенных исследований, в развитии и течении угревой болезни у женщин репродуктивного возраста играют различные эндокринные нарушения, в частности синдром гиперандрогении. Для установления состояния гиперандрогении недостаточно базироваться только на данных клинического обследования женщин, больных акне. Необходимо комплексное лабораторное и специальное исследование для установления генеза гиперандрогении, что способствует разработке патогенетически обоснованной, индивидуализированной терапии больных женщин. Разработаны усовершенствованные, патогенетически обоснованные схемы комплексного дифференцированного лечения женщин, больных угревой болезнью, с диагностированным синдромом гипер­андрогении различного генеза путем индивидуализированной терапевтической коррекции выявленных гормо­нальных наруше­­ний, значимых в патогенезе угревой болезни. Проведение соответствующей комплексной дифференцированной систем­ной и местной терапии способствует прерыванию ведущих звеньев, значимых в патогенезе угревой болезни у женщин, что позволяет повысить эффективность лечения и предотвращать возникновение рецидивов заболевания.

Ключевые слова: угревая болезнь, акне, женщины репродуктивного возраста, нарушения гормонального статуса, гиперандрогения.

Список литературы:  
1.    Наумова Л.О. Гормональні порушення як вагомий патогенетичний чинник виникнення вугрової хвороби в жі­­нок // Міжнар. Ендокринол. Журнал.— 2014.— № 5 (61).— С. 48—51.
2.    Потекаев Н.Н., Горячкина М.В. Некоторые аспекты диаг­ностики и лечения рефрактерных акне у женщин // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— № 1.— С. 72—78.
3.    Рагимова З.Э., Джобава Э.М., Герасимович М.Ю., Добро­хотова Ю.Э. Принципы терапии клинических проявлений у больных с гиперандрогенией // Рос. весн. акушера-гинеколога.— 2007.— № 6.— С. 16—19.
4.    Самцов А.В. Акне и акнеформные дерматозы. Моно­графия.— М: mmbook.ru., 2009.— 288 с.
5.    Самцов А.В. Новое в изучении акне у женщин // Вестник дерматол. и венерол.— 2014.— № 1.— С. 64—68.
6.    Clark C.M., Rudolph J., Gerber D.A. et al. Dermatologic manifestation of hyperandroge­nism: a retrospective chart review // Skinmed.— 2014.— N 12.— P. 84—88.
7.    Cunliffe W.J., Holland D.B., Clark S.M., Stables G.I. Come­do­­ge­­nesis: some new aetiological, clinical and therapeutic stra­tegies // Br. J. Dermatol.— 2000.— Vol. 142.— P. 1084—1091.
8.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea So­­ciety on the management of rosacea, part 2: a status report on topical agents // Cutis.— 2013.— N 92.— P. 277—284.
9.    Gollnick H.P., Finlay A.Y., Shear N. Can we define acne as a chronic disease? If so, how and when? // Am. J. Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 9.— P. 279—284.
10.    Gollnick H.P. From new findings in acne pathogenesis to new approaches in treatment // J. Eur. Acad. Dermatol. and Venereol.— 2015.—Vol.  29.— P. 1—7.
11.    Khunger N., Kumar C. A clinico-epidemiological study of adult acne: is it different from adolescent acne? // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2012.— N 78.— P. 335—341.
12.    Stepanenko V.I. Female acne a consequence of hormone disruptions // Int. Scien. J. «Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools».— 2015.— Vol. 3 (9).— P. 194—201.
13.    Tan J. Hormonal treatment of acne: Review of current best evidence // J. Cutan. Med. Surg.— 2005.— N 4.— P. 11—15.
14.    Thiboutot D., Gollnick H., Bettoli V. et al. New insights into the management of acne: an update from the Global Alliance to Improve Outcomes in Acne group // J. Am. Acad. Dermatol.— 2009.— Vol. 60.— P. 1—50.
15.    Zaenglein A.L., Thiboutot D.M. Expert committee recom­mendations for acne management // Pediatrics.— 2006.— Vol. 118.— P. 1188—1199.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Офіційна інформація УАЛДВК

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

КОНЦЕПЦІЯ Загальнодержавної цільової програми розвитку системи спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями шкіри та інфекціями, що передаються статевим шляхом, на період до 2020 року

І. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
Хвороби шкіри гострозаразного характеру та хронічні шкірні захворювання, а також інфекції, що передаються статевим шляхом, становлять одну з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні. Вони істотно впливають на якість життя пацієнтів та їхніх родин і зумовлюють збільшення кількості випадків первинного виходу на інвалідність. Інфекції, що передаються статевим шляхом, є основним чинником розвитку чоловічого та жіночого безпліддя, стимулюють природжені вади плоду та новонароджених дітей, становлять базову причину депопуляції в Україні. Переважан­ня останніми роками статевого шляху передачі вірусу імунодефіциту людини зумовило зарахування ВІЛ-інфекції до захворювань, які передаються статевим шляхом.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Офіційна інформація УАЛДВК

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

ЛИСТ Голові Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я О.В. Богомолець

Голові Комітету Верховної Ради України
з питань охорони здоров’я
О.В. БОГОМОЛЕЦЬ

Копії: Заступнику міністра охорони здоров’я України
В.В. ШАФРАНСЬКОМУ

Головним обласним дерматовенерологам,
членам Президії УАЛДВК

Вельмишановна Ольго Вадимівно!

Висловлюємо Вам свою глибоку повагу та звертаємось з проханням розглянути Концепцію Загальнодержавної цільової програми розвитку системи спеціалізованої медичної допомоги хворим на захворювання шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом, на період до 2020 року, розроблену ініціативною групою в складі низки членів Президії ВГО «Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів», а також багатьох головних обласних дерматовенерологів, співробітників ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», завідувачів профільних кафедр ВНМЗ України (додається).
Нагальна потреба в розробці відповідної Програми та її затвердженні на державному рівні зумовлюється значною поширеністю та медико-соціальною значущістю низки захворювань шкіри, зокрема заразних (короста, піодермії, мікози та ін.) та інвалідизуючих (пухирчатка, арт­ропатичний псоріаз та ін.), а також значущістю інфекцій, що передаються статевим шляхом, в аспекті збережен­ня та зміцнення репродуктивного здоров’я  населення України.
З огляду на зазначене вище просимо Вас з державницьких позицій (як голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я), а також як лікаря-дерматовенеролога (котрий обізнаний зі значенням та специфікою дерматовенерологічної допомоги)  розглянути представлену Концепцію та визначити можливі напрями її подальшого розвитку.
Просимо Вас розглянути також питання щодо крайньої потреби в створенні при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я робочої групи в складі профільних спеціалістів із подальшої розробки Загальнодержавної цільової програми розвитку системи спеціалізованої ме­­дичної допомоги хворим на захворювання шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом, на період до 2020 року. Крім цього, враховуючи медико-соціальне значення інфекцій, що передаються статевим шляхом, висловлюємо побажання щодо  нагальної потреби в залученні цієї робочої групи до розробки та подання до Кабінету Міністрів України проекту постанови «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2020 р.».

З глибокою повагою
президент УАЛДВК                                                                                                
д. мед. н., проф.,
головний позаштатний спеціаліст
МОЗ України зі спеціальності
«Дерматовенерологія»                                     
В.І. Степаненко

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Офіційна інформація УАЛДВК

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Науково-практична конференція «Менеджмент надання спеціалізованої медичної допомоги при інфекціях, які передаються статевим шляхом»

Підготував О.І. Хара

КУ «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»

26—27 листопада 2015 року в місті Тернополі відбулася науково-практична конференція

«Менеджмент надання спеціалізованої медичної допомоги
при інфекціях, які передаються статевим шляхом»
Конференцію організувала Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів та її Тернопільський осередок за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Тернопільсь­кого державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Інституту дерматології та венерології Національної академії медичних наук України. У конференції взяли участь закордонні гості, зокрема професор Маріус Домейка та професор Магнус Унемо (Швеція).
Перед початком конференції у ректораті медичного університету відбулася робоча зустріч, присвячена оптимізації діагностики та лікування ІПСШ в Україні. У зустрічі взяли участь головний дерматовенеролог Міністерства охорони здоров’я України, президент УАЛДВК професор В.І. Степаненко, ректор Тернопільського медичного університету професор М.М. Корда та проректор з наукової роботи професор І.М. Кліщ, віце-президент УАЛДВК, головний дерматовенеролог Тернопільської області доцент О.І. Хара, завідувач лабораторії Тернопільського обласного шкірно-венерологічного диспансеру І.Б. Бойко, а також професор Маріус Домейка та професор Магнус Унемо. У теплій невимушеній обстановці відбувся обмін думками з актуальних питань діагностики та лікування ІПСШ. Закордонні гості оцінили високий професіоналізм тернопільських лікарів та висловили впевненість у необхідності створення в м. Тернополі референс-лабораторії з питань верифікації діагнозів ІПСШ. Було досягнуто домовленості щодо об’єднання зусиль тернопільських науковців і практиків з обговорених питань.
Безпосередньо у конференції взяли участь понад 250 дерматовенерологів та 196 лікарів-лаборантів з різних регіонів України. Делегатів конференції привітали головний дерматовенеролог Міністерства охорони здоров’я України професор В.І. Степаненко, ректор Тернопільського державного медичного університету професор М.М. Корда, директор Інституту дерматології та венерології НАМН України професор Я.Ф. Кутасевич, головний дерматовенеролог Тернопільської області доцент О.І. Хара, професор Маріус Домейка. На конференції заслухано 12 доповідей, присвячених актуальним питанням розвитку дерматовенерологічної науки та практики. З доповідями виступили: головний лікар Н.В. Маняк (Рівне), професор Т.В. Святенко (Дніпропетровськ), професор Я.Ф. Кутасевич (Харків), професор Г.М. Бондаренко (Харків), доцент М.Р. Анфілова (Вінниця), доцент І.С. Миронюк (Ужгород), кандидат медичних наук Т.С. Шкробот та лікар О.К. Глушок (Тернопіль), а також професор Маріус Домейка та професор Магнус Унемо. Проблемні питання діаг­ностики ІПСШ висвітлила у своїй доповіді завідувач лабораторії І.Б. Бойко (Тернопіль).
Під час роботи конференції відбувалися жваві дискусії стосовно перспектив розвитку дерматовенерологічної служби та потреби в розробленні й оновленні клінічних протоколів з дерматовенерології.
Тренінг для лікарів-лаборантів, присвячений питанням стандартів якості лабораторних дослід­жень, провели професор Маріус Домейка (Швеція) та представник Національного агентства з акредитації Л.Ю. Шевченко за участю завідувача лабораторії Тернопільського обласного шкірно-венерологіч­ного диспансеру — експерта з якості лабораторної діагностики І.Б. Бойко.
Активну участь у підготовці та проведенні конференції взяли професор С.І. Галникіна, доцент М.І. Шкільна (Тернопіль) та головний дерматовенеролог Львівської області О.О. Сизон.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. наукові дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Дослідження показників цитокінового профілю імунного статусу організму (ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23) хворих на псоріаз та визначення їхньої ролі у патогенезі цього дерматозу

Р.Л. Степаненко

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — дослідити рівні цитокінів у хворих на псоріаз, що мають значення для формування імунного запалення, зокрема ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23, та визначити їхню роль у патогенезі цього дерматозу.
Матеріали та методи. Визначали рівні прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-17 та ІЛ-23 у сироватці крові хворих на псоріаз (n = 139) за методом імуноферментного аналізу до та після курсу системної імуносупресивної терапії.
Результати та обговорення. Рівні ФНП-α, ІЛ-17 та ІЛ-23 у хворих на псоріаз були значно вищі, ніж у контрольної групи. Після курсу системної імуносупресивної терапії етанерцептом у всіх 139 хворих на псоріаз виявлено зниження рівнів ФНП-α, ІЛ-17 і ІЛ-23 та наближення їхніх значень до норми (контрольна група).
Висновки. Вірогідно вищі рівні прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23 у крові хворих на псоріаз вульгарний з прогресуючою або стаціонарною стадіями порівняно з показниками практично здорових осіб вказують на їхню роль у патогенезі цього дерматозу.
Порушення рівнів медіаторів імунної відповіді, які беруть участь у формуванні імунного запалення, зокрема цитокінів, у організмі хворих на псоріаз, може слугувати додатковим тестом для прогнозування клінічного перебігу цього дерматозу.

Ключові слова: Псоріаз, ФНП-α, ІЛ-17, ІЛ-23, системна імуносупресивна терапія.

Список літератури:  
1.    Бережная Н.М., Чехун В.Ф. Иммунология злокачественного роста.— К.: Наукова думка, 2005.— 790 с.
2.    Дерматологія, венерологія: підручник / За ред. В.І. Степа­ненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
3.    Долгушин И.И., Бухарин О.В. Нейтрофилы и гомеостаз.— Екатеринбург, 2001.— 278 с.
4.    Катунина О.Р. Иммунологические процессы в коже // Всерос. конгрес дерматовенерологов.— 2007.— С. 62.
5.    Кауфман О.Я. Лейкоциты, базофильные и эозинофильные гранулоциты // Воспаление.— 1995.— С. 137—150.
6.    Пинсон И.Я. К вопросу о патогенезе псориаза // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2006.— № 2.— С. 24—27.
7.    Albanesi C., Scarponi C., Cavani A. Interleukin 17 is pro­du­ced by both Th1 and Th2 lymphocytes, and modulates interferongamma and interleukin-4-induced activation of human keratinocytes // J. Invest. Dermatol.— 2000.— Vol. 115.— P. 81—87.
8.    Arican O., Aral M., Sasmaz S., Ciragil P. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17 and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediators Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
9.    Frucht D.M. IL-23: a cytokine that acts on memory T cells // Sci STKE.— 2002.— Vol. 114.— Р. E1.
10.    Haider A.S., Lowes M.A., Suarez-Farinas M. et al. Identifi­cation of cellular pathways of «type 1», Th17 T cells, and TNF-and inducible nitric oxide synthase-producing dendri­tic cells in autoimmune inflammation through pharmacoge­nomic study of cyclosporine A in psoriasis // J. Immunol.— 2008.— Vol. 180.— P. 1913—1920.
11.    Kanda N., Koike S., Watanabe S. IL-17 suppresses TNF-α-induced CCL27 production through induction of COX-2 in human keratinocytes // J. Allergy Clin. Immunol.— 2005.— Vol. 116.— P. 1144—1450.
12.    Lankford C.S., Frucht D.M. A unique role for IL-23 in promoting cellular immunity // J. Leukoc. Biol.— 2003.— Vol. 73.— P. 49—56.
13.    Lima E.A., Lima M.A. Reviewing concepts in the immuno­pathogenesis of psoriasis // An. Bras. Dermatol.— 2011.— Vol.—86 (6).— P. 1151—1158.
14.    Lee E., Trepicchio W.L., Oestreicher J.L. et al. Increased expression of interleukin 23 p19 and p40 in lesional skin of patients with psoriasis vulgaris // J. Exp. Med.— 2004.— Vol. 199.— P. 125—130.
15.    Lowes M.A., Kikuchi T., Fuentes-Duculan J. et al. Psoriasis vul­garis lesions contain discrete populations of Th1 and Th17 T cells // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128 (5).— P. 1207—1211.
16.    Maertzdorf J., Osterhaus A.D., Verjans G.M. IL-17 expres­sion in human herpetic stromal keratitis: modulatory effects on chemokine production by corneal fibroblasts // J. Immu­nol.—2002.— Vol. 169.— P. 5897—5903.
17.    Oppmann B., Lesley R., Blom B. et al. Novel p19 protein engages IL-12 p40 to form a cytokine, IL-23, with biological activities similar as well as distinct from IL-12 // Immunity.— 2000.— Vol. 13.— P. 715—725.
18.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
19.    Singri P., West D.P., Gordon K.B.,—Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138.— P. 657—663.
20.    Torti D.C., Feldman S.R. Interleukin-12, interleukin-23 and psoriasis: current prospects // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 57.— P. 1059—1068.

Інше:  
Степаненко Роман Леонідович, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13. E-mail: rstepanenko_md@mail.ru 

 

Исследование показателей цитокинового профиля иммунного статуса организма (ФНО-α, ИЛ-17, ИЛ-23) у больных псориазом и определение их роли в патогенезе этого дерматоза

Р.Л. Степаненко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — исследовать уровни цитокинов у больных псориазом, играющих роль в формировании иммунного воспаления, в частности ФНО-α, ИЛ-17, ИЛ-23, и определить их значение для патогенеза этого дерматоза.
Материалы и методы. Проведено определение уровней провоспалительных цитокинов ФНО-α, ИЛ-17 и ИЛ-23 в сыворотке крови больных псориазом (n = 139) методом иммуноферментного анализа до и после курса системной иммуносупрессивной терапии.
Результаты и обсуждение. Уровни ФНО-α, ИЛ-17 и ИЛ-23 у больных псориазом были значительно выше в сравнении с показателями контрольной группы. После курса системной иммуносупрессивной терапии этанерцеп­том у всех 139 больных псориазом снизились уровни ФНО-α, ИЛ-17 и ИЛ-23, приблизившись к соответствующим показателям практически здоровых (контрольная группа).
Виводы. Достоверное увеличение показателей провоспалительных цитокинов ФНО-α, ИЛ-17, ИЛ-23 в крови больных псориазом вульгарным с прогрессирующей или стационарной стадией в сравнении с показателями практически здоровых людей указывает на их роль в патогенезе этого дерматоза.
Нарушение уровней медиаторов иммунного ответа, которые принимают участие в формировании иммунного воспаления, непосредственно цитокинов, в организме больных псориазом, может служить дополнительным тестом для прогнозирования клинического течения этого дерматоза.

Ключевые слова: псориаз, ФНО-α, ИЛ-17, ИЛ-23, системная иммуносупрессивная терапия.

Список литературы:  
1.    Бережная Н.М., Чехун В.Ф. Иммунология злокачественного роста.— К.: Наукова думка, 2005.— 790 с.
2.    Дерматологія, венерологія: підручник / За ред. В.І. Степа­ненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
3.    Долгушин И.И., Бухарин О.В. Нейтрофилы и гомеостаз.— Екатеринбург, 2001.— 278 с.
4.    Катунина О.Р. Иммунологические процессы в коже // Всерос. конгрес дерматовенерологов.— 2007.— С. 62.
5.    Кауфман О.Я. Лейкоциты, базофильные и эозинофильные гранулоциты // Воспаление.— 1995.— С. 137—150.
6.    Пинсон И.Я. К вопросу о патогенезе псориаза // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2006.— № 2.— С. 24—27.
7.    Albanesi C., Scarponi C., Cavani A. Interleukin 17 is pro­du­ced by both Th1 and Th2 lymphocytes, and modulates interferongamma and interleukin-4-induced activation of human keratinocytes // J. Invest. Dermatol.— 2000.— Vol. 115.— P. 81—87.
8.    Arican O., Aral M., Sasmaz S., Ciragil P. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17 and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediators Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
9.    Frucht D.M. IL-23: a cytokine that acts on memory T cells // Sci STKE.— 2002.— Vol. 114.— Р. E1.
10.    Haider A.S., Lowes M.A., Suarez-Farinas M. et al. Identifi­cation of cellular pathways of «type 1», Th17 T cells, and TNF-and inducible nitric oxide synthase-producing dendri­tic cells in autoimmune inflammation through pharmacoge­nomic study of cyclosporine A in psoriasis // J. Immunol.— 2008.— Vol. 180.— P. 1913—1920.
11.    Kanda N., Koike S., Watanabe S. IL-17 suppresses TNF-α-induced CCL27 production through induction of COX-2 in human keratinocytes // J. Allergy Clin. Immunol.— 2005.— Vol. 116.— P. 1144—1450.
12.    Lankford C.S., Frucht D.M. A unique role for IL-23 in promoting cellular immunity // J. Leukoc. Biol.— 2003.— Vol. 73.— P. 49—56.
13.    Lima E.A., Lima M.A. Reviewing concepts in the immuno­pathogenesis of psoriasis // An. Bras. Dermatol.— 2011.— Vol.—86 (6).— P. 1151—1158.
14.    Lee E., Trepicchio W.L., Oestreicher J.L. et al. Increased expression of interleukin 23 p19 and p40 in lesional skin of patients with psoriasis vulgaris // J. Exp. Med.— 2004.— Vol. 199.— P. 125—130.
15.    Lowes M.A., Kikuchi T., Fuentes-Duculan J. et al. Psoriasis vul­garis lesions contain discrete populations of Th1 and Th17 T cells // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128 (5).— P. 1207—1211.
16.    Maertzdorf J., Osterhaus A.D., Verjans G.M. IL-17 expres­sion in human herpetic stromal keratitis: modulatory effects on chemokine production by corneal fibroblasts // J. Immu­nol.—2002.— Vol. 169.— P. 5897—5903.
17.    Oppmann B., Lesley R., Blom B. et al. Novel p19 protein engages IL-12 p40 to form a cytokine, IL-23, with biological activities similar as well as distinct from IL-12 // Immunity.— 2000.— Vol. 13.— P. 715—725.
18.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
19.    Singri P., West D.P., Gordon K.B.,—Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138.— P. 657—663.
20.    Torti D.C., Feldman S.R. Interleukin-12, interleukin-23 and psoriasis: current prospects // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 57.— P. 1059—1068.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. наукові дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Поступові кроки до інтерпретації свербежу при атопічному дерматиті

А.О. Резнікова

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ

У статті наведено вибіркові результати обстеження 10 хворих на атопічний дерматит. Проведено детальний аналіз алергологічного анамнезу та індексу SCORAD при різних формах захворювання. Представлено визначення інтерлейкіну-2, -4 та -6. Проведено імунологічне дослідження з визначенням клітинного та гуморального імунітету шляхом вивчення основних субпопуляцій лімфоцитів: Т-лімфоцитів (CD3), Т-лімфоцитів-хелперів (CD4), цитотоксичних Т-лімфоцитів (СD8), В-лімфоцитів (CD20), НK-клітин (CD16) з метою корекції лікування та удосконалення діаг­ностики атопічного дерматиту.

Ключові слова: Атопічний дерматит, свербіж, інтерлейкін, імунітет, імунограма.

Список літератури:
1.    Callen J.P., Jorizzzo J.L. Dermatological Signs of Internal Diseases // Saunders.— 2003.— P. 374.
2.    Cremer B., Heimann A., Dippel E., Czarnetzki B. Pruritoge­nic effects of mitogen-stimulated peripheral blood mononuclear cells in atopic eczema // Acta Derm. Venereol.— 1995.— Vol. 75.— P. 426—428.
3.    Darsow U., Scharein E., Bromm S., Ring J. Skin testing of the pruritogenic activity of histmine and cytokines (interleukin-2 and tumor necrosis factor alfa) at dermal-epidermal junction // Br. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 137.— P. 415—417.
4.    Hanifin J.M. Pharmacophysiology of atopic dermatitis // Clin. Rev. Allergy.— 1986.— Vol. 4.— P. 43—65.
5.    Kantor J.R. Pruritus // Principles and Practice of Derma­tology.— 1996.— P. 250—330.
6.    Metz M., Stander S. Chronic pruritus — pathogenesis, clinical aspects and treatment // JEADV.— 2010.— Vol. 24, N 11.— P. 1249—1259.
7.    Salomon J., Baran E. The role of selected neuropeptides in pathogenesis of atopic dermatitis // JEADV.— 2008.— Vol. 22, N 2.— P. 223—228.
8.    Shelley W.B., Arthur R.P. Mucunain, the active pruritogeniic proteinase of cowage // Science.— 1995.— Vol. 122.— P. 469—470.
9.    Stander S., Luger T. Pathophysiology of Pruritus // Atopic Dermatitis.— 2009.— P. 123—176.
10.    Waldgren C.F., Tengvall Linder M., Hagermark O., Schey­nius A. Itch and inflammation induced by intradermally injected interleukin-2 in atopic dermatitis patients and healthy subjects // Arch. Derm. Res.— 1995.— Vol. 287.— P. 572—580.

Інше: Резнікова Анна Олексіївна, магістр медицини, заочний аспірант кафедри дерматовенерології Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, зав. шкірно-венерологічного відділення для підлітків Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні, лікар II категорії
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32
Тел. (044) 413-41-39. Е-mail: reznichka@hotmail.com

 

Постепенные шаги интерпретации зуда при атопическом дерматите

А.А. Резникова

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев

В статье приведены выборочные результаты обследования 10 больных атопическим дерматитом. Проведен детальный анализ аллергологического анамнеза и индекса SCORAD при различных формах заболевания. Определены показатели интерлейкина-2, -4 и -6. Проведено иммунологическое исследование с определением клеточного и гуморального иммунитета путем изучения основных субпопуляций лимфоцитов: Т-лимфоцитов (CD3), Т-лимфоцитов-хелперов (CD4), цитотоксических Т-лимфоцитов (CD8), В-лимфоцитов (CD20), НK-клеток (CD16) в целях коррекции лечения и совершенствования диагностики атопического дерматита.

Ключевые слова: атопический дерматит, зуд, интерлейкин, иммунитет, иммунограмма.

Список литературы:
1.    Callen J.P., Jorizzzo J.L. Dermatological Signs of Internal Diseases // Saunders.— 2003.— P. 374.
2.    Cremer B., Heimann A., Dippel E., Czarnetzki B. Pruritoge­nic effects of mitogen-stimulated peripheral blood mononuclear cells in atopic eczema // Acta Derm. Venereol.— 1995.— Vol. 75.— P. 426—428.
3.    Darsow U., Scharein E., Bromm S., Ring J. Skin testing of the pruritogenic activity of histmine and cytokines (interleukin-2 and tumor necrosis factor alfa) at dermal-epidermal junction // Br. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 137.— P. 415—417.
4.    Hanifin J.M. Pharmacophysiology of atopic dermatitis // Clin. Rev. Allergy.— 1986.— Vol. 4.— P. 43—65.
5.    Kantor J.R. Pruritus // Principles and Practice of Derma­tology.— 1996.— P. 250—330.
6.    Metz M., Stander S. Chronic pruritus — pathogenesis, clinical aspects and treatment // JEADV.— 2010.— Vol. 24, N 11.— P. 1249—1259.
7.    Salomon J., Baran E. The role of selected neuropeptides in pathogenesis of atopic dermatitis // JEADV.— 2008.— Vol. 22, N 2.— P. 223—228.
8.    Shelley W.B., Arthur R.P. Mucunain, the active pruritogeniic proteinase of cowage // Science.— 1995.— Vol. 122.— P. 469—470.
9.    Stander S., Luger T. Pathophysiology of Pruritus // Atopic Dermatitis.— 2009.— P. 123—176.
10.    Waldgren C.F., Tengvall Linder M., Hagermark O., Schey­nius A. Itch and inflammation induced by intradermally injected interleukin-2 in atopic dermatitis patients and healthy subjects // Arch. Derm. Res.— 1995.— Vol. 287.— P. 572—580.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. на допомогу практичному лікарю

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Досвід застосування препарату «Акнетин» у хворих з розацеа

Ж.В. Корольова, В.М. Боровіков

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ

Мета роботи — вивчити клінічну ефективність застосування препарату «Акнетин» при лікуванні розацеа.
Матеріали та методи. Під спостереженням протягом 4 років перебували хворі на розацеа. Тривалість прийому «Акнетину» становила від 16 до 24 тиж.
Результати та обговорення. В результаті лікування препаратом «Акнетин» досягнута стійка клінічна ремісія у всіх пацієнтів, які перебували під спостереженням. Спостерігалась добра переносність препарату без істотних змін показників загальних і біохімічних аналізів крові та сечі після закінчення курсу терапії.
Висновки. «Акнетин» ефективний для лікування папуло-пустульозної, пустульозно-вузлуватої і конглобатних форм розацеа. Він безпечний, його засвоюваність менше залежить від прийому їжі, не дає тяжких побічних дій при тривалому прийомі. Побічні ефекти препарату дозозалежні і повністю проходять при зменшенні дозування, симптоматичній терапії або його скасуванні.

Ключові слова: розацеа, «Акнетин», ізотретиноїн, комбіновані схеми лікування, оптимізація терапії розацеа.

Список літератури:
1.    Возианова С.В. Розацеа // Дерматолог. — 2013. — Т. 4.— № 1. — С. 46—53.
2.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Григорьева А.А., Плато­нов В.В. Прогрессивные технологии ведения больных с угревой болезнью и постакне // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3 (38).— С. 89— 94.
3.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Родина Ю.А., Григорье­ва А.А. Розацеа: новые подходы к старым проблемам // Рос. журн. кож. и венерол. болезней.— 2010.— № 2. — С. 33— 39.
4.    Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний / Под ред. А.Д. Кацамбаса, Т.М. Лот­ти.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— 736 с.
5.    Коган Б.Г. Современные подходы в комплексном лечении пациентов с демодикозом и розовыми угрями // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 4 (39).—С. 55—62.
6.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Олейник И.А. Место системных ретиноидов в лечении розацеа // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 1 (48).— С. 113—117.
7.    Перламутров Ю.Н., Сайдалиева В.Ш., Ольховская К.Б. Сравнительная оценка эффективности различных методов терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 3.— С. 73—79.
8.    Самцов А.В., Горбунов Ю.Г. Изотретиноин в лечении розацеа //Вестн. дерматол. и венерол.— 2012.— №. 4.— С. 102—104.
9.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Дермато­венерол. и дерматокосметол. — 2014.— № 3.— С. 32—37.
10.    Wilkin J., Dahl M., Detmar M. et al. Standard classifica­tion of rosacea: report of the National Rosacea Society Expert Committee on the classification and Staging of Rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46, N 4.— P. 584—587.

Інше: Корольова Жаннета Валентинівна, д. мед. н., доц. кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Тел. (044) 413-53-52
Боровіков Вадим Михайлович, к. мед. н., ст. лаборант кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України

 

Опыт применения препарата «Акнетин» у больных с розацеа

Ж.В. Королева, В.М. Боровиков

Национальная медицинская академия последипломного образования  имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев

Цель работы — изучить клиническую эффективность использования препарата «Акнетин» при лечении розацеа.
Материалы и методы. Под наблюдением на протяжении 4 лет находились больные с розацеа. Длительность приема «Акнетина» составила от 16 до 24 нед.
Результаты и обсуждение. В результате лечения препаратом «Акнетин» достигнута стойкая клиническая ремиссия у всех пациентов, которые находились под наблюдением. Отмечалась хорошая переносимость препарата без существенных изменений показателей общих и биохимических анализов крови и мочи после завершения курса терапии.
Выводы. «Акнетин» эффективен для лечения папуло-пустулезной, пустулезно-узловатой и конглобатных форм розацеа. Он безопасен, его усвояемость меньше зависит от приема еды, не дает тяжелых побочных действий при длительном приеме. Побочные эффекты препарата дозозависимы и полностью проходят при уменьшении дозировки, симптоматической терапии или его отмене.

Ключевые слова: Розацеа, «Акнетин», изотретиноин, комбинированные схемы лечения, оптимизация терапии розацеа.

Список литературы:
1.    Возианова С.В. Розацеа // Дерматолог. — 2013. — Т. 4.— № 1. — С. 46—53.
2.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Григорьева А.А., Плато­нов В.В. Прогрессивные технологии ведения больных с угревой болезнью и постакне // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3 (38).— С. 89— 94.
3.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Родина Ю.А., Григорье­ва А.А. Розацеа: новые подходы к старым проблемам // Рос. журн. кож. и венерол. болезней.— 2010.— № 2. — С. 33— 39.
4.    Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний / Под ред. А.Д. Кацамбаса, Т.М. Лот­ти.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— 736 с.
5.    Коган Б.Г. Современные подходы в комплексном лечении пациентов с демодикозом и розовыми угрями // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 4 (39).—С. 55—62.
6.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Олейник И.А. Место системных ретиноидов в лечении розацеа // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 1 (48).— С. 113—117.
7.    Перламутров Ю.Н., Сайдалиева В.Ш., Ольховская К.Б. Сравнительная оценка эффективности различных методов терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 3.— С. 73—79.
8.    Самцов А.В., Горбунов Ю.Г. Изотретиноин в лечении розацеа //Вестн. дерматол. и венерол.— 2012.— №. 4.— С. 102—104.
9.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Дермато­венерол. и дерматокосметол. — 2014.— № 3.— С. 32—37.
10.    Wilkin J., Dahl M., Detmar M. et al. Standard classifica­tion of rosacea: report of the National Rosacea Society Expert Committee on the classification and Staging of Rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46, N 4.— P. 584—587.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

8. Фармакотерапія в дерматовенерології

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Зовнішнє лікування алергійного контактного дерматиту з позицій доказової медицини

Л.А. Болотна

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

У статті представлено відомості про причини і механізм розвитку алергійного контактного дерматиту (АКД), що становить 10—15 % від загальної кількості дерматологічних захворювань. Відзначено, що АКД не тільки чинить негативний вплив на здоров’я і якість життя хворих, а й завдає економічних збитків суспільству. Акцентовано увагу на значенні нікелю та інших сучасних факультативних подразників у розвитку АКД у дорослих і дітей, особливостях імунопатогенезу, дисбалансу цитокінів при дерматозі. Наголошено на ролі пошкоджень епідермального бар’єра в патогенезі захворювання.
З урахуванням принципів доказової медицини викладено підходи до терапії АКД. Проведений аналіз кількох клінічних рекомендацій європейських країн, вітчизняних і зарубіжних публікацій дав змогу авторові зробити висновок про існування єдиної узгодженої думки щодо лікувальної тактики при АКД. Першою лінією симптоматичного лікування локалізованого АКД з ураженням до 20 % шкірного покриву є місцеві глюкокортикостероїди. Вказано засоби терапії дерматиту, акцентовано увагу на ролі сучасних топічних глюкокортикостероїдів (мометазону фуроат) у лікуванні захворювання.

Ключові слова: алергійний контактний дерматит, етіологія, патогенез, доказова медицина, принципи лікування, мометазону фуроат.

Список літератури:  
1.    Власов В.В. Введение в доказательную медицину.— М.: МедиаСфера, 2001.— 392 с.
2.    Волкославская В.Н., Гутнев А.Л. Состояние заболевае­мос­ти патологией кожи и инфекциями, передающимися половым путем, населения Украины за последнее десятилетие // Клін. імунол., алергол., інфектол.— 2012.— № 2.— С. 19—22.
3.    Детская дерматология: справочник / Под ред. Д.П. Кро­учук, А.Дж. Манчини.— М.: Практическая медицина, 2010.— 608 с.
4.    Мурзина Э.А. Препараты внегеномного действия в лечении атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2 (41).— С. 54—60.
5.    Панкратов В.Г. Элоком (мометазона фуроат) в лечении острых и хронических воспалительных и аллергических дерматозов // Рецепт.— 2009.— № 4 (66).— С.117—124.
6.    Стаценко А.В., Белоусова И.Э., Хайрутдинов В.В., Пар­фенова М.А. Клинический опыт применения 0,1 % крема мометазона фуроата в наружной терапии стероидочувствительных дерматозов // Вестн. дерматол., венерол.— 2013.— № 3.— С. 84—87.
7.    Belsito D.V., Wilson D.C., Warshaw Е. et al. A prospective randomized clinical trial of 0.1 % tacrolimus ointment in a model of chronic allergic contact dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2006.— Vol. 55, N 5.— Р. 40—46.
8.    Bourke J., Coulson I., English J. Guidelines for the mana­gement of contact dermatitis: an update British Association of Dermatologists Therapy Guidelines and Audit Subcom­mittee // Brit. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 160.— P. 946—954.
9.    Brasch J., Becker T. L., Aberer W. et al. Guideline contact dermatitis // Allergol. J. Int.— 2014.— Vol. 23.— P. 126—138.
10.    Brazzini B., Pimpinelli N. New and established topical corti­costeroids in dermatology: clinical pharmacology and the­rapeutic use // Am. J. Clin. Dermatol.— 2002.— Vol. 3, N 8.— Р. 47—58.
11.    Cavani A., De Pità O., Girolomoni G. New aspects of the molecular basis of contact allergy // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol.— 2007.— Vol. 7, N 3.— Р. 404—408.
12.    Cheng J., Zug K.A. Fragrance allergic contact dermatitis // Dermatitis.— 2014.— Vol. 25, N 5.— P. 232—245.
13.    Czarnobilska E., Obtulowicz K., Dyga W. et al. Contact hypersensitivity and allergic contact dermatitis among scho­ol children and teenagers with eczema // Contact Derma­titis.— 2009.— Vol. 60, N 6.— P. 264—269.
14.    Dermatitis: occupational aspects of management. A national guideline.— London: RCP, 2009.— 55 р.
15.    Habif T.P. Contact dermatitis and patch testing: Clinical dermatology / Ed. by Habif T.P.— 5th ed.— Philadelphia, Pa: Mosby Elsevier, 2009.— Chap. 4.
16.    Hindley A., Zain Z., Wood L. et al. Mometasone furoate cream reduces acute radiation dermatitis in patients recei­ving breast radiation therapy: results of a randomized trial // Rad. Oncol.— 2014.— Vol. 90, N 4.— P. 7455—7459.
17.    Kapadia N., Ghouri S. Efficacy, safety and tolerability of mometasone furoate 0.1 % cream, ointment and lotion in childhood eczema // J. Pakistan Ass. Dermatol.— 2008.— Vol. 18, N 10.— P. 93—96.
18.    Kind F., Scherer K., Bircher A.J. Contact dermatitis to paraphenylenediamine in hair dye following sensitization to black henna tattoos— an ongoing problem // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2012.— Vol. 10, N 3.— P. 572—578.
19.    Luger T.A., Loske K.D., Elsner P. et al. Topische Dermato­therapie mit Glukokortikoiden — therapeutischer Index // J.D.D.G.— 2004.— Vol. 2, N 5.— P. 629—634.
20.    Mailhol C. Prevalence and risk factors for allergic contact dermatitis to topical treatment in atopic dermatitis: a study in 641 children // Allergy.— 2009.— Vol. 12, N 3.— Р. 29—35.
21.    Matis C., Hsu J.W., Castanedo-Tardan M.P., Jacob S.E. Allergic contact dermatitis in children: a review of inter­national studies // Giorn. Ital. Dermatol. Venerol.— 2009.— Vol. 144, N 5.— P. 541—556.
22.    Molin S., Abeck D., Guilabert A., Bellosta M. Mometasone furoate: a well-established topical corticosteroid now with improved galenic formulations // J. Clin. Exp. Dermatol. Res.— 2013.— Vol. 4, N 3.— P. 184—192.
23.    Nosbaum A., Vocanson M., Rozieres A. et al. Allergic and irritant contact dermatitis // Eur. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 19, N 1.— P. 325—332.
24.    Ruzicka T., Willers C., Wigger-Alberti W. Eficacy and pa­­tient-reported outcomes of a new mometasone cream treating atopic eczema // Skin Pharmacol. Physiol.— 2012.— Vol. 25, N 4.— P. 305—312.
25.    Ruzicka T., Lynde C.W., Jemec G.B. et al. Efficacy and safety of oral alitretinoin (9-cis retinoic acid) in patients with severe chronic hand eczema refractory to topical corticosteroids: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial // Br. J. Dermatol.— 2008.— Vol. 158, N 6.— P. 808—817.
26.    Saary J., Qureshi R., Palda V. et al. A systematic review of contact dermatitis treatment and prevention // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 3.— Р. 845—851.
27.    Schnopp C., Remling R., Mohrenschlager М. et al. Topical tacrolimus (FK506) and mometasone furoate in treatment of dyshidrotic palmar eczema: a randomized, observer-blinded trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46, N 1.— Р. 73—77.
28.    Thyssen J.P., Linneberg A., Ross-Hansen K. et al. Filaggrin mutations are strongly associated with contact sensitization in individuals with dermatitis // Contact Dermatitis.— 2013.— Vol. 68, N 9.— Р. 273—276.
29.    Veien N.K., Olholm Larsen P., Thestrup-Pedersen K., Schou G. Longterm, intermittent treatment of chronic hand eczema with mometasone furoate // Br. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 140, N 7.— Р. 882—886.

Інше: Болотна Людмила Анатоліївна, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти
61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58. Тел. (057) 751-12-90. Е-mail: bolotnaya1@rambler.ru

 

Наружное лечение аллергического контактного дерматита с позиций доказательной медицины

Л.А. Болотная

Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины

В статье представлены сведения о причинах и механизме развития аллергического контактного дерматита (АКД), составляющего 10—15 % от общего количества дерматологических заболеваний. Отмечено, что АКД не только оказывает негативное влияние на здоровье и качество жизни больных, но и наносит экономический ущерб обществу. Акцентировано внимание на значении никеля и других современных факультативных раздражителей в развитии АКД у взрослых и детей, особенностях иммунопатогенеза, дисбаланса цитокинов при дерматозе. Подчеркнута роль повреждений эпидермального барьера в патогенезе заболевания.
С учетом принципов доказательной медицины изложены подходы к терапии АКД. Проведенный анализ нескольких клинических рекомендаций европейских стран, отечественных и зарубежных публикаций позволил автору сделать вывод о существовании единого согласованного мнения относительно лечебной тактики при АКД. Первой линией симптоматического лечения локализованного АКД с поражением до 20 % кожного покрова являются наружные глюкокортикостероды. Указаны средства терапии дерматита, акцентировано внимание на роли современных топических глюкокортикостероидов (мометазона фуроат) в лечении заболевания.

Ключевые слова: Аллергический контактный дерматит, этиология, патогенез, доказательная медицина, принципы лечения, мометазона фуроат.

Список литературы:  
1.    Власов В.В. Введение в доказательную медицину.— М.: МедиаСфера, 2001.— 392 с.
2.    Волкославская В.Н., Гутнев А.Л. Состояние заболевае­мос­ти патологией кожи и инфекциями, передающимися половым путем, населения Украины за последнее десятилетие // Клін. імунол., алергол., інфектол.— 2012.— № 2.— С. 19—22.
3.    Детская дерматология: справочник / Под ред. Д.П. Кро­учук, А.Дж. Манчини.— М.: Практическая медицина, 2010.— 608 с.
4.    Мурзина Э.А. Препараты внегеномного действия в лечении атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2 (41).— С. 54—60.
5.    Панкратов В.Г. Элоком (мометазона фуроат) в лечении острых и хронических воспалительных и аллергических дерматозов // Рецепт.— 2009.— № 4 (66).— С.117—124.
6.    Стаценко А.В., Белоусова И.Э., Хайрутдинов В.В., Пар­фенова М.А. Клинический опыт применения 0,1 % крема мометазона фуроата в наружной терапии стероидочувствительных дерматозов // Вестн. дерматол., венерол.— 2013.— № 3.— С. 84—87.
7.    Belsito D.V., Wilson D.C., Warshaw Е. et al. A prospective randomized clinical trial of 0.1 % tacrolimus ointment in a model of chronic allergic contact dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2006.— Vol. 55, N 5.— Р. 40—46.
8.    Bourke J., Coulson I., English J. Guidelines for the mana­gement of contact dermatitis: an update British Association of Dermatologists Therapy Guidelines and Audit Subcom­mittee // Brit. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 160.— P. 946—954.
9.    Brasch J., Becker T. L., Aberer W. et al. Guideline contact dermatitis // Allergol. J. Int.— 2014.— Vol. 23.— P. 126—138.
10.    Brazzini B., Pimpinelli N. New and established topical corti­costeroids in dermatology: clinical pharmacology and the­rapeutic use // Am. J. Clin. Dermatol.— 2002.— Vol. 3, N 8.— Р. 47—58.
11.    Cavani A., De Pità O., Girolomoni G. New aspects of the molecular basis of contact allergy // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol.— 2007.— Vol. 7, N 3.— Р. 404—408.
12.    Cheng J., Zug K.A. Fragrance allergic contact dermatitis // Dermatitis.— 2014.— Vol. 25, N 5.— P. 232—245.
13.    Czarnobilska E., Obtulowicz K., Dyga W. et al. Contact hypersensitivity and allergic contact dermatitis among scho­ol children and teenagers with eczema // Contact Derma­titis.— 2009.— Vol. 60, N 6.— P. 264—269.
14.    Dermatitis: occupational aspects of management. A national guideline.— London: RCP, 2009.— 55 р.
15.    Habif T.P. Contact dermatitis and patch testing: Clinical dermatology / Ed. by Habif T.P.— 5th ed.— Philadelphia, Pa: Mosby Elsevier, 2009.— Chap. 4.
16.    Hindley A., Zain Z., Wood L. et al. Mometasone furoate cream reduces acute radiation dermatitis in patients recei­ving breast radiation therapy: results of a randomized trial // Rad. Oncol.— 2014.— Vol. 90, N 4.— P. 7455—7459.
17.    Kapadia N., Ghouri S. Efficacy, safety and tolerability of mometasone furoate 0.1 % cream, ointment and lotion in childhood eczema // J. Pakistan Ass. Dermatol.— 2008.— Vol. 18, N 10.— P. 93—96.
18.    Kind F., Scherer K., Bircher A.J. Contact dermatitis to paraphenylenediamine in hair dye following sensitization to black henna tattoos— an ongoing problem // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2012.— Vol. 10, N 3.— P. 572—578.
19.    Luger T.A., Loske K.D., Elsner P. et al. Topische Dermato­therapie mit Glukokortikoiden — therapeutischer Index // J.D.D.G.— 2004.— Vol. 2, N 5.— P. 629—634.
20.    Mailhol C. Prevalence and risk factors for allergic contact dermatitis to topical treatment in atopic dermatitis: a study in 641 children // Allergy.— 2009.— Vol. 12, N 3.— Р. 29—35.
21.    Matis C., Hsu J.W., Castanedo-Tardan M.P., Jacob S.E. Allergic contact dermatitis in children: a review of inter­national studies // Giorn. Ital. Dermatol. Venerol.— 2009.— Vol. 144, N 5.— P. 541—556.
22.    Molin S., Abeck D., Guilabert A., Bellosta M. Mometasone furoate: a well-established topical corticosteroid now with improved galenic formulations // J. Clin. Exp. Dermatol. Res.— 2013.— Vol. 4, N 3.— P. 184—192.
23.    Nosbaum A., Vocanson M., Rozieres A. et al. Allergic and irritant contact dermatitis // Eur. J. Dermatol.— 2009.— Vol. 19, N 1.— P. 325—332.
24.    Ruzicka T., Willers C., Wigger-Alberti W. Eficacy and pa­­tient-reported outcomes of a new mometasone cream treating atopic eczema // Skin Pharmacol. Physiol.— 2012.— Vol. 25, N 4.— P. 305—312.
25.    Ruzicka T., Lynde C.W., Jemec G.B. et al. Efficacy and safety of oral alitretinoin (9-cis retinoic acid) in patients with severe chronic hand eczema refractory to topical corticosteroids: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial // Br. J. Dermatol.— 2008.— Vol. 158, N 6.— P. 808—817.
26.    Saary J., Qureshi R., Palda V. et al. A systematic review of contact dermatitis treatment and prevention // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 3.— Р. 845—851.
27.    Schnopp C., Remling R., Mohrenschlager М. et al. Topical tacrolimus (FK506) and mometasone furoate in treatment of dyshidrotic palmar eczema: a randomized, observer-blinded trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46, N 1.— Р. 73—77.
28.    Thyssen J.P., Linneberg A., Ross-Hansen K. et al. Filaggrin mutations are strongly associated with contact sensitization in individuals with dermatitis // Contact Dermatitis.— 2013.— Vol. 68, N 9.— Р. 273—276.
29.    Veien N.K., Olholm Larsen P., Thestrup-Pedersen K., Schou G. Longterm, intermittent treatment of chronic hand eczema with mometasone furoate // Br. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 140, N 7.— Р. 882—886.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

9. Фармакотерапія в дерматовенерології

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Медикаментозна корекція підвищених концентрацій лейкоцитарних адгезинів при урогенітальному хламідіозі

М.Р. Анфілова

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Мета роботи — оцінка впливу комплексної терапії на динаміку концентрації молекул міжклітинної адгезії sICAM-1 і sVCAM у хворих на урогенітальний хламідіоз.
Матеріали та методи. Після отримання інформованої згоди у групи дослідження було включено 60 пацієнтів (30 жіночої статі та 30 чоловічої) з установленим діагнозом урогенітального хламідіозу і 30 осіб з відсутністю інфекцій, які передаються статевим шляхом, що склали контрольну групу. Концентрація лейкоцитарних адгезинів sICAM-1 та sVCAM у сироватці крові визначалася методом імуноферментного аналізу (ELISA) з використанням стандартних тест-систем фірми Bender MedSystems GmbH (Австрія).
Результати та обговорення. У результаті дослідження було виявлено, що концентрація sVCAM була підвищеною в 3,7 разу порівняно з показником контрольної групи, а концентрація sІCAM-1 — в 6,5 разу відповідно. З метою визначення ефективності медикаментозної корекції підвищеної концентрації лейкоцитарних адгезинів у плазмі крові усіх хворих перед початком лікування було розподілено на дві рівноцінні групи: основну (n = 30) та порівняльну (n = 30). Пацієнти основної групи отримували комплексне лікування, до складу якого, окрім антибіотика, входили гіполіпідемічний засіб та пробіотично-вітамінно-мінеральний комплекс з імунотропними властивостями, пацієнти порівняльної групи отримували лише антибіотик. Концентрація розчинних молекул клітинної адгезії (sICAM-1 і sVCAM) у сироватці крові хворих на урогенітальний хламідіоз, які приймали тільки антибактеріальну терапію, суттєво не змінилась, незважаючи на проведене лікування. Концентрація sVCAM зменшилась в 1,1 разу, а концентрація sІCAM-1 — у 1,2 разу. Суттєво кращі результати були отримані в пацієнтів, які, окрім антибіотика, приймали комплексну терапію з включенням гіполіпідемічного засобу та пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу. Концентрація sІCAM-1 зменшилась у 2,6 разу, а концентрація sVCAM — у 1,7 разу відповідно.
Висновки. Запропонований комплексний метод лікування сприяє зниженню концентрації лейкоцитарних адгезинів, відновленню урогенітального бар’єрного епітелію та підвищує ефективність терапії урогенітального хламідіозу.

Ключові слова: Урогенітальний хламідіоз, молекули міжклітинної адгезії, sІCAM-1, sVCAM, медикаментозна корекція.

Список літератури:  
1.    Анфілова М.Р. Особливості взаємодії лейкоцитів з ендо­телієм судинної стінки при урогенітальному хламідіозі // Здоровье мужчины.— 2015.— № 3 (54).— С. 34—35.
2.    Богомолов А.Е., Зайков С.В. Влияние здорового образа жизни на иммунитет: миф или реальность? // Клін. імунол. Алергол. Інфектол.— 2013.— № 2 (61).— С. 43—48.
3.    Гомберг М.А. Новые европейские рекомендации по ведению больных с хламидийной инфекцией // Здоровье женщины.— 2011.— № 4 (60).— С. 1—3.
4.    Драпкина О., Палаткина Л., Зятенкова Е. Плейотропные эффекты статинов. Влияние на жесткость сосудов // Врач.— 2012.— № 9.— С. 5—10.
5.    Зайков С.В. Імунотропні властивості пробіотиків, віта­мінів та мікроелементів.— К., 2015.— 45 с.
6.    Иващенко Л.В. Актуальность коррекции метаболических нарушений при урогенитальном хламидиозе // Дерма­тологія та венерологія.— 2012.— № 2 (56).— С. 91—98.
7.    Коляденко В.Г. Лечение инфекций, передающихся половым путем. Применение антибиотиков согласно европейским стандартам // Медицинские аспекты здоровья женщины.— 2008.— № 5 (2).— С. 51—59.
8.    Літинська Т.О. Роль і місце пробіотиків у комплексній терапії хворих на псоріаз та екзему інфекційну із супутнім порушенням мікробіоти кишечника // Укр. журн. дерматол, венерол. та косметол.— 2015.— № 3 (58).— С. 50—56.
9.    Охотникова Е.Н. Комплексный подход к восстановлению иммунной защиты организма у детей // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 6 (92).— С. 52—55.
10.    Хрянин А.А. Тактика ведения пациентов с урогенитальной хламидийной инфекцией в соответствии с современными зарубежными рекомендациями // Укр. журн. дерматол, венерол. та косметол.— 2015.— № 3 (58).— С. 84—94.
11.    Щербак И.Б. Бион 3 Кид в комплексной иммунореабилитации часто болеющих детей // Укр. мед. часопис.— 2014, 3 березня (електронна публікація).
12.    Dong H., Rowland I., Yaqoob P. Comparative effects of six probiotic strains on immune function in vitro // Br. J. Nutr.— 2012.— Vol. 108 (3).— P. 459—470.
13.    Ghosh A.R. Appraisal of Probiotics and Prebiotics in Gastrointestinal Infections // Webmed Central Gastro­entero­logy.— 2012.— Vol. 3 (10): WMC003796.
14.    Hao Q., Lu Z., Dong B.R. et al. (2011) Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections // Cochrane Database Syst. Rev.— 2011.— Vol. 9.— P. CD006895.
15.    Hattori M., Taylor T.D. The human intestinal microbiome: a new frontier of human biology // DNA Res.— 2009.— Vol. 16 (1).— P. 1—12.
16.    Kimberly A. Workowski, Gail A. Bolan. Sexually Transmit­ted Diseases Treatment Guidelines.— 2015.— 140 р.
17.    Lopez P., Gonzalez—Rodriguez I., Gueimonde M., Margol­les A., Suarez A. Immune response to Bifidobacterium bifidum strains support Treg / Th17 plasticity // PLoS One.— 2011.— Vol. 6 (9).— P. e24776. doi:10.1371/journal.pone.0024776.
18.    Miniello V.L., Brunetti L., Tesse R. Lactobacillus reuteri modulates cytokines production in enhaled breath con­densate of children with atopic dermatitis // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr.— 2010.— Vol. 50.— P. 573—576.

Інше: Анфілова Марина Родіонівна, к. мед. н., доц. кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова
21050, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 21
E-mail: m_anfilova@ukr.net

 

Медикаментозная коррекция повышенных концентраций лейкоцитарных адгезинов при урогенитальном хламидиозе

М.Р. Анфилова

Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова

Цель работы — оценка влияния комплексной терапии на динамику содержания молекул межклеточной адгезии sICAM-1 и sVCAM у больных урогенитальным хламидиозом.
Материалы и методы. После получения информированного согласия в группы исследования были включены 60 пациентов (30 женского пола и 30 мужского) с установленным диагнозом урогенитального хламидиоза и 30 лиц с отсутствием инфекций, передающихся половым путем, которые составили группу контроля. Концентрация лейкоцитарных адгезинов sICAM-1 и sVCAM в сыворотке крови определялась методом иммуноферментного анализа (ELISA) с использованием стандартных тест-систем фирмы Bender MedSystems GmbH (Австрия).
Результаты и обсуждение. В результате исследования было выявлено, что концентрация sVCAM была повышена в 3,7 раза по сравнению с показателем контрольной группы, а концентрация ѕІСАМ-1 — в 6,5 раза соответственно. С целью определения эффективности медикаментозной коррекции повышенной концентрации лейкоцитарных адгезинов в плазме крови все больные перед началом лечения были распределены на 2 равноценные группы: основ­ную (n = 30) и сравнительную (n = 30). Пациенты основной группы получали комплексное лечение, в состав которого, кроме антибиотика, входили гиполипидемический препарат и пробиотико-витаминно-минеральный комплекс с иммунотропными свойствами, пациенты сравнительной группы получали только антибиотик. Концентрация растворимых молекул клеточной адгезии (sICAM-1 и sVCAM) в сыворотке крови больных урогенитальным хламидиозом, которые принимали только антибактериальную терапию, существенно не изменилась, несмотря на проведенное лечение. Концентрация sVCAM уменьшилась в 1,1 раза, а концентрация ѕІСАМ-1 — в 1,2 раза. Существенно лучшие результаты были получены у пациентов, которые, помимо антибиотика, принимали комплексную терапию с включением гиполипидемического препарата и пробиотико-витаминно-минерального комплекса. Концентрация ѕІСАМ-1 уменьшилась в 2,6 раза, а концентрация sVCAM — в 1,7 раза соответственно.
Выводы. Предложенный комплексный метод лечения способствует снижению концентрации лейкоцитарных адгезинов, восстановлению урогенитального барьерного эпителия и повышает эффективность терапии урогенитального хламидиоза.

Ключевые слова: урогенитальный хламидиоз, молекулы межклеточной адгезии, ѕІСАМ-1, sVCAM, медикаментозная коррекция.

Список литературы:  
1.    Анфілова М.Р. Особливості взаємодії лейкоцитів з ендо­телієм судинної стінки при урогенітальному хламідіозі // Здоровье мужчины.— 2015.— № 3 (54).— С. 34—35.
2.    Богомолов А.Е., Зайков С.В. Влияние здорового образа жизни на иммунитет: миф или реальность? // Клін. імунол. Алергол. Інфектол.— 2013.— № 2 (61).— С. 43—48.
3.    Гомберг М.А. Новые европейские рекомендации по ведению больных с хламидийной инфекцией // Здоровье женщины.— 2011.— № 4 (60).— С. 1—3.
4.    Драпкина О., Палаткина Л., Зятенкова Е. Плейотропные эффекты статинов. Влияние на жесткость сосудов // Врач.— 2012.— № 9.— С. 5—10.
5.    Зайков С.В. Імунотропні властивості пробіотиків, віта­мінів та мікроелементів.— К., 2015.— 45 с.
6.    Иващенко Л.В. Актуальность коррекции метаболических нарушений при урогенитальном хламидиозе // Дерма­тологія та венерологія.— 2012.— № 2 (56).— С. 91—98.
7.    Коляденко В.Г. Лечение инфекций, передающихся половым путем. Применение антибиотиков согласно европейским стандартам // Медицинские аспекты здоровья женщины.— 2008.— № 5 (2).— С. 51—59.
8.    Літинська Т.О. Роль і місце пробіотиків у комплексній терапії хворих на псоріаз та екзему інфекційну із супутнім порушенням мікробіоти кишечника // Укр. журн. дерматол, венерол. та косметол.— 2015.— № 3 (58).— С. 50—56.
9.    Охотникова Е.Н. Комплексный подход к восстановлению иммунной защиты организма у детей // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 6 (92).— С. 52—55.
10.    Хрянин А.А. Тактика ведения пациентов с урогенитальной хламидийной инфекцией в соответствии с современными зарубежными рекомендациями // Укр. журн. дерматол, венерол. та косметол.— 2015.— № 3 (58).— С. 84—94.
11.    Щербак И.Б. Бион 3 Кид в комплексной иммунореабилитации часто болеющих детей // Укр. мед. часопис.— 2014, 3 березня (електронна публікація).
12.    Dong H., Rowland I., Yaqoob P. Comparative effects of six probiotic strains on immune function in vitro // Br. J. Nutr.— 2012.— Vol. 108 (3).— P. 459—470.
13.    Ghosh A.R. Appraisal of Probiotics and Prebiotics in Gastrointestinal Infections // Webmed Central Gastro­entero­logy.— 2012.— Vol. 3 (10): WMC003796.
14.    Hao Q., Lu Z., Dong B.R. et al. (2011) Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections // Cochrane Database Syst. Rev.— 2011.— Vol. 9.— P. CD006895.
15.    Hattori M., Taylor T.D. The human intestinal microbiome: a new frontier of human biology // DNA Res.— 2009.— Vol. 16 (1).— P. 1—12.
16.    Kimberly A. Workowski, Gail A. Bolan. Sexually Transmit­ted Diseases Treatment Guidelines.— 2015.— 140 р.
17.    Lopez P., Gonzalez—Rodriguez I., Gueimonde M., Margol­les A., Suarez A. Immune response to Bifidobacterium bifidum strains support Treg / Th17 plasticity // PLoS One.— 2011.— Vol. 6 (9).— P. e24776. doi:10.1371/journal.pone.0024776.
18.    Miniello V.L., Brunetti L., Tesse R. Lactobacillus reuteri modulates cytokines production in enhaled breath con­densate of children with atopic dermatitis // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr.— 2010.— Vol. 50.— P. 573—576.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Фармакотерапія в дерматовенерології

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Досвід застосування препарату «Лордес» у терапії алергодерматозів у дорослих та дітей

Ж.В. Корольова

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ

Мета роботи — оцінити клінічну ефективність та безпечність препарату «Лордес» (лікарська форма — сироп, де 5 мл сиропу містить 2,5 мг дезлоратадину, і таблетки, які містять по 5 мг дезлоратадину) при лікуванні хворих на алергійний дерматит.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 46 хворих на алергійний дерматит (18 чоловіків і 28 жінок), тривалість захворювання — 1—3 доби.
Результати та обговорення. У більшості пацієнтів на 2—3-тю добу терапії препаратом «Лордес» зникали скарги, відзначалося хороше самопочуття, регресували явища гострозапальних висипань на шкірі, зменшувалася інфільт­рація. Повністю зникали клінічні вияви до 5—7-ї доби лікування. Введення препарату «Лордес» у терапію хворих на алергійний дерматит дало змогу досягти клінічного одужання у всіх 46 пацієнтів.
Висновки. Фармакологічні особливості дезлоратадину, його висока терапевтична ефективність і безпека, широкий спектр показань до застосування, а також досвід використання в клінічній практиці дають змогу рекомендувати препарат «Лордес» в якості препарату вибору для лікування алергійного дерматиту як у дітей, так і дорослих.

Ключові слова: дезлоратадин, алергійний дерматит, препарат «Лордес».

Список літератури:  
1.    Антоньев А.А., Прохоренко В.И. Об общепатологических закономерностях патогенеза аллергических дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 2.— С. 20—22.
2.    Болотная Л.А. Место антигистаминных препаратов в терапии зудящих дерматозов аллергического генеза // Украинский журнал дерматологии, венерологии, косметологии.— 2010.— № 2 (37).— С. 29—34.
3.    Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний / Под ред. А.Д. Кацамбаса, Т.М. Лот­ти.— М.: МЕДепресс-информ, 2009.— 736 с.
4.    Клиническая аллергология. Руководство для практических врачей / Под ред. акад. РАМН, проф. Р.М. Хантова.— М.: МЕДепресс-информ, 2002.— 623 с.
5.    Мавров И.И. и соавт. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии.— Харьков: Факт, 2007.— 800 с.
6.    Притуло О.А., Прохоров Д.В. Опыт клинического применения препарата «Алерзин» в комплексной терапии аллергодерматозов // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2011.— № 8 (47).— С. 61—64.
7.    Солошенко Э.Н., Гончаров И.В. Блокаторы Н1-гиста­миновых рецепторов в комплексной терапии аллергодерматозов. Критерии выбора // Междунар. мед. журн.— 2002.— № 4.— С. 130—133.
8.    Bachert C., Virchow C.J., Plenker A. Desloratadine in the treatment of seasonal allergic rhinitis results of a large observational study // Clin. Drug. Invest.— 2002.— Vol. 22 (Suppl. 2).— P. 43—52.
9.    Green R.J. Inflammatory airway disease // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol.— 2003.— Vol. 16.— N 4.— P. 181—186.
10.    Lachapelle J.M., Decroix J., Henrijean A. et al. Desloratadine 5 mg once daily improves the quality of life of patients with chronic idiopathic urticaria // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. —2006.— Vol. 20.— P. 288—292.
11.    Monroe E., Finn A., Patel P. et al. Desloratadine urticaria Study Group. Efficacy and safety of desloratadine 5 mg once daily in the treatment of chronic idiopathic urticaria: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 535—541.
12.    Ortonne J.P., Grob J.J., Auquier P., Dreyfus I. Efficacy and safety of desloratadine in adults with chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicenter trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 8.— P. 37—42.
13.    Ring J., Hein R., Gauger A. et al. Once-daily desloratadine improves the signs and symptoms of chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebo-controlled study // Int. J. Dermatolog.— 2001.— Vol. 40.— P. 72—76.
14.    Rottem M., Elbizt D., Sthoeger Z. Desloratadine Study Group. Desloratadine for chronic idiopathic urticaria // Harefuah.— 2005.— Vol. 144.— P. 547—553.

Інше: Корольова Жаннета Валентинівна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України
04209, м. Київ, вул. Богатирська, 32
Тел. (044) 413-53-52
E-mail: zhkorolova@gmail.com

 

Опыт применения препарата «Лордес» в терапии аллергодерматозов у взрослых и детей

Ж.В. Королева

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев

Цель работы — оценить клиническую эффективность и безопасность препарата «Лордес» (лекарственная форма — сироп, где 5 мл сиропа содержит 2,5 мг дезлоратадина, и таблетки, которые содержат по 5 мг дезлоратадина) при лечении больных аллергическим дерматитом.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 46 больных с аллергическим дерматитом  (18 мужчин и 28 женщин), длительность заболевания составила 1–3 сут.
Результаты и обсуждение. У большинства пациентов на 2–3-и сутки терапии препаратом «Лордес» исчезли жалобы, отмечалось хорошее самочувствие, регрессировали явления островоспалительных высыпаний на коже, уменьшилась инфильтрация. Полностью исчезали клинические проявления к 5–7-м суткам лечения. Включение препарата «Лордес» в терапию больных аллергическим дерматитом позволило добиться клинического излечения у всех 46 пациентов.
Выводы. Фармакологические особенности дезлоратадина, его высокая терапевтическая эффективность и безопасность, широкий спектр показаний к применению, а также опыт использования в клинической практике позволяют рекомендовать «Лордес» в качестве препарата выбора для лечения аллергического дерматита как у детей, так и  взрослых.

Ключевые слова: Дезлоратадин, аллергический дерматит, препарат «Лордес».

Список литературы:  
1.    Антоньев А.А., Прохоренко В.И. Об общепатологических закономерностях патогенеза аллергических дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 2.— С. 20—22.
2.    Болотная Л.А. Место антигистаминных препаратов в терапии зудящих дерматозов аллергического генеза // Украинский журнал дерматологии, венерологии, косметологии.— 2010.— № 2 (37).— С. 29—34.
3.    Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний / Под ред. А.Д. Кацамбаса, Т.М. Лот­ти.— М.: МЕДепресс-информ, 2009.— 736 с.
4.    Клиническая аллергология. Руководство для практических врачей / Под ред. акад. РАМН, проф. Р.М. Хантова.— М.: МЕДепресс-информ, 2002.— 623 с.
5.    Мавров И.И. и соавт. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии.— Харьков: Факт, 2007.— 800 с.
6.    Притуло О.А., Прохоров Д.В. Опыт клинического применения препарата «Алерзин» в комплексной терапии аллергодерматозов // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2011.— № 8 (47).— С. 61—64.
7.    Солошенко Э.Н., Гончаров И.В. Блокаторы Н1-гиста­миновых рецепторов в комплексной терапии аллергодерматозов. Критерии выбора // Междунар. мед. журн.— 2002.— № 4.— С. 130—133.
8.    Bachert C., Virchow C.J., Plenker A. Desloratadine in the treatment of seasonal allergic rhinitis results of a large observational study // Clin. Drug. Invest.— 2002.— Vol. 22 (Suppl. 2).— P. 43—52.
9.    Green R.J. Inflammatory airway disease // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol.— 2003.— Vol. 16.— N 4.— P. 181—186.
10.    Lachapelle J.M., Decroix J., Henrijean A. et al. Desloratadine 5 mg once daily improves the quality of life of patients with chronic idiopathic urticaria // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. —2006.— Vol. 20.— P. 288—292.
11.    Monroe E., Finn A., Patel P. et al. Desloratadine urticaria Study Group. Efficacy and safety of desloratadine 5 mg once daily in the treatment of chronic idiopathic urticaria: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 535—541.
12.    Ortonne J.P., Grob J.J., Auquier P., Dreyfus I. Efficacy and safety of desloratadine in adults with chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicenter trial // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 8.— P. 37—42.
13.    Ring J., Hein R., Gauger A. et al. Once-daily desloratadine improves the signs and symptoms of chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebo-controlled study // Int. J. Dermatolog.— 2001.— Vol. 40.— P. 72—76.
14.    Rottem M., Elbizt D., Sthoeger Z. Desloratadine Study Group. Desloratadine for chronic idiopathic urticaria // Harefuah.— 2005.— Vol. 144.— P. 547—553.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

11. Спостереження з практики

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Унілатеральні дерматози, оптимізація лікування із застосуванням пульсової мезотерапії

Д.С. Поліщук1, 2, С.Й. Поліщук2, В.С. Комарніцька2

1 Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
2 ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.», Хмельницький

Наведено узагальнені дані літератури про унілатеральні дерматози та особисті спостереження хворих на такі дерматози. Вперше запропоновано методику лікування набутих унілатеральних дерматозів із застосуванням пульсової кортикостероїдної мезотерапії.

Ключові слова: Унілатеральні дерматози, пульсова мезотерапія, лінії Блашко.

Список літератури:  
1.    Альберт А. Избирательная токсичность. Физико-хими­ческие основы терапии / Пер. с англ. М.: Медицина.— 1989.— Т. 1.— С. 352—363.
2.    Завадский В.Н. Пульсовая мезотерапия иммунозависимых дерматозов // Рос. журн. кожн. и венер. болезней.— 2014.— Т. 17, № 5.— С. 31—35.
3.    Зоиров П.Т., Недосекова Н.Г. О линеарных и унилатеральных дерматозах // Здравоохранение Таджикиста­на.— 1987.— № 6.— С. 98—101.
4.    Каламкарян А.А., Акимов В.Г., Фараджев З.Г. Клини­ческие особенности линейных и унилатеральных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1985.— № 11.— С. 4—7.
5.    Каламкарян А.А., Фролов Е.П., Акимов В.Г., Красни­ков Ю.А. О так называемых унилатеральных и линейных дерматозах // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 10.— С. 18—23.
6.    Олисова О.Ю., Грабовская О.В., Теплюк Н.П. и др. Уни­латеральные дерматозы — связь с линиями Блашко и неврологическими изменениями // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2014.— Т. 17, № 5.— С. 22—29.
7.    Фараджев З.Г. Клинические формы, патогенез и терапия линейных и унилатеральных дерматозов: Автореф. дис.
…канд. мед наук.— М., 1985.
8.    Фараджев З.Г., Ракчеев А.П. Комплексное лечение больных унилатеральными и линейными дерматозами с ис­­пользованием лазеропунктуры // Вестн. дерматол. и венерол.— 1984.— № 12.— С.17—21.
9.    Atherton D.L., Kahana M., Russell-Jonts R. Naevoid psoria­sis // Br. J. Dermatol.— 1989.— N 120 (6).— P. 837—841.
10.    Chemke J., Rappaport S., Etrog R. Abberant melanoblast migration associated with trisomy 18 mosaicism // J. Med. Genet.— 1983.— N 20 (2).— P. 135—137.
11.    Edouard M. Grosshans. Aquired Blaschkolinear dermatoses // Am. J. Med. Genet.— 1999.— N 85 (4).— P. 334—337.
12.    Happle R. Dohi Memorial Lecture. New aspects of cutaneous mosaicism // J. Dermatol.— 2002.— N 29 (11).— P. 681—692.
13.    Happle R., Assim A. The lines of Blaschko on the head and neck // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— N 44 (4).— P. 612—615.
14.    Happle R., Mittag H., Küuster W. The CHILD nevus: a distinct skin disorder // Dermatology.— 1995.— N 191(3).— P. 210—216.
15.    Morice-Picard F., Boralevi F. et al. Sever linear form of granuloma annulare along Blaschko’s lines preceding the onset of a classical form of granuloma annulare in a child // Br. J. Dermatol.— 2007.— N 157 (5).— P. 1056—1058.
16.    Müller C.S., Schmalts R., Vogt T., Pflhler C. Lichen striatus and blashkitis: reappraisal of the concept of blashkolinear dermatoses // Br. J. Dermatol.— 2011.— N 164 (2).— P. 257—262.
17.    Taibjee S.M., Bennet D.C., Moss C. Abnormal pigmentation in hypomelanosis of Ito and pigmentary mosaicism: the role of pigmentary genes // Br. J. Dermatol.— 2004.— N 151 (2).— P. 269—282.
18.    Valencia I.C., Kerdel F.A. Местные кортикостероиды / Вольф К., Голдсмит Л.А., Кац С.И., Джилкрест Б.А., Паллер Э.С., Леффель Д. Дж. Дерматология Фицпатрика в клинической практике.— М.: Изд. Панфилова; БИНОМ.— 2013.— Т. 3.— С. 2341—2348.

Інше: Поліщук Дмитро Степанович, к. мед. н., асист. кафедри терапії з курсом загальної практики та сімейної медицини факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, лікар-дерматовенеролог
ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»
29000, м. Хмельницький, пров. Проскурівський, 1. Тел. (0382) 65-74-05. Е-mail: polischuk.ukraine@gmail.com
Поліщук Степан Йосипович, гол. лікар-дерматовенеролог ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»
Комарніцька Віра Степанівна, лікар-дерматовенеролог-косметолог ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.»

 

Унилатеральные дерматозы, оптимизация лечения с применением пульсовой мезотерапии

Д.С. Полищук1, 2, С.И. Полищук2, В.С. Комарницкая2

1 Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
2 ЧП «Дерматовенерологическое учреждение доктора Полищука С.И.», Хмельницкий

Представлены обобщенные литературные данные об унилатеральных дерматозах и собственные наблюдения больных этими дерматозами. Впервые предложена методика лечения приобретенных унилатеральных дерматозов путем применения пульсовой кортикостероидной мезотерапии.

Ключевые слова: унилатеральные дерматозы, пульсовая мезотерапия, линии Блашко.

Список литературы:  
1.    Альберт А. Избирательная токсичность. Физико-хими­ческие основы терапии / Пер. с англ. М.: Медицина.— 1989.— Т. 1.— С. 352—363.
2.    Завадский В.Н. Пульсовая мезотерапия иммунозависимых дерматозов // Рос. журн. кожн. и венер. болезней.— 2014.— Т. 17, № 5.— С. 31—35.
3.    Зоиров П.Т., Недосекова Н.Г. О линеарных и унилатеральных дерматозах // Здравоохранение Таджикиста­на.— 1987.— № 6.— С. 98—101.
4.    Каламкарян А.А., Акимов В.Г., Фараджев З.Г. Клини­ческие особенности линейных и унилатеральных дерматозов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1985.— № 11.— С. 4—7.
5.    Каламкарян А.А., Фролов Е.П., Акимов В.Г., Красни­ков Ю.А. О так называемых унилатеральных и линейных дерматозах // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 10.— С. 18—23.
6.    Олисова О.Ю., Грабовская О.В., Теплюк Н.П. и др. Уни­латеральные дерматозы — связь с линиями Блашко и неврологическими изменениями // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2014.— Т. 17, № 5.— С. 22—29.
7.    Фараджев З.Г. Клинические формы, патогенез и терапия линейных и унилатеральных дерматозов: Автореф. дис.
…канд. мед наук.— М., 1985.
8.    Фараджев З.Г., Ракчеев А.П. Комплексное лечение больных унилатеральными и линейными дерматозами с ис­­пользованием лазеропунктуры // Вестн. дерматол. и венерол.— 1984.— № 12.— С.17—21.
9.    Atherton D.L., Kahana M., Russell-Jonts R. Naevoid psoria­sis // Br. J. Dermatol.— 1989.— N 120 (6).— P. 837—841.
10.    Chemke J., Rappaport S., Etrog R. Abberant melanoblast migration associated with trisomy 18 mosaicism // J. Med. Genet.— 1983.— N 20 (2).— P. 135—137.
11.    Edouard M. Grosshans. Aquired Blaschkolinear dermatoses // Am. J. Med. Genet.— 1999.— N 85 (4).— P. 334—337.
12.    Happle R. Dohi Memorial Lecture. New aspects of cutaneous mosaicism // J. Dermatol.— 2002.— N 29 (11).— P. 681—692.
13.    Happle R., Assim A. The lines of Blaschko on the head and neck // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— N 44 (4).— P. 612—615.
14.    Happle R., Mittag H., Küuster W. The CHILD nevus: a distinct skin disorder // Dermatology.— 1995.— N 191(3).— P. 210—216.
15.    Morice-Picard F., Boralevi F. et al. Sever linear form of granuloma annulare along Blaschko’s lines preceding the onset of a classical form of granuloma annulare in a child // Br. J. Dermatol.— 2007.— N 157 (5).— P. 1056—1058.
16.    Müller C.S., Schmalts R., Vogt T., Pflhler C. Lichen striatus and blashkitis: reappraisal of the concept of blashkolinear dermatoses // Br. J. Dermatol.— 2011.— N 164 (2).— P. 257—262.
17.    Taibjee S.M., Bennet D.C., Moss C. Abnormal pigmentation in hypomelanosis of Ito and pigmentary mosaicism: the role of pigmentary genes // Br. J. Dermatol.— 2004.— N 151 (2).— P. 269—282.
18.    Valencia I.C., Kerdel F.A. Местные кортикостероиды / Вольф К., Голдсмит Л.А., Кац С.И., Джилкрест Б.А., Паллер Э.С., Леффель Д. Дж. Дерматология Фицпатрика в клинической практике.— М.: Изд. Панфилова; БИНОМ.— 2013.— Т. 3.— С. 2341—2348.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Нові погляди на розацеа Частина 2. Лікування

К. Діл

Universitá Degli Studi Guglielmo Marconi, Rome, Italy

Розацеа — це хронічне захворювання шкіри, яке досить тяжко правильно діагностувати.
Розацеа суттєво впливає на якість життя хворих як у соціальній, так і у професійній сферах. Лікування потребує консультації дерматолога. Розацеа піддається лікуванню, але не виліковується повністю. Полегшення симптомів і поліпшення зовнішнього вигляду шкіри вимагає тривалого періоду лікування. Крім лікування, пацієнта обов’язково слід навчити захищати шкіру від сонячного проміння, правильно доглядати за нею та користуватися захисною косметикою, а також уникати чинників, які провокують загострення хвороби. Що стосується лікування, то останнім часом в нашому арсеналі з’явилися нові можливості, які ми описуємо разом із клінічними доказами на їх підтримку. Їх необхідно взяти до уваги, призначаючи лікування, яке насамперед повинно базуватися на клінічному досвіді.

Ключові слова: розацеа, лікування, метронідазол, азелаїнова кислота, ретиноїди, івермектин, бримонідин.

Список літератури:  
1.    Tan J., Blume-Peytavi U., Ortonne J.P. et al. An observatio­nal cross-sectional survey of rosacea: Clin.ical associations and progression between subtypes // Br. J. Dermatol.— 2013.— Vol. 169 (3).— P. 555—562.
2.    Baldwin H. Psychosocial implications of rosacea // The Dermatology.— 2012 (Suppl. 2—4).
3.    Drake L. Rosacea sufferers, take heart — you are not alone // Rosacea Review: National Rosacea Society.— 1997.— http://www.rosacea.org/rr/1997/winter/article_1.php.
4.    Elewski B.E., Draelos Z., Dréno B. et al. Rosacea — global diversity and optimized outcome: proposed international consensus from the Rosacea International // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2011.— Vol. 25 (2).— P. 188—200.
5.    McClellan K.J., Noble S. Topical metronidazole. a review of its uses in rosacea // Am. J. Clin. Dermatol.— 2000.— Vol. 1.— P. 191—199.
6.    van Zuuren E., Gupta A., Glover M. et al. Systematic review of rosacea treatments // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56.— P. 107—115.
7.    Wolf J.E.Jr., Del Rosso J.Q. The CLEAR trial: results of a large community-based study of metronidazole gel in rosacea // Cutis.— 2007.— Vol. 79.— P. 73—80.
8.    Yoo J., Reid D.C., Kimball AB. Metronidazole in the treat­ment of rosacea: do formulation, dosing, and concentration matter? // J. Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5.— P. 317—319.
9.    Del Rosso J.Q., Baum E.W., Draelos Z.D. et al. Azelaic acid gel 15 %: clinical versatility in the treatment of rosacea Cutis.— 2006.— Vol. 78 (Suppl. 5).— P. 6—19.
10.    Thiboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) gel as a new treatment for papulopustular rosacea: results from two vehicle-controlled, randomised phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
11.    van Zuuren E.J., Graber M.A., Hollis S. et al. Interventions for rosacea // Cochrane Database Syst. Rev.— 2005.— Vol. 3.— P. CD003262.
12.    Elewski B., Fleischer A.B.Jr., Pariser D.M. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0.75 % metronidazole gel in the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.— Vol. 139.— P. 1444—1450.
13.    Wolf J.E.Jr., Kerrouche N., Arsonnaud S. Efficacy and safety of once-daily metronidazole 1 % gel compared with twice-daily azelaic acid 15 % gel in the treatment of rosacea // Cutis.— 2006.— Vol. 77 (Supрl. 4).— P. 3—11.
14.    Sauder D., Miller R., Gratton D. et al. The treatment of rosacea: the safety and efficacy of sodium sulfacetamide 10 % and sulphur 5 % lotion is demonstrated in a double blind study // J. Dermatolog. Treat.— 1997.— Vol. 8.— P. 79—85.
15.    Del Rosso J.Q. Evaluating the role of topical therapies in the management of rosacea: focus on combination sodium sulfacetide and sulfur formulations // Cutis.— 2004.— Vol. 73 (Suppl. 1).— P. 29—33.
16.    Trumbore M.W., Goldstein J.A., Gurge R.M. Treatment of papulopustular rosacea with sodium sulfacetamide 10 %/sulfur 5 % emollient foam // J. Drugs Dermatol.— 2009.— Vol. 8.— P. 299—304.
17.    Lebwohl M.G., Medansky R.S., Russo C.L., Plott R.T. The comparative efficacy of sodium sulfacetid 10 %/sulphu 5 % lotion and metronidazol 0.75 % in the treatment of rosacea // J. Geriatr. Dermatol.— 1995.— Vol. 3.— P. 183—185.
18.    Torok H.M., Webster G., Dunlap F.E. et al. Combination sodium sulfacetamide 10 % and sulphur 5 % cream with sunscreens versus metronidazole 0.75 % cream for rosacea // Cutis.— 2005.— Vol. 75.— P. 357—363.
19.    Mills O.H.Jr., Kligman A.M. Letter: Topically applied ery­thro­mycin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1976.— Vol. 112 (4).— P. 553—554.
20.    Wilkin J.K. Treatment of rosacea: topical clindamycin versus oral tetracycline // Int. J. Dermatol.— 1993.— Vol. 32.— P. 65—67.
21.    Breneman D., Savin R., VandePol C. et al. Double-blind, randomized, vehicle-controlled clinical trial of once daily benzoyl peroxide — clindamycin topical gel in the treatment of patients with moderate to severe rosacea // Int. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 43.— P. 381—387.
22.    Gold M., Farber H., Gilboa R., Tschen E. Use of benzoyl peroxide/clindamycin gel in the once daily treatment of moderate rosacea: Poster presented at 63rd Annual Meeting of the Am. Acad. Dermatol.— New Orleans, LA., 2005.
23.    McHugh R.C., Rice A., Sangha N.D. et al. A topical azi­thromycin preparation for the treatment of acne vulgaris and rosacea // J. Dermatolog. Treat.— 2004.— Vol. 15 (5).— P. 295—302.
24.    Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparison of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— P. 319—324.
25.    Basta-Juzbasic A., Dobric I. The effect of local administration of corticosteroids on the course and therapy of rosacea //Lijec Vjes.— 1989.— Vol. 111.— P. 89—93.
26.    Egan C.A., Rallis T.M., Meadows K.P., Kruger G.G. Rosacea induced by beclomethasone dipropionate nasal spray // Int. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 38.— P. 133—134.
27.    Swenor M.E. Is permethri 5 % cream effective for rosacea? // J. Fam. Pract.— 2003.— Vol. 52 (3).— P. 183—184.
28.    Allen K.J., Davis C.L., Billings S.D., Mousdicas N. Recal­cit­rant papulopustular rosacea in an immunocompetent patient responding to combination therapy with oral ivermectin and topical permethrin // Cutis.— 2007.— Vol. 80.— P. 149—151.
29.    Aquilina C., Viraben R., Sire S. Ivermectin-responsive Demodex infestation during human immunodeficiency virus infection: a case report and literature review // Dermatolog.— 2002.— Vol. 205.— P. 394—397.
30.    Bamford J.T., Elliott B.A., Haller I.V. Tacrolimus effect on rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2004.— Vol. 50 (1).— P. 107—108.
31.    Antille C., Saurat J.H., Lübbe J. Induction of rosaceiform dermatitis during treatment of facial inflammatory dermatoses with tacrolimus ointment // Arch. Dermatol.— 2004.— Vol. 140 (4).— P. 457—460.
32.    Fujiwara S., Okubo Y., Irisawa R., Tsuboi R. Rosaceiform dermatitis associated with topical tacrolimus treatment // J. Am. Acad. Dermatol.— 2010.— Vol. 62 (6).— P. 1050—1052.
33.    Teraki Y., Hitomi K., Sato Y., Izaki S. Tacrolimus-induced rosacea-like dermatitis: a clinical analysis of 16 cases asso­ciated with tacrolimus ointment application // Derma­tology.— 2012.— Vol. 224 (4).— P. 309—314.
34.    Bernard L.A., Cunningham B.B., Al-Suwaidan S. et al. A ro­­sacea-like granulomatous eruption in a patient using tac­rolimus ointment for atopic dermatitis // Arch. Dermatol.— 2003.— Vol. 139 (2).— P. 229—231.
35.    Hu L., Alexander C., Velez NF et al. Severe Tacrolimus-Induced Granulomatous Rosacea Recalcitrant to Oral Tetra­cyclines // J. Drugs Dermatol.— 2015.— Vol. 14 (6).— P. 628—630.
36.    Kim M.B., Kim G.W., Park H.J. et al. Pimecrolimu 1 % cream for the treatment of rosacea // J. Dermatol.— 2011.— Vol. 38 (12).— P. 1135—1139.
37.    Crawford K.M., Russ B., Bostrom P. Pimecrolimus for treatment of acne rosacea // Skinmed.— 2005.— Vol. 4 (3).— P. 147—150.
38.    Weissenbacher S., Merkl J., Hildebrandt B. et al. Pimecro­limus cream 1 % for papulopustular rosacea: a randomized vehicle-controlled double-blind trial // Br. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 156 (4).— P. 728—732.
39.    Karabulut A.A., Izol Serel B., Eksioglu H.M. A randomized, single-blind, placebo-controlled, split-face study with pimec­rolimus cream 1 % for papulopustular rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2008.— Vol. 22 (6).— P. 729—734.
40.    Koca R., Altinyazar H.C., Ankarali H. et al. A comparison of metronidazol.— 1% cream and pimecrolimum 1 % cream in the treatment of patients with papulopustular rosacea: a randomized open-label clinical trial // Clin. Exp. Dermatol.— 2010.— Vol. 35 (3).— P. 251—256.
41.    Cunha P.R., Rossi A.B. Pimecrolimus cream 1 % is effective in a case of granulomatous rosacea // Acta Derm. Venereol.— 2006.— Vol. 86 (1).— P. 71—72.
42.    Gül U., Gönül M., Kiliç A. et al. A case of granulomatous rosacea successfully treated with pimecrolimus cream // J. Dermatolog Treat.— 2008.— Vol. 19 (5).— P. 313—315.
43.    Chu C.Y. An open-label pilot study to evaluate the safety and efficacy of topically applied pimecrolimus cream for the treatment of steroid-induced rosacea-like eruption // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2007.— Vol. 21 (4).— P. 484—490.
44.    Lee D.H., Li K., Suh DH. Pimecrolimum 1 % cream for the treatment of steroid-induced rosacea: 8-week split-face clinical trial // Br. J. Dermatol.— 2008.— Vol. 158 (5).— P. 1069—1076.
45.    Gorman C.R., White S.W. Rosaceiform dermatitis as a complication of treatment of facial seborrheic dermatitis with 1 % pimecrolimus cream // Arch. Dermatol.— 2005.— Vol. 141 (9).— P. 1168.
46.    El Sayed F., Ammoury A., Dhaybi R., Bazex J. Rosaceiform eruption to pimecrolimus // J. Am. Acad. Dermatol.— 2006.— Vol. 54 (3).— P. 548—550.
47.    El-Heis S., Buckley D.A. Rosacea-like eruption due to topical pimecrolimus // Dermatol. Online J.— 2015.— Vol. 21 (5).
48.    Lübbe J., Stucky L., Saurat J.H. Rosaceiform dermatitis with follicular Demodex after treatment of facial atopic dermatitis with 1 % pimecrolimus cream // Dermatology.— 2003.— Vol. 207 (2).— P. 204—205.
49.    Yoon T.Y., Kim H.J., Kim M.K. Pimecrolimus-induced rosacea-like demodicidosis // Int. J. Dermatol.— 2007.— Vol.  6 (10).— P. 1103—1105.
50.    Ferrari A., Diehl C. Evaluation of the efficacy and tolerance of a topical gel with 4 % quassia extract in the treatment of rosacea // J. Clin. Pharmacol.— 2012.— Vol. 52 (1).— P. 84—88.
51.    Ci X., Li H., Yu Q. et al. Avermectin exerts anti-inflammatory effect by downregulating the nuclear transcription factor kappa-B and mitogenactivated protein kinase activation pathway Fundam // Clin. Pharmacol.— 2009.— Vol. 23 (4).— P. 449—455.
52.    Stein L., Kircik L., Fowler J. et al. Efficacy and safety of ivermectin 1 % cream in treatment of papulopustular rosacea: results of two randomized, double-blind, vehicle-controlled pivotal studies // J. Drugs Dermatol.— 2014.— Vol. 13 (3).— P. 316—323.
53.    Taieb A., Ortonne J.P., Ruzicka T. et al. Superiority of ivermectin 1 % cream over metronidazole 0.75 % cream in treating inflammatory lesions of rosacea: a randomized, investigator-blinded trial // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (4).— P. 1103—1010.
54.    Taieb A., Khemis A., Ruzicka T. et al. Maintenance of remission following successful treatment of papulopustular rosacea with ivermectin 1 % cream vs. metronidazole 0.75 % cream: 36-week extension of the ATTRACT randomized study // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2015.— Vol. 21.— doi.— 10.1111/jdv.13537.
55.    Fowler J., Jaratt M., Moore A. et al. Once-daily topical brimonidine tartrate gel 0.5 % is a novel treatment for moderate to severe facial erythema of rosacea: results of two multicentre, randomized and vehicle-controlled studies // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 166 (3).— P. 633—641.
56.    Moore A., Kempers S., Murakawa G. et al. Long-term safety and efficacy of once-daily topical brimonidine tartrate gel 0.5 % for the treatment of moderate to severe facial erythema of rosacea: results of a 1-year open-label study // J. Drugs Dermatol.— 2014.— Vol. 13 (1).— P. 56—61.
57.    Tanghetti E.A., Jackson J.M., Belasco K.T. et al. Optimizing the use of topical brimonidine in rosacea management: panel recommendations // J. Drugs Dermatol.— 2015.— Vol. 14 (1).— P. 33—40.
58.    Holmes A.D., Waite K.A., Chen M.C. et al. Dermatological Adverse Events Associated with Topical Brimonidine Gel 0.33 % in Subjects with Erythema of Rosacea: A Retrospec­tive Review of Clinical Studies // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2015.— Vol. 8 (8).— P. 29—35.
59.    Baldwin H.E. Systemic therapy for rosacea // Skin Therapy Let.— 2001.— Vol. 12.— P. 1—5.
60.    Greenwald R., Moak S., Ramamurthy N., Golub L.M. Tetracycline suppresses matrix metalloproteinase activity in adjuvant arthritis and in combination with flurbiprofen, ameliorate bone damage // J. Rheumatol.— 1992.— Vol. 19.— P. 927—938.
61.    Berman B., Perez O., Zell D. Update on rosacea and anti-inflAm.matory dose doxycycline // Drugs Today (Barc).— 2007.— Vol. 43.— P. 27—34.
62.    Del Rosso J.Q., Webster G.F., Jackson M. et al. Two randomized phase III clinical trials evaluating anti-inflam­matory dose doxycycline (40-mg doxycycline, USP capsules) administered once daily for treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56 (5).— P. 791—802.
63.    Del Rosso J.Q., Schlessinger J., Werschler P. Comparison of anti-inflAm.matory dose doxycycline versus doxycynline 100 mg in the treatment of rosacea // J. Drugs Dermatol.— 2008.— Vol. 7 (6).— P. 573—576.
64.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea Society on the management of rosacea, part 2: a status report on topical agents // Cutis.— 2013.— Vol. 92 (6).— P. 277—284.
65.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea Society on the management of rosacea, part 3: a status report on systemic therapies // Cutis.— 2014.— Vol. 93 (1).— P. 18—28.

 

Новый взгляд на розацеа Часть 2. Лечение

К. Дил

Universitá Degli Studi Guglielmo Marconi, Rome, Italy

Розацеа — это хроническое заболевание кожи, которое достаточно трудно правильно диагностировать.
Розацеа существенно влияет на качество жизни больных как в социальной, так и в профессиональной сферах. Лечение требует консультации дерматолога. Розацеа поддается лечению, но не излечивается полностью. Облегчение симптомов и улучшение внешнего вида кожи требуют длительного периода лечения. Помимо лечения, пациента обязательно следует научить защищать кожу от солнечных лучей, правильно ухаживать за ней и пользоваться защитной косметикой, а также избегать факторов, которые провоцируют обострение болезни. Что касается лечения, то в последнее время в нашем арсенале появились новые возможности, которые мы описываем вместе с клиническими доказательствами в их поддержку. Их необходимо принять во внимание, назначая лечение, которое прежде всего должно базироваться на клиническом опыте.

Ключевые слова: розацеа, лечение, метронидазол, азелаинова кислота, ретиноиды, ивермектин, бримонидин.

Список литературы:  
1.    Tan J., Blume-Peytavi U., Ortonne J.P. et al. An observatio­nal cross-sectional survey of rosacea: Clin.ical associations and progression between subtypes // Br. J. Dermatol.— 2013.— Vol. 169 (3).— P. 555—562.
2.    Baldwin H. Psychosocial implications of rosacea // The Dermatology.— 2012 (Suppl. 2—4).
3.    Drake L. Rosacea sufferers, take heart — you are not alone // Rosacea Review: National Rosacea Society.— 1997.— http://www.rosacea.org/rr/1997/winter/article_1.php.
4.    Elewski B.E., Draelos Z., Dréno B. et al. Rosacea — global diversity and optimized outcome: proposed international consensus from the Rosacea International // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2011.— Vol. 25 (2).— P. 188—200.
5.    McClellan K.J., Noble S. Topical metronidazole. a review of its uses in rosacea // Am. J. Clin. Dermatol.— 2000.— Vol. 1.— P. 191—199.
6.    van Zuuren E., Gupta A., Glover M. et al. Systematic review of rosacea treatments // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56.— P. 107—115.
7.    Wolf J.E.Jr., Del Rosso J.Q. The CLEAR trial: results of a large community-based study of metronidazole gel in rosacea // Cutis.— 2007.— Vol. 79.— P. 73—80.
8.    Yoo J., Reid D.C., Kimball AB. Metronidazole in the treat­ment of rosacea: do formulation, dosing, and concentration matter? // J. Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5.— P. 317—319.
9.    Del Rosso J.Q., Baum E.W., Draelos Z.D. et al. Azelaic acid gel 15 %: clinical versatility in the treatment of rosacea Cutis.— 2006.— Vol. 78 (Suppl. 5).— P. 6—19.
10.    Thiboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) gel as a new treatment for papulopustular rosacea: results from two vehicle-controlled, randomised phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
11.    van Zuuren E.J., Graber M.A., Hollis S. et al. Interventions for rosacea // Cochrane Database Syst. Rev.— 2005.— Vol. 3.— P. CD003262.
12.    Elewski B., Fleischer A.B.Jr., Pariser D.M. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0.75 % metronidazole gel in the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.— Vol. 139.— P. 1444—1450.
13.    Wolf J.E.Jr., Kerrouche N., Arsonnaud S. Efficacy and safety of once-daily metronidazole 1 % gel compared with twice-daily azelaic acid 15 % gel in the treatment of rosacea // Cutis.— 2006.— Vol. 77 (Supрl. 4).— P. 3—11.
14.    Sauder D., Miller R., Gratton D. et al. The treatment of rosacea: the safety and efficacy of sodium sulfacetamide 10 % and sulphur 5 % lotion is demonstrated in a double blind study // J. Dermatolog. Treat.— 1997.— Vol. 8.— P. 79—85.
15.    Del Rosso J.Q. Evaluating the role of topical therapies in the management of rosacea: focus on combination sodium sulfacetide and sulfur formulations // Cutis.— 2004.— Vol. 73 (Suppl. 1).— P. 29—33.
16.    Trumbore M.W., Goldstein J.A., Gurge R.M. Treatment of papulopustular rosacea with sodium sulfacetamide 10 %/sulfur 5 % emollient foam // J. Drugs Dermatol.— 2009.— Vol. 8.— P. 299—304.
17.    Lebwohl M.G., Medansky R.S., Russo C.L., Plott R.T. The comparative efficacy of sodium sulfacetid 10 %/sulphu 5 % lotion and metronidazol 0.75 % in the treatment of rosacea // J. Geriatr. Dermatol.— 1995.— Vol. 3.— P. 183—185.
18.    Torok H.M., Webster G., Dunlap F.E. et al. Combination sodium sulfacetamide 10 % and sulphur 5 % cream with sunscreens versus metronidazole 0.75 % cream for rosacea // Cutis.— 2005.— Vol. 75.— P. 357—363.
19.    Mills O.H.Jr., Kligman A.M. Letter: Topically applied ery­thro­mycin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1976.— Vol. 112 (4).— P. 553—554.
20.    Wilkin J.K. Treatment of rosacea: topical clindamycin versus oral tetracycline // Int. J. Dermatol.— 1993.— Vol. 32.— P. 65—67.
21.    Breneman D., Savin R., VandePol C. et al. Double-blind, randomized, vehicle-controlled clinical trial of once daily benzoyl peroxide — clindamycin topical gel in the treatment of patients with moderate to severe rosacea // Int. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 43.— P. 381—387.
22.    Gold M., Farber H., Gilboa R., Tschen E. Use of benzoyl peroxide/clindamycin gel in the once daily treatment of moderate rosacea: Poster presented at 63rd Annual Meeting of the Am. Acad. Dermatol.— New Orleans, LA., 2005.
23.    McHugh R.C., Rice A., Sangha N.D. et al. A topical azi­thromycin preparation for the treatment of acne vulgaris and rosacea // J. Dermatolog. Treat.— 2004.— Vol. 15 (5).— P. 295—302.
24.    Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparison of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— P. 319—324.
25.    Basta-Juzbasic A., Dobric I. The effect of local administration of corticosteroids on the course and therapy of rosacea //Lijec Vjes.— 1989.— Vol. 111.— P. 89—93.
26.    Egan C.A., Rallis T.M., Meadows K.P., Kruger G.G. Rosacea induced by beclomethasone dipropionate nasal spray // Int. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 38.— P. 133—134.
27.    Swenor M.E. Is permethri 5 % cream effective for rosacea? // J. Fam. Pract.— 2003.— Vol. 52 (3).— P. 183—184.
28.    Allen K.J., Davis C.L., Billings S.D., Mousdicas N. Recal­cit­rant papulopustular rosacea in an immunocompetent patient responding to combination therapy with oral ivermectin and topical permethrin // Cutis.— 2007.— Vol. 80.— P. 149—151.
29.    Aquilina C., Viraben R., Sire S. Ivermectin-responsive Demodex infestation during human immunodeficiency virus infection: a case report and literature review // Dermatolog.— 2002.— Vol. 205.— P. 394—397.
30.    Bamford J.T., Elliott B.A., Haller I.V. Tacrolimus effect on rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2004.— Vol. 50 (1).— P. 107—108.
31.    Antille C., Saurat J.H., Lübbe J. Induction of rosaceiform dermatitis during treatment of facial inflammatory dermatoses with tacrolimus ointment // Arch. Dermatol.— 2004.— Vol. 140 (4).— P. 457—460.
32.    Fujiwara S., Okubo Y., Irisawa R., Tsuboi R. Rosaceiform dermatitis associated with topical tacrolimus treatment // J. Am. Acad. Dermatol.— 2010.— Vol. 62 (6).— P. 1050—1052.
33.    Teraki Y., Hitomi K., Sato Y., Izaki S. Tacrolimus-induced rosacea-like dermatitis: a clinical analysis of 16 cases asso­ciated with tacrolimus ointment application // Derma­tology.— 2012.— Vol. 224 (4).— P. 309—314.
34.    Bernard L.A., Cunningham B.B., Al-Suwaidan S. et al. A ro­­sacea-like granulomatous eruption in a patient using tac­rolimus ointment for atopic dermatitis // Arch. Dermatol.— 2003.— Vol. 139 (2).— P. 229—231.
35.    Hu L., Alexander C., Velez NF et al. Severe Tacrolimus-Induced Granulomatous Rosacea Recalcitrant to Oral Tetra­cyclines // J. Drugs Dermatol.— 2015.— Vol. 14 (6).— P. 628—630.
36.    Kim M.B., Kim G.W., Park H.J. et al. Pimecrolimu 1 % cream for the treatment of rosacea // J. Dermatol.— 2011.— Vol. 38 (12).— P. 1135—1139.
37.    Crawford K.M., Russ B., Bostrom P. Pimecrolimus for treatment of acne rosacea // Skinmed.— 2005.— Vol. 4 (3).— P. 147—150.
38.    Weissenbacher S., Merkl J., Hildebrandt B. et al. Pimecro­limus cream 1 % for papulopustular rosacea: a randomized vehicle-controlled double-blind trial // Br. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 156 (4).— P. 728—732.
39.    Karabulut A.A., Izol Serel B., Eksioglu H.M. A randomized, single-blind, placebo-controlled, split-face study with pimec­rolimus cream 1 % for papulopustular rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2008.— Vol. 22 (6).— P. 729—734.
40.    Koca R., Altinyazar H.C., Ankarali H. et al. A comparison of metronidazol.— 1% cream and pimecrolimum 1 % cream in the treatment of patients with papulopustular rosacea: a randomized open-label clinical trial // Clin. Exp. Dermatol.— 2010.— Vol. 35 (3).— P. 251—256.
41.    Cunha P.R., Rossi A.B. Pimecrolimus cream 1 % is effective in a case of granulomatous rosacea // Acta Derm. Venereol.— 2006.— Vol. 86 (1).— P. 71—72.
42.    Gül U., Gönül M., Kiliç A. et al. A case of granulomatous rosacea successfully treated with pimecrolimus cream // J. Dermatolog Treat.— 2008.— Vol. 19 (5).— P. 313—315.
43.    Chu C.Y. An open-label pilot study to evaluate the safety and efficacy of topically applied pimecrolimus cream for the treatment of steroid-induced rosacea-like eruption // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2007.— Vol. 21 (4).— P. 484—490.
44.    Lee D.H., Li K., Suh DH. Pimecrolimum 1 % cream for the treatment of steroid-induced rosacea: 8-week split-face clinical trial // Br. J. Dermatol.— 2008.— Vol. 158 (5).— P. 1069—1076.
45.    Gorman C.R., White S.W. Rosaceiform dermatitis as a complication of treatment of facial seborrheic dermatitis with 1 % pimecrolimus cream // Arch. Dermatol.— 2005.— Vol. 141 (9).— P. 1168.
46.    El Sayed F., Ammoury A., Dhaybi R., Bazex J. Rosaceiform eruption to pimecrolimus // J. Am. Acad. Dermatol.— 2006.— Vol. 54 (3).— P. 548—550.
47.    El-Heis S., Buckley D.A. Rosacea-like eruption due to topical pimecrolimus // Dermatol. Online J.— 2015.— Vol. 21 (5).
48.    Lübbe J., Stucky L., Saurat J.H. Rosaceiform dermatitis with follicular Demodex after treatment of facial atopic dermatitis with 1 % pimecrolimus cream // Dermatology.— 2003.— Vol. 207 (2).— P. 204—205.
49.    Yoon T.Y., Kim H.J., Kim M.K. Pimecrolimus-induced rosacea-like demodicidosis // Int. J. Dermatol.— 2007.— Vol.  6 (10).— P. 1103—1105.
50.    Ferrari A., Diehl C. Evaluation of the efficacy and tolerance of a topical gel with 4 % quassia extract in the treatment of rosacea // J. Clin. Pharmacol.— 2012.— Vol. 52 (1).— P. 84—88.
51.    Ci X., Li H., Yu Q. et al. Avermectin exerts anti-inflammatory effect by downregulating the nuclear transcription factor kappa-B and mitogenactivated protein kinase activation pathway Fundam // Clin. Pharmacol.— 2009.— Vol. 23 (4).— P. 449—455.
52.    Stein L., Kircik L., Fowler J. et al. Efficacy and safety of ivermectin 1 % cream in treatment of papulopustular rosacea: results of two randomized, double-blind, vehicle-controlled pivotal studies // J. Drugs Dermatol.— 2014.— Vol. 13 (3).— P. 316—323.
53.    Taieb A., Ortonne J.P., Ruzicka T. et al. Superiority of ivermectin 1 % cream over metronidazole 0.75 % cream in treating inflammatory lesions of rosacea: a randomized, investigator-blinded trial // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 172 (4).— P. 1103—1010.
54.    Taieb A., Khemis A., Ruzicka T. et al. Maintenance of remission following successful treatment of papulopustular rosacea with ivermectin 1 % cream vs. metronidazole 0.75 % cream: 36-week extension of the ATTRACT randomized study // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2015.— Vol. 21.— doi.— 10.1111/jdv.13537.
55.    Fowler J., Jaratt M., Moore A. et al. Once-daily topical brimonidine tartrate gel 0.5 % is a novel treatment for moderate to severe facial erythema of rosacea: results of two multicentre, randomized and vehicle-controlled studies // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 166 (3).— P. 633—641.
56.    Moore A., Kempers S., Murakawa G. et al. Long-term safety and efficacy of once-daily topical brimonidine tartrate gel 0.5 % for the treatment of moderate to severe facial erythema of rosacea: results of a 1-year open-label study // J. Drugs Dermatol.— 2014.— Vol. 13 (1).— P. 56—61.
57.    Tanghetti E.A., Jackson J.M., Belasco K.T. et al. Optimizing the use of topical brimonidine in rosacea management: panel recommendations // J. Drugs Dermatol.— 2015.— Vol. 14 (1).— P. 33—40.
58.    Holmes A.D., Waite K.A., Chen M.C. et al. Dermatological Adverse Events Associated with Topical Brimonidine Gel 0.33 % in Subjects with Erythema of Rosacea: A Retrospec­tive Review of Clinical Studies // J. Clin. Aesthet. Dermatol.— 2015.— Vol. 8 (8).— P. 29—35.
59.    Baldwin H.E. Systemic therapy for rosacea // Skin Therapy Let.— 2001.— Vol. 12.— P. 1—5.
60.    Greenwald R., Moak S., Ramamurthy N., Golub L.M. Tetracycline suppresses matrix metalloproteinase activity in adjuvant arthritis and in combination with flurbiprofen, ameliorate bone damage // J. Rheumatol.— 1992.— Vol. 19.— P. 927—938.
61.    Berman B., Perez O., Zell D. Update on rosacea and anti-inflAm.matory dose doxycycline // Drugs Today (Barc).— 2007.— Vol. 43.— P. 27—34.
62.    Del Rosso J.Q., Webster G.F., Jackson M. et al. Two randomized phase III clinical trials evaluating anti-inflam­matory dose doxycycline (40-mg doxycycline, USP capsules) administered once daily for treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56 (5).— P. 791—802.
63.    Del Rosso J.Q., Schlessinger J., Werschler P. Comparison of anti-inflAm.matory dose doxycycline versus doxycynline 100 mg in the treatment of rosacea // J. Drugs Dermatol.— 2008.— Vol. 7 (6).— P. 573—576.
64.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea Society on the management of rosacea, part 2: a status report on topical agents // Cutis.— 2013.— Vol. 92 (6).— P. 277—284.
65.    Del Rosso J.Q., Thiboutot D., Gallo R. et al. Consensus recommendations from the American Acne & Rosacea Society on the management of rosacea, part 3: a status report on systemic therapies // Cutis.— 2014.— Vol. 93 (1).— P. 18—28.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Англійська

13. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Урогенітальний мікоплазмоз: непростий вибір антибактеріальної терапії (огляд літератури і власні дослідження)

Г.І. Мавров1, 2, Т.В. Федорович2

1 ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків
2 Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

У статті представлено сучасні дані про лікування генітальних мікоплазм, особливо Mycoplasma genitalium. Огляд сучасної літератури і дані клінічного дослідження дали змогу зробити висновок, що джозаміцин показує високу ефективність і безпеку при лікуванні хворих з урогенітальним мікоплазмозом. Це дає підстави рекомендувати його для лікування хворих з урогенітальною інфекцією, викликаною M. genitalium.

Ключові слова: Mycoplasma genitalium, урогенітальний мікоплазмоз, антибіотикотерапія, джозаміцин.

Список літератури:  
1.    Балабанов Д.Н., Раковская И.В. Микоплазмы при негонококковом уретрите // Клин. лабор. диагност.— 2007.— № 8.— С. 49—51.
2.    Башмакова М.А., Савичева А.М. Генитальные микоплазмы и микоплазменные инфекции // Трудный пациент.— 2006.— № 2.— С. 90—95.
3.    Белик И.Е., Гордейкин М.И. Современные принципы ведения больных с урогенитальным уреаплазмозом // Дерматол. та венерол.— 2010.— № 1 (43).— С. 57—61.
4.    Белоусов Ю.Б., Карпов О.И., Белоусов Д.Ю. и др. Место джозамицина в лечении урогенитального хламидиоза: фармакоэкономическое обоснование // Междунар. мед. журн.— 2006.— № 1.— С. 86—93.
5.    Бенькович А.С., Шипицына Е.В., Савичева А.М. и др. Ин­­фекции, вызываемые Mycoplasma genitalium: клинические проявления, особенности диагностики и терапии // Клин. дерматол. и венерол.— 2008.— № 3.— С. 65—71.
6.    Бондаренко Г.М., Федорович Т.В. Урогенитальный микоплазмоз: акцент на эффективности антибиотикотерапии  // Дерматол. та венерол.— 2013.— № 3 (61).— С. 45—50.
7.    Бондаренко Г.М., Федорович Т.В. Урогенитальный микоплазмоз: особенности этиологии и эпидемиологии (обзор литературы) // Журн. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О. Торсуєва.— 2013.— № 1—2 (30).— С. 121—126.
8.    Бурцев О.А., Гущин А.Е., Гомберг М.А. Клинические особенности течения и лечения уретрита у мужчин, вызванного Mycoplasma genita­lium // Рос. журн. кож. и вен. бол.— 2008.— № 5.— С. 1—5.
9.    Гиммельфарб Е.И., Липова Е.В., Колупаев В.Е. Срав­ни­тельный анализ эффективности лечения уреа- и микоплазменной инфекции, назначенного на основании определения антибиотикочувствительности микроорганизмов in vitro и эмпирической терапии // Вестн. последипломного медицинского образования.— 2009.— № 1.— С. 45—47.
10.    Гомберг М.А. Ведение больных с микоплазменной инфекцией // Гинекология.— 2009.— T. 1, № 4.— С. 48—51
11.    Гущин А.Е., Бурцев О.А., Рыжих П.Г. и др. Мониторинг лечения пациентов с инфекцией, вызванной Mycoplasma geni­talium, с помощью методов ПЦР и НАСБА в реальном времени // Клин. дерматол. и венерол.— 2009.— № 4.— С. 58—63.
12.    Дюдюн А.Д. Этиотропное лечение больных хламидийно-микоплазменной инфекцией // Дерматовенерол., косме­тол., сексопатол.— 2007.— № 1—4 (10).— С. 249—254.
13.    Карамова А.Э., Поляков А.В., Хамаганова И.В. Значение U. urealyticum и M. genitalium как возбудителей воспалительных заболеваний урогенитального тракта // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер.— 2004.— Т. 6, № 4.— С. 365—370.
14.    Кузьмин В.Н., Гусейнадзе М.И. Основные принципы современной антибиотикотерапии микоплазменной ин­­фекции у женщин // Фарматека.— 2013.— № 12.— С. 54—59
15.    Мавров Г.И. Хламидийные инфекции: биология возбудителей, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика: Монография.— К.: Геркон.— 2005.— 524 с.
16.    Мавров Г.И., Нагорный А.Е. Макролид джозамицин и его применение для лечения половых инфекций // Здоровье мужчины.— 2004.— № 2 (9).— С. 160—162.
17.    Мавров Г.І., Губенко Т.В., Бондаренко Г.М. та ін. Вплив сечостатевого хламідіозу, уреаплазмозу на репродуктивну здат­ність людини // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 2.— С. 61—64.
18.    Мавров Г.І., Іващенко Л.В., Нікітенко І.М. Етіопато­гене­тичне лікування хворих з уск­ладненими формами хламідій­ної та мікоплазмової ін­­фекції // Журн. дерматол. та косметол. ім. О.М. Торсуєва.— 2010.— № 3—4 (22).— С. 56—61.
19.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­нос­тики и лечения в дерматологии и венерологии.— К.: Факт, 2007.— 792 с.
20.    Михайлова О.П., Кузнецова Ю.В., Евстигнеева Н.А. и др. Новые медицинские технологии ведения пациентов с урогенитальной микоплазменной инфекцией // Врач.— 2011.— № 6.— С. 7—12.
21.    Сухорукова М.В., Гущин А.В., Вознесенский Д.Л. и др. Особенности диагностики и лечения Mycoplasma geni­ta­lium-ассоциированных инфекций у мужчин. Современ­ные подходы к терапии // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2008.— № 3.— С. 106—112.
22.    Федорович Т.В. Этиологическая и патогенетическая те­­рапия урогенитальной инфекции, вызванной M. geni­talium // Дерматол. та венерол.— 2015.— № 2 (68).— С. 71—78.
23.    Фофанова И.Ю., Прилепская В.Н. Современные представления об урогенитальной микоплазменной инфекции // Гинекология.— 2014.— № 2.— С. 4—8.
24.    Шевченко О.П., Степаненко В.І. Сечостатевий мі­­ко­плаз­моз — особливості біології збудників, епідеміологія, патогенез, клі­ніка та раціональні підходи до діагностики захворювання // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 62—70.
25.    Anagrius C., Loré B., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: prevalence, clinical significance, and transmission // Sex.Transm. Infect.— 2005.— Vol. 81.— P. 458—462.
26.    Anagrius C., Lore B., Jensen J.S. Treatment of Mycoplasma genitalium. Observations from a Swedish STD Clinic // PLoS One.— 2013.— Vol. 8.— Р. e61481.
27.    Bissessor M., Tabrizi S.N., Twin J. et al. Macrolide resistance and azithromycin failure in a Mycoplasma genitalium-infec­ted co­­hort and response of azithromycin failures to alter­native anti­biotic regimens /  Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 60.— P. 1228—1236.
28.    Björnelius E., Anagrius C., Bojs G. et al. Antibiotic treatment of symptomatic Mycoplasma genita­lium infection in Scan­dinavia: a controlled clinical trial // Sex. Transm. Infect.— 2008.— Vol. 84, N 1.— Р. 72—76.
29.    Bradshaw C.S., Chen M.Y., Fairley C.K. Persistence of My­­coplasma genitalium following azithromycin therapy // PLoS One.— 2008.— Vol. 3, N 11.— Р. е3618.
30.    Couldwell D.L., Tagg K.A., Jeoffreys N.J., Gilbert G.L. Failure of moxifloxacin treatment in Mycoplasma genitalium infections due to macrolide and fluoroquinolone resistance  // Int. J. STD AIDS.— 2013.— Vol. 24.— P. 822—828.
31.    European guideline on Mycoplasma genitalium infections, 2015 (in press).
32.    Falk L., Enger M., Jensen J.S. Time to eradication of Myco­plasma genitalium after antibiotic treatment in men and women // J. Antimicrob. Chemother.— 2015.— pii: dkv246.— [Epub ahead of print].
33.    Gundevia Z., Foster R., Jamil M.S., Mcnulty A. Positivity at test of cure following first-line treatment for genital My­­coplasma genitalium: follow-up of a clinical cohort // Sex. Transm. Infect.— 2015.— Vol. 91.— P. 11—13.
34.    Haggerty C.L. Evidence for a role of Mycoplasma genitalium in pelvic inflammatory disease // Curr. Opin. Infect. Dis.— 2008.— Vol. 21, N 1.— Р. 65—69.
35.    Jensen J.S., Bradshaw C.S., Tabrizi S.N. et al. Azithromycin treatment failure in Mycoplasma genitalium-positive pati­ents with nongonococcal urethritis is associated with indu­ced macrolide resistance // Clin. Infect. Dis.— 2008.— Vol. 47, N 12.— Р. 1546—1553.
36.    Jernberg E., Moghaddam A., Moi H. Azithromycin and mo­­xifloxacin for microbiological cure of Mycoplasma genitalium infection: an open study // Int. J. STD AIDS.— 2008.— Vol. 19, N 10.— Р. 676—679.
37.    Jurstrand M., Jensen J.S., Magnuson A. et al. A serological study of the role of Mycoplasma genitalium in pelvic infla­mmatory disease and ectopic pregnancy // Sex. Transm. Infect.— 2007.— Vol. 83, N 4.— Р. 319—323.
38.    Leclerg R., Counvalin P. Resistance to macrolides, azalodes, and streptogramins: New Macrolides, Azalides, and Strep­to­gramins in Clinical Practice / Eds. New H.C., Young L.S., Zinner S.H., Acar J.F.— New York, etc., 1995.— P. 31—40.
39.    Lis R., Rowhani-Rahbar A., Manhart L.E. Mycoplasma genitalium infection and female reproductive tract disease: A meta-analysis // Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 61.— N 3.— P. 418—426.
40.    Manhart L.E. Another STI associated with HIV-1 acqui­sition: now what? // AIDS.— 2012.— Vol. 26.— P. 635—637.
41.    Manhart L.E., Gillespie C.W., Lowens M.S. Standard treatment regimens for nongonococcal urethritis have similar but declining cure rates: a randomized controlled trial // Clin. Infect. Dis.— 2013.— Vol. 56.— P. 934—942.
42.    Mena L.A., Mroczkowski T.F., Nsuami M., Martin D.H. A randomized comparison of azithromycin and doxycycline for the treatment of Mycoplasma genitalium-positive urethritis in men // Clin. Infect. Dis.— 2009.— Vol.48.— P. 1649—1654.
43.    Oliphant J., Azariah S. Сervicitis: limited clinical utility for the detection of Mycoplasma genitalium in a cross-sectional study of women attending a New Zealand sexual health clinic  // Sex. Health.— 2013.— Vol. 10, N 3.— Р. 263—267.
44.    Peuchant O., Le R.C., Desveaux C. et al. Screening for Chla­mydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, and Myco­plasma genitalium should it be integ­rated into routine pregnancy care in French young pregnant women? // Diagn. Microbiol. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 82.— P. 14—19.
45.    Schwebke J.R., Rompalo A., Taylor S. Re-evaluating the treat­ment of nongonococcal urethritis: Emphasizing emer­ging pathogens — A Randomized Clinical Trial // Clin. Infect. Dis.— 2011.— Vol. 52.— P. 163—170.
46.    Svenstrup H.F., Jensen J.S., Bjornelius E. et al. Development of a quantitative real-time PCR assay for detection of Mycoplasma genitalium // J. Clin. Microbiol.— 2005.— Vol. 43, N 7.— P. 3121—3128.
47.    Taylor-Robinson D., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: from Chrysalis to Multicolored Butterfly // Clin. Microbiol. Rev.— 2011.— Vol. 24.— P. 498—514.
48.    Terada M., Izumi K., Ohki E. Antimicrobial efficacies of several antibiotics against uterine cervicitis caused by Myco­plasma genitalium // J. Infect. Chemother.— 2012.— Vol. 18.— P. 313—317.
49.    Tully J.G., Taylor-Robinson D., Cole R.M., Rose D.L. A new­ly discovered mycoplasma in the human urogenital tract // Lancet.— 1981.— N 1.— P. 11288—1291.
50.    Vandepitte J., Weiss H.A., Bukenya J. et al. Association between Mycoplasma genitalium infection and HIV acqui­sition among female sex workers in Uganda: evidence from a nested case-control study // Sex. Transm. Infect.— 2014.—Vol. 90.— N 7.— P. 545—549.
51.    Wikstrom A., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: a common cause of persistent urethritis among men treated with doxy­cycline // Sex. Transm. Infect.— 2006.— Vol. 82, N 4.— P. 276—279.

Інше: Мавров Геннадій Іванович, д. мед. н., проф., зав. відділення ІПСШ/ВІЛ, ДУ «Інститут дерматології і венерології НАМН України», зав. кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України
61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9
Тел. (057) 706-32-00. E-mail: uniidiv@gmail.com
Федорович Тетяна Валеріївна, к. мед. н., асист. кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

 

Урогенитальный микоплазмоз: непростой выбор антибактериальной терапии (обзор литературы и собственные исследования)

Г.И. Мавров1, 2, Т.В. Федорович2

1 ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков
2 Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины

В статье представлены современные данные о лечении генитальных микоплазм, в особенности Mycoplasma genitali­um. Обзор современной литературы и данные клинического исследования позволили заключить, что джозамицин показывает высокую эффективность и безопасность при лечении больных с урогенитальным микоплазмозом. Это дает основания рекомендовать его для лечения больных с урогенитальной инфекцией, вызванной M. genitalium.

Ключевые слова: Mycoplasma genitalium, урогенитальный микоплазмоз, антибиотикотерапия, джозамицин.

Список литературы:  
1.    Балабанов Д.Н., Раковская И.В. Микоплазмы при негонококковом уретрите // Клин. лабор. диагност.— 2007.— № 8.— С. 49—51.
2.    Башмакова М.А., Савичева А.М. Генитальные микоплазмы и микоплазменные инфекции // Трудный пациент.— 2006.— № 2.— С. 90—95.
3.    Белик И.Е., Гордейкин М.И. Современные принципы ведения больных с урогенитальным уреаплазмозом // Дерматол. та венерол.— 2010.— № 1 (43).— С. 57—61.
4.    Белоусов Ю.Б., Карпов О.И., Белоусов Д.Ю. и др. Место джозамицина в лечении урогенитального хламидиоза: фармакоэкономическое обоснование // Междунар. мед. журн.— 2006.— № 1.— С. 86—93.
5.    Бенькович А.С., Шипицына Е.В., Савичева А.М. и др. Ин­­фекции, вызываемые Mycoplasma genitalium: клинические проявления, особенности диагностики и терапии // Клин. дерматол. и венерол.— 2008.— № 3.— С. 65—71.
6.    Бондаренко Г.М., Федорович Т.В. Урогенитальный микоплазмоз: акцент на эффективности антибиотикотерапии  // Дерматол. та венерол.— 2013.— № 3 (61).— С. 45—50.
7.    Бондаренко Г.М., Федорович Т.В. Урогенитальный микоплазмоз: особенности этиологии и эпидемиологии (обзор литературы) // Журн. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О. Торсуєва.— 2013.— № 1—2 (30).— С. 121—126.
8.    Бурцев О.А., Гущин А.Е., Гомберг М.А. Клинические особенности течения и лечения уретрита у мужчин, вызванного Mycoplasma genita­lium // Рос. журн. кож. и вен. бол.— 2008.— № 5.— С. 1—5.
9.    Гиммельфарб Е.И., Липова Е.В., Колупаев В.Е. Срав­ни­тельный анализ эффективности лечения уреа- и микоплазменной инфекции, назначенного на основании определения антибиотикочувствительности микроорганизмов in vitro и эмпирической терапии // Вестн. последипломного медицинского образования.— 2009.— № 1.— С. 45—47.
10.    Гомберг М.А. Ведение больных с микоплазменной инфекцией // Гинекология.— 2009.— T. 1, № 4.— С. 48—51
11.    Гущин А.Е., Бурцев О.А., Рыжих П.Г. и др. Мониторинг лечения пациентов с инфекцией, вызванной Mycoplasma geni­talium, с помощью методов ПЦР и НАСБА в реальном времени // Клин. дерматол. и венерол.— 2009.— № 4.— С. 58—63.
12.    Дюдюн А.Д. Этиотропное лечение больных хламидийно-микоплазменной инфекцией // Дерматовенерол., косме­тол., сексопатол.— 2007.— № 1—4 (10).— С. 249—254.
13.    Карамова А.Э., Поляков А.В., Хамаганова И.В. Значение U. urealyticum и M. genitalium как возбудителей воспалительных заболеваний урогенитального тракта // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер.— 2004.— Т. 6, № 4.— С. 365—370.
14.    Кузьмин В.Н., Гусейнадзе М.И. Основные принципы современной антибиотикотерапии микоплазменной ин­­фекции у женщин // Фарматека.— 2013.— № 12.— С. 54—59
15.    Мавров Г.И. Хламидийные инфекции: биология возбудителей, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика: Монография.— К.: Геркон.— 2005.— 524 с.
16.    Мавров Г.И., Нагорный А.Е. Макролид джозамицин и его применение для лечения половых инфекций // Здоровье мужчины.— 2004.— № 2 (9).— С. 160—162.
17.    Мавров Г.І., Губенко Т.В., Бондаренко Г.М. та ін. Вплив сечостатевого хламідіозу, уреаплазмозу на репродуктивну здат­ність людини // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 2.— С. 61—64.
18.    Мавров Г.І., Іващенко Л.В., Нікітенко І.М. Етіопато­гене­тичне лікування хворих з уск­ладненими формами хламідій­ної та мікоплазмової ін­­фекції // Журн. дерматол. та косметол. ім. О.М. Торсуєва.— 2010.— № 3—4 (22).— С. 56—61.
19.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­нос­тики и лечения в дерматологии и венерологии.— К.: Факт, 2007.— 792 с.
20.    Михайлова О.П., Кузнецова Ю.В., Евстигнеева Н.А. и др. Новые медицинские технологии ведения пациентов с урогенитальной микоплазменной инфекцией // Врач.— 2011.— № 6.— С. 7—12.
21.    Сухорукова М.В., Гущин А.В., Вознесенский Д.Л. и др. Особенности диагностики и лечения Mycoplasma geni­ta­lium-ассоциированных инфекций у мужчин. Современ­ные подходы к терапии // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2008.— № 3.— С. 106—112.
22.    Федорович Т.В. Этиологическая и патогенетическая те­­рапия урогенитальной инфекции, вызванной M. geni­talium // Дерматол. та венерол.— 2015.— № 2 (68).— С. 71—78.
23.    Фофанова И.Ю., Прилепская В.Н. Современные представления об урогенитальной микоплазменной инфекции // Гинекология.— 2014.— № 2.— С. 4—8.
24.    Шевченко О.П., Степаненко В.І. Сечостатевий мі­­ко­плаз­моз — особливості біології збудників, епідеміологія, патогенез, клі­ніка та раціональні підходи до діагностики захворювання // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 62—70.
25.    Anagrius C., Loré B., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: prevalence, clinical significance, and transmission // Sex.Transm. Infect.— 2005.— Vol. 81.— P. 458—462.
26.    Anagrius C., Lore B., Jensen J.S. Treatment of Mycoplasma genitalium. Observations from a Swedish STD Clinic // PLoS One.— 2013.— Vol. 8.— Р. e61481.
27.    Bissessor M., Tabrizi S.N., Twin J. et al. Macrolide resistance and azithromycin failure in a Mycoplasma genitalium-infec­ted co­­hort and response of azithromycin failures to alter­native anti­biotic regimens /  Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 60.— P. 1228—1236.
28.    Björnelius E., Anagrius C., Bojs G. et al. Antibiotic treatment of symptomatic Mycoplasma genita­lium infection in Scan­dinavia: a controlled clinical trial // Sex. Transm. Infect.— 2008.— Vol. 84, N 1.— Р. 72—76.
29.    Bradshaw C.S., Chen M.Y., Fairley C.K. Persistence of My­­coplasma genitalium following azithromycin therapy // PLoS One.— 2008.— Vol. 3, N 11.— Р. е3618.
30.    Couldwell D.L., Tagg K.A., Jeoffreys N.J., Gilbert G.L. Failure of moxifloxacin treatment in Mycoplasma genitalium infections due to macrolide and fluoroquinolone resistance  // Int. J. STD AIDS.— 2013.— Vol. 24.— P. 822—828.
31.    European guideline on Mycoplasma genitalium infections, 2015 (in press).
32.    Falk L., Enger M., Jensen J.S. Time to eradication of Myco­plasma genitalium after antibiotic treatment in men and women // J. Antimicrob. Chemother.— 2015.— pii: dkv246.— [Epub ahead of print].
33.    Gundevia Z., Foster R., Jamil M.S., Mcnulty A. Positivity at test of cure following first-line treatment for genital My­­coplasma genitalium: follow-up of a clinical cohort // Sex. Transm. Infect.— 2015.— Vol. 91.— P. 11—13.
34.    Haggerty C.L. Evidence for a role of Mycoplasma genitalium in pelvic inflammatory disease // Curr. Opin. Infect. Dis.— 2008.— Vol. 21, N 1.— Р. 65—69.
35.    Jensen J.S., Bradshaw C.S., Tabrizi S.N. et al. Azithromycin treatment failure in Mycoplasma genitalium-positive pati­ents with nongonococcal urethritis is associated with indu­ced macrolide resistance // Clin. Infect. Dis.— 2008.— Vol. 47, N 12.— Р. 1546—1553.
36.    Jernberg E., Moghaddam A., Moi H. Azithromycin and mo­­xifloxacin for microbiological cure of Mycoplasma genitalium infection: an open study // Int. J. STD AIDS.— 2008.— Vol. 19, N 10.— Р. 676—679.
37.    Jurstrand M., Jensen J.S., Magnuson A. et al. A serological study of the role of Mycoplasma genitalium in pelvic infla­mmatory disease and ectopic pregnancy // Sex. Transm. Infect.— 2007.— Vol. 83, N 4.— Р. 319—323.
38.    Leclerg R., Counvalin P. Resistance to macrolides, azalodes, and streptogramins: New Macrolides, Azalides, and Strep­to­gramins in Clinical Practice / Eds. New H.C., Young L.S., Zinner S.H., Acar J.F.— New York, etc., 1995.— P. 31—40.
39.    Lis R., Rowhani-Rahbar A., Manhart L.E. Mycoplasma genitalium infection and female reproductive tract disease: A meta-analysis // Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 61.— N 3.— P. 418—426.
40.    Manhart L.E. Another STI associated with HIV-1 acqui­sition: now what? // AIDS.— 2012.— Vol. 26.— P. 635—637.
41.    Manhart L.E., Gillespie C.W., Lowens M.S. Standard treatment regimens for nongonococcal urethritis have similar but declining cure rates: a randomized controlled trial // Clin. Infect. Dis.— 2013.— Vol. 56.— P. 934—942.
42.    Mena L.A., Mroczkowski T.F., Nsuami M., Martin D.H. A randomized comparison of azithromycin and doxycycline for the treatment of Mycoplasma genitalium-positive urethritis in men // Clin. Infect. Dis.— 2009.— Vol.48.— P. 1649—1654.
43.    Oliphant J., Azariah S. Сervicitis: limited clinical utility for the detection of Mycoplasma genitalium in a cross-sectional study of women attending a New Zealand sexual health clinic  // Sex. Health.— 2013.— Vol. 10, N 3.— Р. 263—267.
44.    Peuchant O., Le R.C., Desveaux C. et al. Screening for Chla­mydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, and Myco­plasma genitalium should it be integ­rated into routine pregnancy care in French young pregnant women? // Diagn. Microbiol. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 82.— P. 14—19.
45.    Schwebke J.R., Rompalo A., Taylor S. Re-evaluating the treat­ment of nongonococcal urethritis: Emphasizing emer­ging pathogens — A Randomized Clinical Trial // Clin. Infect. Dis.— 2011.— Vol. 52.— P. 163—170.
46.    Svenstrup H.F., Jensen J.S., Bjornelius E. et al. Development of a quantitative real-time PCR assay for detection of Mycoplasma genitalium // J. Clin. Microbiol.— 2005.— Vol. 43, N 7.— P. 3121—3128.
47.    Taylor-Robinson D., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: from Chrysalis to Multicolored Butterfly // Clin. Microbiol. Rev.— 2011.— Vol. 24.— P. 498—514.
48.    Terada M., Izumi K., Ohki E. Antimicrobial efficacies of several antibiotics against uterine cervicitis caused by Myco­plasma genitalium // J. Infect. Chemother.— 2012.— Vol. 18.— P. 313—317.
49.    Tully J.G., Taylor-Robinson D., Cole R.M., Rose D.L. A new­ly discovered mycoplasma in the human urogenital tract // Lancet.— 1981.— N 1.— P. 11288—1291.
50.    Vandepitte J., Weiss H.A., Bukenya J. et al. Association between Mycoplasma genitalium infection and HIV acqui­sition among female sex workers in Uganda: evidence from a nested case-control study // Sex. Transm. Infect.— 2014.—Vol. 90.— N 7.— P. 545—549.
51.    Wikstrom A., Jensen J.S. Mycoplasma genitalium: a common cause of persistent urethritis among men treated with doxy­cycline // Sex. Transm. Infect.— 2006.— Vol. 82, N 4.— P. 276—279.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

14. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Окремі аспекти епігенетичного контролю процесів запалення у хворих на псоріаз

І.Б. Попова, І.П. Кайдашев 

ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», Полтава

У з’ясуванні етіопатогенезу псоріазу особливий інтерес викликає роль сіртуїнів — NAD+ (нікотинамідаденіндину­к­леотид)-залежних деацетилаз. Результати сучасних досліджень сіртуїнів доводять їхню складну систему, яка впливає на численні інші молекули та шляхи. На сьогодні мало вивчено зміни сіртуїнів під впливом зовнішніх чинників, а також їхню роль у розвитку окремих захворювань, зокрема псоріазу. У кількох дослідженнях автори намагалися з’ясувати, чи є зв’язок  між спадковою мінливістю сіртуїнів та станом здоров’я. На сьогодні є дані, які свідчать про можливу асоціацію між деякими аспектами спадкової мінливості сіртуїнів та ризиком ожиріння. Необхідність активізації метаболічних процесів, ліполізу у хворих на псоріаз створили передумови для застосування активаторів сіртуїнів, таких як ресвератрол.

Ключові слова: Етіопатогенез псоріазу, сіртуїни, епігенетичний контроль, ресвератрол.

Список літератури:  
1.    Бамер Ю.А., Перетмани Ф., Куль Ю. Роль психосоциальной нагрузки при вульгарном псориазе // Дерматоло­гія.— 2010.— № 1.— С. 39—47.
2.    Дикова О.В. Клинико-патогенетическое обоснование средств метаболической коррекции в комплексном лечении псориаза, атопического дерматита, экземы: автореф. дис. д. фарм. н.— 2011— 279 с.
3.    Кайдашев И.П. Сиртуины— универсальные регуляторы клеточных функций // Biopolymers and Cell.— 2012.— Т. 28, № 2.— С. 93—102.
4.    Карнаух Ю.В. Еволюція поглядів на механізми розвитку псоріатичного артриту // Укр. терапевт. журн.— 2010.— № 2.— С. 101—106.
5.    Митченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проб­лемы и лечебные подходы // Практична ангіологія.— 2006.— № 1.— С. 14—18.
6.    Пат. EP20010106638 A61K31/59, 31:047 Resveratrol for the treatment of exfoliative eczema, acne or psoriasis / Giannella A., Giannella J., Pelliccia M.T.; D.B.P. (Deve­lop­ment Biotechnological Processes) di Rossi Valentina e C. s.n.c.— № 20010106638; заявл. 16.03.00; опубл. 04.10.01 European patent office № 12/82.
7.    Романенко К.В., Лебединская Л.А. Псориаз — полигенная форма дерматоза с наследственной предрасположенностью // Дерматол. та венерол.— 2004.— № 1 (23).— С. 7—11.
8.    Рыжко П.П., Федота А.М., Воронцов В.М. Генодерма­тозы: буллезный эпидермолиз, ихтиоз, псориаз.— Х.: Фолио, 2004.— 334 с.
9.    Чикин В.В., Знаменская Л.Ф., Минеева А.А. Патогенети­ческие аспекты лечения больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2014.— № 5.— С. 86—90.
10.    Barnas J.L., Ritchlin C.T. Ethiology and Pathogenesis of Psoriatic Arthritis // Rheum. Dis. Clin. North Am.— 2015.— N 41 (4).— P. 643—663.
11.    Barrea L. et al. Nutrition: a key environmental dietary factor in clinical severity and cardio-metabolic risk in psoriatic male patients evaluated by 7-day food-frequency questionnaire // J. Transl. Med.— 2015.— N 13.— P. 303—310.
12.    Baur J.A., Pearson K.J., Price N.L. et al. Resveratrol improves health and survival of mice on a high-calorie diet // Nature.— 2006.— N 444.— P. 337—342.
13.    Blander G., Guarente L. The SIR2 family of protein dea­cetylases // Annu. Rev. Biochem.— 2004.— N 73.— P. 417—435.
14.    Boehncke W.H. Ethiology and Pathogenesis of Psoriasis // Rheum. Dis. Clin. North Am.— 2015.— N 41 (4).— P. 665—675.
15.    Dodson A.E., Rine J. Heritable capture of heterochromatin dynamics in Saccharomyces cerevisiae // Elife.— 2015.— N 4.— P. 456—462.
16.    Farshchian M., Ansar A., Sobhan M. Associations between cardiovascular risk factors and psoriasis in Iran // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2015.— N 8.— P. 437—442.
17.    Flachsbart F., Nikolaus S. et al. Sirtuin 1 (SIRT1) sequence variation is not associated with exceptional human longevity // Exp. Gerontol.— 2006.— N 41.— P. 98—102.
18.    Gerhart-Hines Z., Rodgers J.T., Bare O. et al. Metabolic control of muscle mitochondrial function and fatty acid oxidation through SIRT1/PGC-alpha // EMBO J.— 2007.— N 26.— P. 1913—1923.
19.    Guarente L., Picard F. Calorie restriction — the SIR2 connection // Cell.— 2005.— N 120.— P. 473—482.
20.    Guclu A., Erdur F.M., Turkmen K. The Emerging Role of Sirtuin 1 in Cellular Metabolism, Diabetes Mellitus, Diabetic Kidney Disease and Hypertension // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes.— 2015.— N 20.— P. 577—644.
21.    Gustafson C.J., Watkins C., Hix E., Feldman S.R. et al. Combination therapy in psoriasis: an evidence-based review // Am. J. Clinical. Dermatol.— 2013.— N 14.— P. 9—25.
22.    Haigigs Y., D.A. Sinclair Mammalian sirtuins: Biological insights and disease relevance // Ann. Rev. Pathol.— 2010.— N 5.— P. 253—295.
23.    Hirschey M.D., Shimazu T., Goetzman E. et al. SIRT3 regulates mitochondrial fatty-acid oxidation by reversible enzyme deacetylation // Nature.— 2010.— N 464.— P. 121—125.
24.    Hong-Ling Wang et al. SIRT7 Exhibits Oncogenic Potential in Human Ovarian Cancer Cells // Asian. Pac. J. Cancer Prev.— 2015.— N 16.— P. 3573—3577.
25.    Huang J.Y., Hirschey M.D., Shimazu T. et al. Mitochondrial sir­tuins // Biochim. Biophys. Acta.— 2010.— N 8.— P. 1645—1651.
26.    Karbach S.  et al. Interleukin 17 drives vascular inflamma­tion, endothelial dysfunction, and arterial hypertension in psoriasis-like skin disease // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2014.— N 34 (12).— P. 2658—2668.
27.    Kong X.X., Wang R., Liu X.J. et al. Function of SIRTl in physiology // Biochemistry.— 2009.— N 7.— P. 703—708.
28.    Krela-Kaźmierczak I. The importance of vitamin D in the pathology of bone metabolism in inflammatory bowel disea­ses // Arch. Med. Sci.— 2015.— N 11 (5).— P. 1028—1032.
29.    Lagouge M., Argmann C., Gerhart-Hines Z. et al. Resveratrol improves mitochondrial function and protects against metabolic disease by activating SIRT1 and PGC-lalpha // Cell.— 2006.— N 127.— P. 1109—1122.
30.    Leiherer A., Mundlein A., Drexel H. et al. Phytochemicals and their impact on adipose tissue inflammation and diabetes // Vascul. Pharmacol.— 2013.— N 58.— P. 3—20.
31.    Liszt G., Ford E., Kurtev M. et al. Mouse SIR2 homolog SIRT6 is a nuclear ADP-ribosyltransferase // J. Biol. Chem.— 2005.— N 280.— Р. 21313—21320.
32.    Lowes M.A. et al. Immunology of Psoriasis // Annu. Rev. Immunol.— 2014.— N 32.— P. 227— 255.
33.    Mamalis А. et al. Resveratrol Prevents High Fluence Red Light-Emitting Diode Reactive Oxygen Species-Mediated Photoinhibition of Human Skin Fibroblast Migration // PLoS— 2015.— N 10 (10).— Р. 531—542.
34.    Mareike B. et al. Intracellular Mono-ADP-Ribosylation in Signaling and Disease  // Cells.— 2015.— N 4.— P. 569—595.
35.    Markus M.A., B.J. Morris Resveratrol in prevention and treatment of common clinical conditions of aging // Clin. Interv. Aging.— 2008.— N 3.— P. 331—339.
36.    Mease P.J., Goffe B.S., Metz J. et al.  Etanercept in the treatment of psoriatic arthritis and psoriasis: A randomised trial // Lancet.— 2000.— Vol. 356.— P. 385—390.
37.    Mikstacka R., Rimando A.M., Ignoatowicz E. Antioxidant effect of trans-resveratrol, pterostilbene, quercetin and their combinations in human erythrocytes in vitro // Plant Foods Hum. Nutr.— 2010.— N 65.— P. 57—63.
38.    Murzaku E.C., Bronsnick T., Rao В.К. Diet in dermatology: Part II. Melanoma, chronic urticaria, and psoriasis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— N 71 (6).— Р. 531—536.
39.    Neimann A.L., Prevalence of cardiovascular risk factors in patients with psoriasis // Am. J. Clin. Dermatol.— 2006.— Vol. 55.— P. 829—835.
40.    North B.J., Verdin E. Sirtuins: SIR2-related NAD-dependent protein deacetylases // Genome Biol.— 2004.— N 5.— P. 224—232.
41.    Picard F., Kurtev M., Chung N. et al. SIRT1 promotes fat mobilization in white adipocytes by repressing PPAR-gamma // Nature.— 2004.— N 429.— P. 771—776.
42.    Potapovich A.I., Lulli D., Fidanza P. et al. Plant polyphenols differentially modulate inflammatory responses of human keratinocytes by interfering with activation of transcription factors NFkappaB and AhR and EGFR-ERK pathway // Toxicol. Appl. Pharmacol.— 2011.— N  255.— P. 138—149.
43.    Purushotham A., Schug T.T., Xu Q. et al. Hepatocyte-specinc deletion of SIRT1 alters fatty acid metabolism and results in hepatic steatosis and inflammation // Cell. Metabolism.— 2009.— N 9.— P. 327—338.
44.    Quan С. et al. Dermal fibroblast expression of stromal cell-derived factor-1 (SDF-1) promotes epidermal keratinocyte proliferation in normal and diseased skin // Protein. Cell.— 2015.— N 6 (12).— P. 890—903.
45.    Raj M.H., Abd Elmageed Z.Y., Zhou J. et al. Synergistic action of dietary phytoantioxidants on survival and pro­liferation of ovarian cancer cells // Gynecol. Oncol.— 2008.— N 110.— P. 432—438.
46.    Reaven G. Role of insulin resistance in human disease // Diabetes.— 1988.— N 37.— P. 1595—1607.
47.    Riepsamen A. et al. Nicotinamide Impairs Entry into and Exit from Meiosis I in Mouse Oocytes // Plos One.— 2015.— N 10.— P. 1371—1388.
48.    Rouble A.N., Storey K.B., Rouble A.N. Characterization of the SIRT family of NAD+-dependent protein deacetylases in the context of a mammalian model of hibernation, the thir­teen-lined ground squirrel // Criobiology.— 2015.— N 71 (2).— P. 334—343.
49.    Sanchez-Fidalgo S., Cardeno A., Villegas I. et al. Dietary sup­plementation of resveratrol attenuates chronic colonic inflam­ma­tion in mice // Eur. J. Pharmacol.— 2010.— N 633.— P. 78—84.
50.    Shan T., Wang Y., Wu T. et al. Porcine sirtuin 1 gene clone, expression pattern, and regulation by resveratrol // J. Animal Science.— 2009.— N 87.— P. 895—904.
51.    Shimazu T., Hirschey M.D., Huang J.Y. et al. Acetate metabolism and aging: an emerging connection // Mech. Ageing Dev.— 2010.— N 131.— P. 511—516.
52.    Trojacka E., Zaleska M., Galus R. Influence of exogenous and endogenous factors on the course of  psoriasis // Pol. Merkur. Lekarski.— 2015.— N 38 (225).— P. 169—173.
53.    Vinciguerra M., Fulco M., Ladurner A. et al. SIRT1 in muscle physiology and disease: lessons from mouse models // Dis. Model. Mech.— 2010.— N 3.— P. 298—303.
54.    Wallerath T., Deckert G., Ternes T. et al. Resveratrol, a po­­lyphenolic phytoalexin present in red wine, enhances the expression and activity of endothelial nitric oxide synthase // Circulation.— 2002.— N 106.— P. 1652—1658.
55.    Wang F., Tong Q. SIRT2 suppresses adipocyte differentiation by deacetylating FOXOl and enhanc­ing FOXOl’s repressive interaction with PPARgamma // Mol. Biol. Cell.— 2009.— N 20.— P. 801—808.
56.    Yano M. et al. Monocyte-derived extracellular Nampt-depen­dent biosynthesis of NAD(+) protects the heart against pressure overload // Sci. Rep.— 2015.— N 5.— P. 1—14.
57.    Zhuangzhi Meng et al. Resveratrol relieves ischemia‑induced oxidative stress in the hippocampus by activating SIRT1 // Exp. Therap. Medic.— 2015.— N 10.— P. 525—530.
58.    Zillikens M.C., van Meurs J.B., Rivadeneira F. et al. SIRT1 genetic variation is related to BMI and risk of obesity // Diabetes.— 2009.— N 58.— P. 2828—2834.
59.    Zillikens M.C., van Meurs J.B., Sijbrands E.J. et al. SIRT1genetic variation and mortality in type 2 diabetes: interaction with smoking and dietary niacin // Free Radic. Biol. Med.— 2009.— N 46.— P. 836—841.

Інше: Попова Ірина Борисівна, к. мед. н., доц., зав. курсу шкірних та венеричних хвороб
36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 12. Тел. (05322) 2-77-69. Е-mail: churzo@i.ua
Кайдашев Ігор Петрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією, проректор з наукової роботи 

 

Отдельные аспекты эпигенетического контроля процессов воспаления у больных псориазом

И.Б. Попова, И.П. Кайдашев

ВГУЗ «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава

При выяснении этиопатогенеза псориаза особенный интерес вызывает роль сиртуинов — NAD+ (никотин­амидадениндинуклеотид)-зависимых деацетилаз. Результаты современных исследований сиртуинов доказывают их сложную систему, которая влияет на многочисленные другие молекулы и пути. На сегодняшний день мало изучены изменения сиртуинов под влиянием внешних факторов, а также их роль в развитии отдельных заболеваний, в частности псориаза. В нескольких исследованиях авторы пытались выяснить, существует ли связь между наследственной изменчивостью сиртуинов и состоянием здоровья. В данное время есть свидетельства о возможной ассоциации наследственной изменчивости сиртуинов и риском ожирения. Необходимость активизации метаболических процессов, липолиза у больных псориазом создали предпосылки для применения активаторов сиртуинов, таких как ресвератрол.

Ключевые слова: этиопатогенез псориаза, сиртуины, эпигенетический контроль, ресвератрол.

Список литературы:  
1.    Бамер Ю.А., Перетмани Ф., Куль Ю. Роль психосоциальной нагрузки при вульгарном псориазе // Дерматоло­гія.— 2010.— № 1.— С. 39—47.
2.    Дикова О.В. Клинико-патогенетическое обоснование средств метаболической коррекции в комплексном лечении псориаза, атопического дерматита, экземы: автореф. дис. д. фарм. н.— 2011— 279 с.
3.    Кайдашев И.П. Сиртуины— универсальные регуляторы клеточных функций // Biopolymers and Cell.— 2012.— Т. 28, № 2.— С. 93—102.
4.    Карнаух Ю.В. Еволюція поглядів на механізми розвитку псоріатичного артриту // Укр. терапевт. журн.— 2010.— № 2.— С. 101—106.
5.    Митченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проб­лемы и лечебные подходы // Практична ангіологія.— 2006.— № 1.— С. 14—18.
6.    Пат. EP20010106638 A61K31/59, 31:047 Resveratrol for the treatment of exfoliative eczema, acne or psoriasis / Giannella A., Giannella J., Pelliccia M.T.; D.B.P. (Deve­lop­ment Biotechnological Processes) di Rossi Valentina e C. s.n.c.— № 20010106638; заявл. 16.03.00; опубл. 04.10.01 European patent office № 12/82.
7.    Романенко К.В., Лебединская Л.А. Псориаз — полигенная форма дерматоза с наследственной предрасположенностью // Дерматол. та венерол.— 2004.— № 1 (23).— С. 7—11.
8.    Рыжко П.П., Федота А.М., Воронцов В.М. Генодерма­тозы: буллезный эпидермолиз, ихтиоз, псориаз.— Х.: Фолио, 2004.— 334 с.
9.    Чикин В.В., Знаменская Л.Ф., Минеева А.А. Патогенети­ческие аспекты лечения больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2014.— № 5.— С. 86—90.
10.    Barnas J.L., Ritchlin C.T. Ethiology and Pathogenesis of Psoriatic Arthritis // Rheum. Dis. Clin. North Am.— 2015.— N 41 (4).— P. 643—663.
11.    Barrea L. et al. Nutrition: a key environmental dietary factor in clinical severity and cardio-metabolic risk in psoriatic male patients evaluated by 7-day food-frequency questionnaire // J. Transl. Med.— 2015.— N 13.— P. 303—310.
12.    Baur J.A., Pearson K.J., Price N.L. et al. Resveratrol improves health and survival of mice on a high-calorie diet // Nature.— 2006.— N 444.— P. 337—342.
13.    Blander G., Guarente L. The SIR2 family of protein dea­cetylases // Annu. Rev. Biochem.— 2004.— N 73.— P. 417—435.
14.    Boehncke W.H. Ethiology and Pathogenesis of Psoriasis // Rheum. Dis. Clin. North Am.— 2015.— N 41 (4).— P. 665—675.
15.    Dodson A.E., Rine J. Heritable capture of heterochromatin dynamics in Saccharomyces cerevisiae // Elife.— 2015.— N 4.— P. 456—462.
16.    Farshchian M., Ansar A., Sobhan M. Associations between cardiovascular risk factors and psoriasis in Iran // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2015.— N 8.— P. 437—442.
17.    Flachsbart F., Nikolaus S. et al. Sirtuin 1 (SIRT1) sequence variation is not associated with exceptional human longevity // Exp. Gerontol.— 2006.— N 41.— P. 98—102.
18.    Gerhart-Hines Z., Rodgers J.T., Bare O. et al. Metabolic control of muscle mitochondrial function and fatty acid oxidation through SIRT1/PGC-alpha // EMBO J.— 2007.— N 26.— P. 1913—1923.
19.    Guarente L., Picard F. Calorie restriction — the SIR2 connection // Cell.— 2005.— N 120.— P. 473—482.
20.    Guclu A., Erdur F.M., Turkmen K. The Emerging Role of Sirtuin 1 in Cellular Metabolism, Diabetes Mellitus, Diabetic Kidney Disease and Hypertension // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes.— 2015.— N 20.— P. 577—644.
21.    Gustafson C.J., Watkins C., Hix E., Feldman S.R. et al. Combination therapy in psoriasis: an evidence-based review // Am. J. Clinical. Dermatol.— 2013.— N 14.— P. 9—25.
22.    Haigigs Y., D.A. Sinclair Mammalian sirtuins: Biological insights and disease relevance // Ann. Rev. Pathol.— 2010.— N 5.— P. 253—295.
23.    Hirschey M.D., Shimazu T., Goetzman E. et al. SIRT3 regulates mitochondrial fatty-acid oxidation by reversible enzyme deacetylation // Nature.— 2010.— N 464.— P. 121—125.
24.    Hong-Ling Wang et al. SIRT7 Exhibits Oncogenic Potential in Human Ovarian Cancer Cells // Asian. Pac. J. Cancer Prev.— 2015.— N 16.— P. 3573—3577.
25.    Huang J.Y., Hirschey M.D., Shimazu T. et al. Mitochondrial sir­tuins // Biochim. Biophys. Acta.— 2010.— N 8.— P. 1645—1651.
26.    Karbach S.  et al. Interleukin 17 drives vascular inflamma­tion, endothelial dysfunction, and arterial hypertension in psoriasis-like skin disease // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2014.— N 34 (12).— P. 2658—2668.
27.    Kong X.X., Wang R., Liu X.J. et al. Function of SIRTl in physiology // Biochemistry.— 2009.— N 7.— P. 703—708.
28.    Krela-Kaźmierczak I. The importance of vitamin D in the pathology of bone metabolism in inflammatory bowel disea­ses // Arch. Med. Sci.— 2015.— N 11 (5).— P. 1028—1032.
29.    Lagouge M., Argmann C., Gerhart-Hines Z. et al. Resveratrol improves mitochondrial function and protects against metabolic disease by activating SIRT1 and PGC-lalpha // Cell.— 2006.— N 127.— P. 1109—1122.
30.    Leiherer A., Mundlein A., Drexel H. et al. Phytochemicals and their impact on adipose tissue inflammation and diabetes // Vascul. Pharmacol.— 2013.— N 58.— P. 3—20.
31.    Liszt G., Ford E., Kurtev M. et al. Mouse SIR2 homolog SIRT6 is a nuclear ADP-ribosyltransferase // J. Biol. Chem.— 2005.— N 280.— Р. 21313—21320.
32.    Lowes M.A. et al. Immunology of Psoriasis // Annu. Rev. Immunol.— 2014.— N 32.— P. 227— 255.
33.    Mamalis А. et al. Resveratrol Prevents High Fluence Red Light-Emitting Diode Reactive Oxygen Species-Mediated Photoinhibition of Human Skin Fibroblast Migration // PLoS— 2015.— N 10 (10).— Р. 531—542.
34.    Mareike B. et al. Intracellular Mono-ADP-Ribosylation in Signaling and Disease  // Cells.— 2015.— N 4.— P. 569—595.
35.    Markus M.A., B.J. Morris Resveratrol in prevention and treatment of common clinical conditions of aging // Clin. Interv. Aging.— 2008.— N 3.— P. 331—339.
36.    Mease P.J., Goffe B.S., Metz J. et al.  Etanercept in the treatment of psoriatic arthritis and psoriasis: A randomised trial // Lancet.— 2000.— Vol. 356.— P. 385—390.
37.    Mikstacka R., Rimando A.M., Ignoatowicz E. Antioxidant effect of trans-resveratrol, pterostilbene, quercetin and their combinations in human erythrocytes in vitro // Plant Foods Hum. Nutr.— 2010.— N 65.— P. 57—63.
38.    Murzaku E.C., Bronsnick T., Rao В.К. Diet in dermatology: Part II. Melanoma, chronic urticaria, and psoriasis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— N 71 (6).— Р. 531—536.
39.    Neimann A.L., Prevalence of cardiovascular risk factors in patients with psoriasis // Am. J. Clin. Dermatol.— 2006.— Vol. 55.— P. 829—835.
40.    North B.J., Verdin E. Sirtuins: SIR2-related NAD-dependent protein deacetylases // Genome Biol.— 2004.— N 5.— P. 224—232.
41.    Picard F., Kurtev M., Chung N. et al. SIRT1 promotes fat mobilization in white adipocytes by repressing PPAR-gamma // Nature.— 2004.— N 429.— P. 771—776.
42.    Potapovich A.I., Lulli D., Fidanza P. et al. Plant polyphenols differentially modulate inflammatory responses of human keratinocytes by interfering with activation of transcription factors NFkappaB and AhR and EGFR-ERK pathway // Toxicol. Appl. Pharmacol.— 2011.— N  255.— P. 138—149.
43.    Purushotham A., Schug T.T., Xu Q. et al. Hepatocyte-specinc deletion of SIRT1 alters fatty acid metabolism and results in hepatic steatosis and inflammation // Cell. Metabolism.— 2009.— N 9.— P. 327—338.
44.    Quan С. et al. Dermal fibroblast expression of stromal cell-derived factor-1 (SDF-1) promotes epidermal keratinocyte proliferation in normal and diseased skin // Protein. Cell.— 2015.— N 6 (12).— P. 890—903.
45.    Raj M.H., Abd Elmageed Z.Y., Zhou J. et al. Synergistic action of dietary phytoantioxidants on survival and pro­liferation of ovarian cancer cells // Gynecol. Oncol.— 2008.— N 110.— P. 432—438.
46.    Reaven G. Role of insulin resistance in human disease // Diabetes.— 1988.— N 37.— P. 1595—1607.
47.    Riepsamen A. et al. Nicotinamide Impairs Entry into and Exit from Meiosis I in Mouse Oocytes // Plos One.— 2015.— N 10.— P. 1371—1388.
48.    Rouble A.N., Storey K.B., Rouble A.N. Characterization of the SIRT family of NAD+-dependent protein deacetylases in the context of a mammalian model of hibernation, the thir­teen-lined ground squirrel // Criobiology.— 2015.— N 71 (2).— P. 334—343.
49.    Sanchez-Fidalgo S., Cardeno A., Villegas I. et al. Dietary sup­plementation of resveratrol attenuates chronic colonic inflam­ma­tion in mice // Eur. J. Pharmacol.— 2010.— N 633.— P. 78—84.
50.    Shan T., Wang Y., Wu T. et al. Porcine sirtuin 1 gene clone, expression pattern, and regulation by resveratrol // J. Animal Science.— 2009.— N 87.— P. 895—904.
51.    Shimazu T., Hirschey M.D., Huang J.Y. et al. Acetate metabolism and aging: an emerging connection // Mech. Ageing Dev.— 2010.— N 131.— P. 511—516.
52.    Trojacka E., Zaleska M., Galus R. Influence of exogenous and endogenous factors on the course of  psoriasis // Pol. Merkur. Lekarski.— 2015.— N 38 (225).— P. 169—173.
53.    Vinciguerra M., Fulco M., Ladurner A. et al. SIRT1 in muscle physiology and disease: lessons from mouse models // Dis. Model. Mech.— 2010.— N 3.— P. 298—303.
54.    Wallerath T., Deckert G., Ternes T. et al. Resveratrol, a po­­lyphenolic phytoalexin present in red wine, enhances the expression and activity of endothelial nitric oxide synthase // Circulation.— 2002.— N 106.— P. 1652—1658.
55.    Wang F., Tong Q. SIRT2 suppresses adipocyte differentiation by deacetylating FOXOl and enhanc­ing FOXOl’s repressive interaction with PPARgamma // Mol. Biol. Cell.— 2009.— N 20.— P. 801—808.
56.    Yano M. et al. Monocyte-derived extracellular Nampt-depen­dent biosynthesis of NAD(+) protects the heart against pressure overload // Sci. Rep.— 2015.— N 5.— P. 1—14.
57.    Zhuangzhi Meng et al. Resveratrol relieves ischemia‑induced oxidative stress in the hippocampus by activating SIRT1 // Exp. Therap. Medic.— 2015.— N 10.— P. 525—530.
58.    Zillikens M.C., van Meurs J.B., Rivadeneira F. et al. SIRT1 genetic variation is related to BMI and risk of obesity // Diabetes.— 2009.— N 58.— P. 2828—2834.
59.    Zillikens M.C., van Meurs J.B., Sijbrands E.J. et al. SIRT1genetic variation and mortality in type 2 diabetes: interaction with smoking and dietary niacin // Free Radic. Biol. Med.— 2009.— N 46.— P. 836—841.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

15. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Дерматит, асоційований з нетриманням фізіологічних відправлень: новий підхід до «старої» проблеми

С.О. Галникіна1, І.Й. Когут1, 2

1 Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
2 Петриківський обласний геріатричний пансіонат

У статті проведено огляд літератури щодо дерматиту, асоційованого з нетриманням фізіологічних відправлень. Публікація має на меті ознайомити з сучасною термінологією захворювання та наголосити на актуальності проблеми. Розглянуто застосування спеціальних діагностичних знарядь для оцінювання перебігу дерматиту, асоційованого з нетриманням фізіологічних відправлень,  та визначення тактики ведення хворих. Наведено кращі практичні принципи щодо догляду за шкірою, профілактики і лікування захворювання.

Ключові слова: Дерматит, асоційований з нетриманням відправлень; контактний іритативний дерматит, геріатрія, медичний догляд, лікування і профілактика.

Список літератури:  
1.    Beeckman D., Campbell J., Chimentгo D. et al. Proceedings of the Global IAD Expert Panel. Incontinence associated dermatitis: moving prevention forward // Wounds Inter­national.— 2015.— 21 p.
2.    Beeckman D., Schoonhoven L., Fletcher J., Furtado K. Pressure ulcers and incontinence-associated dermatitis: effec­tiveness of the Pressure Ulcer Classification education tool on classification by nurses // Qual. Saf. Health Care.— 2010.— N 19.— Р. 1—4.
3.    Beguin A., Malaquin-Pavan E., Guihaire C. et al. Improving diaper design to address incontinence associated dermati­tis // BMC Geriatr.— 2010.— N 10.— P. 86.
4.    Bianchi J., Segovia-Gуmez T. The dangers of faecal incon­tinence in the at-risk patient // Wounds International.— 2012.— Vol. 3.— N 3.— Р. 15—21.
5.    Bliss D., Savik K., Harms S. et al. Prevalence and correlates of perineal dermatitis in nursing home residents // Nurs. Res.— 2006.— Vol. 55, N 4.— Р. 243—251.
6.    Bliss D., Zehrer C., Savik K. et al. Incontinence-Associated Skin Damage in Nursing Home Residents: A Secondary Analysis of a Prospective, Multicenter Study // Ostomy.Wound Management.— 2006.— Vol. 52, N 12.— Р. 46—55.
7.    Brunner M., Droegemueller C., Rivers S., Deuser W. Pre­­vention of Incontinence-Related Skin Breakdown for Acute and Critical Care Patients: Comparison Of Two Products // Urologic nursing.— 2012.— Vol. 32, N 3.— P 1—6.
8.    Corcoran E., Woodward S. Incontinence-associated derma­titis in the elderly: treatment options // Br. J. Nurs.— 2013. — Vol. 22, N 8.— Р. 1234—1240.
9.    Doughty D., Junkin J., Kurz P. et al. Incontinence-Associated Dermatitis Consensus Statements, Evidence-Based Guide­lines for Prevention and Treatment, and Current Challenges // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2012.— Vol. 39, N 3.— Р. 303—315.
10.    Driver D. Perineal Dermatitis in Critical Care Patients // Crit Care Nurse.— 2007.— N 27.— Р. 42—46.
11.    Farage M., Miller K., Berardesca E, Maibach H. Incontinence in the aged: contact dermatitis and other cutaneous con­sequences. // Contact Dermatitis.— 2007.— Vol 57.— P. 211—217.
12.    Flanagan M. Improving accuracy of wound measurement in clinical practice // Ostomy Wound Manage.— 2003.— Vol. 49, N 10.— P. 28—40.
13.    Gray M. Incontinence-Related Skin Damage: Essential Knowledge // Ostomy Wound Management.— 2007.— Vol. 53, N 12.— P. 28—32.
14.    Gray M., Beeckman D., Bliss D. Incontinence-Associated Dermatitis: A Comprehensive Review and Update // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2012.— Vol. 39, N 1.— P. 61—74.
15.    Gray M., Bliss D., Doughty D., Ermer-Seltun J., Kennedy-Evans K., Palmer M. Incontinence-associated Dermatitis A Consensus // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2007.— Vol. 34, N 1.— Р. 45—54.
16.    Ichikawa-Shigeta Y., Sanada H., Konya C., Yusuf S. et al. Risk assessment tool for incontinence-associated dermatitis in elderly patients combining tissue tolerance and perineal environment predictors: a prospective clinical study // Chronic Wound Care Management and Research.— 2014.— N 1.— Р. 41—47.
17.    Kiechl-Kohlendorfer U., Berger C., Inzinger R. The effect of daily treatment with an olive oil/lanolin emollient on skin integrity in preterm infants: a randomized controlled trial // Pediatr .Dermatol.— 2008.— Vol. 25, N 2.— Р. 174—178.
18.    Kottner J., Lichterfeld A., Blume-Peytavi U. Maintaining Skin Integrity in the Aged A Systematic Review // Br. J.  Dermatol.— 2013.— Vol. 169, N 3.— Р. 528—542.
19.    Lambert D. Prevention of incontinence-associated dermatitis in nursing home residents. // Annals of Long-Term Care: Clinical Care and Aging.— 2012.— Vol. 20, N 5.— Р. 25—29.
20.    Langemo D., Hanson D., Hunter S., Thompson P., In Eui Oh Incontinence and Incontinence-Associated Dermatitis // Аdvances in skin & wound care.— 2011.— Vol. 24, N 3.— P. 126—140.
21.    Leblanc K., Christensen D., Robbs L. et al. Best Practice Recommendations for the Pre­vention and Management of Incontinence-associated Der­ma­titis // Wound Care Ca­­nada.— 2010.— Vol. 8, N 3.— P. 6—24.
22.    Padmanabhan A., Stern M., Wishin J. et al. Clinical Eva­luation of a Flexible Fecal Incontinence Management System // Am. J. Crit. Care.— 2007.— N 16.— Р. 384—393.
23.    Panahi Y., Sharif M., Sharif A. et al. A Randomized Com­parative Trial on the Therapeutic Efficacy of Topical Aloe vera and Calendula officinalis on Diaper Dermatitis in Children // Scientific World Journal.— Vol. 2012.— ID 810234.— P. 1—5.
24.    Razor B., Buckley B., Quiambao P. et al. Incontinence-associated dermatitis (IAD) study: Blinded assessment and treatment with zinc oxide-based ointment // WCET Jour­nal.— 2014.— Vol. 34, N 4.— P. 13—23.
25.    Rees, J., Pagnamenta F. Best practice guidelines for the prevention and management of incontinence dermatitis // Nursing Times.— 2009.— Vol. 105, N 36.— P. 24—26.
26.    Roure R., Lanctin M., Nollent V., Bertin C. Methods to Assess the Protective Efficacy of Emollients against Climatic and Chemical Aggressors // Dermatol. Res. Pract.— 2012.— Vol. 2012.— Doi: 10.1155/2012/864734.
27.    Seyfarth F., Schliemann S., Antonov D., Elsner P. Dry skin, barrier function, and irritant contact dermatitis in the elderly // Clin. Dermatol.— 2011.— Vol 29 (1).— P. 31—36.
28.    Van L., Harting M., Rosen T. Jacquet Erosive Diaper Der­matitis: A Complication of Adult Urinary Incontinence // Cutis.— 2008.— N 82.— P. 72—74.
29.    Voegeli D. Moisture-associated skin damage: an overview for community nurses // British Journal of Community Nur­sing.— 2013.— Vol. 18, N 1.— P. 6—12.
30.    Warner R., Stone K., Boissy Y. Hydration Disrupts Human Stratum Corneum Ultrastructure // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 120, N 2.— P. 275—284.
31.    Zulkowski K. Diagnosing and Treating Moisture-Associated Skin Damage // Adv. Skin. Wound Care.— 2012.— Vol. 25, N 5.— Р. 231—236.

Інше: Галникіна Світлана Олександрівна, д. мед. н., проф. ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського
Когут Ігор Йосипович, здобувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, заст. директора Петриківського обласного геріатричного пансіонату, лікар-дерматовенеролог
47720, Тернопільський район, с. Петриків, вул. Зелена, 15. E-mail  ihor.kohut@outlook.com

 

Дерматит, ассоциированный с недержанием физиологических отправлений: новый подход к «старой» проблеме

С.А. Галникина1, И.И. Когут1, 2

1 Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского
2 Петриковский областной гериатрический пансионат

В статье проведен обзор литературы о дерматите, ассоциированном с недержанием физиологических отправлений. Публикация имеет целью ознакомить с современной терминологией заболевания и подчеркнуть актуальность проблемы. Рассмотрено применение специальных диагностических орудий для оценки течения дерматита, ассоциированного с недержанием физиологических отправлений, и определения тактики ведения больных. Приведены лучшие практические принципы по уходу за кожей, профилактики и лечения заболевания.

Ключевые слова: дерматит, ассоциированный с недержанием отправлений; контактный ирритативный дерматит, гериатрия, медицинский уход, лечение и профилактика.

Список литературы:  
1.    Beeckman D., Campbell J., Chimentгo D. et al. Proceedings of the Global IAD Expert Panel. Incontinence associated dermatitis: moving prevention forward // Wounds Inter­national.— 2015.— 21 p.
2.    Beeckman D., Schoonhoven L., Fletcher J., Furtado K. Pressure ulcers and incontinence-associated dermatitis: effec­tiveness of the Pressure Ulcer Classification education tool on classification by nurses // Qual. Saf. Health Care.— 2010.— N 19.— Р. 1—4.
3.    Beguin A., Malaquin-Pavan E., Guihaire C. et al. Improving diaper design to address incontinence associated dermati­tis // BMC Geriatr.— 2010.— N 10.— P. 86.
4.    Bianchi J., Segovia-Gуmez T. The dangers of faecal incon­tinence in the at-risk patient // Wounds International.— 2012.— Vol. 3.— N 3.— Р. 15—21.
5.    Bliss D., Savik K., Harms S. et al. Prevalence and correlates of perineal dermatitis in nursing home residents // Nurs. Res.— 2006.— Vol. 55, N 4.— Р. 243—251.
6.    Bliss D., Zehrer C., Savik K. et al. Incontinence-Associated Skin Damage in Nursing Home Residents: A Secondary Analysis of a Prospective, Multicenter Study // Ostomy.Wound Management.— 2006.— Vol. 52, N 12.— Р. 46—55.
7.    Brunner M., Droegemueller C., Rivers S., Deuser W. Pre­­vention of Incontinence-Related Skin Breakdown for Acute and Critical Care Patients: Comparison Of Two Products // Urologic nursing.— 2012.— Vol. 32, N 3.— P 1—6.
8.    Corcoran E., Woodward S. Incontinence-associated derma­titis in the elderly: treatment options // Br. J. Nurs.— 2013. — Vol. 22, N 8.— Р. 1234—1240.
9.    Doughty D., Junkin J., Kurz P. et al. Incontinence-Associated Dermatitis Consensus Statements, Evidence-Based Guide­lines for Prevention and Treatment, and Current Challenges // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2012.— Vol. 39, N 3.— Р. 303—315.
10.    Driver D. Perineal Dermatitis in Critical Care Patients // Crit Care Nurse.— 2007.— N 27.— Р. 42—46.
11.    Farage M., Miller K., Berardesca E, Maibach H. Incontinence in the aged: contact dermatitis and other cutaneous con­sequences. // Contact Dermatitis.— 2007.— Vol 57.— P. 211—217.
12.    Flanagan M. Improving accuracy of wound measurement in clinical practice // Ostomy Wound Manage.— 2003.— Vol. 49, N 10.— P. 28—40.
13.    Gray M. Incontinence-Related Skin Damage: Essential Knowledge // Ostomy Wound Management.— 2007.— Vol. 53, N 12.— P. 28—32.
14.    Gray M., Beeckman D., Bliss D. Incontinence-Associated Dermatitis: A Comprehensive Review and Update // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2012.— Vol. 39, N 1.— P. 61—74.
15.    Gray M., Bliss D., Doughty D., Ermer-Seltun J., Kennedy-Evans K., Palmer M. Incontinence-associated Dermatitis A Consensus // J. Wound Ostomy Continence Nurs.— 2007.— Vol. 34, N 1.— Р. 45—54.
16.    Ichikawa-Shigeta Y., Sanada H., Konya C., Yusuf S. et al. Risk assessment tool for incontinence-associated dermatitis in elderly patients combining tissue tolerance and perineal environment predictors: a prospective clinical study // Chronic Wound Care Management and Research.— 2014.— N 1.— Р. 41—47.
17.    Kiechl-Kohlendorfer U., Berger C., Inzinger R. The effect of daily treatment with an olive oil/lanolin emollient on skin integrity in preterm infants: a randomized controlled trial // Pediatr .Dermatol.— 2008.— Vol. 25, N 2.— Р. 174—178.
18.    Kottner J., Lichterfeld A., Blume-Peytavi U. Maintaining Skin Integrity in the Aged A Systematic Review // Br. J.  Dermatol.— 2013.— Vol. 169, N 3.— Р. 528—542.
19.    Lambert D. Prevention of incontinence-associated dermatitis in nursing home residents. // Annals of Long-Term Care: Clinical Care and Aging.— 2012.— Vol. 20, N 5.— Р. 25—29.
20.    Langemo D., Hanson D., Hunter S., Thompson P., In Eui Oh Incontinence and Incontinence-Associated Dermatitis // Аdvances in skin & wound care.— 2011.— Vol. 24, N 3.— P. 126—140.
21.    Leblanc K., Christensen D., Robbs L. et al. Best Practice Recommendations for the Pre­vention and Management of Incontinence-associated Der­ma­titis // Wound Care Ca­­nada.— 2010.— Vol. 8, N 3.— P. 6—24.
22.    Padmanabhan A., Stern M., Wishin J. et al. Clinical Eva­luation of a Flexible Fecal Incontinence Management System // Am. J. Crit. Care.— 2007.— N 16.— Р. 384—393.
23.    Panahi Y., Sharif M., Sharif A. et al. A Randomized Com­parative Trial on the Therapeutic Efficacy of Topical Aloe vera and Calendula officinalis on Diaper Dermatitis in Children // Scientific World Journal.— Vol. 2012.— ID 810234.— P. 1—5.
24.    Razor B., Buckley B., Quiambao P. et al. Incontinence-associated dermatitis (IAD) study: Blinded assessment and treatment with zinc oxide-based ointment // WCET Jour­nal.— 2014.— Vol. 34, N 4.— P. 13—23.
25.    Rees, J., Pagnamenta F. Best practice guidelines for the prevention and management of incontinence dermatitis // Nursing Times.— 2009.— Vol. 105, N 36.— P. 24—26.
26.    Roure R., Lanctin M., Nollent V., Bertin C. Methods to Assess the Protective Efficacy of Emollients against Climatic and Chemical Aggressors // Dermatol. Res. Pract.— 2012.— Vol. 2012.— Doi: 10.1155/2012/864734.
27.    Seyfarth F., Schliemann S., Antonov D., Elsner P. Dry skin, barrier function, and irritant contact dermatitis in the elderly // Clin. Dermatol.— 2011.— Vol 29 (1).— P. 31—36.
28.    Van L., Harting M., Rosen T. Jacquet Erosive Diaper Der­matitis: A Complication of Adult Urinary Incontinence // Cutis.— 2008.— N 82.— P. 72—74.
29.    Voegeli D. Moisture-associated skin damage: an overview for community nurses // British Journal of Community Nur­sing.— 2013.— Vol. 18, N 1.— P. 6—12.
30.    Warner R., Stone K., Boissy Y. Hydration Disrupts Human Stratum Corneum Ultrastructure // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 120, N 2.— P. 275—284.
31.    Zulkowski K. Diagnosing and Treating Moisture-Associated Skin Damage // Adv. Skin. Wound Care.— 2012.— Vol. 25, N 5.— Р. 231—236.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

16. Тези науково-практичної конференції

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Матеріали науково-практичної конференції «Новітні тенденції лікування та профілактики дерматовенерологічних проблем у рамках доказової медицини»

Львівську медичну конференцію внесено в реєстри медичних виставок та з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій, які проводитимуть у 2016 р.
Установи й організатори заходу: Департамент охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Українська асоціація лікарів-дерматологів та косметологів, Українська асоціація сімейної медицини, Асоціація сімейних лікарів Львівщини, Львівський клінічний госпіталь державної прикордонної служби України, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, Львівський державний університет фізичної культури, Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету, Львівський обласний осередок Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, Українська асоціація медичного туризму, ПрАТ «Гал-ЕКСПО».
За підтримки Міністерства охорони здоров’я України й Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

17. З історії медицини

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Оптимізація програми викладання курсу дерматовенерології для студентів медичних вузів з урахуванням досвіду викладання відповідної дисципліни на медичному факультеті університету Св. Володимира наприкінці XIX — на початку XX століття

К.В. Коляденко

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

У статті представлено дані про організацію навчальних програм з дерматології та венерології для студентів-медиків на медичному факультеті університету Св. Володимира в кінці XIX та на початку XX століття. Деякі аспекти цієї системи можуть бути актуальні і сьогодні при підготовці кваліфікованих фахівців.

Ключові слова: Шкірні та венеричні хвороби, студенти-медики, навчальні програми.

Список літератури:  
1.    ДАК.— Державний архів м. Києва.
2.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4946.— арк. 1.
3.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4946.— арк. 2.
4.    Коляденко В.Г. Кафедра дерматології та венерології На­­ціо­нального медичного університету імені О.О. Бого­мольця (історичний нарис).— 2008.
5.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4779.— арк. 70.— звор.
6.    Карышева К.А. Научная деятельность Л.К. Горецкого // Врачеб. дело.— 1955.— № 9.— С. 896.
7.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Cпр. 5009.— арк. 31.
8.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 32.
9.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 32 звор.
10.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 33.
11.    Никольский П.В. Программа по дерматологии за 1904—1905 год (оттиск). — Варшава, 1904.
12.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 49.
13.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 49.— звор.
14.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 4.
15.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Cпр. 5977.— арк. 14.— звор.
16.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5977.— арк. 15.
17.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6307.— арк. 1.

Інше: Коляденко Катерина Володимирівна, к. мед. н., доц.
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: katerina_k78@mail.ru 

 

Оптимизация программы преподавания курса дерматовенерологии для студентов медицинских вузов с учетом опыта преподавания соответствующей дисциплины на медицинском факультете университета Св. Владимира в конце XIX — начале XX столетия

Е.В. Коляденко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

В статье представлены данные  об организации учебных программ по дерматологии и венерологии для студентов-медиков на медицинском факультете университета Св. Владимира в конце XIX и в начале XX столетия. Некоторые аспекты этой системы могут быть актуальны и сегодня при подготовке квалифицированных специалистов.

Ключевые слова: кожные и венерические болезни, студенты-медики, учебные программы.

Список литературы:  
1.    ДАК.— Державний архів м. Києва.
2.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4946.— арк. 1.
3.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4946.— арк. 2.
4.    Коляденко В.Г. Кафедра дерматології та венерології На­­ціо­нального медичного університету імені О.О. Бого­мольця (історичний нарис).— 2008.
5.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 4779.— арк. 70.— звор.
6.    Карышева К.А. Научная деятельность Л.К. Горецкого // Врачеб. дело.— 1955.— № 9.— С. 896.
7.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Cпр. 5009.— арк. 31.
8.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 32.
9.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 32 звор.
10.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5009.— арк. 33.
11.    Никольский П.В. Программа по дерматологии за 1904—1905 год (оттиск). — Варшава, 1904.
12.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 49.
13.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 49.— звор.
14.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6085.— арк. 4.
15.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Cпр. 5977.— арк. 14.— звор.
16.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 5977.— арк. 15.
17.    ДАК.— Ф. 16.— О. 465.— Спр. 6307.— арк. 1.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

18. Наукова періодика

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

За матеріалами зарубіжних наукових видань

Підготували В.В. Короленко, К.В. Коляденко

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

19. Некрологи

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ujdvc.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Пам’яті професора Бориса Тихоновича Глухенького

На 91-му році життя 19 грудня 2015 р. пішов у вічність професор, почесний президент Українсь­кої асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів Борис Тихонович Глухенький.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»